Ухвала КГС ВП від 20.05.2018 року у справі №923/1984/15

Друк

Пошук

185

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Історія справи

Ухвала КГС ВП від 17.06.2018 року у справі №923/1984/15
Ухвала КГС ВП від 20.05.2018 року у справі №923/1984/15
Постанова ВГСУ від 05.10.2016 року у справі №923/1984/15

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/1984/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.02.2018 (суддя Пінтеліна Т.Г.) та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 (головуючий суддя: Ярош А.І., судді: Колоколов С.І., Принцевська Н.М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт"

про перегляд судового рішення від 23.02.2016 у справі № 923/1984/15 за нововиявленими обставинами

за позовом Прокурора Голопристанського району Херсонської області в інтересах держави в особі Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області

до 1. Херсонської обласної громадської спілки по попередженню нещасних випадків з людьми на воді, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗПНХ", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Єдігарова Ельвіра Михайловича,

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, визнання недійсними угоди про внесення до статутного капіталу товариства та договорів купівлі-продажу нерухомого майна,

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Прокурор Голопристанського району Херсонської області (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (далі - Рада, позивач) до відповідачів: Херсонської обласної громадської спілки по попередженню нещасних випадків з людьми на воді (далі - Спілка, відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗПНХ" (далі - ТОВ "ЗПНХ", відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" (далі - ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт", відповідач-3) та Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Єдігарова Ельвіра Михайловича з вимогами:

- зобов'язати ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" усунути перешкоди Новофедорівській сільській раді Голопристанського району Херсонської області в користуванні земельною ділянкою, яка розташована по АДРЕСА_1 біля бази відпочинку "Ювілейний" в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, шляхом її звільнення від самочинно збудованих об'єктів рятувальної станції "Залізний Порт" у складі: літ. "А" - кафе з літнім майданчиком загальною площею 250,8 кв.м, літ. "Б" - електрощитова, літ. "В" - компресорна, літ. "Г" - водолазна, літ. "Д" та "Ж" - побутові приміщення, літ. "З" - майстерня, №1 водопровід, №2 та 3 огорожа;

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ЗПНХ" від 01.07.2015, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ЗПНХ" №2 від 01.07.2015, в частині збільшення статутного капіталу ТОВ "ЗПНХ" шляхом внесення Херсонською обласною громадською спілкою по попередженню нещасних випадків з людьми на воді до статутного капіталу ТОВ "ЗПНХ" нерухомого майна, згідно з актом оцінки та приймання-передачі майна для формування статутного капіталу ТОВ "ЗПНХ" від 01.07.2015 - майнового комплексу - рятувальна станція "Залізний Порт" біля бази відпочинку "Ювілейний", що складається з літ. "А" - кафе з літнім майданчиком загальною площею 250,8 кв.м, літ. "Б" - електрощитова, літ. "В" - компресорна, літ. "Г" - водолазна, літ. "Д" та "Ж" - побутові приміщення, літ. "З" - майстерня, №1 водопровід, №2 та 3 огорожа, вартістю 46000 гривень, розташованою за адресою Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний Порт, АДРЕСА_1;

- визнати недійсними зміни до п. 6.2 та п. 6.3 Статуту ТОВ "ЗПНХ", затверджені протоколом загальних зборів ТОВ "ЗПНХ" від 01.07.2015, в частині збільшення статутного капіталу ТОВ "ЗПНХ" шляхом внесення Херсонською обласною громадською спілкою по попередженню нещасних випадків з людьми на воді до статутного капіталу ТОВ "ЗПНХ" нерухомого майна - вказаного майнового комплексу;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки майнового комплексу - рятувальної станції "Залізний Порт", що знаходиться в селі Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, АДРЕСА_1, вартістю 72679 гривень 50 коп., укладений 28.07.2015 між ТОВ "ЗПНХ" та ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт", серія та номер: бланк НАО №400368, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Єдігаровим Е.М., зареєстрований 28.07.2015 у реєстрі за №574;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки майнового комплексу - рятувальної станції "Залізний Порт", що знаходиться в селі Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, АДРЕСА_1, вартістю 72679 гривень 50 коп., укладений 28.07.2015 між ТОВ "ЗПНХ" та ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт", серія та номер: бланк НАО №400369, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Єдігаровим Е.М., зареєстрований 28.07.2015 у реєстрі за №575;

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23.02.2016р. по справі № 923/1984/15 (суддя Сулімовська М.Б.) позов задоволено частково: визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ЗПНХ" від 01.07.2015, оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ЗПНХ" №2 від 01.07.2015, в частині збільшення статутного капіталу ТОВ "ЗПНХ" шляхом внесення Херсонською обласною громадською спілкою по попередженню нещасних випадків з людьми на воді до статутного капіталу ТОВ "ЗПНХ" нерухомого майна, згідно з актом оцінки та приймання-передачі майна для формування статутного капіталу ТОВ "ЗПНХ" від 01.07.2015 - майнового комплексу - рятувальна станція "Залізний Порт" біля бази відпочинку "Ювілейний", що складається з літ. "А" кафе з літнім майданчиком загальною площею 250,8 кв.м, літ. "Б" - електрощитові, літ. "В" - компресорна, літ. "Г" - водолазна, літ. "Д" та "Ж" - побутові приміщення, літ. "З" - майстерня, №1 водопровід, №2 та 3 огорожа, вартістю 46000 гривень, розташованою за адресою Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний Порт, АДРЕСА_1; визнано недійсними зміни до п. 6.2 та п. 6.3 Статуту ТОВ "ЗПНХ", затверджені протоколом загальних зборів ТОВ "ЗПНХ" від 01.07.2015, в частині збільшення статутного капіталу ТОВ "ЗПНХ" шляхом внесення Херсонською обласною громадською спілкою по попередженню нещасних випадків з людьми на воді до статутного капіталу ТОВ "ЗПНХ" вказаного нерухомого майна; визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки майнового комплексу - рятувальної станції "Залізний Порт", що знаходиться в селі Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, АДРЕСА_1 вартістю 72679 гривень 50 коп., укладений 28.07.2015 між ТОВ "ЗПНХ" та ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт", серія та номер: бланк НАО №400368, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Єдігаровим Е.М., зареєстрований 28.07.2015 у реєстрі за №574; визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки майнового комплексу - рятувальної станції "Залізний Порт", що знаходиться в селі Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, АДРЕСА_1 вартістю 72679 гривень 50 коп., укладений 28.07.2015 між ТОВ "ЗПНХ" та ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт", серія та номер: бланк НАО №400369, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Єдігаровим Е.М., зареєстрований 28.07.2015 у реєстрі за №575. В частині зобов'язання ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" усунути перешкоди Новофедорівській сільській раді Голопристанського району Херсонської області в користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення від самочинно збудованих об'єктів рятувальної станції "Залізний Порт" - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2016р. рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог та в цій частині прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено, в іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2016р. задоволено касаційні скарги прокурора Одеської області та Новофедорівської сільської ради, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2016р. у справі №923/1984/15 скасовано в частині відмови в задоволенні позову, а рішення Господарського суду Херсонської області від 23.02.2016р. у вказаній частині, залишено в силі.

19.01.2018 до Господарського суду Херсонської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" про перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 23.02.2016 за нововиявленими обставинами. Заявник просить задовольнити її, скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.02.2018 у справі № 923/1984/15, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018, відмовлено в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" про перегляд судового рішення від 23.02.2016 у справі № 923/1984/15 за нововиявленими обставинами.

Судові рішення мотивовані тим, що надані заявником ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" документи та зазначені саме як нововиявлені були раніше відомі або могли бути відомі товариству, а тому перелічені в заяві посилання не є нововиявленими обставинами, а спрямовані виключно на переоцінку доказів, які неодноразово досліджувались місцевим, апеляційним та касаційним судами при розгляді позову прокурора, що є неприпустимим з огляду на норми п. 1 ч. 4 ст. 320 ГПК України.

02.05.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.02.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі № 923/1984/15.

Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.02.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі № 923/1984/15 повернуто скаржнику на підставі п. 1 ч.4 ст.292 ГПК України.

29.05.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" повторно звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.02.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі № 923/1984/15.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.02.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі № 923/1984/15 та ухвалити нове рішення, яким заяву про перегляд судового рішення від 23.02.2016 у справі № 923/1984/15 за нововиявленими обставинами задовольнити.

Протоколом передачі касаційної скарги раніше визначеному складу суду від 05.06.2018 року у справі № 923/1984/15 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

14.06.2018 Верховний Суд постановив ухвалу про поновлення строку Товариству з обмеженою відповідальністю "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" для подання касаційної скарги, відкриття касаційного провадження, здійснення розгляду скарги у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 04.07.2018.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" (скаржник, відповідач-3) мотивує свою касаційну скаргу тим, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що заявником не надано жодного обґрунтування того, що на час розгляду справи він не міг надати суду ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015р. у справі № 654/95/15-а, постанову Вищого господарського суду України від 20.03.2012р. у справі № 5024/1521/2011, оскільки в заяві вказувалось, що ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" не було учасником цих судових процесів, про наявність рішень судів ніким не повідомлялось.

Відповідач-3 зазначає, що в ухвалі Господарського суду Херсонської області від 27.02.2018 у справі №923/1984/15 зазначено, що заявником (тобто ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт") 03.02.2016 надавалась до суду постанова Голопристанського районного суду від 25.06.2012р. № 2108/2120/2012 за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Держкомзему України в Херсонській області про скасування постанови щодо накладення адміністративного штрафу, в якій встановлено правомірність набуття на підставі акту приймання-передачі майна від 22.02.1989, права власності Херсонською водолазно-рятувальною службою на рятувальну станцію, а не Херсонською обласною громадською спілкою по попередженню нещасних випадків на воді на спірний майновий комплекс. Відтак, нібито заявнику ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт", який приймав участь у справі №923/1984/15, було відомо про наявність акту прийому-передачі від 22.02.1989 та акту інвентаризації, прийому передачі майна станом на 01.01.1989.

Скаржник вказує, що постанова Голопристанського районного суду надавалась до Господарського суду не заявником, як зазначено в ухвалі Господарського суду Херсонської області від 27.02.2018, а ТОВ "ЗПНХ". При цьому, судами не звернуто увагу, що у вказаній постанові мова йде про акт прийому-передачі від 22.02.1989, який складено між Міністерством житлово-комунального господарства УРСР та республіканською спілкою рятування на водах УРСР. В даному акті прийому-передачі не перелічено, яке саме нерухоме майно передано до складу обласних рад ОСВОД УРСР. У той же час, до заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами долучено акт прийому-передачі рятувальних станцій Херсонської області, проведений у період з 16.01.1989 до 26.02.1989, відповідно до якого від обласного управління комунального господарства виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів до Обласної спілки рятування на водах, передано майнові комплекси рятувальних станцій, у тому числі, розташований у с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, який складається з будівель: кафе з літнім майданчиком (1 будівля), майстерня (1 будівля), електрощитової (1 будівля), компресорної (1 будівля), водолазної (1 будівля), побутових приміщень (2 будівлі). Тобто, вказано технічну характеристику (опис) об'єктів спірного майнового комплексу, які відповідають технічному паспорту, складеному Голопристанською філією комунального підприємства "Херсонське бюро технічної інвентаризації Херсонської обласної ради" і знаходяться на вказаному місці. Скаржник вважає, що цей акт раніше не досліджувався, про його існування не було та не могло бути відомо, він підтверджує, що спірне нерухоме майно існувало станом на 1988 рік і не могло бути самочинно збудованим після 2006 року. Про існування документа не могло бути відомо з тексту постанови Голопристанського районного суду Херсонської області від 25.06.2012 у справі №2108/2120/2012, оскільки про цей акт там не зазначено.

Крім того, в ухвалі Господарського суду Херсонської області вказано, що заявник посилається на акт інвентаризаційної перевірки майна водолазної рятувальної служби Херсонської області від 27.12.2004. Відповідно до цього акту на рятувальній станції "Залізний порт" станом на 27.12.2004 наявні огорожа залізобетонна, кафе з літнім майданчиком, майстерня, щитова з компресорною, побутові приміщення.

Скаржник вважає, що суд необґрунтовано зазначив, що про цей документ заявнику було відомо раніше, а інформація, яка в ньому викладена не є фактичними даними, що спростовують факти, покладені в основу рішення Господарського суду Херсонської області від 23.02.2016 у справі №923/1984/15.

Водночас, акт інвентаризаційної перевірки від 27.12.2004 раніше не досліджувався господарським судом, про його існування заявнику стало відомо 22.12.2017 під час судового розгляду Голопристанським районним судом цивільної справи №654/197/17-ц з документів, наданих суду адвокатом Беженар Є.О.

Відповідач-3 вважає, що вказаний акт інвентаризаційної перевірки підтверджує, що спірне нерухоме майно побудоване до 2006 року, інвентаризовано 27.12.2004 і не є самочинно збудованим, отже є істотною обставиною, яка могла б вплинути на рішення суду.

Також скаржник зазначає, що заявником до суду надано технічний паспорт спірного майнового комплексу, який складено Голопристанською філією КП "ХБТІ" та до якого внесено зміни у зв'язку із допущеними помилками у 2010 році. Внесення змін до технічного паспорту мотивовано документами, що надано безпосередньо до суду, які не є новоствореними доказами та підтверджують побудову будівель до 1988 року, а водопроводу та огорожі - у 1999 році (акти прийому-передачі, договори купівлі-продажу, висновок будівельно-технічного експертного дослідження).

Крім того, на думку відповідача-3 суди помилково вказали, що остання інвентаризація майнового комплексу проводилась Голопристанською філією КП "ХБТІ" 29.07.2015, а не в жовтні 2010 року. Технічний паспорт, на який посилається суд, складений ТОВ "Новобуд Люкс", а не Голопристанською філією КП "ХБТІ", яка у своєму листі №4 від 11.01.2018 правильно зазначила дату інвентаризації, котру проводила у жовтні 2010 року.

ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" зазначає, що в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.02.2016 вказано 2004 рік побудови спірного майнового комплексу, а не 2006 рік, як про це вказано в ухвалі суду першої інстанції.

Скаржник вказує, що судом першої інстанції помилково вказано, а апеляційним судом не прийнято до уваги, що у дослідженому висновку будівельно-технічного експертного дослідження №88/17 від 01.12.2017 вказано 1999 рік побудови спірного майнового комплексу, і що це не узгоджується з наявними у експерта документами.

