Історія справи
Постанова ВГСУ від 11.08.2015 року у справі №910/25520/13Ухвала КГС ВП від 11.02.2018 року у справі №910/25520/13
Ухвала КГС ВП від 15.07.2018 року у справі №910/25520/13
Постанова КГС ВП від 07.10.2018 року у справі №910/25520/13
Постанова ВГСУ від 28.10.2014 року у справі №910/25520/13
Постанова ВГСУ від 01.07.2014 року у справі №910/25520/13
Ухвала КГС ВП від 12.01.2020 року у справі №910/25520/13
Ухвала КГС ВП від 05.11.2019 року у справі №910/25520/13
Постанова ВГСУ від 21.03.2017 року у справі №910/25520/13
Ухвала КГС ВП від 20.03.2018 року у справі №910/25520/13
Ухвала КГС ВП від 12.04.2018 року у справі №910/25520/13

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/25520/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атем"
кредитор - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"
Беседін В.І. (довіреність №010-00/687 від 20.02.2017), Манчуленко Я.В. (довіреність №010-00/897 від 07.02.2019), Микал Н.К. (довіреність №010-01/2447 від 07.06.2016), Юр О.Ю. (довіреність №010-01/2271 від 27.05.2016)
кредитор - Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк",
ліквідатор - арбітражний керуючий Ковеза Андрій Іванович, особисто
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем" та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду (про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 в частині розгляду кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України")
від 01.04.2019
у складі колегії суддів: Грек Б.М. (головуючий), Отрюх Б.В., Чорногуз М.Г.
у справі №910/25520/13
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 22.04.2019 поштовим відправленням Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою №010-0/177 від 22.04.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 (про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 в частині розгляду кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України") у справі №910/25520/13 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
1.1. Також, 25.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Атем" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 25.04.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 (про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 в частині розгляду кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України") у справі №910/25520/13 в порядку статей 286, 287, 289 ГПК України.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/25520/13 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.05.2019.
3. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/25520/13 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2019.
4. Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2019 у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я. відкрито касаційне провадження у справі №910/25520/13 Господарського суду міста Києва за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем" та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 (про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 в частині розгляду кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України") та призначено її розгляд в судовому засіданні на 18.06.2019 о 09:30.
5. Ухвалою від 18.06.2019 Верховний Суд оголосив перерву у судовому засіданні 18.06.2019 з розгляду касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем" та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 (про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 в частині розгляду кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України") у справі №910/25520/13 до 25.06.2019 10:00.
6. Від ТОВ "Атем" (далі - ТОВ "Атем") надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Укрексімбанк", скаржник).
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2014 прийнято до розгляду заяву про порушення справи про банкрутство на підставі статті 95 Закону про банкрутство, підготовче засідання призначено на 22.01.2014, зобов`язано арбітражного керуючого Левченко Н.П., визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, у строк до 20.01.2014 надати до суду заяву про його участь у справі про банкрутство ТОВ "Атем".
7.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Атем" з урахування особливостей провадження згідно статті 95 Закону про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
7.2. Постановою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 визнано банкрутом ТОВ "Атем"; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ковезу А. І. Повідомлення про визнання боржника банкрутом опубліковано 17.02.2014 на офіційному сайті ВГСУ.
7.3. 17.03.2014 шляхом надіслання поштового відправлення до Господарського суду м. Києва звернувся ПАТ "Укрексімбанк" з кредиторськими вимогами до боржника на загальну суму 864 584 208,07грн., з яких 40 379 471,53грн. пені.; окремо внести до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке є предметом застави/іпотеки згідно укладених з боржником договорів, надавши при цьому ряд додатків до матеріалів справи, які знаходяться у томах 6 -11 матеріалів справи.
7.4. В ході розгляду вимог ПАТ «Укрексімбанк», як спірних, призначалась судово-економічна експертиза ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2015, залишеною в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015, які були скасовані Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2015. Провадження з розгляду спірних вимог кредитора тривало упродовж 2 років з неодноразовими відкладеннями попереднього засідання у справі.
7.5. 27.05.2016 до Господарського суду м. Києва надійшов на затвердження реєстр вимог кредиторів ТОВ "Атем, який був призначений до розгляду в судовому засіданні.
8. Ухвалою від 19.10.2016 Господарський суд міста Києва визнав вимоги ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "АТЕМ" на суму 830 048 406, 80 грн., які забезпечені заставою майна боржника та на суму 830 702, 09 грн. пені з віднесенням до шостої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ "Атем", відмовив у визнанні кредиторських вимог ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Атем" на суму 33 705 099, 18 грн., затвердив реєстр вимог кредиторів ТОВ "Атем".
8.1. Місцевим судом встановлено, загальний розмір забезпечених вимог ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Атем" за Генеральною кредитною угодою № 6407141/2416 від 16.02.2007 та рядом кредитних договорів із боржником, укладених на виконання Генеральної кредитної угоди:
- Кредитним договором №6407К2/2416 від 16.02.2007 на суму 7 694 125,37 доларів США та 10 478,08грн.;
- Кредитним договором №6407К9/2429 від 24.06.2007 на суму 12 855 008,83долари США та 10 478,08грн.;
- Кредитним договором №151107К78 від 10.12.2007 на суму 38 816 084,45грн.;
- Кредитним договором № 64068К8/2463 від 25.04.2008 на суму 13 090 134,18 доларів США та 10 478,08грн.;
- Кредитною угодою № 6405К25/2365 від 24.11.2005 на суму 2 394 982,75 доларів США та 10 478,08грн.;
- Кредитним договором №6406К10/2391 від 29.06.2006 на суму 996 749,20 доларів США та 10 478,08грн.;
- Кредитним договором №151107К77 від 10.12.2007 на суму 45 165 185,53 долари США та 1905 810,33грн.
Грошові вимоги, що виникли з валютних зобов`язань банком переведені у гривневий еквівалент за курсом 1 долар США - 9, 607грн., що існував на момент звернення із заявою у справу про банкрутство.
8.2. Грошові вимоги за цими договорами визнані, як такі, що забезпечені заставою майна боржника за договорами іпотеки №640Z230/2429 від 04.06.2007, №6407Z7/2416 від 16.02.2007, №6407Z29/2429 від 04.06.2007, договором застави №6408Z17/2463 від 25.04.2008, договором застави №151107Z160 від 09.12.2008 майнових прав за контрактом від 15.09.2007 укладеним між ТОВ «Атем» та Компанією DMT S.A.S (Франція) на купівлю установки для виробництва біаскально-орієнтованої поліпропіленової плівки, включаючи обладнання, апаратуру, запасні частини, технічну документацію та інше згідно додатків до договору, загальною вартістю із внесенням змін до договору застави 31.10.2008 на суму 25 676 435,64 долари США.
8.3. Місцевий суд прийняв до уваги висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-економічної експертизи від 31.03.2016 №17334/17335/15/45/5236-5239/16-45 у справі №910/22520/13 та висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-економічної експертизи від 09.12.2015 №6907/22259-22263/15/45 у справі №910/2761/14, а також відповідні судові рішення, які містяться у матеріалах справи, зокрема рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2012 у справі №5011-35/2276-2012, залишене без змін постановою апеляційного суду 05.09.2012 та касаційного суду від 11.02.2013, яким стягнуто з ТОВ «Атем» на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором №151107К77 від 10.12.2007 в розмірі 21 440 485,43 долари США та інші докази безспірного визнання боргу за цим кредитом що є у матеріалах справи (том 6, а.с. 18-52, том 20, а.с.2-9).
8.4. Суд дійшов висновку про відмову у визнанні вимог на суму 31 598 908, 88 грн. за рішенням Господарського суду Харківської області від 20.02.2014 у справі № 922/5247/13, як таких що погашені поручителем ПАТ "ТК "Барвінок" відповідно до листа вих. № 064-10/1457-ВТ від 06.10.2016 та листа ПАТ "ТК "Барвінок" за вих. № 440 від 07.10.2016. Також суд погодився з доводами боржника щодо необґрунтованості заявлених кредитором вимог, які складають плату за фінансування відповідно до умов договору факторингу на суму 1 974 635, 99 грн., оскільки заявляючи кредиторські вимоги до боржника ПАТ "Укрексімбанк" посилався на наявність у ТОВ "Атем" заборгованості по платі за фінансування, нарахованої за реєстрами № 2/1313-5-2/1335-2, тобто реєстрами, заборгованість за якими була предметом розгляду у справі № 922/5247/13 і погашена боржником у добровільному порядку;
8.5. Суд погодився з доводами боржника щодо зменшення заявленої пені 962 256, 40 грн. за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором факторингу за період з 24.10.2013 по 09.02.2013, з огляду на те, що ухвалою 09.02.2014 судом порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Атем" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що зупинило нарахування пені, а також наявності підстав для зменшення заявлених кредитором вимог на суму 122 570, 69 грн., які добровільно погашені боржником. Внаслідок чого, суд визнав вимоги ПАТ "Укрексімбанк щодо пені на суму 830 702, 09 грн. та включено такі вимоги до шостої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ "Атем". В решті грошових вимог банку відмовлено у їх визнанні.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
9. Не погодившись з результатом розгляду грошових вимог ПАТ «Укрексімбанк», боржник звернувся з апеляційною скаргою, в якій доводив обґрунтованість вимог банку до нього на суму 331 473 054,86грн. першої черги та 830 702,09грн. шостої черги, а в решті просив скасувати ухвалу місцевого суду та відмовити у визнанні вимог банку.
