Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/1132/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Заступника прокурора Одеської області

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 (головуючий суддя Савицький Я.Ф., судді Гладишева Т.Я., Колоколов С.І.) та на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2017 (суддя Фролов В.Д.)

у справі №915/1132/17

за позовом Керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі: 1) Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, 2) Миколаївської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберегова"

про дострокове розірвання договорів, повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Керівник Миколаївської прокуратури №1 в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Миколаївської міської ради та Миколаївської міської ради звернувся в Господарський суд Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберегова" про дострокове розірвання договорів, повернення земельної ділянки.

Підставою позовних вимог Керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Миколаївської міської ради та Миколаївської міської ради є неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договорами №№445-449 від 26.12.2016 про встановлення особистих строкових сервітутів відносно земельних ділянок площею 24 кв.м кожна та за договорами №450 и №451 від 26.12.2016 щодо земельних ділянок площею 30 кв.м кожна, що були укладені між Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оберегова". З урахуванням цього прокурор просить достроково розірвати 7 договорів про встановлення особистих строкових сервітутів, відновити стан земельних ділянок, який існував до порушення прав, шляхом знесення об'єктів нерухомості на земельних ділянках, щодо яких встановлено особисті строкові сервітути, повернути 7 земельних ділянок.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2017 позовну заяву повернуто без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що при поданні позову позивачем в одній позовній заяві об'єднано позовні вимоги по різним договорам, які не зв'язані між собою поданими доказами та сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, а також суттєво утруднить вирішення спору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 ухвалу суду першої інстанції залишено без змін з тих же мотивів.

Заступник прокурора Одеської області подав касаційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції та на постанову апеляційного господарського суду, в якій він просить ухвалу та постанову скасувати, справу повернути на розгляд до суду першої інстанції.

В касаційній скарзі скаржник не погоджується з мотивами, наведеними в оскаржуваних судових рішеннях з тих підстав, що позовні вимоги щодо порушення умов договорів, незаконного будівництва об'єктів нерухомості, їх знесення та повернення земельних ділянок пов'язані між собою поданими доказами, а спірні правовідносини регулюються одними й тими нормами законодавства. Таким чином, прокурор вважає, що заявлені у позовній заяві вимоги є однорідними, оскільки пред'явлені до одного відповідача, ґрунтуються на однакових способах захисту і підтверджені єдиними доказами.

Миколаївська міська рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому надає пояснення, що стосуються фактичних обставин справи та просить врахувати викладені обставини при розгляді касаційної скарги.

Відповідачем не надано відзив на касаційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 295 ГПК України (в редакції після 15.12.2017) не перешкоджає перегляду судових актів що оскаржуються.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанції норм права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 58 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Отже, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Таким чином, пунктом п'ятим частини першої статті 63 ГПК України, в редакції, чинній до 15.12.2017, передбачено три підстави повернення заяви без розгляду, а саме: 1) якщо порушено правила поєднання вимог; 2) якщо в одній позовній заяві об'єднано кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін; 3) якщо в одній позовній заяві об'єднано кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до приписів статті 86 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу. Ухвала господарського суду має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.

Як вбачається зі змісту ухвали суду першої інстанції, суд вказав, що об'єднання позивачем в одну позовну заяву вимог по семи різним договорам, які підтверджені різними доказами, перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, суттєво утруднить вирішення спору, суперечить вимогам ч. 1 ст. 58 ГПК України.

Однак, судом першої інстанції, всупереч вимог ст. 86 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) не зазначено, в чому саме полягає перешкоджання з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін або суттєве утруднення вирішення спору, тобто суд дійшов наведених висновків без обґрунтування підстав.

Не достатнім є констатація судом факту, що об'єднання в одній заяві кількох вимог утруднить вирішення спору чи перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін. Суд повинен навести мотиви, за яких він дійшов такого висновку.

Окрім того, судом не розмежовано, за яких саме підстав, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, ним повернуто позовну заяву, а саме, з підстав порушення об'єднання вимог, що таке об'єднання перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Судом апеляційної інстанції не надано оцінки дотримання судом першої інстанції вимог ст. 86 ГПК України щодо наведення в ухвалі суду мотивів, з яких суд дійшов тих чи інших висновків, зокрема, щодо підстав повернення позовної заяви.

Окрім того, суд апеляційної інстанції не звернув уваги і не надав оцінки, за якою саме з трьох підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, судом першої інстанції повернуто позовну заяву.

Також, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо порушення правил об'єднання вимог в позовній заяві, пославшись на те, що в одній позовній заяві об'єднані вимоги про повернення різних земельних ділянок, які витікають із семи різних договорів, тобто вимоги позивача не пов'язані між собою підставою виникнення та доданими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом, прокурор посилається на порушення відповідачем умов договорів про встановлення особистих сервітутів, у зв'язку з чим просить дані договори достроково розірвати, відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення об'єктів нерухомості на земельних ділянках щодо яких встановлено особисті строкові сервітути, земельні ділянки повернути у розпорядження міської ради. На підтвердження обставин щодо порушення умов договорів та вимог чинного законодавства прокурором, окрім семи договорів про встановлення особистих строкових сервітутів, додано до позовної заяви докази, серед яких, зокрема, міститься лист управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області та звіт експерта про обстеження тимчасових пересувних споруд, які одночасно стосуються семи спірних земельних ділянок.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що позовні вимоги хоча й виникли з різних договорів (підстав), але пов'язані між собою поданими доказами, які долучені до позовної заяви на підтвердження підстав позову, отже прокурором не порушено правил об'єднання вимог.

Відповідно до приписів ч.ч.1,3,4 ст.304 ГПК України, в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених п.п.2 і 3 ч.1 ст.287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадку скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

З огляду на наведені норми процесуального права, виходячи з повноважень суду касаційної інстанції, враховуючи те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції та передати справу на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі № 915/1132/17 скасувати, справу передати на розгляд Господарського суду Миколаївської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.