Історія справи

Ухвала КГС ВП від 26.03.2019 року у справі №918/553/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 918/553/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Губенко Н.М., Студенець В.І.,

обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді Гаврилюк П.Д.;

за участю представників:

позивача - Лисенка В.О.,

відповідача - Брателя О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

на рішення Господарського суду Рівненської області

(суддя - Бережнюк В.В.)

від 11.12.2018

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Крейбух О.Г., судді - Демидюк О.О., Юрчук М.І.)

від 06.02.2019,

у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут",

про стягнення 42 178 829,23 грн,

В С Т А Н О В И В:

у серпні 2018 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Рівнегаз Збут" про стягнення 42 178 829,23 грн, з яких 18 150 385,80 грн пені, 5 098 244,83 грн 3 % річних та 18 930 198,60 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу №16-443-Н від 28.10.2016 щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого природного газу.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.12.2018, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення, господарські суди виходили з того, що у відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків, оскільки відповідач може здійснити такі розрахунки перед позивачем лише через поточний рахунок зі спеціальним режимом використання. Підписання сторонами спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, а також фактичне виконання розрахунків в порядку, зазначеному в цих протокольних рішеннях відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, свідчить про узгодження сторонами зміни порядку і строків проведення оплат за природний газ за договором купівлі-продажу природного газу № 16-443-Н. Зазначені обставини виключають застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені і нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. На думку скаржника, суди дійшли помилкового висновку, що державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами. А також, що у відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, що, зокрема, виключає можливість застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. Відповідач не обмежений при здійсненні розрахунків з позивачем лише застосуванням рахунків зі спеціальним режимом використання та не обмежений у способах виконання своїх обов`язків з оплати придбаного природного газу.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Зазначає, що у зв`язку з тим, що населення розраховується за спожитий природний газ та послуги з його розподілу переважно пільгами та субсидіями, то здійснювати розрахунки з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" можливо лише за рахунок коштів, що надходять з державного бюджету на компенсацію витрат за поставлений природний газ такій категорії споживачів. Також вказує, що державою визначено спеціальний режим проведення взаєморозрахунків за природний газ. Стверджує, що відповідач може здійснювати розрахунок перед позивачем за умовами договору лише через поточний рахунок із спеціальним режимом використання в межах коштів, передбачених нормативом перерахування коштів, затверджених НКРЕКП, при цьому сам відповідач самостійно не має можливості вплинути на проведення розрахунків за спожитий природний газ населенням, оскільки всі кошти, які потрапляли на рахунок відповідача, уповноваженим банком самостійно розподіляються згідно з затвердженим постановами НКРЕКП алгоритмом та перераховуються на рахунок позивача. Посилається на постанову Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 906/278/18.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 28.10.2016 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ТОВ "Рівнегаз Збут" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 16-443-Н, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати покупцеві у 2016-2017 роках природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору, природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.

Відповідно до п. 2.1 договору, продавець передає покупцеві з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 403 300,000 тис. куб.м, у тому числі за місяцями (тис. куб.м): жовтень 2016 року 29 000,000 тис. куб.м; листопад 2016 року 44 000,000 тис. куб.м; грудень 2016 року 73 000,000 тис. куб.м; січень 2017 року 107 000,000 тис. куб.м; лютий 2017 року 81 000,000 тис. куб.м; березень 2017 року 69 000,000 тис. куб.м.

В пункті 3.2 договору сторони узгодили оформлення приймання-передачі природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, актом приймання-передачі.

Згідно з п. 5.1 договору, ціна за 1 000 куб. метрів природного газу, який передається за цим договором, без урахування податку на додану вартість у розмірі 20 відсотків, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов`язками (включно) становить 4953,40 грн за 1 000 куб. метрів природного газу, крім того податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків.

У разі зміни ціни природного газу або порядку її визначення (пункт 5.1 договору) нова ціна застосовується сторонами під час складання актів приймання-передачі природного газу та проведення розрахунків за цим договором з моменту набрання чинності відповідним рішенням Кабінету Міністрів України (п. 5.2 договору).

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк.

Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.

У разі ненадання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надасть продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту, але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20, має бути здійснений до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за вим випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк.

Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 і після спливу 90-денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.

Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за винятком випадків, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк.

Згідно з п. 6.2 договору оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

Відповідно до п. 7.1 договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

У разі невиконання покупцем пункту 6.1 договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення (п. 7.2 договору).

