Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/16898/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа Банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 (колегія суддів: Михальська Ю. Б., Скрипка І. М., Іоннікова І. А.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 (суддя Пукшин Л. Г.)

у справі за позовом Акціонерного товариства "Альфа Банк" до Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Акціонерне товариство "Альфа Банк" (далі - АТ "Альфа Банк", Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) про визнання незаконним та скасування наказу від 27.11.2020 № 4124/5, яким за скаргою ОСОБА_1 скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.07.2019 № 47987387, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр" Висоцької сільської ради Дубровицького району Рівненської області Ященком В. О. щодо державної реєстрації за Банком права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку з кадастровим номером 5624680700:02:008:0079.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021, відмовлено АТ "Альфа Банк" у відкритті провадження у справі з посиланням на пункт 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3. Судові рішення мотивовано тим, що до моменту прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.07.2019 № 47987387 власником спірних житлового будинку та земельної ділянки була фізична особа - ОСОБА_1 , яка не має статусу підприємця. Тому в силу пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України цей спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Короткий зміст касаційної скарги

4. АТ "Альфа Банк" у касаційній скарзі просить скасувати вищевказані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. Скаржник вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про необхідність вирішення цього спору судом цивільної юрисдикції та посилається на неврахування ними правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 807/137/18 щодо визначення юрисдикції у такій категорії справ.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

6. Мін`юст у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій - без змін. Заявник наголошує, що в цьому випадку позовні вимоги спрямовані на поновлення порушеного майнового права позивача на будинок та земельну ділянку, які в результаті прийняття оскаржуваного наказу повернулися у власність саме фізичної особи.

Позиція Верховного Суду

7. Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою Банку з наказом Мін`юсту в частині скасування реєстраційних дій щодо державної реєстрації за позивачем права власності на житловий будинок і земельну ділянку. Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного майнового права позивача.

8. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

9. ГПК України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункти 6 та 13 частини першої статті 20).

10. Натомість, відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

11. На підставі частини першої статті 15 цього Кодексу кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

12. Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

13. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

14. Як встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі, АТ "Альфа Банк" заявлені вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Мін`юсту, яким за скаргою ОСОБА_1 скасовано рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності Банку на житловий будинок та земельну ділянку.

15. Утім, до моменту прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.07.2019 № 47987387 власником цього житлового будинку та земельної ділянки була фізична особа, яка не має статусу підприємця, - ОСОБА_1 , і в результаті оскаржуваного наказу майнові права на спірне майно повернулося у її власність.

16. Саме з цих підстав справа у цьому спорі не відноситься до юрисдикції господарських судів відповідно до пунктів 6, 13 частини першої статті 20 ГПК України та має розглядатися за правилами цивільного судочинства згідно зі статтею 19 ЦПК України.

17. Звідси колегія суддів погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що цей спір не може розглядатись у порядку господарського судочинства. Тому суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відмову у відкриті провадження у цій справі, оскільки вирішення такого спору необхідно здійснювати за правилами цивільного судочинства.

18. Схожа правова позиція стосовно визначення юрисдикції у таких справах викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19.

Посилання скаржника на суперечність висновків судів попередніх інстанцій у цій справі правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.10.2019 у справі № 807/137/18, не беруться до уваги з огляду на те, що у справі № 807/137/18 на вирішення Великої Палати Верховного Суду було постановлено питання щодо визначення юрисдикції суду, в якому належить її розглядати, зокрема адміністративної чи або цивільної. Натомість у справі № 910/16898/21 скаржник вважає, що її належить розглядати в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

20. За змістом частини першої статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина 2).

21. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Судові витрати

22. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 306 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі № 910/16898/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич