Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 521з-18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

здійснив розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.03.2018 (суддя Байбак О. І.) та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 (Шевель О. В. - головуючий, судді Крестьянінов О. О., Фоміна В. О.) за заявою про забезпечення позову

за позовом Головного територіального управління юстиції у Харківській області

до 1) Публічного акціонерного товариства "Харківгаз",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут"

про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування повідомлення

Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову

1. 19.03.2018 Головне територіальне управління юстиції у Харківській області (далі - Управління, заявник, споживач) звернулося до Господарського суду Харківської області з заявою (вх. №521) про забезпечення позову, в якій просить суд до пред'явлення відповідного позову заборонити Публічному акціонерному товариству "Харківгаз" (далі - ПАТ "Харківгаз") вчиняти дії з припинення (обмеження) газопостачання об'єктів (структурних підрозділів) Управління до вирішення основного позову по суті.

2. Зазначена заява обґрунтовується посиланням на те, що на електронну адресу заявника надійшло повідомлення ПАТ "Харківгаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ "Харківгаз Збут") про припинення (обмеження) газопостачання у зв'язку з наявною заборгованістю Управління перед ТОВ "Харківгаз Збут" за спожитий природний газ. Заявник вважає відповідні дії ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "Харківгаз Збут" незаконними, зазначаючи, що в подальшому має на меті подати відповідний позов про оскарження цих дій, а до їх вчинення просить суд вжити заходів до забезпечення позову з метою недопущення порушень його прав та інтересів як державного органу у системі центральних органів виконавчої влади з визначеним законом обсягом повноважень. На підтвердження свого наміру звернутися з відповідним позовом 16.03.2018 Управління надіслало до Господарського суду Харківської області позовну заяву, в якій просить суд визнати протиправними дії ТОВ "Харківгаз Збут" щодо надання доручення ПАТ "Харківгаз" про припинення (обмеження) газопостачання структурним підрозділам Управління та визнати протиправним і скасувати повідомлення ПАТ "Харківгаз" №22 від 01.03.2018 про припинення (обмеження) газопостачання у структурних підрозділах Управління. Проте ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2018 у справі №922/669/18 вказану позовну заяву залишено без руху, а ухвалою цього ж суду від 16.04.2018 відкрито провадження у зазначеній справі та призначено підготовче засідання на 03.05.2018.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.03.2018, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.05.2018, заяву про забезпечення позову задоволено повністю.

4. Ухвала та постанова мотивовані положеннями статей 74, 136, 137, 138, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), враховуючи які суди дійшли висновку про існування реальної загрози припинення газопостачання на об'єкти Управління з огляду на надіслання ПАТ Харківгаз" на адресу заявника повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №22 від 01.03.2018 на підставі заяви ТОВ "Харківгаз Збут" про припинення газопостачання №Khz06Кл-2401-0218 від 28.02.2018, що ставить під загрозу нормальне функціонування структурних підрозділів цього державного органу, та може призвести до зупинення їх діяльності, тоді як у випадку відключення об'єктів Управління від газопостачання та подальшого задоволення поданого позову судом, унеможливиться ефективний захист порушених прав цього державного органу, поновлення його порушених прав та інтересів. Крім того, відключення об'єктів споживача від газопостачання в опалювальний період може призвести до руйнування внутрішньобудинкових мереж та мереж теплопостачання на цих об'єктах, як наслідок, до понесення споживачем збитків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду та постановою апеляційної інстанції, ПАТ "Харківгаз" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування наведеної ним позиції скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме положень Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2494, Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки", Закону України "Про ринок природного газу", Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 №1687, та статей 136, 137, 326 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1)газопровід є об'єктом підвищеної небезпеки і у випадку настання надзвичайної події (аварії), яка може відбутися в певний час або за певних обставин, ПАТ "Харківгаз", виконуючи вимоги ухвали, не зможе здійснити ліквідацію відповідних негативних явищ, чим буде поставлено під загрозу життя та здоров'я громадян України; 2) предметом позову Управління є визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання, тоді як вжиття заходів забезпечення позову фактично спрямоване на задоволення позовних вимог; 3) повідомлення ПАТ Харківгаз" №22 від 01.03.2018 містить конкретну дату припинення газопостачання - 05.03.2018, яка вже є неактуальною, а саме повідомлення вже є недійсним та не є підставою для вжиття заходів з припинення газопостачання.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Управління надало відзив, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових актах.

8. ТОВ "Харківгаз Збут" у відзиві на касаційну скаргу просить ухвалу та постанову скасувати повністю з посиланням на те, що повідомлення ПАТ Харківгаз" №22 від 01.03.2018, у якому вказано заплановану дату припинення газопостачання (05.03.2018), вже не могло бути підставою для вжиття заходів з припинення газопостачання станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали (21.03.2018).

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. 20.03.2017 між Управлінням (споживачем) та ТОВ "Харківгаз Збут" (постачальником) укладено договір №416BKhz1157-17, за умовами якого ТОВ "Харківгаз Збут" постачає підрозділам Управління юстиції у Харківській області природний газ.

10. Згідно з пунктом 7.2 цього договору оператор ГРМ, у тому числі за дорученням постачальника, припиняє або обмежує постачання газу споживачеві (на об'єкти споживача), зокрема, у випадку проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором.

11. ПАТ "Харківгаз" (оператор ГРМ) направив до Управління повідомлення №22 від 01.03.2018 про припинення (обмеження) газопостачання даному споживачу. Згідно з вказаним повідомленням, споживачу було запропоновано в термін до 08.00 години 05.03.2018 самостійно відключити від газових мереж газоспоживання і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання, розташоване у підрозділах Управління, а також зазначено, що у разі невиконання даної вимоги транспортування газу буде припинено в примусовому порядку.

12. У повідомленні №22 від 01.03.2018 також вказано, що його направлено згідно з отриманим ПАТ "Харківгаз" від ТОВ "Харківгаз Збут" дорученням (письмовою заявою про припинення газопостачання) №Khz06Сл-2402-0218 від 28.02.2018), в якому зазначено, що підставою для примусового припинення транспортування газу на об'єкти Управління є заборгованість останнього за спожитий природний газ.

13. У судовому засіданні апеляційної інстанції, яке відбулося 03.05.2018, представник ТОВ "Харківгаз Збут" визнав, що разом із супровідним листом від 21.02.2018 Управлінню було дійсно помилково надано копію акта №ХОЗ00001827 від 31.01.2018, який стосується іншого споживача, але водночас наполягав на тому, що вказаним супровідним листом також було надано два примірники акта №ХОЗ00001823 від 31.01.2018 згідно з договором №416BKhz1157-17 від 20.03.2017, укладеним з Управлінням.

Позиція Верховного Суду

14. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

15. Обґрунтовуючи правомірність свого звернення, заявник посилається на те, що дії відповідачів свідчать про реальну загрозу для подальшої нормальної діяльності структурних підрозділів Управління як органу виконавчої влади, зокрема, припинення газопостачання даного споживача призведе до порушення встановлених законом строків надання послуг та здійснення реєстраційних дій, до зупинки роботи державних нотаріусів, органів ДВС, органів державної реєстрації актів цивільного стану, до порушення захисту прав дитини, до порушення конституційного принципу обов'язковості судових рішень тощо.

16. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з доведеності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування відповідного заходу до забезпечення позову, та зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, оскільки, як вбачається з наявних у справі доказів (повідомлення №22 від 01.03.2018, доручення №Khz06Сл-2402-0218 від 28.02.2018) існує реальна загроза припинення газопостачання на об'єкти Управління.

17. В свою чергу, апеляційний суд зазначив, що у разі якщо до закінчення розгляду справи №922/669/18 буде вчинено дії з припинення газопостачання Управлінню, це призведе до порушення прав позивача, а у разі задоволення позову - ускладнить виконання судового рішення, оскільки вищевказані доручення та повідомлення про припинення газопостачання, які позивач просить визнати протиправними, вже будуть фактично виконані. При цьому як припинення, так і відновлення газопостачання на об'єктах Управління потребуватиме певного часу та затрат коштів і окремого вирішення потребує питання щодо наявності або відсутності винних дій (бездіяльності) споживача.

18. Таким чином між Управлінням та ТОВ "Харківгаз Збут" і ПАТ "Харківгаз" виник спір щодо наявності у споживача заборгованості за отриманий природний газ та щодо правомірності дій ПАТ "Харківгаз" з направлення споживачу повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання.

19. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

20. Однак положення зазначеної норми пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

21. Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

22. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

23. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом.

24. Оскільки у даному випадку Управління мало намір звернутися до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведена правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 по справі №910/1040/18).

25. З огляду на те, що предметом цього спору є правомірність дій ТОВ "Харківгаз Збут" і ПАТ "Харківгаз", спрямованих на припинення газопостачання об'єктів (структурних підрозділів) Управління в опалювальний період, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відповідність та співрозмірність вжитих заходів забезпечення позову (заборона ПАТ "Харківгаз" вчиняти дії з припинення (обмеження) газопостачання об'єктів споживача) заявленим позовним вимогам, оскільки припинення газопостачання на об'єкти Управління ставить під загрозу нормальне функціонування структурних підрозділів цього державного органу, може призвести до зупинення їх діяльності та пов'язане з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій. Більше того у випадку відключення об'єктів Управління від газопостачання та подальшого задоволення поданого позову судом, унеможливиться ефективний захист порушених прав цього державного органу, поновлення його порушених прав та інтересів.

26. Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що положення Законів України "Про об'єкти підвищеної небезпеки", "Про ринок природного газу", Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, на які посилається ПАТ "Харківгаз", дійсно містять положення стосовно дотримання безпеки постачання природного газу, тобто регулюють правовідносини, пов'язані з профілактикою, локалізацією та ліквідацією аварійних ситуацій.

27. Натомість оскаржувана ухвала стосується виключно заборони ПАТ "Харківгаз" вчиняти дії з припинення (обмеження) газопостачання об'єктів (структурних підрозділів) Управління до вирішення по суті позову у справі, в якій предметом розгляду є правомірність дій ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "Харківгаз Збут", спрямованих на припинення газопостачання споживачу з підстав несплати ним вартості природного газу, а не через аварійну ситуацію або здійснення планової перевірки стану газових мереж. Відтак, наявність цієї ухвали жодним чином не перешкоджатиме проведенню відповідних заходів, спрямованих на дотримання безпеки постачання природного газу.

28. Судами попередніх інстанцій достеменно встановлено, що дії з припинення (обмеження) газопостачання заявника несуть ризик виникнення надзвичайних ситуацій, ставлять під загрозу нормальне функціонування структурних підрозділів державного органу, порушують права Управління як позивача у справі №922/669/18 та можуть призвести до ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

29. У зв'язку з наведеним, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

30. Касаційна інстанція відхиляє безпідставні доводи скаржника про те, що газопровід є об'єктом підвищеної небезпеки і у випадку настання надзвичайної події (аварії), яка може відбутися в певний час або за певних обставин, ПАТ "Харківгаз", виконуючи вимоги ухвали, не зможе здійснити ліквідацію відповідних негативних явищ, чим буде поставлено під загрозу життя та здоров'я громадян України, оскільки як правильно зазначено апеляційним судом, предметом спору в справі №922/669/18 є правомірність дій ПАТ "Харківгаз" та ТОВ "Харківгаз Збут", спрямованих на припинення газопостачання Управлінню з підстав існування заборгованості останнього за спожитий природний газ, а не з причин виникнення аварійної ситуації або здійснення планової перевірки стану газових мереж, у зв'язку з чим, наявність оскаржуваної ухвали жодним чином не перешкоджатиме проведенню відповідних заходів, спрямованих на дотримання безпеки постачання природного газу.

31. Колегія суддів не приймає до уваги передчасні твердження ПАТ Харківгаз" про те, що предметом позову Управління є визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання, тоді як вжиття заходів забезпечення позову фактично спрямоване на задоволення позовних вимог, оскільки апеляційним судом вірно зауважено, що предметом розгляду в справі №521з-18 є заява Управління щодо вжиття заходів забезпечення позову, отже, в даному провадженні не розглядаються позовні вимоги, які є предметом розгляду у справі №922/669/18, зокрема, суд не надає оцінки як обставинам наявності або відсутності у заявника заборгованості за отриманий природний газ, так і правомірності дій ТОВ "Харківгаз Збут" і ПАТ "Харківгаз" стосовно зазначеного споживача.

32. З цих же підстав касаційна інстанція вважає передчасним посилання скаржника на неправильне застосування судами положень Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки", Закону України "Про ринок природного газу", Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 №1687, оскільки відповідність дій ТОВ "Харківгаз Збут" і ПАТ "Харківгаз" вимогам зазначених нормативно-правових актів, тобто їх правомірність/неправомірність буде встановлюватися судом при вирішенні спору по суті, а не під час вжиття заходів забезпечення позову до його подання.

33. Водночас стосовно аргументів скаржника та ТОВ "Харківгаз Збут" про те, що повідомлення ПАТ Харківгаз" №22 від 01.03.2018 містить заплановану дату припинення газопостачання - 05.03.2018, яка вже є неактуальною, а саме повідомлення вже є недійсним та не є підставою для вжиття заходів з припинення газопостачання станом на 21.03.2018, колегія суддів вважає їх недоречними, оскільки цим товариством не надано доказів втрати чинності оспорюваними повідомленням та дорученням, позаяк у Господарському суді Харківської області триває провадження у справі за позовом про визнання цих актів протиправними та їх скасування. При цьому в разі дійсної втрати актуальності повідомленням №22 від 01.03.2018 ПАТ Харківгаз" мало би погодитися з ухвалою про заборону вчиняти дії з припинення (обмеження) газопостачання об'єктів (структурних підрозділів) Управління до вирішення спору по суті та не оскаржувало б зазначену ухвалу в апеляційному та касаційному порядку, проте, обставини справи свідчать про інше. Крім того, обставини подальшого реального припинення скаржником газопостачання окремих споживачів уже через декілька тижнів після направлення відповідних повідомлень із зазначенням запланованої дати припинення газопостачання підтверджуються судовими рішеннями у інших справах (постанови Верховного Суду від 22.02.2018 у справі №922/346/17, від 15.03.2018 у справі №922/345/17).

34. Разом з тим, колегія суддів погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами Управління, обґрунтованість та відповідність яких чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується вищенаведеними висновками судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову до його пред'явлення.

37. Відтак касаційна інстанція дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних ухвали і постанови.

Щодо судових витрат

38. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.03.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі №521з-18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков