Історія справи

Ухвала КГС ВП від 24.01.2018 року у справі №910/8252/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/8252/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Ткач І.В.,

судді: Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-95"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017

(головуючий суддя - Зубець Л.П., судді - Алданова С.О., Мартюк А.І.)

у справі № 910/8252/17 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-95"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фармацевтична компанія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К",

про стягнення 1103573,86 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" (далі - ТОВ "ФК "Європейське бюро реструктуризації") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-95" (далі - ТОВ "Сіріус-95") 1131505,75 грн.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що 18.11.2014 ТОВ "Сіріус-95" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" (далі - ТОВ "Фрам Ко") укладено договір поставки товару № 353, на виконання умов якого за період з 28.02.2017 по 17.03.2017 відповідачу було поставлено товар на суму 1131505,75 грн.

Водночас позивач зазначив, що між ним та продавцем за договором поставки товару № 353 (ТОВ "Фрам Ко") укладено договір надання послуги факторингу № Ф100317/2 від 10.03.2017 та договір надання послуги факторингу № Ф230317 від 23.03.2017, на підставі яких позивачу передане право вимоги до відповідача (ТОВ "Сіріус-95") щодо оплати товару на загальну суму 1131505,75 грн, поставленого за період з 28.02.2017 по 17.03.2017 за договором поставки товару № 353 від 18.11.2014.

Станом на дату звернення позивача з позовом до суду (23.05.2017) розмір невиконаних відповідачем зобов'язань з оплати товару за договором поставки товару № 353 від 18.11.2014 становить 1131505,75 грн, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь (як нового кредитора) заборгованість у зазначеному розмірі.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. 12 вересня 2017 року рішенням Господарського суду міста Києва у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Рішення господарського суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до положень статті 601 та статті 603 Цивільного кодексу України, зобов'язання ТОВ "Сіріус-95" з оплати товару, поставленого йому ТОВ "Фрам Ко" на підставі договору поставки товару № 353 від 18.11.2014, припинились у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

2.3. 14 грудня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду призначено у справі № 910/8252/17 судову почеркознавчу та технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Зупинено апеляційне провадження у справі до закінчення експертних досліджень і отримання судом висновків експертів.

2.4. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідач у своїх запереченнях на позов стверджував про те, що він має зустрічне право вимоги на суму 983573,86 грн за договором купівлі-продажу № 2 від 19.01.2015, яке відповідач набув на підставі договору відступлення права вимоги № 2/17 від 14.03.2017. Цей договір відступлення права вимоги було укладено між третьою особою-2 як первісним кредитором, відповідачем як новим кредитором, та третьою особою-1 як боржником.

За умовами договору відступлення права вимоги № 2/17 від 14.03.2017, новий кредитор одержує право вимагати від боржника належного виконання зобов'язань зі сплати суми основного боргу (без штрафних санкцій) за основним договором (договором купівлі-продажу № 2 від 19.01.2015). Новий кредитор зобов'язується перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок первісного кредитора грошову суму у розмірі 983573,86 грн у строк не пізніше 01.05.2017. Підписанням цього договору третя особа-1 надає згоду третій особі-2 на передачу своїх прав та обов'язків за договором купівлі-продажу № 2 від 19.01.2015. Підписанням цього договору третя особа-1 вважається такою, що повідомлена в порядку статті 516 Цивільного кодексу України про заміну кредитора у зобов'язанні та не потребує будь-яких додаткових погоджень чи повідомлень.

Третя особа-1 заперечила факт укладання договору відступлення права вимоги № 2/17 від 14.03.2017, наголошуючи на тому, що в цьому випадку може мати місце підроблення доказів, тоді як відповідач обґрунтовує наявне у нього зустрічне однорідне зобов'язання до позивача на підставі цих доказів.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до предмета доказування у справі входить дослідження питання щодо підстав виникнення права вимоги позивача до відповідача та існування зустрічної однорідної вимоги відповідача до позивача, з'ясування дійсності цих вимог сторін має суттєве значення для вирішення спору у справі.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. 19 грудня 2017 року ТОВ "Сіріус-95" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017, а справу направити до Київського апеляційного господарського суду для розгляду.

3.1.1. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що ухвала господарського суду апеляційної інстанції не містить підстав призначення судової експертизи та необхідності зупинення провадження у справі, а тому не відповідає вимогам статті 86 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

3.1.2. Експертиза у даній справі призначена апеляційний судом безпідставно, оскільки питання, поставлені на її вирішення, не входять до предмета доказування у справі.

3.1.3. У зв'язку з відсутністю достатніх підстав для призначення у справі експертизи порушуються строки тривалості судового провадження, що в свою чергу є порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

3.2. 19 січня 2018 року ТОВ "Фрам Ко" подало пояснення на касаційну скаргу, в яких просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 залишити без змін.

3.2.1. Пояснення мотивовані тим, що ухвала про призначення експертизи та зупинення провадження у справі була винесена з дотриманням вимог ст.ст. 41, 79 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

3.2.2. В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, Суд вирішує питання про отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

3.2.3. Отже, з метою недопущення порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено право на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, апеляційний суд дійшов законного висновку про необхідність зупинення провадження у справі за власною ініціативою у зв'язку з призначенням експертизи.

3.3. 26 січня 2018 року ТОВ "ФК "Європейське бюро реструктуризації" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

3.3.1. На думку ТОВ "ФК "Європейське бюро реструктуризації", під час винесення ухвали, що оскаржується, судом апеляційної інстанції дотримано вимоги ст.ст. 41, 79 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), оскільки господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи.

3.4. 06 лютого 2018 року ТОВ "Українська фармацевтична компанія" подало до Верховного Суду відзив, в якому просить задовольнити касаційну скаргу ТОВ "Сіріус-95" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 в частині зупинення провадження у справі.

3.4.1. ТОВ "Українська фармацевтична компанія" стверджує про те, що висновки експертизи, призначеної апеляційним судом, не зможуть вплинути на рішення суду першої інстанції у цій справі.

3.5. Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 910/8252/17 в частині оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 про зупинення провадження у справі. В частині оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 про призначення експертизи копію касаційної скарги повернуто заявнику.

4. Джерела права й акти їх застосування

4.1. Конституція України

Стаття 129. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Основними засадами судочинства є:

1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

4.2. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція)

Стаття 6. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

4.3. Господарсько-процесуальний кодекс України (в редакції, чинній на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції)

Стаття 41. Призначення і проведення судової експертизи

Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Стаття 79. Зупинення провадження у справі та його поновлення

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи.

Стаття 101. Межі перегляду справи в апеляційній інстанції

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

4.4. Господарсько-процесуальний кодекс України (в редакції, чинній з 15.12.2017)

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи у суді касаційної інстанції, які встановлені у ст. 300 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), суд відхиляє доводи касаційної скарги про безпідставність призначення у справі судової експертизи, оскільки ухвали про призначення експертизи не підлягають касаційному оскарженню окремо від рішення чи постанови суду.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права під час зупинення провадження у справі.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) визначено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає експертизу.

Одночасно частиною 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) регламентовано право господарського суду зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

За змістом ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд, яким приймаються додаткові докази і перевіряється законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вправі призначити судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що у справі було призначено почеркознавчу та технічну експертизу для роз'яснення питань, що виникли під час вирішення господарського спору (щодо виконання підпису від імені керівника ТОВ "Фрам Ко" у договорі про відступлення права вимоги № 2/17 від 14.03.2017, тією особою від імені якої він зазначений, чи іншою особою) і потребують спеціальних знань, апеляційний суд в межах своїх повноважень, згідно з ст. 79 ГПК України правомірно зупинив провадження у справі.

Враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника у касаційній скарзі та ТОВ "Українська фармацевтична компанія" у відзиві на касаційну скаргу про безпідставність зупинення провадження у справі, оскільки чинним на час винесення оскаржуваної ухвали процесуальним законодавством було передбачено право апеляційного суду зупинити провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи.

5.2.2. Крім того, у рішенні ЄСПЛ "Дульський проти України" від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.

5.2.3. Отже, апеляційним судом під час винесення оскаржуваної ухвали враховано як положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так і практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції в межах своїх повноважень згідно з ст. 101 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), згідно з ст. 79 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) обґрунтовано зупинив провадження у справі, тому підстави для скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 в частині зупинення провадження, відсутні. Скаржником не доведено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-95" без задоволення, а ухвали, що оскаржується, в частині зупинення провадження у справі - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-95" без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-95" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 в частині зупинення провадження у справі № 910/8252/17 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І. Ткач

Судді: О. Мамалуй

Л. Стратієнко