Постановою від 01.04.2019 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "Атем" задовольнив частково, ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 змінив у частині пункту 8 резолютивної частини ухвали, виклавши пункт 8 в такій редакції: «Визнати вимоги ПАТ "Державний експортно імпортний банк України" до ТОВ "Атем" на суму 495 467 815, 00 грн. які забезпечені заставою майна боржника та на суму 830 702, 09 грн віднесеними до шостої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ "Атем"».
9.1. Апеляційний суд не погодився з обґрунтованістю грошових вимог ПАТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Атем" за кредитним договором №1511077К77 від 10.12.2007 з огляду на не підтвердження банком зарахування коштів банку на поточний або розрахунковий чи позичковий рахунки позичальника. Тому, суд дійшов висновку, що наявність у кредитора права на стягнення із позичальника ТОВ "Атем" заборгованості по оспорюваному кредитному договору, на суму 24 249 988,3 дол. США не доведено. Також, апеляційний суд зазначив, що скаржник визнав загальну суму коштів, які надійшли за даним кредитом на його рахунки на суму 6 289 733,73 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 60 385 846, 60 грн. та підтверджується матеріалами справи.
9.2. Апеляційний суд прийняв до уваги, що кредит використовується для фінансування міжнародного контракту з французькою фірмою на закупівлю виробничого обладнання, а зокрема, частина кредиту надається позичальнику згідно з підпунктом 3.2.1. цього договору - для фінансування 15% вартості Контракту, шляхом здійснення платежів за Акредитивом через іноземний банк, а частина кредиту надається позичальнику на суму 24 249 988, 30 доларів США для фінансування 85% вартості виконаних робіт за міжнародним Контрактом та в сумі 2 470 602 доларів США для фінансування частини 1 комісії за надання кредиту, зазначеної в пункті 3.2.6. цього договору. При цьому, апеляційний суд зазначив, що при укладені кредитного договору №1511077К77 ліміт кредитної лінії було визначено на суму 31 000 000 дол. США, однак додатковою угодою від 18.03.2008 №151107К77-2 до кредитного договору змінено розмір ліміту кредитної лінії та погоджено його на рівні 30 539 722, 03 дол. США.
Апеляційний суд не прийняв до уваги рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2012 у справі №5011-35/2276-2012, залишеного без змін постановою апеляційного суду 05.09.2012 та касаційного суду від 11.02.2013, яким стягнуто з ТОВ «Атем» на користь ПАТ ««Укрексімбанк» заборгованість за кредитним договором №151107К77 від 10.12.2007 в розмірі 21 440 485,43 долари США та інших доказів визнання боргу за цим кредитом що є у матеріалах справи та були прийняті до уваги місцевим судом.
9.3. Апеляційний суд погодився з включенням до загальної суми визнаних грошових вимог ПАТ «Укрексімбанк» розрахованих банком процентів за користування кредитом на загальну суму 22 393 015,30 грн., плати за управління кредитом №1511077К77 від 10.12.2007 на суму 1 499 951, 50 грн виходячи з умов кредитного договору та ліміту заборгованості 30 539 722, 03 дол. США.
9.4. Апеляційний суд зазначив, що умовами кредитних договорів, укладених в межах генеральної угоди, та кредитних договорів №6405К25/2365 від 34.11.2005 та №6406К10/2391 від 29.06.2006 передбачено, що у разі невиконання грошових зобов`язань за цими договорами, ТОВ "АТЕМ" сплачує ПАТ "Укрексімбанк" пеню, нараховану на суму прострочених платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, тому суд дійшов висновку, що АТ "Укрексімбанк" правильно нарахувало пеню на суму 7 608 414 грн., 3% річних на суму 9 156 958, 14 грн та інфляційних 31 639, 65 грн.
9.5. Висновки апеляційного суду про відмову у визнанні грошових вимог за кредитним договором мотивовані з посиланням на статті 1048, 1050, 626-629, 204, 526, 213 ЦК України, статтю 193 Господарського кодексу України.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника ПАТ "Укрексімбанк"
10. Скаржник, з посиланням на статті 627, 1054 ЦК України, доводив, що в оскаржуваній постанові апеляційний суд пов`язав надання кредиту із фактом зарахування кредитних коштів на поточний (розрахунковий) рахунок ТОВ "Атем", та на підставі такого висновку змінив ухвалу суду першої інстанції, відмовивши у визнанні частини грошових вимог ПАТ "Укрексімбанк" на суму 21 519 959, 90 доларів США та частини нарахованих процентів за користування кредитом які виникли, за висновком апеляційного суду, внаслідок неналежного виконання банком зобов`язань з видачі кредиту за договором №151107К77. Скаржник наполягав на неправильному застосуванні статей 1046, 1049, 1050 ЦК України при тлумаченні змісту договору №151107К77. При цьому, скаржник зазначив, що банк та боржник обумовили такий спосіб надання кредиту, який не передбачав зарахування коштів на поточний (розрахунковий) рахунок боржника. Крім того, скаржник зазначив, що надання кредиту боржнику здійснювалось відповідно до умов кредитного договору №151107К77 з врахуванням положень Експортної угоди (Базової угоди) контракту №119.01.
10.1. Скаржник доводив, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням частини 4 статті 11, частини 4 статті 75 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", оскільки судом не було взято до уваги преюдиційних фактів стягнення спірної суми 21 519 959, 90 доларів США за судовими рішеннями у справі №5011-35/2276-2012, довідок, які видавалися боржником банку про визнання зазначеної суми заборгованості (том 6, а.с. 18-52, том 20, а.с.2-9), ряду інших первісних документів, які підтверджують належне виконання банком своїх зобов`язань за кредитним договором на оплату через банк-посередник вартості обладнання за міжнародним контрактом (том 31, а.с. 159-172).
Доводи скаржника ТОВ «Атем»
11. Скаржник доводив, що заборгованість боржника перед банком неправомірно збільшена на суму 3%річних та пені на зобов`язання у валюті, внаслідок чого просив виключити зазначені вимоги з реєстру вимог кредиторів, змінивши її резолютивну частину шляхом визнання вимог банку до боржника на суму 454 805 266,66грн., як таких, що забезпечені заставою майна боржника та на суму 830 702грн.09коп., як вимог шостої черги.
Доводи інших учасників справи
12. У відзиві ТОВ "Атем" на касаційну скаргу ПАТ "Укрексімбанк" зазначено, що посилаючись в касаційній скарзі на порушення статей 627, 1046, 1054 ЦК України, скаржник не зазначив у чому саме полягає неправильне застосування таких статей, а посилання на статтю 75 ГПК України є необґрунтованим, оскільки склад сторін у справі про банкрутство ТОВ "Атем" є ширшим від складу сторін у справах, на які посилався банк, де сторонами є лише боржник та скаржник, що на його думку виключає можливість визнання преюдиційного факту безспірності боргу за кредитним договором №151107К77 за судовим рішенням у справі №5011-35/2276-2012 про стягнення 21 519 959, 90 доларів США за цим контрактом.
12.1. У відзиві ТОВ "Атем" зазначено, що договором №151107К77 не передбачено таких підстав для виникнення заборгованості боржника перед банком, як отримання останнім повідомлень банку Natixis про можливість здійснення будь-яких оплат на виконання базової угоди та ФПК, стороною яких не є ТОВ "Атем". Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості, які б підтверджували делегування боржником таких повноважень іншим особам. Також, у відзиві зазначено, що надані банком листи не є первинними документами, а на підтвердження здійснення оплати скаржник повинен був надати S.W.I.F.T. - повідомлення.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
13. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
Частина 3 статті 11 - до заяви боржника про порушення справи про банкрутство додаються також: …бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов`язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором;…
Частина 3 статті 95 - кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.
Частина 1 статті 627 - відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 статті 1046 - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частина 1 статті 1049 - позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 статті 1050 - якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частина 1 статті 1054 - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина 2 статті 1054 - до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
15. Господарський процесуальний кодекс України
Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частина 1 статті 86 - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частина 2 статті 86 - жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частина 3 статті 86 - суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
16. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржників про неправильне застосування судами статей 95 Закону про банкрутство, статей 625, 627, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, частини 4 статті 11, частини 4 статті 75 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права
17. Аналіз приписів статті 95 Закону про банкрутство в редакції чинній з 19.01.2013 свідчить про те, що у разі виявлення обставин виявлення недостатності майна в юридичної особи, яка оголосила про свою ліквідацію, така особа ліквідується в порядку, передбаченому цим законом. Разом з тим, до моменту звернення із заявою про порушення справи про банкрутство боржник проходить досудову процедуру ліквідації, передбачену статтями 105, 111 ЦК України, за наслідком якої відбувається визнання вимог кредиторів боржника, які звернулися до нього у процедурі самоліквідації, складення ліквідаційною комісією проміжного ліквідаційного балансу, в якому відображається визнаний боржником загальний пасив боржника з відповідним розшифруванням рядків проміжного ліквідаційного балансу щодо кредиторів та дебіторів боржника.
Згідно з частиною 3 статті 95 Закону про банкрутство, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу. З боку боржника існує обов`язок включити всіх визнаних ним у процедурі самоліквідації кредиторів до заяви про порушення справи про банкрутство та проміжного ліквідаційного балансу, що випливає з частини 3 статті 11 Закону про банкрутство.
Отже, якщо вимоги кредитора були розглянуті та включені боржником до переліку вимог кредиторів у процедурі самоліквідації боржника з відображенням боргу у проміжному ліквідаційному балансі, - таке визнання підтверджує безспірність цих вимог у процедурі банкрутства та повинно відображатися у поданих боржником доказах при порушенні справи про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів даної справи, боржником у заяві про порушення справи про банкрутство було відображено про визнання вимог ПАТ «Укрексімбанк» на суму 57 005 904,11 доларів США та 37 864 306,86 грн., а також вимоги ПАТ «Укрексімбанк» в частині 21 440 485,43 долари США за судовим рішенням 06.06.2012 у справі №5011-35/2276-2012, яке перебуває на виконанні у виконавчій службі (том 1, а.с. 15), що також підтверджено переліком кредиторів боржника (додаток 10 до заяви про порушення справи про банкрутство том 1, а.с. 58, 60-зворот).
Отже, висновки суду першої інстанції про визнання загальної суми грошових вимог - як гривневого еквіваленту боргу по курсу долара США на момент подання заяви з кредиторськими вимогами 830 048 406, 80 грн., які забезпечені заставою майна боржника та на суму 830 702, 09 грн. пені з віднесенням до шостої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ "Атем", з урахуванням судового рішення у справі №5011-35/2276-2012 про стягнення спірної суми за кредитним договором №151107К77 узгоджуються з вимогами законодавства про банкрутство та висновками самого боржника, який визнавав цю суму при порушенні справи про власне банкрутство у поданій ним заяві 23.12.2013 (том 1, а.с. 14-17). А висновки апеляційного суду прийняті без врахування того, що зазначені грошові вимоги визнавалися боржником при порушенні справи про банкрутство, що підтверджує неправильне застосування апеляційним судом вимог частини 3 статті 11 та статті 95 Закону про банкрутство.
18. Відповідно до частини 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Оскільки в Законі про банкрутство відсутні норми, які б виключали положення про звільнення від доказування, то частина 4 статті 75 ГПК України, поряд з іншими підставами звільнення від доказування, застосовується у випадках, якщо у справі бере участь особа стосовно якої встановлено ці обставини, зокрема боржник, стосовно якого за судовим рішенням встановлено певну заборгованість.
При цьому законодавець не визначає спеціальних вимог щодо необхідності у провадженні у справі про банкрутство повторно встановлювати факт існування певного боргу у банкрута, якщо він підтверджується судовим рішенням прийнятим у позовному провадженні. Відтак, висновки апеляційного суду про повторне дослідження умов укладеного договору №151107К77 та обставин його виконання за наявності судового рішення про стягнення певної грошової суми за цим кредитним договором, яке набрало законної сили та виконувалося органами виконавчої служби є такими, що прийняті з порушенням вимог частини 4 статті 75 ГПК України.
19. З огляду на зазначене неправильне застосування норм матеріального та процесуального права апеляційним судом, колегія суддів касаційного суду вважає правильним скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
20. Доводи скаржника ПАТ "Укрексімбанк", зазначені в пунктах 10-10.1. описової частини даної постанови, Суд вважає обґрунтованими з підстав, зазначених в пунктах 17-19 мотивувальної частини постанови. Доводи скаржника ТОВ "Атем" Суд вважає необґрунтованими, як такі, що спрямовані на переоцінку доказів (розрахунків інфляційних, річних), що виходить за межі повноважень касаційного суду, який не вправі переоцінювати докази згідно із статтею 300 ГПК України.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
21. З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про скасування постанови апеляційного суду від 01.04.2019 та залишення в силі ухвали суду першої інстанції від 19.10.2016.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 312, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем" залишити без задоволення.
2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити.
3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 (про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 в частині розгляду кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України") у справі №910/25520/13 скасувати.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 в частині розгляду кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у справі №910/25520/13 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді В.В. Білоус
В.Я. Погребняк