Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/10419/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"

на рішення Господарського суду міста Києва (суддя - Ярмак О.М.) від 17.10.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду (головуючий - Б.В. Отрюх, судді: А.І. Тищенко, А.Г. Майданевич) від 19.12.2017

у справі за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Україна"

про стягнення 91 476,00 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Україна" до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" про стягнення 128 626,98 грн.

Короткий зміст позовних вимог

1. 22.06.2017 Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" (далі - Позивач) подало позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Україна" (далі - Відповідач) штрафні санкції за прострочення строку виконання зобов'язання за договором про поставку товарів № Т/СН-93 від 06.07.2016 в сумі 91 476 грн. 00 коп., з яких 38 556 грн. 00 коп. пеня за порушення строків виконання зобов'язання за вказаним договором та 52 920 грн. 00 коп. - штраф за прострочення виконання зобов'язання за цим договором понад тридцяти днів.

2. Позовна заява мотивована тим, що Відповідач за укладеним з Позивачем договором про поставку товарів № Т/СН-93 від 06.07.2016, неналежним чином виконав свої зобов'язання, оскільки здійснив поставку товару з пропуском обумовлених цим договорів строків (на 11 та на 40 днів за кожною поставкою), про що Відповідачу була направлена претензія, яка залишена останнім без відповіді.

3. 25.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Корум Україна" подало зустрічну позовну заяву про стягнення з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" 128 656 грн. 98 коп. штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних витрат, а також покладення на Позивача витрат зі сплати судового збору.

4. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що Позивачем (покупцем) порушені строки оплати за поставлений Відповідачем (постачальником) товар за укладеним між сторонами договором № Т/СН-93 від 06.07.2016, за кожною поставкою на 51 день та на 26 днів відповідно. При цьому Відповідач зазначив, що покупцем (Позивачем) на порушення умов вказаного договору не було надіслано рознарядку на адресу постачальника (Відповідача) щодо поставки товару за цим договором, а тому поставка товару була здійснена Відповідачем без означеної рознарядки, про що повідомлено покупця (Позивача).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. 17.10.2017 Господарський суд міста Києва рішенням, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2017, у задоволенні первісного позову відмовив, а зустрічний позов задовольнив частково: стягнув з Позивача на користь Відповідача 4 598 грн. 14 коп. 3 % річних та 15 194 грн. 84 коп. інфляційних втрат, а також 228 грн. 01 коп. судового збору, а в решті зустрічного позову відмовив. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що Позивач не довів належними доказами направлення Відповідачу засобами факсимільного зв'язку рознарядки № 205-63/1580ь від 05.08.2016 на поставку товару відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки, оскільки звіт про відправку від 05.08.2016 свідчить що направлення факсу о 14 год. 44 хв. за номером 0564049425, який не належить Відповідачу, а умови згаданого договору не містять номеру факсимільного зв'язку або адреси електронної пошти. У зв'язку із цим на підставі доказів суд дійшов висновку, що поставка товару відбулась без зазначеної вище рознарядки, відповідно до умов та в межах укладеного між сторонами договору поставки, однак Позивач свої зобов'язання щодо оплати товару виконав з порушенням умов договору (строків оплати). При цьому суди дійшли висновку про те, що Позивач своїми діями порушив зобов'язання за зазначеним договором та вважається такими, що прострочив виконання, однак умовами договору поставки не врегульовано застосування будь-яких санкцій, їх виду і розміру, у зв'язку із чим стягненню з Позивача підлягають нараховані 4 598 грн. 14 коп. 3 % річних та 15 194 грн. 84 коп. інфляційних втрат, що заявлені Відповідачем до стягнення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 09.01.2018 Позивач подав касаційну скаргу. У касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 і ухвалити нове рішення, яким позовну заяву за первісним позовом про стягнення штрафних санкцій в сумі 91 476 грн. 00 коп., з яких 38 556 грн. 00 коп. пеня за порушення строків виконання зобов'язання за договором поставки та 52 920 грн. 00 коп. - штраф за прострочення виконання зобов'язання за цим договором понад тридцяти днів, задовольнити в повному обсязі, а також покласти на Відповідача судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги; а у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. Відповідач здійснив несвоєчасну поставку Позивачу товарів за договором поставки, суди попередніх інстанцій проігнорували факт відсутності доказів завчасного повідомлення (за 24 години до моменту прибуття товару) Позивача про прибуття другої партії товару, а докази про повідомлення про поставку першої партії товару є неналежними, оскільки відсутні докази направлення Позивачу Відповідачем листа від 01.12016 № 2- 1457.

8. Скаржник, посилаючись на електронне листування, наголошує на здійсненні поставки товару неналежної якості без відповідних документів - сертифікатів та актів технічного контролю виробника, та здійснення ним оплати товару після належного виконання Відповідачем вказаних умов. Рахунок на оплату товару оформлений не у відповідності до рознарядки.

Позиція Верховного Суду

9. Основним аргументом скаржника щодо допущених з боку Відповідача порушень умов укладеного між сторонами договору поставки № Т/СН-93 від 06.07.2016 є посилання на порушення ним умов в пункті 5.1 цього договору щодо строків поставки останнім товару, який обраховується ним з дня отримання рознарядки покупця (Позивача) Відповідачем (постачальником).

Водночас, суди попередніх інстанцій не встановили обставин дотримання Позивачем умов пункту 5.1 договору поставки, а також положень статей 525, 526, 663, 664, 712 Цивільного кодексу України, оскільки судами попередніх інстанцій спростований факт направлення Позивачем Відповідачу рознарядки № 205-63/1580 від 05.08.2016 засобами факсимільного зв'язку. Суд касаційної інстанції за приписами частини 2 статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним. У зв'язку із цим Суд відхиляє посилання скаржника (пункт 7) на те, що Відповідач здійснив несвоєчасну поставку Позивачу товарів за укладеним між сторонами договором поставки.

Аналогічний висновок слід зробити щодо аргументів скаржника (пункт 8) стосовно невідповідної якості поставленого Відповідачем Позивачу товару та обрахування строків для оплати з моменту здійснення Відповідачем поставки товару за якістю відповідно до умов договору. Позивач (покупець) не посилається на встановлені судами попередніх інстанцій обставини та докази у справі щодо пред'явлення заперечень Відповідачу стосовно якості поставленого ним Позивачу товару відповідно до статей 678, 680, 688 Цивільного кодексу України, а також відповідно до умов, визначених в пунктах 5.3, 7.3 договору поставки.

Таким чином, судами попередніх інстанцій не встановлено обставин виникнення у Відповідача обов'язку поставити товар за договором поставки у встановлений пунктом 5.1 термін (90 днів з дня отримання рознарядки покупця - Позивача), а відповідно не встановлено обставин порушення вказаного строку з боку Відповідача, що виключає відповідальність останнього за вказаним договором поставки та виключає задоволення вимог за первісним позовом

Натомість судами попередніх інстанцій встановлені обставини (момент) здійснення поставки Відповідачем Позивачу товару без зазначеної рознарядки (з метою уникнення порушення вимог статей 610, 612 ЦК України) з оформленням обома сторонами договору відповідних підтверджуючих документів за таким договором поставки (накладних, товарно-транспортних накладних, актів приймання товарно-матеріальних цінностей тощо), а відповідно і початок обрахування строків згідно з пунктом 4.1 договору для здійснення оплати поставленого Позивачу товару, які (строки) були пропущені Позивачем, що за обґрунтованим рішенням судів попередніх інстанцій та виходячи з положень статті 692 ЦК України є підставою для задоволення вимог за зустрічним позовом

10. Посилання скаржника на інші порушення з боку Відповідача (щодо недотримання вимог про повідомлення про поставку за 24 години та щодо порушень при оформлення рахунку на оплату товару) викладені без врахування меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України.

11. Таким чином доводи скаржника щодо незаконності відмови у задоволенні вимог за первісним позовом, та щодо часткового задоволення вимог за зустрічним позовом не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

12. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях про відмову у задоволенні вимог за первісним позовом та про часткове задоволення позовних вимог за зустрічним позовом зроблені відповідно до норм законодавства, зокрема статей 525, 526, 549, 610, 612, 663, 664, 692 ЦК України та статей 230, 231 Господарського кодексу України та відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи.

13. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та рішення місцевого суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

14. У зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Позивача.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2017 у справі № 910/10419/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак