Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.08.2018 року у справі №910/277/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/277/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

195 центральної бази Державної

спеціальної служби транспорту

(військова частина Т0710) - не з'явився,

Приватного акціонерного товариства

"ДТЕК Київські Електромережі" - Зубченко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 (у складі колегії суддів: Сулім В.В. (головуючий), Шаптала Є.Ю., Отрюх Б.В.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 (суддя Підченко Ю.О.)

у справі № 910/277/18

за позовом 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710)

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі"

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року 195 центральна база Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710) звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго"; правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі") про визнання недійсним рішення комісії, оформлене протоколом від 24.06.2015 № 1789, по розгляду акта про порушення від 29.12.2014 № 32685.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення відповідача про застосування до позивача оперативно-господарської санкції є неправомірним, оскільки розрахунок недорахованої електричної енергії за період з 01.08.2014 по 29.12.2014 проведено з порушенням положень Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 задоволено клопотання ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" про заміну сторони та замінено відповідача у справі - ПАТ "Київенерго" його правонаступником - ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018, позов задоволено. Визнано недійсним рішення комісії ПАТ "Київенерго", яке оформлене протоколом від 24.06.2015 № 1789, по розгляду акта про порушення від 29.12.2014 № 32685. Стягнуто з ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" на користь 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762,00 грн.

Судові рішення мотивовано тим, що оскільки при розрахунку вартості недорахованої електричної енергії ПАТ "Київенерго" неправильно застосовано Методику при визначенні періоду, за який здійснюється таке нарахування, то рішення відповідача про застосування до позивача оперативно-господарської санкції є неправомірним.

Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у серпні 2018 року ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційну скаргу обґрунтовано неналежним з'ясуванням судами обставин справи на предмет обґрунтованості заявлених позовних вимог, зокрема судами не надано оцінки висновку експерта щодо наявності пошкодження пломб на засобах обліку, що підтверджує викладені в акті про порушення від 29.12.2014 № 32685 обставини допущення позивачем порушення, які передбачено у пункті 2.5 Методики, та за які було проведено нарахування вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення позивачем правил; єдиною підставою для визнання недійсним рішення про застосування оперативно-господарської санкції судами визначено неправильно обрахований період, за який здійснено таке нарахування, проте, судами не враховано обставин, за якими при контрольному огляді неможливо було виявити допущені позивачем порушення, тому період для нарахування було взято з дня останньої технічної перевірки 01.08.2014; судами в порушення вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) не взято до уваги обставини, що встановленні рішенням суду у справі № 910/21659/15; суди фактично встановили наявність допущених позивачем порушень правил користування електричною енергією, за які до позивача оскарженим рішенням застосовано оперативно-господарську санкцію, однак з огляду на неправильно обрахований період, безпідставно задовольнили позов; виходячи з положень статей 235- 237 Господарського кодексу України (далі - ГК), суд не був позбавлений можливості здійснити перерахунок вартості необлікованої електричної енергії і за встановлених обставин підтвердження порушення з боку позивача правил користування електричною енергією виправити відповідні помилки у розрахунку та частково задовольнити позов.

У відзиві на касаційну скаргу 195 центральна база Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710) зазначає про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, тому просить залишити оскаржені судові рішення без змін.

195 центральна база Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710) направила на адресу Верховного Суду заяву про розгляд справи за касаційною скаргою ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" без участі представника позивача.

Ураховуючи наведене, те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначеного представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі", дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції установлено, що 21.05.2014 між 195 центральною базою Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710) (замовник) та ПАТ "Київенерго" (учасник) укладено договір про закупівлю товару за державні кошти № 19003-Т114 (далі - договір), за умовами якого учасник зобов'язався протягом 2014 року поставити замовникові електричну енергію (код згідно 35.11.1) (далі - товар), а замовник прийняти і оплатити такий товар у повному обсязі у терміні, обумовлені договором (пункти 1.1, 1.2).

Відповідно до пункту 7.3.5 договору у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачено застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриманий товар або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.

29.12.2014 за результатами технічної перевірки засобів обліку електричної енергії об'єкта - військова частина Т0710 (ТП 62) представниками ПАТ "Київенерго" за участю уповноваженого представника позивача складено акт про порушення № 32685, відповідно до якого встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 5, порушив статті 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", пункти 3.3, 3.31, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ), - пошкоджені пломби електропередавальної організації - пломби мають сліди механічного впливу, тріщини, сліди пайки, пошкодження корпусу, змінено форму пломби, пошкоджено пломби: №№ 71037860, 71037864 на перехідних вимірювальних клемах, №№ 71037861, 71037865 на шафах обліку.

Цей акт підписано представниками постачальника та споживача (замовника) без зауважень.

24.06.2015 року відбулося засідання комісії по розгляду акта про порушення від 29.12.2014 № 32685, на якому прийнято рішення, оформлене протоколом № 1789 від 24.06.2015, у якому зазначено про проведення нарахування згідно з пунктом 2.5 і за формулою 2.4 Методики; потужність 1134 кВт; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год., 7 днів на тиждень; коефіцієнт використання обладнання К=0,75; період нарахування з 01.08.2014 по 29.12.2014; визначено, що всього підлягає до сплати: за недораховану електроенергію 1 972 563,97 грн за 1 341 750,00 кВт.г; за проведення експертизи 4 052,16 грн.

Причиною виникнення спору у справі, яка розглядається, стало питання наявності чи відсутності підстав для визнання цього рішення недійсним.

За змістом статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією згідно із законодавством України. Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією, інші правопорушення, передбачені законом.

Сторонами у договорі передбачено умови, відповідно до яких під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та ПКЕЕ (пункт 6.1). Відповідно до пункту 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

У пункті 7.3.договору передбачено відповідальність замовника, зокрема, замовник сплачує учаснику вартість недоврахованої електричної енергії, розраховану виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій замовника: самовільного внесення змін у схеми обліку електричної енергії; пошкодження засобів обліку електричної енергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електричної енергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою (пункт 7.3.3 договору).

Відповідно до ПКЕЕ (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (пункт 3.3); розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку (пункт 3.31).

Згідно з підпунктом 26 пункту 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

У пункті 6.40 ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором (стаття 235 ГК).

Отже, рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості не облікованої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання (частина 1 статті 237 ГК).

Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (пункт 6.42 ПКЕЕ).

Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, як пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів (підпункт 2 пункту 2.1 Методики).

Порядок визначення обсягу необлікованої електричної енергії у разі виявлення порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1 цієї Методики, із застосуванням відповідних формул, встановлений у пункті 2.5 названої Методики.

Разом із тим приписами пункту 2.4 Методики передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень ПКЕЕ, зазначених у підпунктах 1 - 4, 6 пункту 2.1 Методики, та за умови наявності договору про постачання електричної енергії для потреб струмоприймачів у певних випадках передбачена можливість зменшення суми, що підлягає оплаті, на величину вартості оплаченої електричної енергії.

Вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність застосування порядку обчислення обсягів та вартості необлікованої електричної енергії (правильність застосування визначених Методикою формул, наявність чи відсутність підстав для застосування приписів пункту 2.4 Методики), правильність всіх вихідних даних, що використовувалися енергопостачальником при здійсненні такого розрахунку, а також арифметичну правильність розрахунку.

У справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору, обмежившись посиланням на неправильно визначений відповідачем період, за який мало бути розраховано обсяг та вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення ПКЕЕ, як на єдину підставу для скасування рішення відповідача про застосування до позивача оперативно-господарської санкції, належним чином не з'ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а сам, не встановили період, за який мало бути здійснено таке нарахування, з огляду на те, що в акті про порушення від 29.12.2014 № 32685 міститься інформація стосовно відсутності можливості виявити відповідні порушення під час контрольного огляду, не дали відповідної правової оцінки аналогічним доводам і наданим доказам відповідача про те, що виявлені та зафіксовані у акті від 29.12.2014 № 32685 пошкодження були здійснені зі зворотної сторони пломб, яка розміщується впритул до об'єкта пломбування, що неможливо було виявити при контрольному огляді, тому нарахування проводилося з дати останньої перевірки (01.08.2014), під час якої складено акт № 04-01-005769 про невідповідність розрахункового засобу обліку метрологічним характеристикам, вимогам ПУЕ та ПКЕЕ.

Водночас при вирішенні питання наявності/відсутності правових підстав для скасування рішення відповідача про застосування до позивача оперативно-господарських санкцій, суди попередніх інстанцій не врахували наведені вище положення законодавства та залишили поза увагою те, що за наявності встановленого факту порушення позивачем ПКЕЕ, встановлених на підставі акта відповідача, який не тільки не спростовано споживачем, а й не заперечується останнім, сам лише неправильний розрахунок вартості необлікованої електричної енергії не є підставою для звільнення споживача від відповідальності за порушення ПКЕЕ, наслідком чого є нарахування вартості необлікованої електричної енергії, спожитої внаслідок такого порушення. При цьому у разі встановлення судом допущення відповідачем при розрахунку порушення приписів Методики, що призвело до помилки у розрахунку вартості необлікованої електроенергії, зазначене є підставою для скасування лише в частині неправильно визначеного розміру необлікованої енергії, однак не є підставою для визнання недійсним рішення про нарахування вартості необлікованої електричної енергії.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Ураховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій не дотрималися вимог процесуального закону щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов'язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, тому висновки цих судів щодо наявності підстав для задоволення позову є передчасними.

Порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення цієї справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень статті 310 ГПК постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, перевірити доводи сторін та подані ними докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 у справі № 910/277/18 скасувати.

3. Справу № 910/277/18 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: І.С. Міщенко

В.Г. Суховий