Історія справи

Ухвала КГС ВП від 26.08.2019 року у справі №922/3627/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року

м. Київ

cправа № 922/3627/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,

за участю представників сторін:

позивача - Цуварев О. Ф.,

відповідача - не з'явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Цуварев О. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-4"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 (судді:

Гетьман Р. А., Терещенко О. І., Тихий П. В. ) і рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2019 (суддя Присяжнюк О. О.) у справі

за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-4",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Харківської міської ради,

про визнання укладеним договору,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-4" (далі - ТОВ "Парковий-4") про визнання укладеним, з дня набрання чинності рішенням суду, договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між відповідачем та позивачем у редакції, зазначеній у позовній заяві. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно ухиляється від укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста, обов'язковість якого передбачена статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.03.2019 позов задоволено повністю. Визнано укладеним з дня набрання чинності рішення суду договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ТОВ "Парковий-4" та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради у редакції, викладеній у рішенні суду. Стягнуто з ТОВ "Парковий-4" на користь Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 1 762,00 грн судового збору.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2019 залишено без змін.

2.4. Судові рішення мотивовані тим, що в силу положень статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідач, як замовник об'єкта будівництва, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію, однак, від виконання цього обов'язку безпідставно ухиляється. Зазначене обумовлює право органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов'язку щодо пайової участі шляхом укладення договору про пайову участь.

Відносно розрахунку величини пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури м. Харкова, суди виходили з того, що згідно з частиною 6 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" граничний розмір такої участі для житлових будинків не може перевищувати 4 відсотків кошторисної вартості будівництва об'єкта. Розрахункова кошторисна вартість будівництва - це прогнозована сума грошових коштів, необхідна для його здійснення. Відповідачем не надано для розрахунку суми пайового внеску зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта, тому для визначення розміру пайової участі позивачем взято за основу показник опосередкованої вартості 1 кв. м в розмірі 10
894,00 грн. Судами було враховано, що відповідачем не було укладено договору про пайову участь до введення об'єкта в експлуатацію, тому на підставі пункту 5.5 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від
09.11.2011 №804 (зі змінами), розмір пайової участі підлягає збільшенню на 10 %.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погодившись із постановою Східного апеляційного господарського суду від
08.07.2019 і рішенням Господарського суду Харківської області від 28.03.2019, ТОВ "Парковий-4" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2019 в повному обсязі, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в повному обсязі.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Скаржник наголошує, що він не є суб'єктом сплати пайового внеску, отже відповідач у цій справі не є належним. Зміст договору про пайову участь, наданого позивачем, не відповідає вимогам законодавства, а саме статтям 626, 628, 638 Цивільного кодексу України, пункту 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Зазначає, що ціна, зазначена у пункті
2.2.1 договору на пайову участь у розвиток інфраструктури м. Харкова та пункту 7 додатку до нього, встановлена на підставі та у спосіб, що не передбачені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Законом України "Про місцеве самоврядування", оскільки, на думку скаржника, таке встановлення ціни за межами повноважень виконавчого комітету Харківської міської ради. Крім того, Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, прийнятий рішенням виконавчого комітету від 09.11.2011 № 804, є, на думку скаржника, нікчемним, оскільки не прийнятий органом місцевого самоврядування.

3.3. Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ТОВ "Парковий-4" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від
28.03.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 залишити без змін. Вважає, що доводи відповідача стосовно того, що проведена ним реконструкція частини наявної будівлі без зміни зовнішніх геометричних розмірів її фундаменту у плані та без забудови нової земельної ділянки звільняє відповідача від укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури, суперечать правовій позиції щодо віднесення реконструкції нежитлового приміщення до окремого виду забудови, викладеній у постановах Верховного Суду у справах № 908/6331/15 від 04.06.2018, № 903/736/17 від 26.06.2018, № 331/801/16-ц від
18.04.2018 та положенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

3.4. Харківська міська рада надіслала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ТОВ "Парковий-4" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 залишити без змін. Зазначає, що судами під час розгляду справи належним чином визначено характер спору, суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог.

Суди дійшли обґрунтованих висновків про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

4. Касаційне провадження

4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
19.09.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-4" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 у справі № 922/3627/18, призначено розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні 17.10.2019.

4.2. Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.10.2019 зупинено провадження у справі № 922/3627/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 911/594/18.

4.3. Велика Палата Верховного Суду 08.10.2019 ухвалила постанову у справі № 911/594/18, яка була оприлюднена 06.11.2019.

4.4. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
18.11.2019 поновлено провадження у справі № 922/3627/18.

5. Обставини справи, встановлені судами

5.1. Харківською міською радою 09.11.2011 було прийнято рішення № 804, яким затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.

Харкова (із змінами згідно з рішенням від 02.05.2013 № 319), дійсний на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок), який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладання договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

5.2. Відповідно до пункту 1.3. Порядку замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки в місті Харкові, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим Порядком.

Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (пункт 1.4 Порядку).

5.3. Відповідно до пункту 1.6 Порядку під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реабілітацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва, а під об'єктами будівництва будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та їх комплекси. Замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку (ділянки) та яка має намір здійснити будівництво або змінити об'єкт будівництва, у тому числі під час проведення будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів та фундаментів у плані об'єкта будівництва.

5.4. Відповідно до даних, зазначених в декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 31.05.2017 № ХК 143171502105, ТОВ "Парковий-4" є замовником реконструкції нежитлових приміщень № 2-1-:-2-13 під житлові квартири на просп. Московському, 118, к.38-74 у м. Харкові.

5.5. Судами встановлено, що позивач направив 03.09.2017 відповідачу лист-повідомлення вих. № 1353/0/124-17 про необхідність укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції приміщень № 2-1-:-2-13 під житлові квартири на просп. Московському, 118, к. 38-74. Крім того, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради направив 17.11.2017 відповідачу лист № 1724/0/124-17 з пропозицією про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції приміщень №2-1-:-2-13 під житлові квартири на просп. Московському, 118, к. 38-74.

Проте, відповідачем не було надано до Департаменту економіки та комунального майна або Харківської міської ради підписаного договору або протоколу розбіжностей до нього.

5.6. Відповідно до пункту 2.1.1 редакції договору, запропонованої позивачем, замовник зобов'язаний перерахувати до бюджету м. Харкова кошти у розмірі 905
273,97 грн, згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова. Відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальна кошторисна вартість будівництва об'єкту складає 20 574 408,40 грн.

Вказана сума розрахована позивачем виходячи з площі об'єкта 1 888,6 кв. м. та опосередкованої вартості 1 кв. м будівництва 10 894,00 грн, застосованої на підставі пункту 3.6 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804 (зі змінами).

5.7. Пункт 5.10. Порядку визначає, що спори, пов'язані з укладенням договору пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Харкова, обов'язковість яких встановлена законом, в тому числі при ухиленні від укладення договору однієї або обох сторін, вирішуються в судовому порядку.

5.8. Спір виник внаслідок наявності/відсутності підстав для визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова у редакції, викладеній у позовній заяві.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

6.2. Предметом позову є вимоги про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкові між ТОВ "Парковий-4" та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.

6.3. Згідно з положеннями статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України визначено, що спори, які виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону або в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до частини 1 статті 649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлений загальний порядок укладення господарських договорів та передбачено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Винятком з цього правила є порядок укладення договорів за державним замовленням або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.

6.4. Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частин 2, 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

6.5. Зі змісту статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" випливає, що у наведених у статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" випадках перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов'язком, а не правом забудовника. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, якій опосередковує відповідний платіж, є обов'язковим на підставі закону. Строк, визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для укладення договору про пайову участь, - протягом 15 днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладання, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов'язку, і закінчення цього строку не припиняє цього обов'язку замовника та не звільняє замовника від обов'язку укласти договір. Адже невиконання особою положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із законослухняною особою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18.

6.6. На виконання частини 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 №804, затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (із змінами, внесеними рішенням від
22.05.2013 № 319), яким визначено механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

6.7. Судами встановлено, що відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804 укладення договору в даному випадку є обов'язковим в силу вимог закону, про що вірно зазначили суди та дійшли правильного висновку про те, що у відповідача в силу прямої Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виник обов'язок укласти договір про пайову участь замовників будівництва у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова. Натомість, ТОВ "Парковий-4" не зверталося до міської ради з метою укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію, що є порушенням обов'язку, який прямо передбачений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

6.8. ТОВ "Парковий-4" зазначає, що товариство не є суб'єктом сплати пайових внесків, а тому не є належним відповідачем у справі.

Замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (стаття 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

6.9. Відповідно до статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови.

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до частиною 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

6.10. Частиною 4 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що реконструкція об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

6.11. Зі змісту пункту 1.6 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова вбачається, що будівництвом є нове будівництво, реконструкція, реабілітація, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва. А замовником будівництва є особа, яка має намір здійснити будівництво або змінити об'єкт будівництва.

6.12. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 4 червня 2014 року № 163 затвердило ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" (далі - ДБН А.2.2-3:2014).

За ДБН А.2.2-3:2014 новим будівництвом є будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об'єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об'єктів незавершеного будівництва.

Відповідно до положень цих ДБН А.2.2-3:2014 реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

6.13. Як зазначила Велика палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2019 у справі № 911/594/18 норми ~law36~ та умови участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури не поширюють таку участь на всі без винятку випадки здійснення будівельних робіт, а охоплюють випадки забудови у розумінні ~law37~ (пункт 7.18 постанови Великої палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18).

При цьому, ~law38~ вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури (пункт 7.7 постанови Великої палати Верховного Суду від
08.10.2019 у справі № 911/594/18).

6.14. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №903/539/18, у разі здійснення діяльності, яка передбачає капітальний ремонт, правові підстави, передбачені ~law39~, для виникнення у відповідача обов'язку укласти договір про пайову участь та сплатити відповідні кошти відсутні. Якщо ж особа звертається на підставі наведеної норми Закону щодо здійснення реконструкції, у неї виникає обов'язок укласти договір про пайову участь та сплатити відповідні кошти (пункт 5.11 постанови Верховного Суду від
27.11.2019 у справі № 903/539/18).

6.15. Висновок про те, що реконструкція охоплюється законодавчим визначенням забудови, а особа, що її здійснює - є замовником, наведений також у постанові Верховного Суду України від 16.04.2017 у справі № 908/312/1.

6.16. Отже, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, перевірив перелік робіт, які виконував відповідач на об'єкті будівництва (реконструкція нежитлових приміщень № 2-1-:-2-13 під житлові квартири), на підставі належних та достовірних доказів вірно відніс їх до реконструкції, що є одним із видів будівництва. Тому наявні передбачені статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підстави виникнення у відповідача обов'язку укласти договір про пайову участь та сплатити відповідні кошти.

6.17. З урахуванням викладеного, доводи відповідача про те, що він не є суб'єктом сплати пайового внеску відхиляються, оскільки відповідач як замовник будівництва, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту і саме на замовника покладено обов'язок укладення договору про пайову участь та сплати відповідних коштів.

6.18. Частиною 1 статті 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до частини 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

частиною 1 статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

6.19. Відповідно до частини 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з підпунктом 2 пункту "а" статті 27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.

підпунктом 2 пункту "а" статті 27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, участь у здійсненні державної регуляторної політики в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

6.20. Таким чином, встановлення порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, до яких, у тому числі, відносяться виконавчі органи міських рад.

Отже, доводи скаржника, що Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804, є нікчемним з огляду на відсутність у виконавчого органу відповідних повноважень, спростовуються вищевикладеним.

6.22. Відповідно до частини 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

6.23. Підпунктом 2.1.1 пункту 2 договору визначено розмір пайової участі відповідача, який повинен бути сплачений єдиним платежем або частинами протягом 10 календарних днів з дня укладення даного договору. У разі невиконання або неналежного виконання замовником будівництва обов'язків щодо сплати пайового внеску, замовник сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25 % від суми не перерахованих коштів у визначений термін (підпункт 3.1 пункт 3 договору).

Частиною 6 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 4 % кошторисної вартості будівництва об'єкта.

6.24. Розрахункова кошторисна вартість будівництва (розрахункова вартість будівництва) це прогнозована сума грошових коштів, необхідна для його здійснення. Вона складається з базисної кошторисної вартості будівництва (базисної вартості будівництва) та коштів на компенсацію витрат, пов'язаних з ринковими умовами здійснення будівництва (Державні будівельні норми IV-16-98 частина 1).

Відповідно до пункту 5.4 Порядку, розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта згідно із зведеним кошторисним розрахунком, а у разі, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, вона визначається, виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості.

6.25. Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що забудовником не було надано для розрахунку пайового внеску зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта, визначеного згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та належним чином оформленої копії звіту експертної організації, визначеної у встановленому порядку, який містить інформацію про дотримання вимог кошторисної частини проекту. У зв'язку з цим для визначення розміру пайової участі позивачем було взято за основу не кошторисну вартість із зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкту, а показник опосередкованої вартості 1 кв. м в розмірі 10 894,00 грн.

Судом апеляційної інстанції перевірено виконаний позивачем розрахунок пайової участі та встановлено, що відповідачем не додано до матеріалів справи зведеного кошторисного розрахунку вартості будівельних робіт з реконструкції приміщень, відповідач до прийняття об'єкта в експлуатацію не звернувся до позивача про укладення договору про пайову участь, розрахунок розміру пайової участі здійснено позивачем із застосуванням опосередкованої вартості з урахуванням абзацу 2 частини 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пунктів 5.4,5.5 Порядку та він є арифметично правильним.

6.26. З огляду на викладене, твердження скаржника про те, що ціна, зазначена у пункті 2.2.1 договору на пайову участь у розвиток інфраструктури м. Харкова та пункту 7 додатку до нього, встановлена на підставі та у спосіб, що не передбачені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Законом України "Про місцеве самоврядування", оскільки встановлення ціни за межами повноважень виконавчого комітету Харківської міської ради, є безпідставними.

6.27. Доводи скаржника про те, що зміст договору про пайову участь, наданий позивачем, не відповідає вимогам законодавства, а саме статтям 626, 628, 638 Цивільного кодексу України, пункту 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", є необґрунтованими та спростовуються наявним у матеріалах справи договором, який містить всі необхідні істотні умови пайової участі: розмір пайової участі (пункт 2.1.1), строк та порядок сплати пайової участі (пункт 2.1.2), відповідальність сторін (пункт 3).

6.28. Решта доводів касаційної скарги в обґрунтування відсутності підстав для задоволення позовних вимог не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки фактично зводяться до прохання надати нову оцінку доказам у справі, які, на думку заявника касаційної скарги, неправильно були оцінені судом апеляційної інстанцій під час розгляду справи, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.2. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що постанову суду апеляційної інстанції і рішення місцевого суду прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

7.5. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови і рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди попередніх інстанцій, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскарженого у справі судового рішення не вбачається.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Оскільки підстав для скасування судових рішень та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-4" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2019 у справі № 922/3627/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак