Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/16461/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Мамалуй О.О., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Іванова А.О.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Головіна К.І.)

від 19.12.2016

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Дикунська С.Я., судді - Жук Г.А., Мальченко А.О.)

від 15.08.2017,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Білоцерківмаз"

до публічного акціонерного товариства "Банк Форум",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колєсник Світлана Анатоліївна

про визнання договорів іпотеки припиненими, зняття заборон відчуження та вилучення записів з реєстру

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Білоцерківмаз" звернулося до суду з позовом про визнання договорів іпотеки від 05.07.2005 та від 07.07.2005 припиненими. Також просило зняти заборони відчуження нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Білоцерківмаз", накладені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник Світланою Анатоліївною у зв'язку із укладенням договорів іпотеки та вилучити записи з реєстру.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зобов'язання позивача за кредитним договором № 185/05/00-KL від 04.07.2005 припинилось у зв'язку із належним його виконанням позивачем, тому іпотека за договорами від 05.07.2005 та від 07.07.2005, якими забезпечувалось виконання кредитного договору № 185/05/00-KL від 04.07.2005, також є припиненою як похідне зобов'язання а, отже, наявні підстави для задоволення позову.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2017, позов задоволено.

Визнано припиненими договір іпотеки від 05.07.2005, укладений між ТОВ НВП "Білоцерківмаз" та ПАТ "Банк Форум", посвідчений приватним нотаріусом КМНО Колєсник С. А., реєстровий № 5664; договір іпотеки від 07.07.2005, укладений між ТОВ НВП "Білоцерківмаз" та ПАТ "Банк Форум", посвідчений приватним нотаріусом КМНО Колєсник С. А., реєстровий № 5711. Знято заборону відчуження нерухомого майна ТОВ НВП "Білоцерківмаз", накладену приватним нотаріусом КМНО Колєсник С. А. за договором іпотеки від 05.07.2005, за № 2155467 від 05.07.2005, додаткові дані - заборона за № 1043/4; знято заборону відчуження нерухомого майна ТОВ НВП "Білоцерківмаз", накладену приватним нотаріусом КМНО Колєсник С. А. за договором іпотеки від 07.07.2005, за № 2165005 від 07.07.2005, додаткові дані - заборона за № 1047/4. Вилучено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис № 2155467 від 05.07.2005 про накладення заборони на відчуження нерухомого майна ТОВ НВП "Білоцерківмаз", запис № 2165005 від 07.07.2005 про накладення заборони на відчуження нерухомого майна ТОВ НВП "Білоцерківмаз". Стягнуто з ПАТ "Банк Форум" на користь ТОВ НВП "Білоцерківмаз" судовий збір.

04.09.2017 відповідач ПАТ "Банк Форум" подало касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає, що вимогами чинного законодавства не передбачено повноваження іпотекодержателя знімати заборони відчуження, а тому відповідачем не було порушено вимоги чинного законодавства і права позивача; суд за відсутності клопотання позивача вийшов за межі позовних вимог і вилучив записи про накладення заборони на відчуження нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, хоча позивач просив вилучити такі записи із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; суд порушив вимоги п. 11 ст. 80 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), оскільки не задовольнив клопотання відповідача про припинення провадження у справі в частині визнання припиненими договорів іпотеки; зобов'язуючи державного реєстратора вилучити запис, втрутився в його дискреційні повноваження.

У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що суди прийшли до правильного висновку про те, що припинення похідного зобов'язання за іпотечними договорами від 05.07.2005 та від 07.07.2005 є наслідком припинення зобов'язання позивача перед відповідачем за кредитним договором № 185/05/00-KL від 04.07.2005. Також посилався на те, що відповідач порушив права позивача тим, що після припинення основного зобов'язання не вчинив необхідних дій щодо зняття іпотеки з нерухомого майна, не надав відповідну довідку для реалізації цього права позивачем. Просив вказані судові рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у позові відповідно до вимог ст. 311 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального права.

Щодо доводів відповідача про те, що вимогами чинного законодавства не передбачено повноваження іпотекодержателя знімати заборони відчуження, а тому ним не було порушено вимоги чинного законодавства і права позивача, то необхідно зазначити таке.

Пунктом 5.1 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 передбачено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна, зокрема, при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики або за рішенням суду.

У зв'язку з відсутністю заборгованості за основним зобов'язанням (кредитним договором) ТОВ НВП "Білоцерківмаз" направило відповідачу (обтяжувачу, іпотекодержателю) листи № 05/175 від 17.03.2016, № 05/298/1 від 26.04.2016, № 05/439 від 14.06.2016, № 05/176 від 17.03.2016, № 05/298 від 26.04.2016, № 05/438 від 14.06.2016, в яких просило звернутись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. із заявою про зняття заборон відчуження та обтяження майна, накладених на підставі договорів іпотеки від 05.07.2005 та від 07.07.2005 в забезпечення виконання кредитного договору, однак ці вимоги були залишенні відповідачем без задоволення.

Отже, у зв'язку із відсутністю заборгованості у позивача за основним зобов'язанням, яке забезпечене іпотекою, іпотекодержатель (обтяжувач) повинен був вчинити дії щодо зняття іпотеки (повідомити про погашення позики), однак таких дій не вчинив, чим порушив вимоги чинного законодавства і права позивача, як власника цього майна.

Необхідно зазначити, що зняття заборони на відчуження здійснюється не самим іптекодержателем, а за наявності відповідної заяви останнього, що не є тотожними діями.

Щодо того, що суд порушив вимоги п. 11 ст. 80 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), оскільки не задовольнив клопотання відповідача про припинення провадження у справі в частині визнання припиненими договорів іпотеки, то необхідно вказати на таке.

Згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Оскільки між сторонами існує спір в частині припинення договорів іпотеки, адже відповідач не визнає наслідків припинення цих договорів, то у судів були відсутні підстави для припинення провадження у справі в цій частині на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України (в редакції до 15.12.2017).

Недоречними є посилання відповідача на те, що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки вилучив записи заборони відчуження нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а не з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, адже, як вбачається із матеріалів справи (а.с. 115-116, т. 1) такі відомості містились саме в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, а тому суд відповідно до вимог чинного законодавства вчинив такі дії, що не є порушення вимог ст. 83 ГПК України (в редакції до 15.12.2017).

Також безпідставними є посилання відповідача на те, що, зобов'язуючи державного реєстратора вилучити записи про обтяження, суд втрутився в його дискреційні повноваження, оскільки суд не зобов'язував державного реєстратора до вчинення будь-яких дій, а лише задовольнив похідну вимогу, що не може розглядатись як втручання в дискреційні повноваження реєстратора.

Суд погоджується з аргументами, викладеними у відзиві на касаційну скаргу позивача ТОВ НВП "Білоцерківмаз", які ґрунтуються на встановлених у справі обставинах та відповідних нормах матеріального права.

Суд вважає, що рішення місцевого господарського суду і постанова суду апеляційної інстанції прийняті відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому їх необхідно залишити в силі з таких підстав.

Задовольняючи позов, господарські суди правильно виходили з того, що, оскільки, зобов'язання за кредитним договором припинились у зв'язку із належним виконанням, іпотека за договорами від 05.07.2005 та від 07.07.2005 також є припиненою, що має наслідком зняття заборон відчуження нерухомого майна позивача та вилучення записів про накладення цих заборон з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, виходячи з такого.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 ЦК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 3 Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на момент укладення договорів іпотеки) визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання.

Підстави припинення іпотеки визначено ст. 17 Закону України "Про іпотеку", зокрема, іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.

У ч. 1 ст. 598 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Оскільки забезпечені іпотекою зобов'язання за кредитним договором виконано в повному обсязі, то зобов'язання за договорами іпотеки, які є похідними від кредитного договору, припиняються.

Господарські суди прийшли до правильного висновку про те, що основне зобов'язання ТОВ НВП "Білоцерківмаз" перед ПАТ "Банк Форум" за кредитним договором № 185/05/00-KL від 04.07.2005 припинилося шляхом його виконання, а тому похідні зобов'язання позивача перед відповідачем у вигляді іпотеки за іпотечними договорами від 05.07.2005 (реєстровий № 5664) та від 07.07.2005 (реєстровий № 5711) також припинились відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку".

Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.

Отже, вимоги позивача про визнання договорів іпотеки припиненими, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є взаємопов'язаними та такими, що випливають одна з одної, а тому суди правомірно задовольнили решту позовних вимог.

За таких обставин рішення господарських судів постановлені з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для її скасування немає.

Оскільки підстав для скасування судових рішень та ухвалення нового немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2017 року у справі за № 910/16461/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Мамалуй

І. Ткач