ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 911/621/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенця В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Черненка О.В.,

за участю представників:

ОСОБА_1 - Братанов Б.В.,

Об`єднання співвласників житлового комплексу "Кантрі" - Кіян А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об`єднання співвласників житлового комплексу "Кантрі"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019

(головуючий суддя - Дикунська С.Я., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників житлового комплексу "Кантрі"

про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою б/н від 25.02.2019 до Об`єднання співвласників житлового комплексу "Кантрі" про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом загальних зборів Об`єднання співвласників житлового комплексу "Кантрі" №23 від 30.11.2017, визнання недійсним статуту та скасування рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів №18841050009001794 від 06.12.2017.

2. Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням загальних зборів, оформленим протоколом загальних зборів Об`єднання співвласників житлового комплексу "Кантрі" №23 від 30.11.2017 затверджено зміни до статуту Об`єднання, внаслідок яких суттєво порушено права позивача як члена Об`єднання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2019 задоволено клопотання ОСЖК "Кантрі" б/н від 11.07.2019 про закриття провадження у справі. Провадження справі №911/621/19 закрито

4. Місцевий суд мотивував свої висновки тим, що спір у даній справі не є корпоративним, оскільки позивач не є носієм корпоративних прав, а тому відповідно до ст. 20 ГПК України такий спір не відноситься до юрисдикції господарських судів.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 ухвалу Господарського суду Київської області від 23.07.2019 у справі №911/621/19 скасовано. Матеріали справи № 911/621/19 передано на розгляд до Господарського суду Київської області.

6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір у даній справі є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинен розглядатись за правилами господарського судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

7. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 скасувати, а ухвалу місцевого суду - залишити в силі.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував, що відносини між позивачем та відповідачем не є корпоративними, а тому, відповідно до положень ст. 20 ГПК України даний спір не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

9. 21.02.2020 ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить поновити пропущений строк на подання вказаного відзиву, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

10. Оскільки ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 (з урахуванням виправлення описки ухвалою Верховного Суду від 17.02.2020), встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 21.02.2020, то відзив на касаційну скаргу, поданий ОСОБА_1 , є таким, що поданий у строк, визначений ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020.

Позиція Верховного Суду

11. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.

12. У позовній заяві та апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що Об`єднання співвласників житлового комплексу «Кантрі» не є об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, а норми Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» не поширюються на Об`єднання співвласників житлового комплексу «Кантрі», оскільки останнє складається з зблокованих будинків (садиб), а не квартир або багатоквартирних будинків.

13. Однак, оскільки відповідні доводи є підставою позову по суті спору, враховуючи, що згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач за організаційно-правовою формою є Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, то у суду касаційної інстанції на даній стації судового процесу щодо вирішення питання предметної та суб`єктної юрисдикції вказаного спору відсутні підстави надавати оцінку доводам позивача щодо застосування до спірних правовідносин Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

14. Разом з тим наведені обставини не перешкоджають суду касаційної інстанції дійти висновку про правомірність віднесення даного спору до юрисдикції господарських судів, враховуючи наступне.

15. Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

16. Поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

17. При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб`єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача.

18. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

19. Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

20. У п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

21. Згідно зі ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

22. Відповідно до ч. 1 ст. 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

23. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (ч. 1 ст. 98 ЦК України).

24. Згідно зі статутом (в редакції, чинній на момент звернення з даним позовом до суду) ОСЖК "Кантрі" є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

25. Оскільки спірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 , який наділений правами співвласника житлового комплексу, та Об`єднанням співвласників житлового комплексу "Кантрі" (відповідач) з приводу прийняття рішення загальними зборами відповідача про внесення змін до статутних документів, то цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю та управлінням юридичною особою, а отже підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

26. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 501/1571/16-ц, від 20.09.2018 у справі №813/6286/15, від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17 та від 02.10.2019 у справі №501/1571/16-ц та у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 326/396/18 і підстав для відступлення від такої позиції немає.

27. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

28. За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

29. Оскільки місцевий господарський суд, закриваючи провадження у даній справі, дійшов помилкового висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, то суд апеляційної інстанції, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 280 та ч . 3 ст. 271 ГПК України, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для скасування ухвали місцевого суду та направлення справи на розгляд до суду першої інстанції.

30. Доводи касаційної скарги не спростовують правомірності висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

32. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

33. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).

34. Таким чином, перевіривши постанову суду апеляційної інстанції, встановивши, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваного судового акта не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її зміни чи скасування.

Розподіл судових витрат

35. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Об`єднання співвласників житлового комплексу "Кантрі" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі №911/621/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді Н.М. Губенко

В.І. Студенець