Пунктом 11.1 договору визначено, цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.10.2016, і діє в частині продажу природного газу до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

На виконання умов договору купівлі-продажу природного газу № 16-443-Н від 28.10.2016 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року передало, а ТОВ "Рівнегаз Збут" прийняло природний газ на загальну суму 1 572 419 520,98 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2016 за жовтень 2016 року на суму 137 065 158,90 грн, від 30.11.2016 за листопад 2016 року на суму 246 825 437,38 грн, від 31.12.2016 за грудень 2016 року на суму 312 343 952,18 грн, від 31.01.2017 за січень 2017 року на суму 367 943 105,16 грн, від 28.02.2017 за лютий 2017 року на суму 293 756 172,06 грн, від 31.03.2017 за березень 2017 року на суму 214 485 695,30 грн.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" від 11.01.2005 року № 20, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Рівненській області, Департаментом фінансів Рівненської облдержадміністрації, ТОВ "Рівнегаз Збут" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" підписані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України та проведені відповідні оплати на загальну суму 1 101 573 413,21 грн, а саме:

- спільне протокольне рішення №2924 від 18.11.2016 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 33 217 173,47 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням №57 від 28.11.2016 на суму 33 217 173,47 грн;

- спільне протокольне рішення №2925 від 18.11.2016 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 99 651 520,51 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням №58 від 28.11.2016 на суму 99 651 520,51 грн;

- спільне протокольне рішення №3255 від 16.12.2016 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 170 784 407,49 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням №68 від 21.12.2016 на суму 170 784 407,49 грн;

- спільне протокольне рішення №3256 від 16.12.2016 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 62 189 234,13 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням №69 від 21.12.2016 на суму 62 189 234,13 грн;

- спільне протокольне рішення №646 від 26.01.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 100 000 000,00 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням №10 від 06.02.2017 на суму 100 000 000,00 грн;

- спільне протокольне рішення №647 від 26.01.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 100 000 000,00 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням №11 від 06.02.2017 на суму 100 000 000,00 грн;

- спільне протокольне рішення №1164 від 17.02.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 50 000 000,00 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням №23 від 28.02.2017 на суму 50 000 000,00 грн;

- спільне протокольне рішення №1170 від 17.02.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 86 317 539,07 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням №15 від 01.03.2017 на суму 86 317 539,07 грн;

- спільне протокольне рішення №1168 від 17.02.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 50 000 000,00 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням №16 від 01.03.2017 року на суму 50 000 000,00 грн;

- спільне протокольне рішення №1166 від 17.02.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 46 883 286,05 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням №21 від 01.03.2017 на суму 46 883 286,05 грн;

- спільне протокольне рішення №1169 від 17.02.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 50 000 000,00 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням №22 від 01.03.2017 на суму 50 000 000,00 грн;

- спільне протокольне рішення №1974 від 21.03.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 5 080 000,00 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням №41 від 27.03.2017 на суму 5 080 000,00 грн;

- спільне протокольне рішення №1975 від 21.03.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 23 164 252,49 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням №42 від 27.03.2017 на суму 23 164 252,49 грн;

- спільне протокольне рішення №1976 від 21.03.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 92 286 000,00 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням №40 від 11.04.2017 на суму 92 286 000,00 грн;

- спільне протокольне рішення №2546 від 13.05.2017 про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 на суму 132 000 000,00 грн; проведено оплату згідно з платіжним дорученням №58 від 21.12.2017 року на суму 55 292 015,97 грн.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 з позивачем проведені розрахунки в сумі 386 270 388,69 грн згідно з платіжними дорученнями № 1 від 06.02.2018 на суму 195 178 501,87 грн та № 7 від 28.02.2018 на суму 191 091 886,82 грн.

Як стверджував позивач, сплата решти вартості природного газу у сумі 84575719,08 грн у період з жовтня 2016 року по березень 2018 року здійснювалась відповідачем з порушеннями строків, передбачених договором купівлі-продажу природного газу №16-443-Н від 28.10.2016.

Переглядаючи судові рішення у справі у межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Спір у справі стосується стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу природного газу № 16-443-Н від 28.10.2016 щодо своєчасної оплати поставленого природного газу.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 625 вказаного Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно, для застосування санкцій, визначених умовами договору, а також наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених рішеннями про організацію взаєморозрахунків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу від № 16-443-Н від 28.10.2016, природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), яка була чинною на момент укладення між сторонами договору купівлі-продажу природного газу № 16-443-Н від 28.10.2016, згідно з додатком 1 на відповідача як на постачальника природного газу покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності).

Згідно з п. 14 постанови №758 від 01.10.2015, постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" (яка була чинною на час існування правовідносин між сторонами), споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, та їх структурними підрозділами.

Для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов`язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів. Уповноважені банки, що обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами) затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ.

Відповідно до вказаного Порядку постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу (газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов`язків (оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком.

Газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання для виконання покладених на них спеціальних обов`язків щодо постачання та продажу природного газу. При цьому, якщо для певної категорії (групи) споживачів встановлено ціни, які відрізняються від звичайних чи ринкових цін, газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають в установах уповноваженого банку окремі поточні рахунки із спеціальним режимом використання для кожної такої категорії (групи) споживачів.

Газопостачальні підприємства і оптові продавці обумовлюють у відповідному договорі про відкриття банківського рахунка право уповноваженого банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ, без застосування платіжних вимог.

Уповноважений банк подає НКРЕКП перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями.

Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств і оптових продавців подається уповноваженим банком до НКРЕКП на затвердження та доводиться до відома Національного банку, підприємств поштового зв`язку, а також споживачів та інших учасників розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України та розміщується на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

Газопостачальні підприємства інформують упродовж 10 робочих днів від дня відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Газопостачальні підприємства укладають у двомісячний строк із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування коштів за спожитий природний газ виключно на такий рахунок.

Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

У разі припинення (закінчення строку виконання) спеціальних обов`язків газопостачальних підприємств і оптових продавців газопостачальні підприємства і оптові продавці закривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку. Про закриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання уповноважений банк у дводенний строк письмово повідомляє НКРЕКП.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-3 ст. 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз".

Наведене регулювання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".

Цим Порядком передбачено, що він визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами.

Відшкодування коштів на пільги, субсидії здійснюється з Державного бюджету України за спеціальною процедурою. При цьому, такі кошти не є коштами суб`єкта господарювання, а безпосередньо перераховуються на рахунок, в цьому випадку - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (позивачу).

Отже, державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.

Таким чином, у відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, що, зокрема, виключає можливість застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних (правова позиція Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі 906/278/18).

Аналогічні положення закріплені у Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002, згідно з п. 4 якого перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.

Таким чином, Держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Пунктом 7 Порядку визначено, що розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), визначений Порядком, Держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг.

Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу Держави, якою приймаються законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. А тому на виконання таких законодавчих актів Державою в особі відповідних державних органів приймаються підзаконні нормативні акти.

Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), і застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови.

Суди встановили, що оплата за природний газ проводилася в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №792, відповідними постановами НКРЕКП, з дотриманням умов п. п. 6.1 та 6.2 договору, а остаточний розрахунок проводився на підставі спільних протокольних рішень.

Спільні протокольні рішення підписані Головним управлінням Державної казначейської служби України у Рівненській області, Департаментом фінансів Рівненської облдержадміністрації, ТОВ "Рівнегаз Збут" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Розділом 3 таких спільних протокольних рішень передбачено, що з метою реалізації Спільного протокольного рішення сторони зобов`язуються забезпечити подання до органів Державної казначейської служби належним чином оформлених спільних протокольних рішень та платіжних доручень згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688; перерахувати кошти наступній стороні, а остання сторона (НАК "Нафтогаз Україна") - до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок; оперативно обмінюватись наявною інформацією, виходячи з принципів взаємних інтересів у процесі реалізації цього спільного протокольного рішення забезпечити проведення розрахунків відповідно до цього спільного рішення та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою спільним протокольним рішенням.

Розділом 4 спільних протокольних рішень визначено, сторони, що підписали спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Уряду від 11.01.2005 №20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов`язань за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 5.2 спільних протокольних рішень, вони набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами й діють до повного виконання сторонами зобов`язань за ними.

Суди встановили, що відповідачем належним чином виконувались умови спільних протокольних рішень, розрахунки проведені у повному обсязі, що свідчить про відсутність підстав для нарахування та стягнення з відповідача сум пені, інфляційних та річних, які нараховані позивачем на суми, які сплачені за спільними протокольними рішеннями.

Виходячи з підстав позову та встановлених судами фактичних обставин, встановлених у цій справі, відсутні правові підстави для задоволення позову.

Таке застосування норм матеріального права узгоджується з позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній в постанові від 31.05.2019 у справі № 924/296/18.

Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності судових рішень.

Аргументи касаційної скарги стосовно того, що нарахування штрафних санкцій ПАТ "НАК "Нафтогаз України" відбувалося у періоди прострочення оплат та на суми заборгованості, які не відшкодовувалися згідно з спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків, не приймаються судом касаційної інстанції, оскільки такі доводи стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанції, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі і спростовуються змістом оскаржуваних судових рішеннях у справі. Водночас касаційна інстанція, згідно з частиною другою статті 300 ГПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховним Судом не приймаються доводи касаційної скарги, що за умовами пункту 6.1 договору підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 не змінює строків та умов розрахунків за договором. Наявність абзацу восьмого пункту 6.1 договору вказаного змісту не позбавляє сторони договору права за взаємною згодою змінювати строки та умови розрахунків, що сторони й здійснили, підписавши спільні протокольні рішення.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 11.12.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 у справі за № 918/553/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Н. Губенко

В. Студенець