Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.11.2019 року у справі №925/1225/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 925/1225/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І. В. - головуючий, Берднік І. С., Мачульський Г. М.,

За участю секретаря судового засідання Шпорта О. В.

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2019 (суддя Чевгуз О. В. ) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 (головуючий суддя: Мальченко А. О., судді: Дикунська С. Я., Жук Г. А.)

за первісним позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстандарт ЛТД"

про стягнення 3 997 058,97 грн.,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстандарт ЛТД"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 981 642,18 грн.,

За участю представників:

позивача за первісним позовом - Болдін В. В. - адвокат

відповідача за первісним позовом - Різник О. О. - адвокат

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" АТ "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз" в особі філії "УМГ "Київтрансгаз", позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техстандарт ЛТД" (далі - ТОВ "Техстандарт ЛТД", відповідач за первісним позовом) про стягнення пені у розмірі 2744541,96 грн та штрафу в розмірі 1252517,01 грн.

1.2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом умов договору №1612000057 від 06.12.2016 (далі - договір) щодо своєчасного виконання етапів робіт, передбачених Графіком виконання та фінансування робіт по об'єкту: "Реконструкція установки осушення газу з автоматизацією технологічного процесу. Червонопартизанське підземне сховище газу".

1.3. Відповідач за первісним позовом у відзиві виклав заперечення проти позову, зазначивши, що договором не передбачено відповідальності за порушення Графіку робіт, який є Додатком 2 до договору, а відповідальність встановлено лише за порушення строків робіт, а такі строки визначено календарними днями загальною тривалістю 440 календарних днів. Крім того, зазначений Додаток до договору не встановлює строки виконання робіт і не змінює положення п.3.3. договору, а лише упорядковує поетапність таких робіт. Також ТОВ "Техстандарт ЛТД" вважає необґрунтованими розрахунки та суми штрафних санкцій, заявлені до стягнення.

1.4. Товариством з обмеженою відповідальністю "Техстандарт ЛТД" подано зустрічний позов до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" АТ "Укртрансгаз" про стягнення пені в розмірі 981642,18 грн.

1.5. Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що позивач (відповідач за первісним позовом) виконав свої зобов'язання з оплати робіт за договором неналежним чином, а саме невчасно здійснював розрахунки за виконані роботи, у зв'язку з чим відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) нарахована пеня за час прострочення виконання відповідачем за зустрічним позовом свого зобов'язання з оплати виконаних робіт на підставі договору.

1.6. Відповідач за зустрічним позовом у відзиві проти задоволення позовних вимог за зустрічним позовом заперечив повністю, мотивуючи це тим, що ним всі розрахунки були проведені вчасно, з дотриманням строків, передбачених умовами договору, а також тим, що позивачем за зустрічним позовом неправильно здійснено розрахунок пені, оскільки відповідно до умов договору для розрахунку пені має братись 0,001 облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості неоплачених робіт, але не більше 1 відсотку від суми неоплачених робіт, а позивачем за зустрічним позовом для розрахунку була взята подвійна облікова ставка НБУ за кожний день прострочення від вартості неоплачених робіт.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.05.2019 у справі №925/1225/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019, у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.

3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

3.1.25.10.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Акціонерним товариством "Укртрансгаз" до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 925/1225/18.

3.2. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
07.11.2019 у справі № 925/1225/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І. В. (головуючий суддя), судді: Берднік І. С., Мачульський Г. М.

3.3. Ухвалою Верховного Суду від 14.11.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 19.12.2019, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до
04.12.2019.

3.4.04.12.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "Техстандарт ЛТД" направлено відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до Касаційного господарського суду 05.12.2019.

3.5. У судове засідання 19.12.2019 з'явилися представники учасників справи.

Представник позивача за первісним позовом підтримав касаційну скаргу.

Представник відповідача за первісним позовом виклав заперечення проти касаційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

4.1. У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (скаржник, позивач за первісним позовом) просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 925/1225/18, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" в повному обсязі.

4.2. Скаржник не погоджується з вказаними судовими рішеннями в частині відмови в задоволенні первісного позову у даній справі, вважає їх такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

На думку позивача за первісним позовом, відповідачем за первісним позовом не надано жодних доказів щодо неможливості (чинення перешкод) у передачі обладнання в монтаж замовником до 06.07.2017, суди попередніх інстанцій безпідставно взяли до уваги доводи відповідача за первісним позовом щодо переривання строків виконання робіт з 13.06.2017 по 06.07.2017, адже вже 27.06.2017 між сторонами було підписано акт здачі-приймання виконаних робіт за червень місяць 2017 року на суму 297 019,97 грн.

АТ "Укртрансгаз" вважає помилковим висновок апеляційного господарського суду, що п. 8.2. договору, на підставі якого позивачем здійснено нарахування пені та штрафу, не містить відповідальності за порушення строків поставки обладнання, оскільки розділом 8 договору врегульовано питання відповідальності сторін за порушення своїх зобов'язань за договором.

Крім того, позивач за первісним позовом стверджує, що під терміном "виконання робіт" (враховуючи предмет договору) розуміється весь комплекс будівельних робіт, які необхідно виконати за договором (у т. ч. забезпечення таких робіт обладнанням (поставка обладнання)), тому не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що під поняттям "виконання робіт" розуміється тільки безпосередньо виконання саме робіт, і такий результат тлумачення п.8.2. договору призвів до позбавлення АТ "Укртрансгаз" права на стягнення неустойки з відповідача за первісним позовом за порушення ним зобов'язань за договором (в частині забезпечення (поставки) обладнання).

При цьому АТ "Укртрансгаз" посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 23.07.2019 у справі №911/2076/18.

Скаржник також не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо правової природи укладеного між сторонами договору та вважає, що даний договір є договором підряду, як зазначив місцевий господарський суд.

АТ "Укртрансгаз" вважає, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт неналежного виконання умов договору відповідачем за первісним позовом, відсутність актів виконаних робіт та видаткових накладних, які б підтвердили виконання робіт в повному обсязі у строки, встановлені договором, та подані до розгляду справи по суті, а також недоведеність відповідачем за первісним позовом відсутності своєї вини, є підставою для твердження про наявність такої вини та застосування штрафних санкцій, передбачених п. 8.2. договору.

Разом з тим, на думку скаржника; суди попередніх інстанцій не врахували доводи та докази, надані позивачем за первісним позовом.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Техстандарт ЛТД" просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому, відповідач за первісним позовом вважає, що ним було доведено відсутність порушення зобов'язання за договором №1612000057 від 06.12.2016.

5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

5.1.06.12.2016 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", яке в подальшому змінило найменування на АТ "Укртрансгаз" (у тексті договору - замовник) та ТОВ "Техстандарт ЛТД" (у тексті договору - підрядник) було укладено договір №1612000057, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов цього договору "Реконструкція установки осушення газу з автоматизацією технологічного процесу. Червонопартизанське підземне сховище газу" (Будівельні роботи) (далі - роботи), в повному обсязі відповідно до чинних нормативних документів, проектної, технічної та кошторисної документації, а замовник зобов'язується на умовах договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

Згідно з п.1.3. договору склад, обсяги та вартість робіт, що доручаються до виконання підрядником, визначені Кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною договору (Додаток №1 до договору).

Пунктом 2.1. договору визначено, що ціна договору становить 168786247,59 грн (сто шістдесят вісім мільйонів сімсот вісімдесят шість тисяч двісті сорок сім грн 59 коп), в тому числі ПДВ (20%) - 28131041,27 грн (двадцять вісім мільйонів сто тридцять одну тисячу сорок одну грн 27 коп), з якої:

- вартість матеріалів та робіт складає 25417957,13 грн (двадцять п'ять мільйонів чотириста сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім грн 13 коп), в тому числі ПДВ (20%) - 4234326,19 грн;

- вартість обладнання складає 143368290,46 грн (сто сорок три мільйона триста шістдесят вісім тисяч двісті дев'яносто грн 46 коп), в тому числі ПДВ (20%) - 23894715,08 грн.

Ціна договору не може бути збільшена, якщо інше не передбачено законодавством України (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Обсяг закупівлі може зменшуватись, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (п. 2.4 договору).

Згідно з п. 3.1. договору передбачені цим договором роботи підрядник виконує із своїх матеріалів, а також обладнання, поставку якого, як і початок виконання робіт за цим договором підрядник здійснює після отримання від замовника відповідного письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт.

Підрядник в рамках виконання договору зобов'язаний поставити обладнання згідно Специфікації (Додаток №3), яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.3. договору підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 440 (чотириста сорока) календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (Додаток №2).

Пунктом 8.2. договору встановлено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт, з яких допущено порушення. Сплата пені та/або додаткового штрафу не звільняє підрядника від виконання зобов'язання.

5.2. Відповідно до Графіка виконання та фінансування робіт по об'єкту, який є невід'ємною частиною договору, строк виконання робіт по етапу "Постачання обладнання" визначений в 210 календарних днів, а по етапу "Будівельні роботи" - 270 календарних днів. Виконання по етапам робіт розбито відповідно до Графіку помісячно з вказівкою на вартість виконаних робіт/Обсяг фінансування (а. с. 71, т. 2).

Так, згідно з вказаним Графіком, за етапом "Постачання обладнання" за перший місяць виконання передбачена вартість виконання робіт у розмірі 60000,00 тис. грн, за другий місяць - 12360,29 тис. грн, за третій - 15800,00 тис. грн, за четвертий - 19479,00 тис. грн, за п'ятий місяць - 17479,00 тис. грн, за шостий місяць - 17479,00 тис. грн, за сьомий місяць - 975 тис. грн.

За етапом "Будівельні роботи" за перший місяць виконання передбачена вартість виконання робіт у розмірі 200,00 тис. грн, за другий місяць - 200,00 тис. грн, за третій - 4036,33 тис. грн, за четвертий - 4036,33 тис. грн, за п'ятий місяць - 2115,15 тис. грн, за шостий місяць - 2118,16 тис. грн, за сьомий - 4238,33 тис. грн, за восьмий - 4238,33 тис. грн.

5.3. З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2016 на підставі Дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ України) №ІУ 115163430506 від
08.12.2016 позивач листом №674 "Щодо виконання умов договору" надав відповідачеві дозвіл на початок виконання робіт (а. с. 77-79, т. 2).

5.4. На виконання п. 3.17 договору позивач надав відповідачеві проектну документацію, що підтверджується Переліком проектної документації, що передається (а. с. 82, т. 2).

5.5. Як встановлено судом першої інстанції, Акт-допуск на виконання робіт на об'єкті був оформлений та підписаний замовником 04.01.2017 (а. с. 80-81, т. 2), відповідно, з 04.01.2017 розпочалось виконання робіт згідно умов договору.

5.6. За твердженням позивача, замовником листом вих. №2689/24-04 від 06.04.2017 було призупинено виконання робіт на 67 днів (з 06.04.2017 по 11.06.2017 включно), а листом вих. №4316/24-04 від 12.06.2017 - відновлено їх виконання з
12.06.2017 (а. с. 83-84, т. 2).

Посилаючись на Графік виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору, відповідно до якого підрядник зобов'язаний був виконати етап "Будівельні роботи" протягом 270 календарних днів та етап "Поставка обладнання" протягом 210 календарних днів з дати отримання від замовника письмового дозволу на початок виконання робіт, позивач вважає, що відповідач повинен був виконати у повному обсязі етап "Будівельні роботи" до 06.12.2017, а етап "Поставка обладнання" у строк до 07.10.2017. При цьому, при розрахунках позивачем враховано період зупинення будівельних робіт.

За твердженням позивача, станом на дату звернення з даним позовом до суду сума невиконаних відповідачем за первісним позовом грошових зобов'язань за договором становить по етапу "Будівельні роботи" 10156008,44 грн, а по етапу робіт "Поставка обладнання" - 301251,69 грн.

Враховуючи вказані обставини, посилаючись на прострочення відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань за договором щодо виконання відповідних етапів робіт на вказані суми, позивачем на підставі п. 8.2 договору нараховані штрафні санкції, які останній просить стягнути з відповідача у даній справі.

6. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

6.1. Відмовляючи у задоволенні первісного позову, місцевий господарський суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що жодних належних доказів на підтвердження прострочення відповідачем строків виконання робіт, передбачених Графіком, за кожним етапом окремо на заявлені позивачем суми, позивачем за первісним позовом суду не надано.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд виходив з того, що позивачем за зустрічним позовом не доведено факту прострочення здійснення розрахунків за договором відповідачем за зустрічним позовом, а отже, відсутні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання своїх зобов'язань за договором.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

7.2. Як вбачається з касаційної скарги, Акціонерним товариством "Укртрансгаз" оскаржується рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2019 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 925/1225/18 в частині відмови в задоволенні первісного позову у даній справі.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції переглядає оскаржувані судові рішення у справі саме лише у вищевказаній частині.

7.3. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

7.4. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до п. 3.3. договору підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 440 (чотириста сорока) календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (Додаток №2).

Відповідно до Графіка виконання та фінансування робіт по об'єкту, який є невід'ємною частиною договору, строк виконання робіт по етапу "Постачання обладнання" визначений в 210 календарних днів, а по етапу "Будівельні роботи" - 270 календарних днів. Виконання по етапам робіт розбито відповідно до Графіку помісячно з вказівкою на вартість виконаних робіт/Обсяг фінансування (а. с. 71, т. 2).

7.5. Як було встановлено судами, на підставі Дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ України) №ІУ 115163430506 від
08.12.2016 позивач листом №674 від 26.12.2016 надав відповідачеві дозвіл на початок виконання робіт та у відповідності до п. 3.17 договору надав проектну документацію, що підтверджується Переліком проектної документації, що передається, при цьому, Акт-допуск на виконання робіт на об'єкті був оформлений та підписаний замовником 04.01.2017.

7.6. Позивач у позовній заяві стверджував, що відповідно до вказаного акту роботи за договором мали бути розпочаті відповідачем з 04.01.2017 та виконуватись до 06.04.2017, тобто до дати, коли позивач сам зупинив виконання робіт за договором, а строк зупинення виконання робіт закінчився 12.06.2017.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та визнається обома сторонами, з ініціативи замовника строк виконання робіт за договором переривався на період з
06.04.2017 по 12.06.2017.

Вказана обставина підтверджується листами вих. №2689/24-04 від 06.04.2017 та вих. №4316/24-04 від 12.06.2017, а також в силу приписів ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню.

7.7. Разом з тим, як стверджує відповідач у відзиві на позов, строк виконання робіт за договором переривався також з 13.06.2017 по 06.07.2017, що було зумовлено відсутністю устаткування для монтажу обладнання, яке мало бути передано за актом приймання-передачі від замовника підряднику.

Оцінивши вказані доводи відповідача, судом першої інстанції, з яким погодився з апеляційний господарський суд, правомірно встановлено їх обґрунтованість, з огляду на наступні обставини.

Згідно з п. 3.12 договору передача в монтаж оприбуткованого замовником обладнання підряднику оформлюється актом передачі обладнання в монтаж.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Актів приймання-передачі устаткування до монтажу №0000814402 та №0000814371 від 06.07.2017 (а. с. 279-282, т. 3) устаткування для монтажу за переліком, що міститься у вказаних актах, було передане підряднику 06.07.2017.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що затримка у виконанні робіт, які потребували наявності відповідного обладнання, сталася не з вини підрядника, що підтверджується належними доказами.

7.8. При цьому, на переконання колегії суддів касаційного суду, судами попередніх інстанцій правомірно відхилені доводи позивача щодо прострочення відповідачем виконання робіт за етапами "Будівельні роботи" на суму 10 156
008,44 грн та по етапу робіт "Поставка обладнання" - 301 251,69 грн з посиланням на Акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки КБ-3 щодо етапу "Будівельні роботи", а також видаткові накладні, що додані ним до позовної заяви, для етапу "Постачання обладнання", виходячи з наступного.

7.9. Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За змістом ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

7.10. Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

7.11. Колегія суддів зазначає, що факт здійснення господарської операції з виконання робіт підтверджується, зокрема, первинними бухгалтерськими документами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції ~law16~ від 03.11.2016) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.5 пункту 2 згаданого Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

7.12. У п. 5.2 договору сторони погодили, що здавання-приймання виконаних робіт після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в).

При цьому, типові форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та №КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" були затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 № 554, що діяв до
01.01.2014 та примірні форми первинних документів з обліку в будівництві, які мають використовуватися з 01.01.2014 під час проведення взаєморозрахунків за обсяги виконаних будівельних робіт встановлені Національним стандартом ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293.

Таким чином, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, сторони вільно, самостійно та на власний розсуд встановили, що єдиним належним та допустимим доказом підтвердження факту здачі-прийому виконаних відповідачем робіт є відповідні Акти здачі-приймання виконаних робіт за встановленою формою.

Видаткові накладні, на які посилається позивач у своїй позовній заяві, такими доказами не є, а тому не можуть братися судом до уваги в якості доказів, що підтверджують чи спростовують обставини виконання робіт у строки, визначені договором.

7.13. Крім того, суди правомірно вказали на ту обставину, що договором не встановлено розмежування щодо здачі-прийому виконаних робіт за відповідними етапами, які обумовлені Графіком.

Таким чином, сторонами не було погоджено у договорі форму здачі-прийому виконаних робіт за окремими етапами: "Будівельні роботи" та "Постачання обладнання", а лише погоджено порядок приймання виконаних робіт, який оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт (п. 5.2 договору).

З огляду на те, що виконані підрядником роботи за договором були прийняті замовником за відповідними Актами здачі-приймання виконаних робіт в комплексі за обома етапами ("Будівельні роботи" та "Постачання обладнання"), суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що жодних належних доказів на підтвердження прострочення відповідачем строків виконання робіт, передбачених Графіком, за кожним етапом окремо на заявлені позивачем суми, позивачем не надано.

7.14. Крім того, як правильно враховано місцевим господарським судом, відповідно до письмових пояснень самого позивача роботи за договором були виконані відповідачем у повному обсязі у березні 2019 року, тобто на час розгляду справи по суті договір є виконаним у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2019 сторонами був підписаний Акт приймання виконаних будівельних робіт за договором за березень 2019 року форми №КБ-2В, який є кінцевим актом здачі-приймання виконаних робіт, а також довідка про вартість виконаних робіт та витрати форми КБ-3 (а. с. 250-254, т. 3).

7.15. При цьому, судом першої інстанції встановлено та не заперечується обома сторонами у справі, що вартість виконаних підрядником робіт за договором виявилась меншою, ніж це було визначено ціною договору, оскільки в поставці обладнання на суму 274878,86 грн в ході фактичного виконання робіт відпала потреба, а 9665912,35 грн - сума невикористаних підрядником коштів.

7.16. Водночас на підставі власної оцінки доказів по справі, представлених обома сторонами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що на підставі наданих позивачем Актів здачі-приймання виконаних робіт (Акт №1 за червень 2017 року від 27.06.2017, Акт №б/н за вересень 2017 року від 29.09.2017, Акт №б/н за грудень 2017 від 07.12.2017, Акт №2.1 за лютий 2018 року від 26.02.2018, Акт №б/н за березень 2018 року від 30.03.2018) неможливо встановити прострочення відповідачем за первісним позовом виконання робіт за договором за передбаченими Графіком етапами окремо за кожним етапом робіт.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи інших доказів на підтвердження прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором на заявлені позивачем суми, суди дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем за первісним позовом належними та допустимим доказами тієї обставини, що відповідачем було здійснено виконання робіт з простроченням на заявлені у позовних вимогах суми, що і стало головною підставою для відмови в позові судами попередніх інстанцій.

7.17. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, які входять до предмету доказування у справі та які підтверджують факт порушення його права відповідачем.

Проте, всупереч наведених вище правових норм, за висновком судів, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог та порушення відповідачем його прав, за захистом яких він звернувся.

7.18. Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Проте, доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, а саме, що відповідачем було здійснено виконання робіт з простроченням за передбаченими Графіком етапами окремо за кожним етапом робіт та на заявлені у позовних вимогах суми, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу позову первісного позову та касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

8. Висновки Верховного Суду

8.1. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

8.2. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 925/1225/18 - без змін.

8.3. У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 925/1225/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 925/1225/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді І. Берднік

Г. Мачульський