Прокурор надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ч.ч.1,3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017 (далі ГПК України), ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених п.п.2 і 3 ч.1 ст.287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції зазначив наступне.

19.01.2018 до Господарського суду Херсонської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" про перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 23.02.2016 за нововиявленими обставинами. Заявник просить задовольнити його, скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заява мотивована тим, що за результатами розгляду справи у 2016 році, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, суд прийшов до висновку що спірний майновий комплекс, який розмішується на земельній ділянці, що є власністю територіальної громади Новофедорівської сільської ради, та в подальшому внесений до статутного капіталу ТОВ "ЗПНХ" і відчужений ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт", за договорами купівлі-продажу від 28.07.2015, є самочинним будівництвом у розумінні ст.376 ЦК України, у зв'язку із тим, що побудований після 2006 року без дозволу Новофедорівської сільської ради.

Водночас, 22.12.2017р. представнику ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" під час судового розгляду Голопристанським районним судом цивільної справи № 654/197/17-ц, з документів, наданих до суду адвокатом Беженар Є.О., яка представляє інтереси гр. ОСОБА_9, стали відомі, на його переконання, істотні для даної справи № 923/1984/15 обставини, що не були встановлені Господарським судом Херсонської області та не були і не могли бути відомі раніше ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" як учаснику процесу. У зв'язку із цим заявником зроблено запити до адвоката Беженар Є.О., Голопристанського районного суду Херсонської області, Голопристанської філії комунального підприємства "Херсонське бюро технічної інвентаризації Херсонської обласної ради", Господарського суду Херсонської області, та встановлено наступні істотні обставини для справи № 923/1984/15, які не були встановленні судом, та не були і не могли бути відомі раніше ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт", і наявність яких спростовує час та факт самочинного будівництва спірного об'єкту.

А саме, зокрема, надано наступні докази :

1. Акт прийому-передачі рятувальних станцій Херсонської області, проведеного у період з 16.01.1989р. до 26.02.1989р., відповідно до якого від обласного управління комунального господарства виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів до Обласної спілки рятування на водах передано майнові комплекси рятувальних станцій, у тому числі, розташований у с.Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, який складається з будівель: кафе з літнім майданчиком (1 будівля); майстерні (1 будівля); електрощитової (1 будівля); компресорної (1 будівля); водолазної (1 будівля); побутових приміщень (2 будівлі).

Отже, заявник стверджує, що спірне нерухоме майно існувало станом на 1988 рік і не могло бути самочинно збудованим після 2006 року.

Вказаний акт складено на підставі постанови Ради Міністрів Української РСР від 1988р. № 199 "Про схему управління житлово-комунальним господарством"; розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 02.11.1988р. № 472-р; наказу начальника обласного управління комунального господарства виконавчого комітету Херсонської обласної ради від 09.01.1989 року № 7 "Про створення комісії щодо передачі рятувальної служби".

2. Акт інвентаризаційної перевірки майна водолазної рятувальної служби Херсонської області від 27.12.2004р., відповідно до якого на рятувальній станції "Залізний Порт" наявні - огорожа залізобетонна; кафе з літнім майданчиком; майстерня; щитова з компресорною; побутові приміщення.

3. Висновок № 88/17 від 01.12.2017р. будівельно-технічного експертного дослідження № 88/17 від 01.12.2017р., складеного судовим експертом Ларченко Г.І., щодо об'єктів майнового комплексу рятувальної станції "Залізний Порт": будівля літ. "А" - кафе з літнім майданчиком, загальною площею 250,8 кв.м, будівля літ. "Б" - електрощитова, будівля літ. "В" - компресорна, будівля літ. "Г" - водолазна, будівлі літ. "Д,Ж" - побутові приміщення, літ. "З" - майстерня, споруда номер 1 - водопровід, споруди номер 2,3 - огорожа, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, біля бази відпочинку "Ювілейний".

Відповідно до п. 1 висновку експерта, об'єкти літ. "А" - кафе з літнім майданчиком, площею 250,8 кв.м., літ. «Б» - електрощитова, літ. «В» - компресорна, літ. "Г" - водолазна, літ. "Д,Ж" - побутові приміщення, літ. «З» - майстерня, що знаходяться за АДРЕСА_1, ш відпочинку "Ювілейний", збудовані до 1988 року; Номер 1 - водопровід, номер горожа, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, біля бази відпочинку "Ювілейний" могли бути збудовані у 1999році.

Згідно з п. 4 підстави вважати, що вказані об'єкти відносяться до самочинного будівництва відсутні.

Суд першої інстанції зазначив, що надані заявником копії Постанови Кабінету Міністрів УРСР від 25.07.1988 № 199 (т.4, а.с.117-118), Розпорядження Ради Міністрів УРСР від 02.11.1988р № 472-р (т.4, а.с.119), наказу начальника обласного управління комунального господарства від 09.01.1989р. (т.4, а.с.120), Акту прийому-передачі рятувальної служби від 22.02.1989р. (т.4, а.с.121-123), листів Міністерства юстиції України від 07.05.2002р. (т.4,а.с.210), від 07.12.2009р. № 2138-09-24 (т.4, а.с.219-220) наказу від 26.11.2002р. № 45 (т.4, а.с.211) не містять будь-яких обставин стосовно предмету спору. Зазначені докази визнаються судом неналежними та недопустимими.

Суд також вказав, що докази, на які посилається заявник - наказ Херсонської обласної рятувально-водолазної служби № 26 від 23.12.2004р. "Про передачу майна" (т.1, а.с.162), акт прийому-передачі майнових комплексів рятувальних станцій від 28.12.2004, у тому числі розташованого в с.Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області до Херсонської обласної громадської спілки по попередженню нещасних випадків з людьми на воді (відповідача-1) - т.1, а.с.163-164 - надавались до суду 02.02.2016р. керівником відповідача-1 ОСОБА_6, а також самим заявником - т.2, а.с.73-74, були предметом своєчасного дослідження судом перед прийняттям рішення від 23.02.2016р. Також самим заявником 03.02.2016р. надавалась до суду постанова Голопристанського районного суду від 25.06.2012р. № 2108/2120/2012- т.2, а.с.75-76.

Господарським судом Херсонської області у справі № 923/1984/15 досліджувалася постанова Голопристанського районного суду Херсонської області від 25.06.2012 у справі № 2108/2120/2012 за позовом ОСОБА_12 до Головного управління Держкомзему України в Херсонській області про скасування постанови про накладення адміністративного штрафу, в якій було встановлено правомірність набуття на підставі акту приймання-передачі майна від 22.02.1989 права власності Херсонською водолазно-рятувальною службою на рятувальну станцію, а не Херсонською обласною громадською спілкою по попередженню нещасних випадків з людьми на воді на спірний майновий комплекс.

Відтак, заявнику ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт", який приймав участь у справі № 923/1984/15, було відомо про наявність акту прийому-передачі майна від 22.02.1989 та акту інвентаризації, прийому-передачі станом на 01.01.1989, проведеного у період з 16.01.1989 по 26.01.1989.

Щодо наданого заявником Висновку № 88/17 від 01.12.2017р. будівельно-технічного експертного дослідження № 88/17 від 01.12.2017р. суд зазначив наступне.

Даний Висновок складено судовим експертом Ларченко Г.І., щодо об'єктів майнового комплексу рятувальної станції "Залізний Порт": будівля літ. "А" - кафе з літнім майданчиком, загальною площею 250,8 кв.м, будівля літ. "Б" - електрощитова, будівля літ. "В" - компресорна, будівля літ. "Г" - водолазна, будівлі літ. "Д,Ж" - побутові приміщення, літ. "З" - майстерня, споруда номер 1 - водопровід, споруди номер 2,3 - огорожа, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, біля бази відпочинку "Ювілейний".

Відповідно до п. 1 висновку експерта, об'єкти літ. "А" - кафе з літнім майданчиком, площею 250,8 кв.м, літ. "Б" - електрощитова, літ. "В" - компресорна, літ. "Г" - водолазна, літ. "Д,Ж" - побутові приміщення, літ. "З" - майстерня, що знаходяться за АДРЕСА_1, ш відпочинку "Ювілейний", збудовані до 1988 року; Номер 1 - водопровід, номер горожа, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, біля бази відпочинку "Ювілейний" могли бути збудовані у 1999році.

Разом з тим, визначена експертом можлива дата побудови спірного майнового комплексу (1999 рік) не узгоджується з наявними у експерта документами, описаними у Висновку - актом прийому-передачі між обласним управлінням комунального господарства виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів та обласною спілкою рятування на водах, складеного на підставі наказу начальника обласного управління комунального господарства виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів № 7 від 09.01.1989р.; розпорядженням виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів від 28.12.1988 № 262-р, постанови Ради Міністрів УРСР від 25.07.1988 № 199, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 02.11.1988 № 472-р, до обласної спілки рятування на водах від обласного управління комунального господарства виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів передано об'єкти, які у інвентарній справі зазначені як: літ "А" - кафе з літнім майданчиком, загальною площею 250,8 кв.м, літ. "Б" -електрощитова, літ. "В" - компресорна, літ. "Г" - водолазна, літ. "Д,Ж" -побутове приміщення, літ. "З" - майстерня, що знаходяться за адресою: Херсонська область Голопристанський район с. Залізний Порт.

З наданих експерту кошторисно-будівельної документації, якою підтверджується будівництво огорожі майнового комплексу у 1998-1999 роках, акту інвентаризаційної перевірки майна водолазної рятувальної служби Херсонської області від 27.12.2004, затвердженого наказом Херсонської обласної водолазної рятувальної служби, наказу по Херсонській обласній водолазній рятувальній службі від 23.12.2004 № 26 та акту прийому-передачі від 28.12.2004 неможливо ідентифікувати майновий комплекс (літ "А" - кафе з літнім майданчиком, загальною площею 250,8 кв.м, літ. "Б" -електрощитова, літ. "В" - компресорна, літ. "Г" - водолазна, літ. "Д,Ж" - побутове приміщення, літ. "З" - майстерня, що знаходяться за адресою: Херсонська область Голопристанський район с. Залізний Порт) з майном, яке у 1988 році передавалось Херсонській обласній водолазній рятувальній службі. Відтак, Висновок експерта не підтверджує факту, що це є те саме майно, яке було побудовано у 2006 році.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що надані заявником копії Постанови Кабінету Міністрів УРСР від 25.07.1988 № 199 (т.4, а.с.117-118), Розпорядження Ради Міністрів УРСР від 02.11.1988р № 472-р (т.4, а.с.119), наказу начальника обласного управління комунального господарства від 09.01.1989р. (т.4, а.с.120), Акту прийому-передачі рятувальної служби від 22.02.1989р. (т.4, а.с.121-123), листів Міністерства юстиції України від 07.05.2002р. (т.4, а.с.128), від 07.12.2009р. № 2138-09-24 (т.4, а.с.138-139) наказу від 26.11.2002р. № 45 (т.4, а.с.129), не містять будь-яких обставин стосовно предмету спору. Зі змісту зазначених документів неможливо ідентифікувати, що зазначені об'єкти нерухомості є спірним майном.

Також судова колегія погодилася з висновком суду першої інстанції, що висновок № 88/17 від 01.12.2017р. будівельно-технічного експертного дослідження не підтверджує той факт, що спірне майно є тим самим майном, яке було побудовано у 2006 році. Зміст наданого висновку містить припущення щодо можливої дати - 1999рік будування спірного майнового комплексу.

Крім того, судова колегія наголосила, що даний висновок взагалі не існував на момент винесення рішення від 23.02.2016 року, що спростовує доводи апелянта про те, що висновок експерта є нововиявленою обставиною, що встановлює істотні обставини по справі.

Довід апелянта про необґрунтованість висновку суду щодо акту інвентаризаційної перевірки майна водолазної рятувальної служби Херсонської області від 27.12.2004р., про який заявнику було раніше відомо, а інформація, яка в ньому викладена не є фактичними даними, що спростовують факти, покладені в основу рішення Господарського суду Херсонської області від 23.02.2016р. у справі №923/1984/15 судова колегія відхилила з огляду на те, що, по-перше, заявник міг отримати зазначену інформацію самостійно, по-друге, зі змісту зазначених документів не можливо встановити та ідентифікувати, що вони стосуються саме спірного майна.

Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї суд касаційної інстанції відмічає наступне.

Як вбачається з рішення Господарського суду Херсонської області від 23.02.2016р. по справі № 923/1984/15, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подана вищевказана заява, останнє фактично базується на двох обставинах, встановлених судом першої інстанції.

Перша обставина.

Як встановив суд, 15 травня 2015 року ОСОБА_12, діючий в інтересах Херсонської обласної громадської спілки по попередженню нещасних випадків з людьми на воді, звернувся до суду із позовом до Реєстраційної служби Голопристанського районного управління юстиції в якому, з урахуванням доповнень, просив: визнати за позивачем право власності за набувальною давністю на майновий комплекс: рятувальну станцію "Залізний Порт", який складається з: огорожі залізобетонної №2-3, майстерні літ."З", електрощитової з компресорною літ."Б", "В", водолазної літ."Г", побутових приміщень літ."Д", "Ж", водомережі №1, кафе з літнім майданчиком літ."А", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 біля бази відпочинку "Ювілейний"; зобов'язати Реєстраційну службу Голопристанського районного управління юстиції в Херсонській області зареєструвати за позивачем право власності на вказаний майновий комплекс.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 27 травня 2015 року у справі №654/1535/15-ц (т.1 а.с.26-27) позовні вимоги були задоволені, за позивачем визнано право власності за набувальною давністю на майновий комплекс - рятувальну станцію "Залізний Порт", який складається з: огорожі залізобетонної №2-3, майстерні літ."З", електрощитової з компресорною літ."Б", "В", водолазної літ."Г", побутових приміщень літ."Д", "Ж", водомережі №1, кафе з літнім майданчиком літ."А", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 біля бази відпочинку "Ювілейний" та зобов'язано Реєстраційну службу Голопристанського РУЮ зареєструвати за позивачем право власності за набувальною давністю на вказане нерухоме майно.

Як слідує з матеріалів справи, ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 06.10.2015р. у справі №654/1535/15-ц (т.1 а.с.28-31), залишеною в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.01.2016р. (т.2 а.с.129-130), рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 27.05.2015р. скасовано, провадження у справі закрито, що і стало підставою для звернення прокурора з даним позовом.

