Історія справи

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 908/551/17

Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

заступник прокурора Запорізької області

від прокуратури - Гришина Т.А.

позивач - 1 - Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції

представник позивача - 1 - Радоуцька А.С.

позивач -2 - державна установа "Дружелюбівський виправний центр (№1)"

представник позивача - 2- не з'явився

відповідач-1 - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області

представник відповідача-1 - не з'явився

відповідач-2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів"

представник відповідача-2 - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

на рішення Господарського суду Запорізької області у складі Дроздової С.С. від 03 липня 2017 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду у складі Склярук О.І. - головуючого, Дучал Н.М., Черноти Л.Ф. від 28 вересня 2017 року

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2017 року заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (далі - позивач-1) та державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" (далі - позивач-2) звернувся з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" (далі - відповідач-2) про: (1) визнання недійсними та скасування двох наказів відповідача-1: від 12 серпня 2016 року № 8-2545/15-16сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та від 10 жовтня 2016 року № 8-3769/15-16сг "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування"; (2) зобов'язання відповідача-2 повернути на користь позивача-2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 42,9971 га, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів (далі - земельна ділянка).

2. Позовна заява мотивована тим, що спірні накази видано відповідачем-1 з порушенням чинного земельного законодавства та з перевищенням повноважень, оскільки земельна ділянка на момент її передачі в постійне користування відповідачу-2 перебувала в постійному користуванні позивача-2, а отже відповідач-1 незаконно розпорядився державним майном, безпідставно вилучивши земельну ділянку у законного землекористувача.

Короткий зміст рішення, прийнятого судом першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03 липня 2017 року позовні вимоги задоволено;

3.1 визнано недійсними та скасовано накази відповідача-1 від 12 серпня 2016 року № 8-2545/15-16сг "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та від 10 жовтня 2016 року № 8-3769/15-16сг "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування";

3.2 зобов'язано відповідача-2 повернути на користь позивача-2 спірну земельну ділянку.

4. Суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка у складі земельної ділянки загальною площею 2788 га починаючи з 1991 року перебувала в постійному користуванні позивача-2 на підставі відповідного державного акту про право постійного користування, проте за спірними наказами земельна ділянка була незаконно вилучена у постійного землекористувача та з перевищенням наданих повноважень передана відповідачем-1 у постійне користування відповідача-2. При цьому відповідач-2 вже здійснив державну реєстрацію відповідного речового права постійного користування цією земельною ділянкою, чим порушив набуте у встановленому порядку речове право позивача-2.

5. При цьому місцевий господарський суд відхилив клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі за відсутністю предмета спору з підстав прийняття останнім наказу від 15 листопада 2016 року № 8-4420/15-16сг, яким припинено право постійного користування відповідача-2 спірною земельною ділянкою та визнано спірні накази такими, що втратили чинність. Суд виходив з того, що сам факт прийняття відповідачем-1 вказаного наказу не свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань щодо предмета спору.

Короткий зміст оскаржуваної Постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

6. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28 вересня 2017 року рішення Господарського суду Запорізької області від 03 липня 2017 року скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача-2 повернути на користь позивача-2 спірну земельну ділянку.

6.1. Прийнято в цій частині нове рішення про відмову в позові.

7. Погодившись з висновками суду першої інстанції про незаконність спірних наказів відповідача-1 та відсутність підстав для припинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції у той же час зазначив про відсутність доказів фактичного вибуття спірної земельної ділянки з володіння позивача-2 та створення відповідачем-2 перешкод у користуванні нею законному землекористувачу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги відповідача-1

8. У жовтні 2017 року відповідач-1 подав касаційну скаргу, у якій просить:

8.1. скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28 вересня 2017 року рішення Господарського суду Запорізької області від 03 липня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними та скасування наказів відповідача-1 та провадження у справі в цій частині припинити.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача-1, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

9. Ще до звернення прокурора до суду відповідач-1 на підставі відповідної заяви відповідача-2 про відмову від права постійного землекористування власним наказом від 15 листопада 2016 року № 8-4420/15-16сг припинив право постійного користування відповідача-2 спірною земельною ділянкою та визнав спірні накази такими, що втратили чинність. Такі дії відповідача-1 не суперечать чинному законодавству та вчинені в межах наданих повноважень, а отже мають наслідком припинення речового права відповідача-2 та безумовну втрату чинності наказами, які є предметом спору у справі.

10. З огляду на зазначене між сторонами не залишилось неврегульованих питань, а тому провадження у справі підлягало припиненню на підставі підпункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

11. Судами не враховано факту відміни розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації про затвердження технічної документації по інвентаризації земель позивача-2, який має значення для вирішення даної справи.

12. Прокурором у порушення вимог статті 2 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017) заявлено позов в інтересах позивача-2, який не є органом державної влади, тому такий позов не підлягає розгляду судом.

Позиція прокуратури у відзиві на касаційну скаргу

13. Наведені скаржником підстави для припинення провадження у справі обґрунтовано відхилені судами, оскільки спірні накази втратили чинність лише на майбутнє, а прокурором доведено їх незаконність з момент прийняття.

14. Більше того, наказ від 15 листопада 2016 року № 8-4420/15-16сг прийнятий відповідачем-1 з перевищенням повноважень, оскільки спірні накази є актами індивідуальної дії, які вичерпали свою дію фактом їх виконання відповідачем-2. Таким чином, факт прийняття відповідачем-1 такого наказу не свідчить про відсутність неврегульованих питань між сторонами спору.

15. Що стосується повноважень прокурора на подання даного позову в інтересах, зокрема, позивача-2, то вказаній обставині вже була надана правова оцінка в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у даній справі, яка є чинною, у встановленому порядку не скасована.

Позиція позивача-1 у відзиві на касаційну скаргу

16. Втрата чинності спірними наказами на майбутнє не свідчить про законність дій відповідача-1 при їх прийнятті, а тому спір між сторонами має бути вирішеним судом по суті.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

17. Наведені в пункті 10 Постанови доводи скаржника Верховний Суд вважає безпідставними з огляду на таке. Оскаржувані накази є актами індивідуальної дії, наслідком яких стала державна реєстрація відповідного речового права відповідача-2, чинна на момент розгляду спору судом. У той же час визнання нечинними актів індивідуальної дії відновлює порушені права третіх осіб лише за умови усунення всіх породжених ними правових наслідків. У даному випадку має місце наявність неврегульованих питань щодо предмета спору між сторонами (правові наслідки оскаржуваних наказів не усунуто), що, в свою чергу, виключає можливість припинення провадження у справі на підставі підпункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

18. За умови встановлення судами попередніх інстанцій наявності саме у позивача-2 підтвердженого первинними документами права постійного користування земельною ділянкою та незаконності дій відповідача-1 щодо її передачі відповідачу-2, з урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції, доводи скаржника у пункті 11 Постанови підлягають відхиленню.

19. Правова оцінка наявності у прокурора повноважень на подання даного позову, зокрема в інтересах позивача-2, вже була надана судом в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 24 квітня 2017 року у цій справі, якою було скасовано ухвалу про повернення позовної заяви прокурора саме з цих підстав з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, про що вірно наголошено прокурором у відзиві на касаційну скаргу (пункт 15 Постанови). Вказана постанова апеляційного господарського суду набрала законної сили, не оскаржена та не скасована. У зв'язку з чим доводи скаржника у пункті 12 Постанови до уваги не приймаються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Враховуючи вищенаведене та встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 306, 308, 309, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28 вересня 2017 року у справі № 908/551/17 залишити без змін.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.