Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/830/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого (доповідач), Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 (головуючий суддя - Жук Г.А. судді: Дикунська С.Я., Мальченко А.О.)

та на рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2017 (суддя - Шевчук Н.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго"

про стягнення 157 218,03 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютем-Інжиніринг" (далі - позивач) звернувшись в суд з позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" (далі - відповідач) 157 218,03 грн., з яких 107 784,00 грн. вартості прийнятих підрядних робіт, та нараховані на цю суму 19 996,07 грн. пені, 14 051,06 грн. інфляційних втрат, 3 076,41 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором підряду №1812 від 18.12.2013 в частині розрахунків за виконані роботи.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.04.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 107 784,00 грн. основного боргу, 17 224,74 грн. пені, 14 051,06 грн. інфляційних втрат, 3 076,41 грн. 3% річних. В частині стягнення 2 771,33 грн. пені відмовлено у зв'язку з пропуском позовної давності.

У касаційній скарзі відповідач просить рішення та постанову у справі в частині, якою позовні вимоги були задоволені, скасувати і прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Відповідач зауважує, що судами не повно з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, посилаючись на положення статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, на умови пунктів 4.1.10, 6.2 договору, та зазначаючи, що судами не надано належної оцінки контррозрахунку відповідача та його доказам, що призвело до порушення статей 43, 84 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, позаяк вважає, що судами дотримано норми матеріального та процесуального права і прийнято законні та обґрунтовані судові акти, що відповідають обставинам даного спору.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи встановлені Господарським процесуальним кодексом України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

З матеріалів справи слідує, що даний спір виник з підстав неналежного виконання відповідачем умов, укладеного між сторонами 18.12.2013 договору підряду №1812 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого підрядник зобов'язався своїми або залученими силами і засобами відповідно до Технічного завдання (Додаток № 1) відкоригувати проектну документацію стадії П проекту Теплова електростанція потужністю 18МВт, що працює на біомасі, в смт. Іванків Київської обл. (Об'єкт) та розробити проектну документацію стадії РД на другу чергу (надалі - Роботи) об'єкту, замовник в свою чергу зобов'язався прийняти виконані підрядником роботи та оплати їх.

Відповідно до пункту 1.2. договору в редакції Додаткової угоди №2 від 11.04.2016 проектна документація за цим Договором розробляється Підрядником згідно з Технічним завданням на проектування (Додаток №1.2) на підставі вихідних даних. Проектна документація стадії РД повинна бути розроблена на підставі відкоригованої документації стадії П.

Згідно пункту 2.1. договору в редакції Додаткової угоди №2 від 11.04.2016 загальна вартість робіт по даному договору згідно Кошторису (Додаток № 4.2) складає 1 733 504,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 288 917,33 грн. Загальна вартість робіт за цим договором включає вартість замовленого Замовником відкоригування документації стадії П та розроблення проектної документації РД на другу чергу об'єкту. При цьому: вартість коригування проектної документації стадії П становить 350 000,00 грн. з урахуванням ПДВ (пункт 2.1.1.); вартість розроблення проектної документації стадії РД 2-ї черги об'єкту становить 1 383 504,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктами 2.3 та 2.4 договору передбачено, що замовник протягом 7 (семи) банківських днів з моменту укладання договору сплачує підряднику аванс у розмірі 30% від загальної вартості робіт за договором. Подальша оплата за виконані роботи здійснюється по факту виконання певного етапу робіт у розмірі 100% вартості такого етапу з пропорційним врахуванням сплаченого замовником авансу протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі виконаних проектних робіт. Вартість певного етапу робіт вказана в кошторисі.

Згідно пунктів 4.3.5 та 4.3.6 договору замовник взяв на себе зобов'язання прийняти належним чином виконані роботи на умовах статті 6 договору та своєчасно, на умовах договору, оплачувати підряднику належним чином виконані роботи.

Статтею 6 договору встановлено порядок передання та приймання робіт, зокрема пунктами 6.1.,6.2., 6.3. та 6.4. передбачено, що підрядник здає проектну документацію по мірі готовності відповідного Етапу.

Передача проектної документації здійснюється супровідним документом підрядника разом з Актом здавання-приймання виконаних робіт.

Протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання від підрядника розробленого обсягу проектної документації замовник має розглянути, узгодити цю документацію і прийняти її, підписавши акт здавання-приймання виконаних робіт, або надати мотивовану відмову від приймання робіт. У випадку відсутності зауважень у встановлений термін до проектної документації роботи вважаються узгодженими та прийнятими замовником, а акт здавання-приймання виконаних робіт - підписаним.

Пунктом 6.4. договору погоджено, що у випадку наявності обґрунтованої відмови від підписання акта приймання-передачі виконаних робіт сторони протягом 3-х робочих днів зобов'язані скласти двосторонній Акт з переліком необхідних доопрацювань та строків і умов їх виконання (у разі необґрунтованої відмови підрядника підписати такий Акт, Акт підписується Замовником з відміткою "від підпису відмовився").

Відповідно до пунктів 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частин 1, 2 статті 837 цього ж Кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частинами 1, 2 статті 854 вказаного Кодексу унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

За наслідками розгляду даного спору, судами в межах повноважень, наданих їм процесуальним законодавством встановлено, що згідно підписаних сторонами актів виконаних робіт, загальна вартість виконаних та прийнятих робіт склала 1 733 504,00 грн., однак відповідач свої зобов'язання за договором в частині оплати цих робіт виконав частково, внаслідок за ним наявна заборгованість в розмірі 107 784 грн., що становить вартість робіт за Актами приймання-передачі №12 від 18.02.2016 на суму 55 000 грн., №13 від 18.02.2016 на суму 49 784 грн. та №14 від 28.03.2016 на суму 3 000 грн.

Відтак, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум пені, інфляційних та річних, суди задовольнили вимоги позивача частково, а саме стягнули з відповідача, окрім основної заборгованості за договором, 14 051,06 грн. інфляційних втрат, 3 076,41 грн. 3% річних та 17 224,74 грн. пені, врахувавши, що за приписами статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Доводи викладені в касаційній скарзі відповідачем щодо порушення судами статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, те не врахування ними умов пунктів 4.1.10, 6.2 договору, вказаних висновків судів не спростовують, і відхиляються судом як безпідставні, оскільки судами надавалась оцінка доводам відповідача і суди визнали, що позаяк всі акти прийнятих робіт підписані представниками сторін без будь-яких зауважень та застережень, в тому числі щодо передачі проектної документації, то підписавши акти здавання-приймання виконаних робіт, відповідач, як замовник, підтвердив узгодження ним проектної документації та її прийняття.

Аргументів на спростування цих висновків касаційна скарга не містить, бо посилання на положення пунктів 4.1.10, 6.2 договору, не спростовують того, що відповідачем спірні акти підписані без зауважень.

За приписами частин 1, 2 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч.1).

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ч.2).

Доводи відповідача про порушення судами статей 43, 84 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017 також не знайшли свого підтвердження, оскільки судами надано правову оцінку доводам відповідача та зазначено детальний розрахунок сум, що підлягають стягненню з відповідача.

Відтак посилання позивача у відзиві щодо законності та обґрунтованості оскаржуваних судових актів знайшли свої підтвердження.

За приписами статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскарженої постанови немає.

Відповідно до приписів статті 129 частини 4, статті 315 частини 3 пункту "в" Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання касаційної скарги належить покласти на відповідача.

Керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 у справі № 911/830/17 Господарського суду Київської області, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов