Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/20265/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г.О.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 (Разіна Т.І. - головуючий, Чорна Л.В., Отрюх Б.В.) у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Соколовської Ірини Василівни

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про визнання недійсним рішення,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року Фізична особа-підприємець Соколовська Ірина Василівна (далі - ФОП Соколовська І.В.) звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") про визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом від 31.10.2016 № 2265 про застосування оперативно-господарських санкцій, посилаючись на положення статей 217, 235 - 237, 250 Господарського кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовано недотриманням ПАТ "Київенерго" встановленої чинним законодавством процедури виявлення допущених споживачем електроенергії порушень, а саме проведенням перевірки за відсутності направлення на перевірку, за відсутності споживача чи його законного представника, із позбавленням позивача можливості захистити свої права, що не відповідає вимогам пункту 6.41 Правил користування електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики,від 31.07.1996 № 28 (зі змінами і доповненнями) (далі - ПКЕЕ).

У відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти її задоволення ПАТ "Київенерго" просило відмовити у задоволенні вимог ФОП Соколовської І.В., наголошуючи на дотриманні положень ПКЕЕ під час проведення перевірки, складання акта № 46623 про виявлені під час проведення технічної перевірки 20.01.2016 порушення та правомірність нарахування коштів за результатами проведеного розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, розмір якого затверджено оспорюваним рішенням комісії, оформленим протоколом від 31.10.2016 № 2265 про застосування оперативно-господарських санкцій.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.03.2017 (суддя Демидов В.О.) відмовлено у задоволенні позову ФОП Соколовської І.В. до ПАТ "Київенерго" про визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом від 31.10.2016 № 2265.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що під час складання акта про порушення від 20.01.2016 № 46623, його розгляду і прийняття оспорюваного рішення про нарахування вартості необлікованої електричної енергії відповідачем було в повному обсязі дотримано вимог чинного законодавства.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 ((Разіна Т.І. - головуючий, Чорна Л.В., Отрюх Б.В.) рішення Господарського суду м. Києва від 09.03.2017 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю, визнано недійсним рішення комісії ПАТ "Київенерго" з розгляду акта про порушення від 20.01.2016 № 46623, оформленого протоколом від 31.10.2016 № 2265, а також стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що акт про порушення та акт проведення експертизи лічильників електроенергії було складено без дотримання порядку їх оформлення, тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ФОП Соколовської І.В. визнано таким, що зроблено із неповним з'ясуванням обставин.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017, ПАТ "Київенерго" у касаційній скарзі просить скасувати цю постанову суду апеляційної інстанції, а рішення Господарського суду м. Києва від 09.03.2017 у спарві № 910/20265/16 залишити в силі, зазначаючи про залишення судом апеляційної інстанції поза увагою того, що під час технічної перевірки за адресою розташування об'єкта ФОП Соколовської І.В. була присутня працівник позивача - адміністратор пральні, яка відмовилася пред'явити документи та надати пояснення, що зазначено в акті про порушення від 20.01.2016 № 46623. Натомість акт підписано трьома представниками ПАТ "Київенерго", що згідно з пунктом 6.41 ПКЕЕ свідчить про його дійсність. Тобто ПАТ "Київенерго" не порушувало прав позивача, який був обізнаним про проведення перевірки, проте для надання пояснень щодо порушень не з'явився.

Скаржник також зазначає, що експертне дослідження засобу обліку та пломб здійснювалося Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, яким підтверджено порушення Правил користування електричною енергією, зафіксовані в актів від 20.01.2016 № 46623. При цьому, на думку скаржника, експертні дослідження було проведено відповідно до вимог чинного законодавства, а висновки суду апеляційної інстанції, що висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 27.07.2016 № 4484/16-33 є неналежним доказом, оскільки наданий за результатами дослідження, яке не є судовою експертизою, не відповідає ПКЕЕ та Методиці визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04.05.2006 № 562, якими не передбачено, що встановлення фактів пошкодження пломб або приладів обліку має здійснюватися саме судовою експертизою.

У відзиві на касаційну скаргу ФОП Соколовська І.В. просить відмовити у її задоволенні зазначаючи, зокрема, про прийняття судом апеляційної інстанції постанови на підставі положень чинного законодавства, з урахуванням встановлених обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 27 цього Закону правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.

ПКЕЕ урегульовано взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) і дія цих Правил порширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до пункту 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За змістом пункту 1.2 ПКЕЕ недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ визначає споживача електричної енергії як особу, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Згідно з розділом 10 ПКЕЕ споживач зобов'язаний: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок; не допускати безоблікового користування електроенергією від технологічних електричних мереж споживача (внутрішньобудинкових мереж); оперативно повідомляти щодо виявлення безоблікового користування електроенергією від технологічних електричних мереж споживача.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 16.10.2008 між ПАТ "Київенерго" (постачальник) і ФОП Соколовською І.В. (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 71978 (зі змінами і доповненнями до нього), за умовами якого об'єктом електропостачання за договором є нежитлове приміщення (пральня), розташована за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 66, яка належить на праві власності ФОП Соколовській І.В. Споживач зобов'язаний, зокрема, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами договору та режиму роботи електроустановок відповідно до додатків "Перелік об'єктів споживання" "Обсяги постачання електричної енергії споживачу і субспоживачу".

Згідно з пунктом 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб із засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 20.01.2016 представниками ПАТ "Київенерго" проведено перевірку електрообладнання ФОП Соколовської І.В. за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 66, за результатами якої складено акт про порушення № 46623, яким засвідчено факт виявлення порушень статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", пунктів 3.2, 3.3, 3.31, 6.40 та 10.2 ПКЕЕ, а саме: пломби про повірку засобів обліку, пломби заводу-виробника не відповідають пломбам Держспоживстандарту та пломбам заводу-виробника; пломби постачальника електричної енергії, пломба № 6360495 має сліди пошкодження та повторного встановлення. Виявлено пошкодження цілісності лічильника.

Під час проведення технічної перевірки засіб обліку НІК2301АК1 № 0157802 було розпломбовано і знято (акт технічної перевірки засобів обліку від 20.01.2016 № 8004/1, акт про пломбування засобу обліку від 20.01.2016 № 8004/2), а для споживача складено акт від 20.01.2016 № 46623/1 із вимогою встановити новий розрахунковий засіб обліку та привести його у відповідність до вимог ПУЕ та ПКЕЕ. Знятий лічильник НІК2301АК1 № 0157802 разом із пломбами Держспоживстандарту, заводу-виробника та пломбами енергопостачальника запаковано у сейф-пакет з індивідуальним номером А00001806 для проведення відповідних експертиз.

За змістом акта експертизи лічильників електроенергії від 27.01.2016 № 106 та висновку експерта, складеного за результатами проведення трасологічного дослідження від 27.07.2016 № 4484/16-33, встановлено фальсифікацію (підробку) пломб держповірки та заводу-виробника отримано несанкціонований доступ до конструкції лічильника. Метрологічні параметри відповідають класу точності (протокол від 27.01.2016 № 121), а також відмінність пломб внаслідок механічного втручання.

Відповідно до протоколу від 31.10.2016 № 2265 засідання комісії з розгляду акта про порушення від 20.01.2016 № 46623 комісією прийнято рішення про нарахування позивачеві згідно з пунктом 2.5 та за формулою 2.6 Методики вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, недоврахованої електроенергії у сумі 300 294,53 грн.

Звертаючись до суду із вимогою про визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом від 31.10.2016 № 2265 про застосування оперативно-господарських санкцій ФОП Соколовська І.В. зазначила, що ПАТ "Київенерго" позбавило її можливості захистити свої права, що є порушенням пункту 6.41 ПКЕЕ, оскільки під час перевірки споживач чи його уповноважений представник не був присутнім, а отже акт про порушення складено всупереч вимогам ПКЕЕ.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки перевірку та виявлення працівниками ПАТ "Київенерго" порушень, зафіксованих в акті про порушення від 20.01.2016 № 46623 було проведено за відсутності споживача та його повноважних представників, зазначений акт складено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому не може вважатися належним і допустимим доказом. При цьому суд апеляційної інстанції відхилив доводи ПАТ "Київенерго" про підписання акта про порушення від 20.01.2016 № 46623 трьома представниками ПАТ "Київенерго" з огляду на необхідність обов'язкової участі споживача або його уповноважених представників під час проведення перевірки та складання акта.

