Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 911/1770/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Багай Н. О., Мачульського Г. М.,

секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фастівської міської ради Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 та додаткову постанову цього ж суду від 20.09.2022 (колегія суддів: Хрипун О.О., Агрикова О. В., Чорногуз М. Г.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеал Компані" до Фастівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,

за участю представників:

відповідача - Щур Ю. Д.,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сеал Компані" (далі - ТОВ "Сеал Компані") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Фастівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення № 11/46-LХХV-VII від 23.04.2020 "Про відмову в передачі в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) в м. Фастів, площа Привокзальна, 44 ТОВ "Сеал Компані".

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує майнові права позивача як власника нерухомого майна та майновий інтерес в оформленні права користування земельною ділянкою під належним йому майновим комплексом.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. ТОВ "Сеал Компані" є власником цілісного майнового комплексу автостанції "Фастів", розташованого за адресою: вул. Привокзальна площа, 44, м. Фастів, право власності на який позивач набув на підставі договору купівлі-продажу від 06.05.2011 з урахуванням змін до договору від 19.10.2020 та договору купівлі-продажу від 05.09.2012, укладених між ТОВ "Сеал Компані" та ФОП Чижиком Денисом Сергійовичем.

4. Так, за договором купівлі-продажу від 06.05.2011 ТОВ "Сеал Компані" придбало у власність 19/20 частин приміщення автостанції "Фастів", що розташоване за адресою: м. Фастів Київської області, пл. Привокзальна, 44 на земельній ділянці з кадастровим номером 3211200000:09:016:0042. До договору 19.10.2020 внесено виправлення предмета договору: 19/20 частину цілісного майнового комплексу приміщення автостанції "Фастів".

5. За договором купівлі-продажу від 05.09.2012 ТОВ "Сеал Компані" набуло у власність 1/20 частину цілісного майнового комплексу приміщення автостанції "Фастів". На договорі міститься відмітка про реєстрацію в БТІ 01.11.2012.

6. 11.08.2017 право власності на весь майновий комплекс - приміщення автостанції "Фастів" за адресою: Київська область, м. Фастів, пл. Привокзальна, будинок 44 загальною площею 283,6 м2: нежитлова будівля - літера А, ганок літера "а", сарай-туалет - літера "Б", яке виникло на підставі вказаних договорів, було зареєстровано за ТОВ "Сеал Компані" у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

7. Майновий комплекс автостанції "Фастів", власником якого є ТОВ "Сеал Компані", знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3211200000:09:016:0042.

8. 20.12.2008 між Фастівською міською радою та ФОП Чижиком Д. С. був укладений договір оренди землі, згідно з яким ФОП Чижик Д. С. був орендарем земельної ділянки площею 0,2261 га з кадастровим номером 3211200000:09:016:0042 за адресою: Привокзальна площа, 44, м. Фастів (для здійснення підприємницької діяльності). На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - майновий комплекс автостанція "Фастів". Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з виготовленням проекту землеустрою. Підставою для виготовлення є рішення Фастівської міської ради № 4/47 -ХІХ від 26.04.2007 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою по оформленню земельної ділянки в оренду під існуючим майновим комплексом автостанції "Фастів" на Привокзальній площі, 44, фізичній особі - підприємцю Чижику Д. С." Строк дії такого договору 5 років, без пролонгації / поновлення чинності такого договору на новий строк.

9. Правочин зареєстровано 02.02.2009, тому строк дії договору оренди землі закінчився 03.02.2014.

10. Згідно із висновками Фастівського міського відділу земельних ресурсів від 19.03.2007 про погодження надання земельної ділянки в оренду під існуючим цілісним майновим комплексом автостанції "Фастів" на Привокзальній площі, від 10.08.2007 про погодження технічної документації, від 10.08.2007 про наявні обмеження (обтяження) вищезазначена земельна ділянка надавалась із земель міської ради (категорія земель - землі транспорту). Земельна ділянка повинна використовуватися за цільовим призначенням - під існуючим майновим комплексом автостанції "Фастів", категорія земель - землі транспорту. Кадастровий план земельної ділянки 2007 року також свідчить, що земельна ділянка з кадастровим номером 3211200000:09:016:0042 площею 0,2261 га є забудованою та належить до земель, які використовуються для транспорту та зв`язку.

11. 15.11.2018 ТОВ "Сеал Компані" як власник цілісного майнового комплексу - автостанції "Фастів", посилаючись на положення частини першої статті 123, частин першої, другої статті 124 та абзацу 2 частини другої статті 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), звернулося до Фастівської міської ради з проханням розглянути питання щодо укладення договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,2261 га, з кадастровим номером 3211200000:09:016:042, яка розташована за адресою: Привокзальна пл., 44, м. Фастів. Копія вказаного листа наявна в матеріалах справи.

12. Оскільки у встановлений законодавством строк Фастівська міська рада питання щодо укладення договору оренди вказаної вище земельної ділянки не розглянула та не надала відповіді на звернення позивача, останній оскаржив таку бездіяльність до суду.

13. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 у справі № 320/2943/19:

- визнано протиправною бездіяльність Фастівської міської ради Київської області, що полягає в нерозгляді звернення ТОВ "Сеал Компані" від 15.11.2018 № 07 про укладення договору оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою м. Фастів, пл. Привокзальна, 44, загальною площею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042;

- зобов`язано Фастівську міську раду Київської області розглянути звернення ТОВ "Сеал Компані" від 15.11.2018 № 07 про укладення договору оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Фастів, пл. Привокзальна, 44, загальною площею 0,2261 га, кадастровий номер 3211200000:09:016:0042.

14. Рішенням Фастівської міської ради від 23.04.2020 № 11/46-LXXV-VII "Про відмову в передачі в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) в м. Фастів, площа Привокзальна, 44 ТОВ "Сеал Компані" вирішено відмовити позивачу у передачі в оренду позивачу земельної ділянки, загальною площею 0,2261 га, (кадастровий номер 3211200000:09:016:0042) для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отримання прибутку) в місті Фастів, пл. Привокзальна, 44.

15. У преамбулі рішення Фастівської міської ради від 23.04.2020 № 11/46-LXXV-VII зазначено, що воно прийняте на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 у справі № 320/2943/19, яким зобов`язано Фастівську міську раду розглянути звернення ТОВ "Сеал Компані" від 15.11.2018 стосовно передачі в оренду земельної ділянки та укладення договору оренди землі за адресою: м. Фастів, пл. Привокзальна, 44 під існуючим приміщенням автостанції "Фастів" (відомості про зареєстроване право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 21932873, № 21932842 від 11.08.2017) загальною площею 0,2261 га (кадастровий номер 3211200000:09:016:0042), яка згідно з витягом з Державного земельного кадастру № НВ-3219091052020 від 14.04.2020 за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отримання прибутку), враховуючи рекомендації постійної комісії Фастівської міської ради з питання земельних відносин, екології та містобудування від 22.04.2020 щодо недоцільності передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 0,2261 га, беручи до уваги, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приміщення автостанції "Фастів" має загальну площу 283,6 м2, решта земельної ділянки є землями загального користування, окрім того, враховуючи, що належна ТОВ "Сеал Компані" будівля як автостанція не використовується.

16. 23.04.2020 відповідачем прийнято рішення № 11/47-LXXV-VII "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури 9 адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку в м. Фастів, площа Привокзальна, 44".

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

17. Рішенням Господарського суду Київської області від 13.12.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

18. Місцевий господарський суд дійшов висновку про доказову необґрунтованість та безпідставність вимоги позивача про визнання незаконним та скасування спірного рішення міськради. Водночас, оскільки станом на момент державної реєстрації права власності на майновий комплекс за позивачем як новим власником, строк дії укладеного з попереднім власником такого майна договору оренди землі закінчився, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для автоматичного переходу до позивача права оренди земельної ділянки в обсязі та на умовах договору оренди землі.

19. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 рішення суду першої інстанції скасовано, увалено нове рішення про задоволення позову.

20. Постанову мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням статті 120 ЗК України та порушує права ТОВ "Сеал Компані" на користування земельною ділянкою, на якій розміщений належний йому об`єкт нерухомості. Рішення також позбавляє ТОВ "Сеал Компані" можливості використовувати майновий комплекс автостанції "Фастів" за функціональним призначенням.

На момент набуття новим власником права власності на цілісний майновий комплекс автостанції "Фастів" укладений з попереднім власником майна ФОП Чижиком Д. С. договір оренди земельної ділянки від 20.12.2008 був чинним; земельна ділянка призначена для експлуатації та обслуговування нерухомості, яка є предметом відчуження - "під існуючим майновим комплексом автостанції м. Фастів", та є сформованою як об`єкт цивільних прав - кадастровий номер 3211200000:09:016:0042.

21. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від

20.09.2022 стягнуто з Фастівської міськради на користь ТОВ "Сеал Компані" понесені в суді першої інстанції судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн, витрати на підготовку експертного висновку у розмірі 36 000,00 грн та понесені в суді апеляційної інстанції судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Короткий зміст касаційної скарги

22. Фастівська міськрада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 та додаткову постанову цього суду від 20.09.2022 скасувати повністю.

23. Скарга з посиланням на пункти 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема статей 129 236 240 277 ГПК України, статті 120 ЗК України, статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також ухваленням судових рішень без урахування висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду, щодо застосування зазначених норм.

24. Скаржник наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо стягнення коштів за судову експертизу поза межами розгляду судової справи. Скаржник також зазначає про необхідність відступлення від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду.

25. Від ТОВ "Сеал Компані" надійшла заява про розгляд справи без участі його повноважних представників. У заяві товариство також зазначило, що заперечує проти задоволення касаційної скарги.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

26. Відзиву від позивача не надходило.

Позиція Верховного Суду

27. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

28. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

29. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом, та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

30. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

31. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави- учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

32. Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

33. Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

34. Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

35. Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та інших.

36. Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

37. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, пункт 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

38. Як зазначає позивач, рішення Фастівської міської ради від 23.04.2020 № 11/46-LХХV-VII "Про відмову в передачі в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) в м. Фастів, площа Привокзальна, 44 ТОВ "Сеал Компані" не відповідає приписам законодавства та порушує його права як власника нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, та унеможливлює реалізацію його прав та інтересів щодо оформлення права на земельну ділянку під набутим у власність нерухомим майном.

39. Проте визнання незаконним та скасування тільки рішення від 23.04.2020 № 11/46-LХХV-VII "Про відмову в передачі в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) в м. Фастів, площа Привокзальна, 44 ТОВ "Сеал Компані" не призведе до відновлення порушених прав позивача щодо спірної земельної ділянки.

40. Належним способом захисту права позивача, в даному випадку, є звернення з позовом про визнання укладеним договору оренди щодо зазначеної земельної ділянки з одночасним оскарженням відповідних рішень, дій ради, які стосуються спірної земельної ділянки.

41. Отже, обраний позивачем спосіб захисту не зможе забезпечити і гарантувати йому відновлення порушеного права, а тому не спроможний надати ефективного захисту його прав.

42. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов загалом правильного висновку про відмову в задоволенні позову, проте саме у цьому випадку в задоволенні позову необхідно було відмовити у зв`язку з тим, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування рішення Фастівської міської ради не відповідає належному способу захисту та не призводить до відновлення його прав. Водночас суд апеляційної інстанції дійшов неправомірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

43. За наведених обставин Суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, скасовує постанову апеляційної інстанції та вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, у решті судове рішення щодо відмови в задоволенні позову залишити без змін.

44. Зважаючи на те що обрання позивачем неналежного способу захисту прав є самостійною і достатньою підставою для відмови у позові, аргументи скаржників, які стосуються суті спору, не беруться Верховним Судом до уваги, оскільки неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших, встановлених судом обставин (схожий за змістом висновок викладено у постанові Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 904/4831/21, постановах Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 923/863/20, від 29.11.2022 у справі № 910/11768/19 (910/6116/20).

45. У силу приписів статті 244 ГПК України додаткове судове рішення є похідним від первісного судового рішення, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення. У випадку скасування первісного судового рішення, ухваленого за результатом вирішення спору по суті, це є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього. Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 922/2665/17.

Отже, у випадку скасування первісного судового рішення за результатом вирішення спору по суті це є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішенні у відповідній частині або змінити рішення у відповідній частині, не передаючи справу на новий розгляд.

47. Згідно зі статтею 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

48. Враховуючи зазначене, оскаржувані постанова та додаткова постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, а рішення суду першої інстанції по суті спору (резолютивна частина) підлягає залишенню без змін з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Судові витрати

49. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240 300 301 306 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фастівської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 та додаткову постанову цього ж суду від 20.09.2022 у справі № 911/1770/21 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2021 у справі № 911/1770/21 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

4. У решті рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2021 у справі № 911/1770/21 залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеал Компані" (ідентифікаційний код 35967877) на користь Фастівської міської ради (ідентифікаційний код 34446857) 11 350 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Н. О. Багай

Суддя Г. М. Мачульський