Крім того, судом по даній справі, що переглядається, не було прийнято до уваги надані Херсонською обласною громадською спілкою по попередженню нещасних випадків з людьми на воді наказ Херсонської обласної рятувально-водолазної служби №26 від 23.12.2004р. та акт приймання-передачі від 28.12.2004р. про передачу у користування Херсонській обласній громадській спілці по попередженню нещасних випадків з людьми на воді рятувальної станції "Залізний Порт", складений між Херсонською обласною рятувально-водолазною службою та обласною Спілкою по попередженню нещасних випадків з людьми на воді (т.1 а.с.162-164), оскільки згідно даного акту рятувальна станція передана у користування, а не у власність, даний акт не є належним доказом набуття відповідачем-1 права власності на майновий комплекс як на нерухомість.

Друга обставина.

Суд прийшов до висновку, що спірний майновий комплекс, який розміщується на земельній ділянці, що є власністю територіальної громади Новофедорівської сільської ради, та в подальшому внесений до статутного капіталу ТОВ "ЗПНХ" і відчужений ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" за договорами купівлі-продажу від 28.07.2015, а саме: кафе з літнім майданчиком - літ. "А", "А-1", електрощитові - літ. "Б", компресорна - літ "В", водолазна - літ. "Г", побутові приміщення - літ. "Д", "Ж", майстерня - літ. "З" побудовані у 2006 році та є самочинним будівництвом у розумінні ст.376 ЦК України, у зв'язку із тим, що побудовані без дозволу Новофедорівської сільської ради.

Саме щодо другої обставини і подана заява скаржником, згідно якої він вважає нововиявленою обставиною той факт, що зазначені об'єкти побудовані не у 2006 році, а до 1988 року.

В якості основних доказів даної нововиявленої обставини скаржник надав 2 наступні документи:

Не приймаючи дані акти, суди попередніх інстанцій вказали, що докази, на які посилається заявник - наказ Херсонської обласної рятувально-водолазної служби № 26 від 23.12.2004р. "Про передачу майна" (т.1, а.с.162), акт прийому-передачі майнових комплексів рятувальних станцій від 28.12.2004, у тому числі розташованого в с.Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області до Херсонської обласної громадської спілки по попередженню нещасних випадків з людьми на воді (відповідача-1) - т.1, а.с.163-164 - надавались до суду 02.02.2016р. керівником відповідача-1 ОСОБА_12, а також самим заявником - т.2, а.с.73-74, були предметом своєчасного дослідження судом перед прийняттям рішення від 23.02.2016р. Також самим заявником 03.02.2016р. надавалась до суду постанова Голопристанського районного суду від 25.06.2012р. № 2108/2120/2012- т.2, а.с.75-76.

На підставі викладеного, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що заявнику, ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт", який приймав участь у справі № 923/1984/15, було відомо про наявність акту прийому-передачі майна від 22.02.1989 та акту інвентаризації, прийому-передачі станом на 01.01.1989, проведеного у період з 16.01.1989 по 26.01.1989.

Разом з тим, саме акт інвентаризаційної перевірки майна водолазної рятувальної служби Херсонської області від 27.12.2004р. відсутній у вищевказаному переліку документів, які досліджувалися судами при розгляді справи по суті.

Стосовно ж наданого скаржником Акту прийому-передачі рятувальних станцій Херсонської області, проведеного у період з 16.01.1989р. до 26.02.1989р., останнім зазначено наступне.

Постанова Голопристанського районного суду надавалась до Господарського суду не заявником, як зазначено в ухвалі Господарського суду Херсонської області від 27.02.2018, а ТОВ "ЗПНХ". При цьому, судами не звернуто увагу, що у вказаній постанові мова йде про акт прийому-передачі від 22.02.1989, який складено між Міністерством житлово-комунального господарства УРСР та республіканською спілкою рятування на водах УРСР. В даному акті прийому-передачі не перелічено, яке саме нерухоме майно передано до складу обласних рад ОСВОД УРСР. У той же час, до заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами долучено акт прийому-передачі рятувальних станцій Херсонської області, проведений у період з 16.01.1989 до 26.02.1989, відповідно до якого від обласного управління комунального господарства виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів до Обласної спілки рятування на водах, передано майнові комплекси рятувальних станцій, у тому числі, розташований у с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, який складається з будівель: кафе з літнім майданчиком (1 будівля), майстерня (1 будівля), електрощитової (1 будівля), компресорної (1 будівля), водолазної (1 будівля), побутових приміщень (2 будівлі). Тобто вказано технічну характеристику (опис) об'єктів спірного майнового комплексу, які відповідають технічному паспорту, складеному Голопристанською філією комунального підприємства "Херсонське бюро технічної інвентаризації Херсонської обласної ради" і знаходяться на вказаному місці.

На підставі викладеного, колегія суддів касаційного суду доходить висновку, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції не містять обґрунтованих та мотивованих доводів з посиланням на відповідні докази, з яких підстав суди дійшли висновку, що заявнику, ТОВ "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт", який приймав участь у справі № 923/1984/15, було відомо про наявність акту прийому-передачі майна від 22.02.1989 та акту інвентаризації, прийому-передачі станом на 01.01.1989, проведеного у період з 16.01.1989 по 26.01.1989, тобто, судами не досліджено повно, всебічно та об'єктивно доводи заявника в цій частині, а саме, що про існування документа йому не могло бути відомо з тексту постанови Голопристанського районного суду Херсонської області від 25.06.2012 у справі №2108/2120/2012, оскільки про цей акт там не зазначено, а про акт інвентаризаційної перевірки від 27.12.2004 заявнику стало відомо 22.12.2017 під час судового розгляду Голопристанським районним судом цивільної справи №654/197/17-ц з документів, наданих суду адвокатом Беженар Є.О.

Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що надані заявником копії Постанови Кабінету Міністрів УРСР від 25.07.1988 № 199 (т.4, а.с.117-118), Розпорядження Ради Міністрів УРСР від 02.11.1988р № 472-р (т.4, а.с.119), наказу начальника обласного управління комунального господарства від 09.01.1989р. (т.4, а.с.120), Акту прийому-передачі рятувальної служби від 22.02.1989р. (т.4, а.с.121-123), листів Міністерства юстиції України від 07.05.2002р. (т.4,а.с.210), від 07.12.2009р. № 2138-09-24 (т.4, а.с.219-220) наказу від 26.11.2002р. № 45 (т.4, а.с.211) не містять будь-яких обставин стосовно предмету спору. Зазначені докази визнаються судом неналежними та недопустимими.

Разом з тим, оцінюючи наданий заявником висновок будівельно-технічного експертного дослідження № 88/17 від 01.12.2017р. суди зазначили, що визначена експертом можлива дата побудови спірного майнового комплексу (1999 рік) не узгоджується з наявними у експерта документами, описаними у Висновку - актом прийому-передачі між обласним управлінням комунального господарства виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів та обласною спілкою рятування на водах, складеного на підставі наказу начальника обласного управління комунального господарства виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів № 7 від 09.01.1989р.; розпорядженням виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів від 28.12.1988 № 262-р, постанови Ради Міністрів УРСР від 25.07.1988 № 199, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 02.11.1988 № 472-р, до обласної спілки рятування на водах від обласного управління комунального господарства виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів передано об'єкти, які у інвентарній справі зазначені як: літ "А" - кафе з літнім майданчиком, загальною площею 250,8 кв.м, літ. "Б" -електрощитова, літ. "В" - компресорна, літ. "Г" - водолазна, літ. "Д,Ж" -побутове приміщення, літ. "З" - майстерня, що знаходяться за адресою: Херсонська область Голопристанський район с. Залізний Порт.

Тобто, суди зазначили про невідповідність висновку саме документам, на які посилався заявник, обґрунтовуючи нововиявлену обставину, що вищевказані об'єкти були побудовані саме до 1988 року.

Крім того, суди зазначили, що з наданих експерту кошторисно-будівельної документації, якою підтверджується будівництво огорожі майнового комплексу у 1998-1999 роках, акту інвентаризаційної перевірки майна водолазної рятувальної служби Херсонської області від 27.12.2004, затвердженого наказом Херсонської обласної водолазної рятувальної служби, наказу по Херсонській обласній водолазній рятувальній службі від 23.12.2004 № 26 та акту прийому-передачі від 28.12.2004 неможливо ідентифікувати майновий комплекс (літ "А" - кафе з літнім майданчиком, загальною площею 250,8 кв.м, літ. "Б" -електрощитова, літ. "В" - компресорна, літ. "Г" - водолазна, літ. "Д,Ж" - побутове приміщення, літ. "З" - майстерня, що знаходяться за адресою: Херсонська область Голопристанський район с. Залізний Порт) з майном, яке у 1988 році передавалось Херсонській обласній водолазній рятувальній службі. Відтак, Висновок експерта не підтверджує факту, що це є те саме майно, яке було побудовано у 2006 році.

Разом з тим, оскаржувані судові рішення не містять обґрунтованих доводів з посиланням на відповідні докази щодо наявності підстав саме для такого висновку.

В свою чергу, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Відповідно до п.48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 року, остаточне 17.11.2014:

"Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року)."

Згідно з п.2 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду."

Відповідно до п.1 ч.3 ст.310 Господарського процесуального кодексу України:

"Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази."

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" та скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У зв'язку зі скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Водолазно-рятувальна станція - Залізний Порт" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.02.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі №923/1984/15 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.02.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі №923/1984/15 скасувати повністю, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський