Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.02.2018 року у справі №910/8875/17
Ухвала КГС ВП від 25.02.2018 року у справі №910/8875/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/8875/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, В.І. Студенець, І.В. Ткач

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле" та товариства з обмеженою відповідальністю "Олсідз Блек Сі"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017р.

у складі колегії суддів: М.А. Дідиченко - головуючий, М.А. Руденко, Є.Ю. Пономаренко

та на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.07.2017р.

суддя: С.В. Балац

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінсоле"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Олсідз Блек Сі"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ Оілс Україна"

про стягнення 24 788 952,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "ФК "Фінсоле" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Олсідз Блек Сі" про стягнення 4 383 580, 19 грн. основного боргу, 3 438 486, 96 грн. пені, 271 833, 83 грн. 3% річних, 853 737, 46 грн. збитків від інфляції та 15 843 044, 40 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за контрактом на поставку сільськогосподарської продукції від 19.08.2015р. № 06/0058, укладеним між ТОВ "ІСТ Оілс Україна" як постачальником та ТОВ "Олсідз Блек Сі" як покупцем. Позивач стверджує, що відповідач оплату отриманого від постачальника товару не здійснив, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на яку позивач ТОВ "ФК "Фінсоле" набув як фактор за договором надання послуги з факторингу від 26.05.2017р. №ДФ-26-05-1.

ТОВ "ФК "Фінсоле" подало до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти в сумі заявлених позовних вимог - 24 788 952, 85 грн., в тому числі, але не обмежуючись, які розміщені на рахунку позивача №260073011364 у ГОУ АТ "Ощадбанк" МФО 300465.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову мотивована тим, що заборгованість відповідача виникла ще у вересні-жовтні 2015 році, однак останній досі не розрахувався за поставлений товар. Також, відповідачем було подано позов про визнання недійсним договору надання послуги з факторингу № ДФ-26-05-1 від 26.05.2017 р., вказані дії позивач вважає зловживанням ТОВ "Олсідз Блек Сі" своїми процесуальними правами. Крім того, позивач зазначає, що неналежне виконання відповідачем договорів поставки має системний характер.

2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2017р. у справі №910/8875/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017р., заяву ТОВ "ФК "Фінсоле" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. З метою забезпечення позову у даній справі накладено арешт на грошові кошти в межах суми 4 383 850, 19 грн., що належать ТОВ "Олсідз Блек Сі", в тому числі, але не обмежуючись, розміщені на рахунку позивача № 260073011364 у ГОУ АТ "Ощадбанк" МФО 300465.

Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився господарський суд апеляційної інстанції, вказав, що в діях відповідача вбачається ймовірність ускладнення виконання рішення у даній справі у разі задоволення позову.

Господарські суди виходили, зокрема, із того, що після порушення провадження у даній справі відповідач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору надання послуги з факторингу № ДФ-26-05-1 від 26.05.2017р.

Крім того, апеляційний господарський суд послався на те, що відповідач має зобов'язання перед ПАТ "Державний ощадний банк України" з повернення кредитних коштів на загальну суму 68 млн. дол. США.

У забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії відповідач передав ПАТ "Державний ощадний банк України" в іпотеку відповідне майно.

Господарський суд апеляційної інстанції встановив, що вартість взятих на себе відповідачем зобов'язань перед ПАТ "Державний ощадний банк України" за договором кредитної лінії (68 млн. дол. США) значно перевищує його залишкову вартість необоротних активів, яка згідно наданої відповідачем балансової довідки №02/571 складає 1 068 372 375,38 грн., а отже виконання рішення по даній справі у разі його задоволення може бути утруднене.

Суд також вказав на існування рішень суду у справі №910/33146/15 та №910/33152/15 щодо стягнення з ТОВ "Олсідз Блек Сі" заборгованості за іншими договорами поставки. Відповідач заборгованість, стягнуту у вказаних справах, погасив після винесення судових рішень та відкриття виконавчих проваджень.

Вказавши, що обраний позивачем захід до забезпечення позову відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити фактичне виконання судового рішення, в той час як невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову, господарські суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про обґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову. Враховуючи збалансованість інтересів сторін, частково задовольнили заяву шляхом накладення арешту на кошти відповідача в межах суми основної заборгованості у розмірі 4 383 850, 19 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись із вказаними ухвалою та постановою, ТОВ "ФК "Фінсоле" звернулося до господарського суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, зокрема ст. 67 ГПК України, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ "ФК "Фінсоле" задовольнити повністю.

Скаржник зазначає, що незважаючи на те, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, наклали арешт на грошові кошти відповідача лише на суму 4 383 850, 19 грн., в той час як ціна позову у справі становить 24 788 952, 85 грн.

Також у скарзі стверджується, що вжитий судом першої інстанції захід до забезпечення позову не спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі його задоволення.

У скарзі зазначається, що відповідач після порушення провадження у справі звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору надання послуги з факторингу №ДФ-26/05-1 від 26.05.2017р. На переконання позивача вказані дії відповідача є зловживанням процесуальними правами, направленим на ухилення від виконання зобов'язання за контрактом.

Скаржник звертає увагу, що згідно з довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач має зобов'язання перед ПАТ "Державний ощадний банк України" з повернення кредитних коштів на загальну суму 68 млн. дол. США. У забезпечення виконання даних зобов'язань за договором кредитної лінії відповідач передав ПАТ "Державний ощадний банк України" в іпотеку значну частину свого майна, а залишкова вартість необоротних активів згідно наданої відповідачем балансової довідки №02/571 складає 1 068 372 375,38 грн.

ТОВ "Олсідз Блек Сі" також звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалу та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Фінсоле" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Скаржник стверджує, що судами першої та апеляційної інстанцій було порушено вимоги ст. ст. 32, 33, 43 ГПК України, оскільки при прийнятті оскаржуваних судових рішень суди не надали належної оцінки поданим відповідачем доказам та не дослідили їх, що призвело до поверхневого, одностороннього, неповного та необ'єктивного розгляду обставин справи.

Відповідач посилається на норми ст. 66 ГПК України, згідно з якою вжиття заходів до забезпечення позову допускається виключно у випадках, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду з обов'язковим доведенням таких фактів заявником.

На думку відповідача, позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що виконання рішення у даній справі може бути утрудненим чи неможливим.

Також відповідач стверджує, що про існування договору надання послуги з факторингу №26-05-1 від 26.05.2017р. дізнався лише отримавши 06.06.2017р. (через п'ять днів після порушення провадження у даній справі) від третьої особи повідомлення про укладення з позивачем договору №26-05-1 від 26.05.2017р. Таким чином, як зазначає відповідач, він не міг звертатись до суду з вимогою про визнання недійсним договору надання послуги з факторингу №26-05-1 від 26.05.2017р. до порушення провадження у даній справі, оскільки навіть не знав про його існування.

Відповідач зазначає, що в ході апеляційного перегляду ухвали місцевого суду він вказував, що є власником значних активів. До суду було надано довідку про те, що станом на 30.06.2017р. вартість необоротних активів відповідача (залишкова) складає 1 068 372 375,38 грн. У вказаній довідці було зазначено залишкову вартість активів відповідача, а не ринкову.

При цьому вказує, що апеляційним судом проігноровано той факт, що у довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно міститься нерухоме майно, яке не обтяжене іпотекою чи будь-якими іншими обтяженнями. Ринкова вартість без ПДВ лише об'єктів, переданих в іпотеку АТ "Ощадбанк" становить 98 741 000 доларів США, що більш ніж на 20 мільйонів доларів США перевищує розмір банківського кредиту.

Відповідач наголошує, що крім нерухомого майна він є власником значної кількості автотранспортних засобів та іншого нерухомого та рухомого майна, сировини та готової продукції, яка виробляється на виробничих потужностях відповідача.

Також відповідач стверджує, що кредитний договір з АТ "Ощадбанк" було укладено відповідачем задовго до укладення з третьою особою договору на поставку сільськогосподарської продукції, а тому ця обставина не може слугувати доказом того, що відповідач після пред'явлення позивачем позову намагається зменшити, приховати, чи знищити наявне у відповідача майно.

4. Позиції учасників справи щодо касаційних скарг

ТОВ "Олсідз Блек Сі" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Фінсоле" вважає її необґрунтованою та в частині вимог про прийняття нового рішення про задоволення заяви позивача такою, що не підлягає задоволенню. Доводи відповідача є ідентичними доводам, які ним викладено в касаційній скарзі.

ТОВ "ФК "Фінсоле" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Олсідз Блек Сі" вважає її необгрунтованою та просить відмовити в її задоволенні. Позивач повторно стверджує, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання за контрактом.

5. Мотиви та норми права, з яких виходить суд касаційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 66 ГПК України в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваних рішень, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених ст. 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваних рішень, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що оскаржувані ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів про вжиття заходів до забезпечення позову наведеним вимогам не відповідають, у зв'язку з чим підлягають частковому скасуванню.

Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову та накладаючи арешт на кошти відповідача, суди попередніх інстанцій не зазначили, які дії відповідача свідчать про його ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Суди не вказали, які докази підтверджують наявність обставин, з котрими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову, та у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення в разі задоволення позову, а лише послались на наявність зобов'язань відповідача перед ПАТ "Державний ощадний банк України" з повернення кредитних коштів та інших правовідносин за договорами поставки.

Посилання ТОВ "ФК "Фінсоле" на те, що відповідач має зобов'язання перед ПАТ "Державний ощадний банк України" з повернення кредитних коштів на загальну суму 68 млн. дол. США та передав ПАТ "Державний ощадний банк України" в іпотеку значну частину майна помилково визнано апеляційним господарським судом як достатньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову. Сама по собі наявність кредитних зобов'язань у відповідача не може свідчити про імовірність ухилення відповідача від виконання чи утруднення виконання судового рішення.

При цьому, із встановлених судами обставин не вбачається, що вказані зобов'язання відповідач штучно взяв на себе з метою уникнення виконання рішення у даній справі.

Обставини щодо звернення відповідача до суду із позовом про визнання недійсним договору надання послуги з факторингу № ДФ-26-05-1 від 26.05.2017р. свідчать лише про те, що останній скористався наданим йому правом на звернення до суду.

Посилання апеляційного господарського суду та ТОВ "ФК "Фінсоле" на рішення судів у справах №910/33146/15 та №910/33152/15 щодо стягнення з ТОВ "Олсідз Блек Сі" заборгованості за іншими договорами поставки, які за встановленими обставинами добровільно виконані відповідачем, свідчить про його добросовісність при виконанні судових рішень.

Крім того Верховний Суд вважає необхідним зазначити, що наявність зобов'язань перед іншими контрагентами відповідача свідчить про здійснення останнім господарської діяльності та не є самостійною підставою для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваних рішень, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Всупереч положенням ст.ст. 33, 66 ГПК України ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів в частині задоволення заяви про забезпечення позову достатньо не обґрунтовані, а тому підлягають скасуванню, а заява про забезпечення позову - залишенню без задоволення.

Верховний Суд погоджується з позицією відповідача, викладеною у касаційній скарзі та відзиві, що позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що виконання рішення у даній справі може бути утрудненим чи неможливим, а судами попередніх інстанцій не встановлено наявність таких обставин. Таким чином господарські суди попередніх інстанцій необґрунтовано задовольнили заяву про вжиття заходів до забезпечення позову з наведених у цій заяві підстав.

6. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційних скарг

На підставі вищевикладеного, Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених господарськими судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувані ухвала та постанова в частині задоволення заяви ТОВ "ФК "Фінсоле" про вжиття заходів до забезпечення позову винесені з порушенням норм процесуального права, а тому касаційна скарга ТОВ "Олсідз Блек Сі" підлягає задоволенню.

Натомість доводи ТОВ "ФК "Фінсоле", викладені у касаційній скарзі, щодо наявності підстав для скасування судових рішень та задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову повністю, не знайшли свого підтвердження, а тому скаргу позивача слід залишити без задоволення.

В порядку ст. 129 ГПК України Верховний Суд здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 129, 300, 301, 304, 308, 311, 314, 315 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Фінсоле" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ТОВ "Олсідз Блек Сі" задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 31.07.2017р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017р. у справі №910/8875/17 в частині задоволення заяви ТОВ "ФК "Фінсоле" про вжиття заходів до забезпечення позову скасувати.

В задоволенні заяви ТОВ "ФК "Фінсоле" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Стягнути з ТОВ "ФК "Фінсоле" на користь ТОВ "Олсідз Блек Сі" 1 600 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 1 762 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя В.І. Студенець

Суддя І.В. Ткач