Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.07.2021 року у справі №922/719/16
Ухвала КГС ВП від 29.08.2018 року у справі №922/719/16
Постанова ВСУ від 29.01.2025 року у справі №922/719/16
Ухвала КГС ВП від 05.07.2018 року у справі №922/719/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 922/719/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Пєскова В.Г., Катеринчук Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.

учасники справи:

боржник - Публічне акціонерне товариство "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації"

представник боржника - Сікора І.І., довіреність б/н від 29.10.2018,

ліквідатор - Тищенко О.І. - особисто,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма Час Ч"

представник кредитора - Прокопенко А.В., довіреність б/н від 26.10.2018,

кредитор - Національного банку України

представник кредитора - Бірюкова О.А., довіреність № 18-0014/17531 від 28.03.2018,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Тищенко О.І.

на постанову Харківського апеляційного господарського суду

від 14.08.2018

у складі колегії суддів: Лакіза В.В. (головуючий), суддя - Здоровко Л.М., суддя - Шутенко І.А.

у справі за заявою

Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.06.2016 порушено провадження у справі № 922/719/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" (далі - ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації") на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство).

Постановою Господарського суду Харківської області від 23.06.2016 у справі № 922/719/16 ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Тищенко О.І.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2016 у справі № 922/719/16 затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" на загальну суму1 004 093 090,68 грн., з яких заявлені вимоги конкурсних кредиторів на суму 594 668 305,73 грн. та вимоги, включені до 6 черги задоволення кредиторських вимог - 409 408 249,00 грн.

26.12.2017 до Господарського суду Харківської області Національним банком України (далі - НБУ) подано заяву про визнання недійсним результату аукціону з продажу майна банкрута (вх. №42743), в якій банк просив суд визнати недійсними результати аукціону з продажу майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", що відбувся 26.10.2017.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.04.2018 у справі № 922/719/16 (суддя - Савченко А.А.) відмовлено в задоволенні заяви НБУ про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута (вх.№42743).

Ухвала мотивована тим, що ліквідатором у встановленому законом порядку отримано згоду на продаж заставного майна, а погодження умов оцінки та продажу такого майна із заставним кредитором після надання згоди на його продаж положенням Закону про банкрутство не передбачено; заявником не надано належних доказів на підтвердження відсутності оголошень на нерухомому майні на час проведення спірного аукціону про його реалізацію; факт неповідомлення власника або замовника про проведення аукціону з продажу майна банкрута за відсутності заперечень відповідних осіб не свідчить про порушення їх прав або охоронюваних законом інтересів, а обов'язок щодо такого повідомлення банку не передбачений умовами договору про проведення відкритих торгів у формі аукціону від 04.11.2016 №1.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 922/719/16 (головуючий суддя - Лакіза В.В., суддя - Здоровко Л.М., суддя - Шутенко І.А.) апеляційну скаргу НБУ задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.04.2018 у справі № 922/719/16 скасовано та постановлено нове рішення. Заяву НБУ про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута (вх.№42743 від 26.12.2017) задоволено. Визнано недійсними результати других повторних відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", що відбувся 26.10.2017. Покладено на ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" судовий збір, сплачений НБУ за подання заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута в розмірі 3200,00 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 4800,00 грн.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки НБУ є заставним кредитором боржника ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", вимоги якого забезпечені заставою нерухомого майна, що є предметом спору в даній справі, та погашення яких здійснюється за рахунок реалізації зазначеного нерухомого майна в процедурі банкрутства відповідно до норм Закону про банкрутство, то продаж спірного майна боржника в ліквідаційній процедурі безпосередньо впливає на права та інтереси НБУ. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою наявність порушень Закону про банкрутство під час проведення другого повторного аукціону, які могли призвести до звуження кола потенційних покупців виставленого на продаж лоту, відповідно їх участі в аукціоні та реалізації лоту за більш високою ціною.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 922/719/16, ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Тищенко О.І. звернулося з касаційною скаргою.

У поданій касаційній скарзі, скаржник просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 922/719/16, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.04.2018 у справі № 922/719/16 залишити без змін.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст. ст. 58, 59 Закону про банкрутство та порушення норм процесуального права, зокрема ст. ст. 41, 42, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/719/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.09.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Катеринчук Л.Й., судді - Пєскова В.Г. від 21.09.2018 прийнято справу № 922/719/16 Господарського суду Харківської області до провадження.

Відкрито касаційне провадження у справі № 922/719/16 господарського суду Харківської області за касаційною скаргою ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Тищенко О.І. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 922/719/16.

Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Тищенко О.І. відбудеться 30.10.2018.

Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 16.10.2018.

Витребувано з Господарського суду Харківської області та Харківського апеляційного господарського суду всі матеріали справи № 922/719/16 за заявою ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" про банкрутство.

У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/719/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Жукова С.В., судді - Катеринчук Л.Й. від 29.10.2018 прийнято справу № 922/719/16 Господарського суду Харківської області за касаційною скаргою ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Тищенко О.І. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 до провадження. Ухвалено розглянути касаційну скаргу ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Тищенко О.І. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 922/719/16 у судовому засіданні 30.10.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Жукова С.В., судді - Катеринчук Л.Й. від 30.10.2018 відкладено розгляд касаційної скарги ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Тищенко О.І. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 922/719/16. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Тищенко О.І. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 відбудеться 27.11.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Тищенко О.І. подано додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких підтримує свої вимоги та просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 922/719/16, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.04.2018 у справі № 922/719/16 залишити без змін.

У зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Жукова С.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/719/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Катеринчук Л.Й., судді - Пєскова В.Г. від 26.11.2018 прийнято справу № 922/719/16 Господарського суду Харківської області за касаційною скаргою ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Тищенко О.І. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 до провадження. Ухвалено розглянути касаційну скаргу ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Тищенко О.І. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 922/719/16 у судовому засіданні 27.11.2018.

НБУ подав відзив на касаційну скаргу ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Тищенко О.І., в якому вказує на її безпідставність та просить залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 922/719/16 - без змін.

В судове засідання 27.11.2018 з'явилися представники ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", НБУ, ТОВ "Юридична фірма Час Ч", арбітражний керуючий Тищенко О.І., які надали пояснення у справі.

Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників учасників справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Виходячи з положень ст. ст. 2, 9 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Частинами 1, 2, 5, 8 ст. 44 Закону про банкрутство встановлено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону-юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання вимог Закону про банкрутство та постанови господарського суду Харківської області від 23.06.2016 у справі № 922/719/16 про визнання ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" банкрутом під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором вживалися заходи щодо реалізації майна банкрута.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що під час проведення аукціону з продажу майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" у складі цілісного майнового комплексу, до загальної вартості якого було включено майно кредитора-заставодержателя, а також під час проведення відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна банкрута окремими лотами за видами майнових активів, у тому числі нежитлових приміщень банкрута ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", що є предметом іпотеки НБУ за договорами іпотеки від 06.07.2009 №5/2, №5/3 та №5/4 (лот №3), спірне нерухоме майно не було реалізовано.

В подальшому, під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" вживалися заходи щодо реалізації одним лотом об'єктів нерухомого майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", що є предметом іпотеки НБУ за договорами іпотеки від 06.07.2009 №5/2, №5/3 та №5/4, шляхом проведення відкритих торгів у формі аукціону.

Предметом даного судового розгляду є спір про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації майна банкрута ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", що відбувся 26.10.2017 в ході проведення ліквідаційної процедури.

Так, у грудні 2017 НБУ, посилаючись на те, що другі повторні відкриті торги у формі аукціону від 26.10.2017 з продажу майна банкрута, що є предметом іпотеки, проведено з порушенням правил щодо підготовки та проведення прилюдних торгів (аукціону), звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про визнання недійсним результату аукціону з продажу майна банкрута (вх. №42743 від 26.12.2017).

Виходячи з положень ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів).

Отже, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (ст. 42 Закону про банкрутство); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (ст. 50 Закону про банкрутство); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (ст. ст. 58, 59 Закону про банкрутство); допуску до участі в аукціоні (ст. 61 Закону про банкрутство); допуску до місця проведення аукціону (ст. 63 Закону про банкрутство); порядку проведення аукціону (ст. 64-68 Закону про банкрутство).

Між тим, порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Отже, вирішуючи спір щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з таких елементів.

При вирішенні спорів про визнання прилюдних торгів або аукціону недійсними, слід встановити таке: чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні прилюдних торгів або аукціону; чи вплинули ці порушення на результати торгів та аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати торгів або аукціону.

Як вбачається з матеріалів справи, свої вимоги НБУ обґрунтував тим, що реалізація майна на аукціоні відбулась з порушенням вимог Закону про банкрутство, а саме:

- порушення вимог ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство щодо погодження з заставним кредитором порядку та умов реалізації заставного майна, оскільки при погодженні початкової ціни реалізації майна НБУ зазначено про необхідність провести незалежну експертну оцінку цього майна у разі виставлення його на наступні торги з обов'язковим погодженням початкової ціни реалізації;

- порушено порядок визначення організатора аукціону, оскільки погодження з заставним кредитором умов реалізації заставного майна повинно передувати процедурі визначення організатора аукціону та відповідні умови проведення аукціону в обов'язковому порядку повинні бути відображені в проекті договору про проведення аукціону;

- порушення вимог ч. 3 ст. 58 Закону про банкрутство щодо розміщення оголошення на нерухомому майні про його реалізацію та письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника, НБУ.

Порядок продажу майна в провадженні у справі про банкрутство шляхом проведення торгів у формі аукціону визначено розділом IV Закону про банкрутство.

Розділ ІV "Продаж майна в провадженні у справі про банкрутство" Закону про банкрутство дозволяє зробити висновок про те, що законодавцем передбачено процедуру продажу майна банкрута, яка є універсальною для всіх суб'єктів банкрутства та має ряд імперативних норм, які не можуть змінюватися за домовленістю учасників провадження у справі про банкрутство (комітету кредиторів, організатора торгів, ліквідатора).

Ч. 1 ст. 49 Закону про банкрутство встановлено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Частинами 4, 5, 6, 7 зазначеної норми визначено, що суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом в порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку та основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону. Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.

Організатор аукціону виконує такі функції: опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів; приймає заявки на участь в аукціоні; укладає із заявниками договори про завдаток; визначає учасників торгів; здійснює проведення торгів; визначає переможця торгів і підписує протокол про результати проведення торгів; повідомляє учасників торгів про результати проведення торгів (ч. 5 ст. 51 Закону про банкрутство).

Отже, положеннями Закону про банкрутство передбачено повноваження ліквідатора у справі про банкрутство обирати спосіб продажу активів боржника з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами та у встановленому законом порядку самостійно визначати організатора аукціону.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами конкурсу з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" ліквідатором з переможцем конкурсу - Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" (далі - ТОВ "Всеукраїнський торгівельний центр"), укладено договір про проведення відкритих торгів у формі аукціону від 04.11.2016 №1, відповідно до якого виконавець за рахунок замовника зобов'язався провести аукціон з продажу майна банкрута.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження оскарження результатів конкурсу з визначення організатора аукціону та наявності спору щодо порядку визначення ліквідатором, в порядку ч. 6 ст. 49 Закону про банкрутство, організатора аукціону.

Згідно зі ст. 43 Закону про банкрутство майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Частинами 1, 2 ст. 57 Закону про банкрутство визначено, що початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим. Початкова вартість підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону.

У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (ч.3 ст. 57 Закону про банкрутство).

Отже, законодавець не визначає обов'язком ліквідатора здійснювати експертну оцінку усіх активів боржника, він вправі на власний розсуд визначити початкову вартість майна, яке виставляється на аукціон (за винятком продажу майна цілісним майновим комплексом вперше та майна державних підприємств).

Статтями 65 та 66 Закону про банкрутство передбачено порядок проведення торгів у формі аукціону, кількість аукціонів та головні вимоги до кожного з аукціонів, у тому числі особливості проведення повторного аукціону та особливості проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 65 Закону про банкрутство, якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості попереднього аукціону.

Виходячи з вимог ч. ч. 2, 3, 4, 5 ст. 66 названого Закону, повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

Ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство встановлено, що майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.05.2017 ліквідатор ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" звернулась до НБУ листом вих. №03-03/559 "Про надання згоди на реалізацію іпотечного майна в процедурі банкрутства", в якому просила надати згоду на продаж майна банкрута ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", що є предметом іпотеки за договорами іпотеки від 06.07.2009 №5/2, №5/3 та №5/4, а саме:

- нежитлових приміщень 3-го поверху № 95, 96, 97, 98, 99, 100, 104, 105, 106, 107 в літ. "А-7", загальною площею 180,9 кв. м., нежитлових приміщень 6-го поверху № 187а, 187-193, 195, 198, 198а, 199, 199а в літ. "А-7", загальною площею 213,2 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Харків, м-н. Рози Люксембург, 10;

- нежитлової будівлі літ. "С-2", що складається з виробничих приміщень: 1-го поверху, загальною площею 901,6 кв. м., 2-го поверху, загальною площею 692,4 кв. м., підвалу, загальною площею 234,7 кв. м., а також нежитлових приміщень першого поверху № 12, 13, 14, 15 в літ. "Б-2", загальною площею 316,4 кв. м., за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, буд. №29;

- нежитлової будівлі (будівлі водно-кисневої станції) літ. "Е-2", загальною площею 473,3 кв. м. та нежитлової будівлі літ. "В-1", загальною площею 257,2 кв. м., за адресою: м. Харків, вул. Автогенна, буд. №10.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.07.2017 НБУ прийнято рішення № 473-рш "Про погодження відчуження одним лотом об'єктів нерухомого майна, переданих Публічним акціонерним товариством "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в іпотеку Національному банку України", яким погоджено початкову ціну реалізації одним лотом спірного нерухомого майна у розмірі 9505200,00 грн., що дорівнює сумі визнаних Господарським судом Харківської області кредиторських вимог НБУ.

Водночас, НБУ в рішенні від 25.07.2017 № 473-рш зазначено такі обмеження: у разі якщо нерухоме майно не буде реалізоване на перших торгах ліквідатору необхідно забезпечити проведення незалежної експертної оцінки нерухомого майна для його виставлення на наступні торги з обов'язковим погодженням із Національним банком України початкової ціни реалізації нерухомого майно; погодити спосіб і порядок реалізації ліквідатором нерухомого майна, а саме реалізацію на відкритих торгах шляхом проведення електронних торгів; забезпечити інформування НБУ про виставлення нерухомого майна на електронні торги, результати проведених електронних торгів з реалізації нерухомого майна та про перерахування коштів від реалізації нерухомого майна НБУ протягом двох робочих днів з моменту настання кожної із зазначених подій

25.07.2017 між ліквідатором банкрута та ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр" укладено додаток №10 до договору від 04.11.2016 №1, в якому узгоджено зміст оголошення про проведення відкритих торгів у формі аукціону без можливості зниження початкової вартості. До складу Лоту № 1 увійшло нерухоме майно, яке є предметом іпотеки НБУ за договорами іпотеки від 06.07.2009 №5/2, №5/3 та №5/4; початкова вартість лоту №1 складає 9 505 200,00 грн.

Отже, судами попередніх інстанцій встановлено, що початкова вартість нерухомого майна визначена ліквідатором з урахуванням погодженої банком початкової ціни реалізації предмета іпотеки у розмірі 9505200,00 грн.

Оскільки аукціон з продажу майна банкрута не відбувся за відсутності заяв від учасників, то 28.08.2017 між ліквідатором банкрута та ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр" укладено додаток №11 до договору від 04.11.2016 №1, в якому узгоджено зміст оголошення про проведення перших повторних відкритих торгів у формі аукціону з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50% початкової вартості. Початкова вартість лоту №1: 7 604 160,00 грн.

Проте, зазначений аукціон також не відбувся за відсутності заяв від учасників.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.09.2017 між ліквідатором банкрута та ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр" укладено додаток №12 до договору про проведення відкритих торгів у формі аукціону №1 від 04.11.2016, в якому узгоджено зміст оголошення про проведення других повторних відкритих торгів у формі аукціону з можливістю зниження початкової вартості (без встановлення граничної вартості майна). Початкова вартість лоту №1: 6 083 328,00 грн.

Оскільки договір про проведення відкритих торгів у формі аукціону від 04.11.2016 №1 та Додатки до цього договору не містять особливостей проведення аукціону, повторного аукціону, другого повторного аукціону, зниження початкової вартості, то при вирішенні питання законності проведення повторного, другого повторного аукціону з продажу заставного майна необхідно керуватися положеннями ст. ст. 65, 66 Закону про банкрутство.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, початкова вартість спірного майна банкрута на другому повторному аукціоні визначалась шляхом поетапного зниження на 20% його початкової вартості на першому та першому повторному аукціонах, які не відбулися у зв'язку з відсутністю учасників, що узгоджується з положеннями ст. ст. 65, 66 Закону про банкрутство про порядок проведення повторного (другого повторного) аукціону з можливістю зниження початкової вартості майна банкрута, що є предметом продажу.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатором, окрім проведення оцінки ринкової вартості предмету застави для визначення його початкової вартості на аукціоні, також було забезпечено проведення незалежної оцінки саме ліквідаційної вартості предмету застави.

За висновком суб'єкта оціночної діяльності ФОП Немашкаловою Н.І. про вартість предмету застави ліквідаційна вартість об'єкта оцінки становить 7 447 700,00 грн., що є нижчою, ніж початкова ціна продажу цього майна на аукціоні визначена ліквідатором з урахуванням погодженої банком початкової ціни реалізації предмета іпотеки, що жодним чином не порушує прав кредиторів та боржника.

Як суд першої інстанції так і суд апеляційної інстанції, визнали необґрунтованими доводи НБУ щодо порушення ліквідатором проведення оцінки майна та узгодження умов реалізації заставного майна із забезпеченим кредитором, вказавши на те, що ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство, визначає порядок надання згоди на відчуження заставного майна, згідно якого така згода є безумовною та надається заставним кредитором або судом (за відсутності згоди кредитора), а дії ліквідатора, спрямовані на її одержання, є необхідними для формування ліквідаційної маси банкрута.

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, в тому числі його початкову вартість на другому повторному аукціоні, оскільки такий порядок та умови в значній мірі визначені законом, а також способи реалізації активів боржника обирає ліквідатор (ст. ст. 43, 44, 65, 66 Закону про банкрутство).

Відповідна згода забезпеченого кредитора на реалізацію заставного майна, передбачена ч. 4 ст. 42 цього Закону, надається на реалізацію майна боржника в цілому, а не на кожну окрему дію (повторний, другий повторний аукціони тощо), спрямовану на реалізацію майна боржника, зокрема, не на проведення кожного конкретного аукціону, а на продаж майна банкрута.

Зазначена правова позиція узгоджується з практикою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постановах у справах № 904/3719/15 від 29.03.2018, № 18/1355/12 від 26.04.2018, № 915/220/14 від 17.05.2018, № 903/1160/14 від 10.05.2018.

Однією зі складових при розгляді визнання недійсними результатів торгів є дослідження порядку оголошення та повідомлення про проведення торгів, на відповідність вимогам ст. ст. 58, 59 Закону про банкрутство.

Положеннями ст. 58 Закону про банкрутство визначено порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону.

Так, організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником(ч.1 ст. 58 Закону про банкрутство).

Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні (ч. 3 ст. 58 Закону про банкрутство).

Статтею 59 Закону про банкрутство визначено вимоги до змісту оголошення про проведення аукціону на веб-сайті, зокрема, оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги); початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв'язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону. В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця.

Якщо аукціон є повторним або проводиться у зв'язку з розірванням договору, укладеного на попередньому аукціоні, про це зазначається в оголошенні із вказівкою на адресу сторінки веб-сайту, на якій розміщено інформацію про проведення попереднього аукціону.

Якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо.

В оголошенні вміщуються фотографічні зображення речей, що продаються.

Як вбачається з матеріалів справи, судом апеляційної інстанції було встановлено порушення ліквідатором вимог Закону про банкрутство щодо порядку оголошення та повідомлення про проведення спірного аукціону.

Зокрема, суд апеляційної інстанції вказав на те, що ліквідатором не надано належних та допустимих доказів, у розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, наявності оголошень саме на нерухомому майні, яке підлягало продажу, що не може свідчити про виконання організатором аукціону вимог ч. 3 ст. 58 Закону про банкрутство.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на те, що такі порушення щодо інформування потенційних учасників аукціону про майна банкрута, в тому числі й нерозміщення оголошення на нерухомому майні, призвели до звуження кола потенційних покупців виставленого на продаж лоту, відповідно їх участі в аукціоні та реалізації лоту за більш високою ціною.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону про банкрутство організатор аукціону письмово повідомляє про його проведення власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником, не пізніше, як за 15 робочих днів до дня початку аукціону.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що договором про проведення відкритих торгів у формі аукціону від 04.11.2016 №1 передбачено обов'язок організатора аукціону письмово повідомити про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (п. 3.1 договору).

В рішенні від 25.07.2017 № 473-рш "Про погодження відчуження одним лотом об'єктів нерухомого майна, переданих ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в іпотеку Національному банку України" НБУ зазначив про необхідність забезпечити інформування НБУ про виставлення нерухомого майна на торги.

Суд апеляційної інстанції вказав на те, що відсутність обов'язку ліквідатора узгоджувати з банком-заставодержателем умови продажу заставного майна, в тому числі його початкову вартість, відповідно до Закону про банкрутство, не позбавляє іпотекодержателя права на доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу.

Враховуючи, що в даному випадку банк у своєму листі зазначив ліквідатору про певні особливості щодо порядку реалізації майна боржника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ліквідатор банкрута не був позбавлений можливості вчинення дій щодо зобов'язання організатора аукціону в договорі про продаж майна банкрута повідомляти кредитора-заставодержателя про дату та місце проведення аукціону з продажу заставного майна, виходячи з його обов'язку дотримуватися балансу інтересів боржника та кредиторів в ході здійснення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, або самостійно вжити заходів щодо повідомлення кредитора-заставодержателя про дату та місце проведення аукціону з продажу заставного майна.

Крім того, ч. 1 ст. 59 вказаного Закону про банкрутство визначено вимоги до змісту оголошення про проведення аукціону на веб-сайті, зокрема, оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження.

Якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо (ч. 5 ст. 59 Закону про банкрутство).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ліквідатором під час вжиття заходів щодо проведення інвентаризації нежитлових приміщень 3-го поверху в будівлі літер "А-7", за адресою: м. Харків, м-н. Рози Люксембург, 10, не було враховано зміну нумерації цих приміщень, відомості щодо опису нежитлових приміщень згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а також укладений між Національним банком України та АТ "НТІ ТТР" договір іпотеки від 06.07.2009 №5/2.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані обставини призвели до порушення вимог Закону про банкрутство щодо порядку формування лота, до якого включені нежитлові приміщення 3-го поверху № 101, 102, 102а в будівлі літер "А-7", за адресою: м. Харків, м-н. Рози Люксембург, 10, та недодержання вимог щодо змісту оголошення про проведення аукціону в частині відомостей про майно, що продається, його характеристику.

Встановивши вказані порушення проведення другого повторного аукціону, а саме: матеріали справи не містять належних доказів розміщення оголошення про проведення аукціону на нерухомому майні (ч. 3 ст. 58 Закону про банкрутство); в розміщених на офіційних сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду оголошеннях про проведення відкритих торгів у формі аукціону зазначено невірну нумерацію нежитлових приміщень, кількість таких приміщень (ч. 5 ст. 59 Закону про банкрутство), суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність визнання недійсними результатів других повторних відкритих торгів у формі аукціону з продажу майна ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", що є предметом іпотеки НБУ за договорами іпотеки від 06.07.2009 №5/2, №5/3 та №5/4, який проведено ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр", за наслідками якого складено протокол від 26.10.2017 № 1.

Порушення окремих вимог щодо порядку проведення аукціону, які не мали наслідком порушення прав учасників аукціону, не можуть бути підставою для визнання аукціону недійсним.

Проте, в цій справі, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що оскільки НБУ є заставним кредитором боржника ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", вимоги якого забезпечені заставою нерухомого майна, що є предметом спору в даній справі, та погашення яких здійснюється за рахунок реалізації зазначеного нерухомого майна в процедурі банкрутства відповідно до норм Закону про банкрутство, то продаж спірного майна боржника в ліквідаційній процедурі безпосередньо впливає на права та інтереси НБУ.

Оскільки, судом першої інстанції залишено поза увагою наявність зазначених порушень Закону про банкрутство під час проведення другого повторного аукціону, суд апеляційної інстанції правомірно скасував ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.04.2018 у справі №922/719/16, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням фактичних обставин справи.

Доводи скаржника про порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Тищенко О.І. та залишення постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 922/719/16 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" в особі ліквідатора Тищенко О.І. залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі № 922/719/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков