Історія справи

Ухвала ККС ВП від 10.09.2019 року у справі №686/2697/18

Постанова

Іменем України

26 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 686/2697/18

провадження № 51-1580 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого - Кравченка С. І.,

суддів: Ємця О. П., Остапука В. І.,

при секретарі Матушевській Л. О.,

за участю прокурора Данько Д. О.,

засудженої ОСОБА_1,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017240010004274 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимої, останній раз вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 9 лютого 2018 року за ч. 3 ст. 190 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 3 січня 2019 року щодо ОСОБА_1.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 вересня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання за даним вироком та вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 9 лютого 2018 року, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання 3 роки 9 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 32541,56 грн. матеріальної шкоди та 5000
грн. моральної шкоди.

Строк перебування ОСОБА_1 в СІЗО м. Хмельницького з 27 квітня 2018 року по день набрання вироком законної сили, зараховано у строк відбуття покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 вересня 2018 року відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.

Вирішено питання про речові докази у провадженні.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 3 січня 2019 року вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 вересня 2018 року змінено.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з 27 вересня 2018 року.

Зараховано ОСОБА_1 в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, відбуте покарання за попереднім вироком (вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 9 лютого 2018 року) з 13 листопада 2017 року по 17 квітня 2018 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі; період часу з 18 квітня 2018 року по 26 квітня 2018 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі; період часу з 27 квітня 2018 року по 3 січня 2019 року включно з із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції ~law21~.

В решті вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнана винуватою у тому, що вона 21 червня 2017 року приблизно о 19 год. 20 хв., перебуваючи по вул. С. Бандери, 2А в м.

Хмельницькому, повідомила ОСОБА_2, що на неї наведено порчу, яку вона може зняти шляхом проведення ритуалу за місцем проживання потерпілої. Знаходячись у квартирі АДРЕСА_3, ОСОБА_1 повторно, шляхом введення потерпілої в оману повідомила їй, що для проведення ритуалу необхідно надати всі грошові кошти та коштовності, оскільки вони є причиною негараздів у сім'ї. Грошові кошти та золоті прикраси ОСОБА_1 підмінила на заздалегідь підготовлений згорток, чим завдала ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 32541,56 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд апеляційної інстанції незаконно зарахував засудженій ОСОБА_1 у строк відбування покарання остаточно призначеного за сукупністю злочинів, відбуте покарання за попереднім вироком в іншому кримінальному провадженні з 13 листопада 2017 року до 17 квітня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Стверджує, також про неправильне зарахування ОСОБА_1 у строк покарання строку перебування під вартою з 27 квітня 2018 року по 3 січня 2019 року включно з розрахунку один день перебування під вартою за два дні позбавлення волі, оскільки в цьому кримінальному провадженні запобіжний захід засудженій не обирався, а злочин було вчинено після набрання чинності ~law22~ від 18 травня 2017 року. Наголошує, що апеляційний суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції ~law23~), а саме застосував закон, який не підлягав застосуванню.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав касаційну скаргу.

Засуджена заперечувала проти задоволення касаційної скарги прокурора.

Мотиви Суду

Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, кваліфікація її дій за ч. 2 ст. 190 КК України, призначене покарання за ~law24~ та визначене остаточне покарання, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, прокурором не оскаржуються.

Що стосується доводів прокурора про неправильне застосування кримінального закону апеляційним судом, при зарахуванні у строк покарання строку попереднього ув'язнення, то суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Водночас, ~law25~ передбачено, що часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Частиною 3 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій- третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ч. 4 ст. 70 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій- третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ч. 4 ст. 70 КК України.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався. Однак, згідно ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області (а. с. 24) її етаповано з Чернівецької установи виконання покарань п. 33 ДПС України в Чернівецькій області до Державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор №29", куди вона прибула 27 квітня 2018 року (а. с. 37).

Також, як убачається з матеріалів кримінального провадження, за попереднім вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 9 лютого 2018 року, строк покарання ОСОБА_1 постановлено обраховувати з 13 листопада 2017 року (а. с. 106-107,104-105).

З урахуванням викладеного, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, апеляційним судом в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, правильно зараховано покарання, відбуте за попереднім вироком (вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 9 лютого 2018 року) за правилами, передбаченими в ч. 4 ст. 70 КК України. При цьому, зважаючи, що злочин за попереднім вироком вчинений в період дії ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції ~law26~) - час попереднього ув'язнення з 13 листопада 2017 року по 17 квітня 2018 року включно (час набуття статусу засудженої) також зараховано з розрахунку одному дню попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Період часу з 18 квітня 2018 року по 26 квітня 2018 року з розрахунку: одному дню тримання під вартою відповідає один день позбавлення волі, період часу з 27 квітня 2018 року (час поміщення до СІЗО м. Хмельницького) по 3 січня 2019 року з розрахунку: одному дню перебування під вартою відповідає два дні позбавлення волі відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції ~law27~).

Враховуючи зазачене, доводи касаційної скарги прокурора про неправильне застосування кримінального закону судом апеляційної інстанції не ґрунтуються на вимогах закону.

Апеляційний суд при перегляді справи в апеляційному порядку дотримався вимог закону, переглянув вирок щодо ОСОБА_1 в межах апеляційної скарги та своїх повноважень. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено, а касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 434, 436 КПК України, суд

ухвалив:

Ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 3 січня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

С. І. Кравченко О. П. Ємець В. І. Остапук