ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 911/2827/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2021 року (головуючий - Чорногуз М. Г., судді: Мальченко А. О., Агрикова О. В. ) у справі

за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до: (1) Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області, (2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп",

про визнання недійсними та скасування розпорядження, договору оренди земельної ділянки, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення.

У судовому засіданні взяли участь:

прокурор Офісу Генерального прокурора - Савицька О. В.,

представник Київської обласної державної адміністрації - Куценко А. Г.

(під час проведення судового засідання, шляхом постановлення протокольної ухвали, судом касаційної інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон" про відкладення розгляду касаційної скарги у даній справі на іншу дату)

ХРОНОЛОГІЯ СПОРУ

Узагальнений зміст позовних вимог і підстав позову

1. Керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області (далі "Прокурор") в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі "Позивач", Київська ОДА) звернувся у Господарський суд Київської області з позовом до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області (далі "Відповідач-1", Переяслав-Хмельницька РДА) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон" (далі "Відповідач-2", ТОВ "Інтерциклон"), у якому просив:

- визнати недійсним та скасувати розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА від
09.12.2008 № 1677, яким було затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди ТОВ "Інтерциклон" для організації риболовецького стану та передано останньому на умовах довгострокової оренди земельну ділянку загальною площею 0,99 га, розташовану на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області;

- визнати недійсним договір оренди землі від 22.12.2008, укладений між Переяслав-Хмельницькою РДА та ТОВ "Інтерциклон" щодо земельної ділянки загальною площею 0,9007 га (кадастровий номер 3223388200:02:014:0025) для організації риболовецького стану на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області;

- усунути перешкоди у здійснені Київською ОДА права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером undefined, шляхом її витребування (повернення) на користь Позивача з незаконного користування ТОВ "Інтерциклон".

1.2. Позовні вимоги узагальнено мотивовані тим, що передача в оренду Відповідачу-2 вказаної земельної ділянки суперечить приписам Земельного та Лісового кодексів України, позаяк проведено її неуповноваженим органом, без згоди постійного землекористувача та з порушенням порядку зміни цільового призначення земель.

Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Господарського суду Київської області від 25.01.2021 позов задоволено повністю з мотивів його доведеності та обґрунтованості. Господарський суд першої інстанції також констатував, що при зверненні з позовом у даній справі Прокурором було дотримано вимог Закону України "Про прокуратуру", позаяк ним було належно доведено обставини бездіяльності Позивача при захисті інтересів держави у спірних правовідносинах.

3. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021, вказане рішення місцевого господарського суду скасовано, а позов Прокурора залишено без розгляду.

3.1. Постанова апеляційного господарського суду узагальнено мотивована саме тим, що при зверненні до суду з позовом у даній справі Прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дотримано не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить її скасувати, а дану справу направити до господарського суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги (узагальнено)

5. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано приписи статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Крім цього вказує, що апеляційним господарським судом було порушено також положення статей 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, позаяк ним не було враховано висновків Верховного Суду щодо правильного застосування вказаної норми матеріального права, які було викладено у постановах від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 29.04.2020 у справі № 727/14197/18 та від 26.02.2019 у справі № 905/803/18.

5.1. Обґрунтовуючи вказане скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції не враховано того, що при пред'явленні позову до суду у даній справі, Прокурором у повному обсязі було виконано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та неодноразово належно повідомлено Київську ОДА про порушення земельного законодавства, як орган уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах. Компетентний орган же після отримання листів від Прокурора заходів для усунення виявлених порушень не вчинив, з позовом до суду не звернувся та більше того повідомив органи прокуратури про те, що не має коштів на оплату судового збору для ініціювання судового провадження. Вказане переконливо свідчить про бездіяльність Позивача у здійсненні захисту інтересів держави, що у свою чергу є достатньою підставою для звернення Прокурора з позовною заявою у даній справі.

5.2. У цій частині скаржник окремо також акцентує на безпідставності висновків суду апеляційної інстанції щодо неможливості врахування відповідей уповноваженого органу на направлені Прокурором листи через те, що вони підготовлені Департаментом містобудування та архітектури Київської ОДА, а не самою адміністрацією та стверджує, що вказаний Департамент є структурним підрозділом адміністрації, входить до її складу, діє від її імені, а тому безумовно має повноваження для проведення відповідного листування.

5.3. Скаржник висловлює незгоду і з висновками апеляційного суду про те, що сплата судового збору за подання позовної заяви у даній справі, яку проведено перед надісланням Прокурором повідомлення Позивачу про подання позову в його особі, суперечить положенням статті 23 Закону України "Про прокуратуру", адже чинним законодавством зв'язку між процедурою сплати судового збору та приписами вказаної норми права не встановлено.

Доводи відзиву Позивача (узагальнено)

6. Київська ОДА повністю підтримує заявлену касаційну скаргу (з викладених у ній мотивів) і просить її задовольнити.

Доводи відзиву Відповідача-2 (узагальнено)

7. ТОВ "Інтерциклон" доводи касаційної скарги вважає необґрунтованими та безпідставними. З постановою апеляційного господарського суду погоджується та просить залишити її без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду попередньої інстанції в контексті встановлених обставин спору

8. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

8.1. Як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

9. Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

9.1. Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

9.2. Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

10. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року.

10.1. Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

11. За обставинами цієї справи Прокурор в інтересах держави в особі Київської ОДА звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Переяслав-Хмельницької РДА та ТОВ "Інтерциклон" про визнання недійсним і скасування розпорядження Відповідача-1 про виділення спірної земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, що укладений між Відповідачами та повернення такої ділянки державі.

11.1. В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави у суді, а саме Київської ОДА, Прокурор зазначав, що спірна земельна ділянка була відведена у користування ТОВ "Інтрециклон" незаконно, а саме з порушенням статей 20, 21, 56, 57, 59, 93, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України та статті 57 Лісового кодексу України, позаяк жодного права на розпорядження нею Відповідач-1 не мав, у зв'язку з тим, що ця ділянка є власністю держави, відноситься до земель лісового фонду та перебуває у постійному користуванні Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький агролісгосп". Водночас, достеменно знаючи про такі порушення, Київською ОДА жодних дій та заходів щодо їх усунення здійснено не було, що на думку Прокурора давало йому підстави для звернення до суду із даним позовом самостійно.

12. На відміну від місцевого господарського суду, переглядаючи цю справу в апеляційному порядку господарський суд апеляційної інстанції з вказаним обґрунтуваннями не погодився і вирішив, що при зверненні з позовом до суду в інтересах держави в особі Київської ОДА у даній справі, Прокурором не було дотримано приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме ним не було належним чином доведено бездіяльності компетентного органу щодо можливості самостійно захищати інтереси держави у спірних правовідносинах.

12.1. Мотивуючи наведене суд зазначив, що:

- з наявних у матеріалах справи листів Прокурора до Київської ОДА вбачається, що вони адресовані Позивачу в межах здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, а не в контексті захисту цивільного права та інтересу держави. Крім цього, матеріали цієї справи не містять доказів направлення прокуратурою таких листів, відомостей про вручення/невручення останніх адресату;

- в свою чергу лист-відповідь про недостатність коштів на звернення до суду наданий прокуратурі з боку Департаменту містобудування та архітектури Київської ОДА, в той час як Позивачем у справі є саме адміністрація;

- матеріали справи не містять також доказів направлення прокуратурою на адресу Позивача повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, а тому вказані обставини у своїй сукупності не можуть беззаперечно свідчити про наявність бездіяльності Позивача в частині захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та дотримання Прокурором вимог чинного законодавства щодо підстав звернення прокуратури до суду в інтересах держави в особі Позивача;

- крім цього, повідомлення Прокурора про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді датоване 04.09.2020, в той час як судовий збір за подачу позову прокуратурою сплачено 07.08.2020, тобто ще до повідомлення про намір здійснити представництво.

13. У касаційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури заперечує проти вказаних висновків суду апеляційної інстанції і стверджує про те, що їх зроблено з неправильним застосовування приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та з порушенням положень статей 236, 238 ГПК України.

13.1. Здійснивши касаційне провадження у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з доводами касаційної скарги погоджуються і констатує, що висновки апеляційного господарського суду дійсно є неправомірними та такими, що суперечать вказаній нормі матеріального права та висновкам Верховного Суду щодо її правильного застосовування.

14. Так, згідно з частинами 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

14.1. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

15. У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду надаючи висновок щодо застосування приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" вказала, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

15.1. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

16. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду окремо відмічає, що встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави у суді, суд повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання прокурором обов'язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

16.1. Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:

а) отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру";

б) інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про вказане порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;

в) отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій), необхідних для здійснення представництва в суді.

17. Так, в ході розгляду цієї справи судами установлено, що при поданні позову у ній Прокурором до матеріалів позовної заяви було долучено:

- лист за № 34-03-1641вих-19 від 06.02.2019, за змістом якого Прокурором було повідомлено Київську ОДА, що Бориспільською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42019111100000034 від
04.02.2019 за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України за фактом незаконного відведення земельних ділянок лісового фонду Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп" на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та висловлено прохання надати інформацію стосовно того чи проводилось інформування обласної державної адміністрації щодо відведення упродовж 2003-2019 років земельних ділянок лісогосподарського призначення на території Переяслав-Хмельницького району, а також чи залучалась обласна державна адміністрація до процедури передачі у власність та/або користування земельних ділянок на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області;

- лист-відповідь № 01.1-25/569 від 21.02.2019 Департаменту містобудування та архітектури Київської ОДА (на лист прокуратури від 06.02.2019) в якому департамент повідомив, що інформація про запитувані земельні ділянки із зазначеними у листі кадастровими номерами у нього відсутня;

- лист за № 34-03-4877вих19 від 15.04.2019, в якому Прокурором висловлено прохання до Київської ОДА вжити відповідних цивільно-правових заходів щодо захисту інтересів держави щодо визнання недійсними рішень Циблівської сільської ради та розпоряджень Переяслав-Хмельницької РДА, якими передано у приватну власність та користування земельні ділянки лісогосподарського призначення, що перебувають згідно матеріалів лісовпорядкування у постійному користуванні ДП "Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп" та проінформувати Переяслав-Хмельницький відділ Бориспільської місцевої прокуратури про вжиті заходи, у тому числі про причини, що перешкоджають захисту порушених законних інтересів держави з наданням підтверджуючих документів (відсутність коштів на сплату судового збору та закупівлю правових послуг - довідки органів державної казначейської служби, тощо);

- лист за № 34-03-70.34вих19 від 10.06.2019, в якому Прокурором висловлено прохання до Київської ОДА проінформувати Переяслав-Хмельницький відділ Бориспільської місцевої прокуратури про вжиті за попередніми листами заходи, у тому числі про причини, що перешкоджають захисту порушених законних інтересів держави з наданням підтверджуючих документів (відсутність коштів на сплату судового збору та закупівлю правових послуг - довідки органів державної казначейської служби, тощо);

- лист-відповідь Департаменту містобудування та архітектури № 06/08/1924 від
18.06.2019 (на лист прокуратури від 10.06.2019), яким департамент повідомив Переяслав-Хмельницький відділ Бориспільської місцевої прокуратури про відсутність можливості у Київської ОДА звернутися до суду із відповідним позовом у зв'язку із недостатністю коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви;

- повідомлення Прокурора від 04.09.2020 № 40-03-1667вих20 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді в особі Київської ОДА.

18. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що вказані, встановлені судами попередніх інстанцій обставини, переконливо свідчать про те, що вже у лютому 2019 року (ще після першого звернення Прокурора до Позивача) Київській ОДА об'єктивно стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави у спірних правовідносинах. Більше того, після лютого 2019 року Прокурор ще двічі звертався до Позивача із відповідними листами (запитами) у яких просив надати інформацію про те, які заходи реагування вживалися з приводу виявлених порушень вимог земельного законодавства та чи існують причини, що унеможливлюють здійснення таких заходів.

18.1. У відповідь на вказані листи Департамент містобудування та архітектури Київської ОДА спочатку повідомив про те, що наразі не має інформації про земельні ділянки щодо яких звертається Прокурор, а в подальшому вказав про відсутність у Київської ОДА можливості звернутися до суду із відповідним позовом через брак коштів для сплати судового збору.

18.2. Виходячи з викладеного, враховуючи наведені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо правильного застосовування приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками саме місцевого господарського суду про те, що при зверненні до суду з позовом у даній справі Прокурором належним чином було підтверджено бездіяльність компетентного органу, який знав про ймовірне порушення інтересів держави, однак не звертався до суду з відповідним позовом через відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору.

19. У цій частині протилежні висновки господарського суду апеляційної інстанції є помилковими, позаяк при їх наданні суд не врахував, зокрема, таке.

19.1. Відповідно до Положення про департамент містобудування та архітектури Київської ОДА, затвердженого розпорядженням Голови Київської ОДА № 201 від
24.05.2016, департамент входить до складу адміністрації, забезпечує виконання покладених на нього завдань на території Київської області. Директор департаменту представляє інтереси департаменту у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами Київської ОДА, з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями - за дорученням голови Київської ОДА.

Таким чином, надання Департаментом містобудування та архітектури Київської ОДА (за дорученням самої адміністрації) відповідей на листи Прокурора, безумовно підтверджує отримання адміністрацією таких листів, більше того сам Позивач факт отримання відповідної кореспонденції визнавав та ніколи не заперечував.

19.2. Закон України "Про судовий збір" визначає, зокрема, об'єкти справляння судового збору, його розміри, порядок сплати, повернення тощо. В свою чергу, стаття 164 ГПК України вимагає лише долучення до позовної заяви доказів, які підтверджують сплату судового збору, відповідно до закону. Як підставно відмічає скаржник, національне законодавство не ставить у часову залежність момент сплати судового збору з моментом виконання прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в частині надіслання ним повідомлення про намір представляти інтереси держави в особі відповідного компетентного органу.

Тому, посилання апеляційного господарського суду (в обґрунтування недотримання Прокурором приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру") на обставини того, що судовий збір за подання позовної заяви у даній справі сплачено раніше ніж Прокурором було надіслано повідомлення про намір представляти інтереси держави у суді є абсолютно безпідставними.

20. За викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з доводами скаржника про те, що при зверненні до суду з позовними вимогами у даній справі Прокурором було дотримано усіх вимог, які передбачені статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", тоді як протилежні висновки апеляційного господарського суду є помилковими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Відповідно до частини 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

22. Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що подана касаційна скарга підлягає задоволенню, а прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду - скасуванню з направленням цієї справи до господарського суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

23. Оскільки колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про направлення справи для продовження розгляду до апеляційного господарського суду, розподіл судових витрат буде здійснено за результатом розгляду спору.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 911/2827/20 скасувати.

3. Справу № 911/2827/20 направити до господарського суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І. С.

Судді Берднік І. С.

Зуєв В. А.