Проте, наведений висновок суду апеляційної інстанції є передчасним, оскільки відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт у ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше, ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

При цьому зазначеною нормою не передбачено обов'язкової участі споживача або його повноважних представників як єдиної умови дійсності акта про порушення, натомість визначено дійсність такого акта про порушення, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, акт про порушення від 20.01.2016 № 46623 підписано трьома уповноваженими представниками ПАТ "Київенерго".

Щодо висновків суду апеляційної інстанції про невідповідність акта від 27.01.2016 № 106 про проведення експертизи лічильників електроенергії, складеного за відсутності держповірника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" урегульовано відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності. Експертна повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, яка проводиться у разі виникнення спірних питань щодо метрологічних характеристик, придатності до застосування і правильності експлуатації засобів вимірювальної техніки (пункт 3 частини 1 статті 1 цього Закону).

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" до національної метрологічної служби належать, зокрема, органи з оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки та повірочні лабораторії (пункт 8 цієї норми).

Як убачається із матеріалів справи, акт від 27.01.2016 № 106 про проведення експертизи лічильників електроенергії складено комісією за участі, зокрема, начальника метрологічної лабораторії та інженера метрологічної лабораторії, проте не було взято до уваги судом апеляційної інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що висновок експерта за результатами проведення трасологічного дослідження від 27.07.2016 № 4484/16-33 не є висновком експертизи у цій справі у розумінні статті 42 Господарського процесуального кодексу України та не зазначив відповідну норму права, яка передбачає проведення саме судової експертизи.

Водночас, ФОП Соколовська І.В. у позовній заяві зазначила, що як убачається із протоколу від 22.02.2016 № 337, дата останнього контрольного огляду засобу обліку - 27.10.2015, проте у порушення приписів щодо періоду нарахування санкцій ПАТ "Київенерго" застосовано набагато більший строк, що є підставою для скасування відповідного рішення.

Згідно з пунктом 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (пункт 6.42 ПКЕЕ).

Зі змісту оскаржуваного рішення ПАТ "Київенерго", оформленого протоколом від 31.10.2016 № 2265 убачається, що комісією вирішено здійснити нарахування згідно з пунктом 2.5 та за формулою 2.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ за період з 21.01.2013 по 24.02.2016.

Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, згідно з підпунктами 1 - 3 пункту 2.1 застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та у разі виявлення, зокрема, таких порушень ПКЕЕ: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів; пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) визначається за відповідними формулами, передбаченими Методикою (пункт 2.5 Методики).

Згідно з формулою 2.6, яку було застосовано при нарахуванні ФОП Соколовській І.В. обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Дпер., день), визначається за формулою Дпер = Дпор + Дусун, де: Дпор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилася після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Дпор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;

Дусун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. Дусун має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акта про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, Дусун визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією Методикою, здійснюються після складення зазначеного двостороннього акта.

Водночас із протоколу від 22.02.2016 № 337 засідання комісії з розгляду акта про порушення від 20.01.2016 № 46623 вбачається, що останній контрольний огляд засобу обліку, що передував складанню акта відбувався 27.10.2015 (а.с. 26).

Проте, під час судового розгляду справи суд апеляційної інстанції правомірності визначення періоду нарахувань ФОП Соколовій І.В. обсягу і вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, не з'ясовуваа, відповідних обставин не встановлював.

Разом і цим, за виходячи з положень статей 235-237 Господарського кодексу України, суд не позбавлений можливості здійснити перерахунок вартості необлікованої електричної енергії, і за встановлених обставин підтвердження порушень споживачем ПКЕЕ виправити відповідні помилки розрахунку, оскільки помилки у розрахунку вартості необлікованої електроенергії, є підставою для скасування лише в частині неправильно визначеного розміру необлікованої енергії, однак не є підставою для визнання недійсним рішення про нарахування вартості необлікованої енергії.

За змістом частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній після 15.12.2017, яка діяла на час здійснення касаційного провадження), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких обставин колегія суддів вважає висновок суду апеляційної інстанцій передчасним і таким, що зроблений без дослідження всіх зібраних у справі доказів, тому постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду слід урахувати наведене, надати оцінку правомірності вимог позивача, оцінити всі доводи учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову.

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі № 910/20265/16 скасувати, справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.Б. Дроботова

Судді К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак