Історія справи

Ухвала КГС ВП від 24.09.2019 року у справі №908/2847/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/2847/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2019 (судді: Кощеєв І. М., Кузнецова І. Л., Орєшкіна Е. В. ) і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2019 (суддя Євстигнеєва Н. М. ) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

до Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія"

про стягнення 786 363,20 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У грудні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (далі - ПАТ "Запоріжжяобленерго") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (далі - ПрАТ
"ПЕЕМ "Центральна енергетична компанія") про стягнення заборгованості у сумі 786
363,20 грн за договором про постачання електричної енергії від 25.07.2007 № 24, а саме: 781 795,99 грн заборгованості за спожиту активну електричну енергію та 4
567,24 грн заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статті 193 Господарського кодексу України, статей 509, 525, 526, 529, 530, 629 Цивільного кодексу України та умови укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії від
25.07.2007 № 24 (далі - договір) обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо повної та своєчасної оплати рахунків за активну електричну енергію та за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

1.3. У відзиві на позовну заяву ПрАТ "ПЕЕМ "Центральна енергетична компанія" заперечило проти задоволення частини позовних вимог, просило відмовити у стягненні заборгованості за активну електричну енергію за березень-травень 2018 року у сумі 711 707,98 грн і погодилося із наявністю заборгованості за активну електроенергію на загальну суму 59 756,25 грн, а такої заборгованості з компенсації перетікання реактивної електроенергії у сумі 4 567,24 грн.

Так, відповідач зазначає про невідповідність даних щодо кількості кВт/год, наведених у виставлених позивачем рахунках за березень, квітень і травень 2018 року, узгодженим сторонами даним, зазначеним у підписаних між сторонами актах про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію.

1.4. Згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.01.2019 позовну заяву у справі № 908/2847/18 передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, який згідно з ухвалою від 24.01.2019 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від
13.08.2019, позов задоволено частково, стягнуто з ПрАТ "ПЕЕМ "Центральна енергетична компанія" на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 70 088,01 грн, заборгованість за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії у сумі 4 567,01
грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Суди попередніх інстанцій прийняли визнання ПрАТ "ПЕЕМ "Центральна енергетична компанія" позову в частині заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 70 088,01 грн, заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії у сумі 4 567,01 грн.

При цьому відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 711 707,98 грн, яка складається із додаткових нарахувань за актами із березня по травень 2018 року, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що ці додаткові нарахування є неправомірними, оскільки акт про невідповідність метрологічних характеристик розрахункового обліку позивач склав із порушенням вимог пунктів 3.4 і 6.21 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ), а тому цей акт не може бути підставою для додаткового нарахування за мінімально допустимим рівнем завантаження схеми по ПС "Сонячна-2".

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПАТ "Запоріжжяобленерго" у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від
13.08.2019 скасувати частково, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ "Запоріжжяобленерго" і стягнення з ПрАТ "ПЕЕМ "Центральна енергетична компанія" заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 711 707,98
грн, обґрунтовуючи викладені у касаційній скарзі доводи порушенням судами норм матеріального права, а саме статей 525, 526 Цивільного кодексу України, пунктів
3.4 і 6.21 ПКЕЕ, неповним з'ясуванням судами обставин справи, невідповідністю висновків судів обставинам справи.

Скаржник зазначає про неврахування судами, що зниження ПрАТ "ПЕЕМ "Центральна енергетична компанія" протягом двох розрахункових періодів середньої фактичної величини споживання електричної енергії до рівня, нижчого від мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку, зобов'язує ПАТ "Запоріжжяобленерго" висунути вимогу до власника цих засобів обліку щодо проведення розрахункового обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів, і саме у зв'язку із неприведенням відповідачем розрахункового обліку у відповідність до вимог нормативно-технічних документів позивач розрахував обсяг спожитої електричної енергії, виходячи із навантаження електроустановок споживача, на рівні мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку та визначеного у договорі часу роботи струмоприймачів, що, на думку заявника касаційної скарги, призвело до прийняття незаконного рішення суду.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "ПЕЕМ "Центральна енергетична компанія" просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення залишити без змін.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувані у справі судові рішення, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 25.07.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (далі - ВАТ "Запоріжжяобленерго"; правонаступником якого є ПАТ "Запоріжжяобленерго") (постачальник) і Закритим акціонерним товариством "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" (правонаступником якого є ПрАТ "ПЕЕМ " Центральна енергетична компанія" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 24, за умовами пункту 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачеві для забезпечення потреб електроустановок споживача із приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначено у додатку № 2 "Точки продажу електричної енергії споживачу".

Згідно з пунктом 2.3.4 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з наведеними у додатку № 4 до договору "Порядок розрахунків активну електричну енергію" (далі - додаток № 4 до договору) та додатку № 5 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" (далі - додаток № 5 до договору) умовами.

За змістом пункту 2.3.5 договору споживач зобов'язаний здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком № 6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії" (далі - додаток № 6 до договору).

Відповідно до пункту 6 додатку № 4 до договору за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виставляє споживачеві рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається виходячи із тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно з даними, наданими споживачем (акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію), з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Згідно з пунктом 10 додатку № 4 до договору споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів із дня отримання рахунка, здійснити оплату рахунка, направленого йому постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається: у разі направлення рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового обігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів); у разі вручення рахунка уповноваженому представникові споживача під підпис у журналі - дата вручення споживачеві; у разі направлення нарочним - дата вручення споживачеві.

Аналогічні умови оплати передбачено у додатку № 6 до договору "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".

4.3. Суди попередніх інстанцій установили, що згідно з актом від 08.11.2017, складеним ПАТ "Запоріжжяобленерго", встановлено зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму протягом 2 послідовних розрахункових періодів, а саме обсяг споживання електричної енергії розрахункового обліку. Споживачеві надано термін до 08.12.2017 для приведення розрахункового обліку у відповідність до вимог нормативно-технічних документів.

Згідно з актом від 05.01.2018 протягом 2 послідовних розрахункових періодів установлено зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму, а саме споживання електричної енергії розрахункового обліку в ПС "Сонячна-2". Споживачеві встановлено новий термін - до 05.02.2018 для приведення розрахункового обліку у відповідність до вимог нормативно-технічних документів.

4.4. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ПАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення з ПрАТ "ПЕЕМ "Центральна енергетична компанія" заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 781 795,99
грн і заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії у сумі 4 567,24 грн у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо повної та своєчасної оплати рахунків за активну електричну енергію та за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

4.5. Згідно з частинами 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом частинами 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог частинами 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, за змістом якої цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом пункту 1.2 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Умови договору про купівлю-продаж електричної енергії між споживачем (субспоживачем) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом визначаються за згодою сторін. Цей договір укладається відповідно до законодавства України (абзац 2 пункту 1.6 ПКЕЕ).

4.6. Суди попередніх інстанцій установили, що на виконання умов договору постачальник надав споживачеві послуги з постачання електроенергії, що підтверджується актами про спожиту активну електроенергію за період із січня 2017 року по листопад 2018 року, а також послуги з перетікання реактивної електроенергії, про що складені акти про обсяги перетікання реактивної електричної енергії в мережу споживача із мережі постачальника за період із березня 2018 року по жовтень 2018 року.

4.7. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, установив, що позивач довів позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 70 088,01 грн і заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії у сумі 4 567,01 грн.

У цій частині судові рішення учасники справи не оскаржують.

4.8. Водночас, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення з ПрАТ "ПЕЕМ "Центральна енергетична компанія" заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 711 707,98 грн, яка складається із додаткових нарахувань за актами із березня по травень 2018 року, суди попередніх інстанції дійшли висновку, що ці додаткові нарахування є неправомірними, оскільки акт про невідповідність метрологічних характеристик розрахункового обліку позивач склав із порушенням вимог пунктів 3.4 і 6.21 ПКЕЕ, тому зазначений акт не може бути підставою для додаткового нарахування за мінімально допустимим рівнем завантаження схеми по ПС "Сонячна-2".

Зазначену заборгованість позивач пояснює тим, що згідно з актом від 08.11.2017 протягом 2 послідовних розрахункових періодів установлено зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму, а саме обсяг споживання електричної енергії розрахункового обліку. Споживачеві надано термін до
08.12.2017 для приведення розрахункового обліку у відповідність до вимог нормативно-технічних документів.

Згідно з актом від 05.01.2018 протягом 2 послідовних розрахункових періодів установлено зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму, а саме споживання електричної енергії розрахункового обліку в ПС "Сонячна-2". Споживачеві установлено новий термін до 05.02.2018 для приведення розрахункового обліку у відповідність до вимог нормативно-технічних документів.

Проте споживач не привів розрахунковий облік у відповідність до вимог нормативно-технічних документів.

4.9. За змістом пункту 3.4 ПКЕЕ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо протягом 2 послідовних розрахункових періодів спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму до рівня меншого, ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ та/або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму, то протягом наступного розрахункового періоду постачальник електричної енергії, електропередавальна організація або споживач має право звернутися до власника засобів обліку щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку, за винятком випадків обліку електричної енергії, використаної споживачами з нерівномірним споживанням електричної енергії протягом року (зменшення відповідно до технологічного циклу роботи споживаної потужності у 5 та більше разів протягом строку, не меншого за однин розрахунковий період).

У разі звернення до власника засобів обліку споживача або електропередавальної організації, або постачальника електричної енергії щодо невідповідності обліку вимогам ПУЕ або технічним характеристикам заводу-виробника засобів обліку сторонами складається акт про невідповідність метрологічних характеристик, у якому, в тому числі, зазначається термін приведення засобів обліку їх власником за його рахунок у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку. У такому разі сторони переглядають величину дозволеної потужності.

Термін приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або до технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку має не перевищувати 1 місяць (для обліку в мережах 0,4 кВ) і 3 місяці (для обліку в мережах 6 кВ та вище) з дня складення акта.

У разі відмови представника власника засобу обліку від підпису в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками сторони, що складає акт.

Згідно з пунктом 6.21 ПКЕЕ у разі зниження споживачем протягом двох розрахункових періодів середньої фактичної величини споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії до рівня, нижчого від мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку (а саме значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами засобів обліку менше значення обсягу електричної енергії, визначеного як добуток навантаження електроустановок на мінімально допустимому рівні завантаження схеми обліку на тривалість визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів протягом розрахункового періоду), електропередавальна організація (постачальник електричної енергії) має висунути вимогу до власника цих засобів обліку щодо приведення розрахункового обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів (якщо таке зниження споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії не передбачено проектними рішеннями).

Мінімально допустимий рівень завантаження схеми обліку визначається: у разі, якщо схема обліку не обладнана трансформаторами струму, виходячи із струму навантаження, який дорівнює порогу чутливості лічильника прямого включення; у разі встановлення у схемі обліку трансформаторів струму, виходячи з величини, яка є більшою: мінімального струму первинних обмоток трансформаторів струму, при яких нормується їх похибка, або добутку порога чутливості засобу обліку (лічильника) на коефіцієнт трансформації трансформаторів струму.

До закінчення одного повного розрахункового періоду з дня надання такої вимоги вперше розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться за показами встановлених засобів обліку. Після закінчення цього терміну та за умов, що розрахунковий облік належить споживачу та не був приведений у відповідність до вимог нормативно-технічних документів, обсяг спожитої електричної енергії розраховується, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку та визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів.

У разі, якщо умови температурного режиму в місці встановлення належного споживачу засобу обліку не відповідають визначеним нормативно-технічними документами та/або паспортними даними засобів обліку вимогам температурного режиму експлуатації засобів обліку, у зимовий період (грудень-лютий) обсяг спожитої електричної енергії збільшується на 5 % порівняно з обсягом, визначеним за фактичними показами цього засобу обліку.

4.10. Суди попередніх інстанцій установили, що ПрАТ "ПЕЕМ "Центральна енергетична компанія" звернулося до ПАТ "Запоріжжяобленерго" (лист від
23.04.2018 № 416/010.01-04) щодо неправомірного складання постачальником акта невідповідності від 05.01.2018, оскільки сторони не провели коригування дозволеної потужності. Відповіді на цей лист у матеріалах справи немає.

ПрАТ "ПЕЕМ "Центральна енергетична компанія" повторно звернулося до ПАТ "Запоріжжяобленерго" (лист від 05.06.2018 № 617/010.01-04) із пропозицією скасувати акт про невідповідність від 05.01.2018, як такий, що складено із порушенням вимог ПКЕЕ та відізвати безпідставно виставлені рахунки за електричну енергію, яку фактично поставлено не було (баланс між надходженням і відпуском електроенергії на ПС "Сонячна-2" не перевищує допустимих норм), а також наголошено про готовність виконати вимоги, наведені в акті про невідповідність, після коригування позивачем дозволеної потужності, яка використовується ПАТ "Запоріжжяобленерго" як резервне живлення ПС "Бородінська".

ПАТ "Запоріжжяобленерго" у відповідь повідомило, що є необхідність резервування ПС "Бородінська" в об'ємі існуючої потужності та погодило термін виконання приписів, наведених в акті про невідповідність від 05.01.2018, у строк до
01.09.2018.

Отже, зазначене, як установили суди та не спростували сторони, свідчить, що існуюча потужність у бік зменшення скориговано не було.

Крім того, суди установили, що згідно з вимогами, викладеним в акті про невідповідність, споживач має виконати проект реконструкції розрахункового обліку та узгодити його схему із постачальником, але для виконання проекту необхідно зменшити дозволену потужність, чого не погодило ПАТ "Запоріжжяобленерго".

Суд першої інстанції установив, що ПС "Сонячна-2" із розрахунковою потужністю 2800 кВт збудована відповідно до технічних умов від 19.10.2005 № Т-2754/13-29 "Армаліт ", виданих ВАТ "Запоріжжяобленерго", запроектована та виконана двотрансформаторною із трансформаторами ТМН-2500/35, розрахунковий облік виконано згідно з додатковим до проекту завданням ВАТ "Запоріжжяобленерго" на стороні 35 кВ. У проекті передбачено розрахунковий облік електричної енергії із трансформаторами току 100/5 з урахуванням використання резервної потужності ПС "Бородінська".

Отже, суди дійшли висновку, що оскільки згідно з проектним рішенням передбачено зниження використання потужності на величину резерву для ПС "Бородінська", з урахуванням положень пункту 6.21 ПКЕЕ електропередавальна організація не мала права висувати вимогу до власника засобу обліку, адже зниження споживання електричної потужності у цьому випадку передбачено у проектному рішенні.

Крім того, за змістом пункту 3.4 ПКЕЕ у разі складання акта невідповідності сторони переглядають величини дозволеної потужності. Проте суди установили, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" (лист від 23.07.2018 № 007-007/11482) було відмовлено у зменшенні дозволеної потужності, але не скасовано акт про невідповідність, який, у свою чергу у цьому випадку не може бути підставою для додаткового нарахування за мінімально допустимим рівнем завантаження схеми по ПС "Сонячна-2".

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. У частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що постанову Центрального апеляційного господарського суду від
13.08.2019 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
25.04.2019 у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не має.

5.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, не спростовують встановлених судами обставин, зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів у справі та свідчать про незгоду відповідача із судовими рішеннями.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2019 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2019 у справі № 908/2847/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак