Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КГС ВП від 17.04.2019 року у справі №911/1109/18 Ухвала КГС ВП від 17.04.2019 року у справі №911/11...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/1109/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

учасників справи:

заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури (далі - прокурор) - Кравчука О.А. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України),

позивача - Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) - Діапова О.І. (за довіреністю від 26.03.2019);

відповідача 1 - Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Академія) - не з`яв.,

відповідача 2 - Університету Державної фіскальної служби України (далі - Університет) - Грищенка В.В. (наказ від 07.02.2019 № 320),

розглянув касаційну скаргу Академії

на рішення господарського суду Київської області від 09.10.2018

(суддя Рябцева О.О.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019

(головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді Пономаренко Є.Ю. і Жук Г.А.)

зі справи № 911/1109/18

за позовом прокурора в інтересах держави в особі ДФС

до: Академії;

Університету

про визнання недійсним договору та стягнення 1 440 258,30 грн.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про: визнання недійсним договору оренди від 28.01.2013 № 130230, укладеного Національним університетом державної податкової (фіскальної) служби України та Академією (далі - Договір оренди); стягнення з Академії у доход держави грошових коштів у сумі 1 440 258,30 грн., сплачених Університетом за Договором оренди (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).

2. Позов мотивовано тим, що Договір оренди суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки Університет незаконно відчужив Академії спірний об`єкт оренди - реабілітаційно-оздоровчий комплекс "Сосновий бір" згідно з договором купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна від 26.11.2007 (далі - Договір купівлі-продажу) з подальшим укладенням Договору оренди вказаного нерухомого майна з Академією. Проведеною Державною фінансовою інспекцією ревізією фінансово-господарської діяльності Університету державної податкової служби України за період 01.01.2012 по 01.03.2015, за наслідками якої складено акт від 27.04.2015 № 04-21/3, встановлено, що за користування реабілітаційно-оздоровчим комплексом "Сосновий бір" у період 2008 - 2014 років Університетом на користь Академії сплачено грошові кошти в розмірі 12 654 349,07 грн., у той час як згідно з Договором купівлі-продажу вартість реабілітаційно-оздоровчого комплексу "Сосновий бір", незаконно відчуженого Університетом, становила 3 142 235 грн., тобто сума орендної плати за вказаний період перевищила вартість продажу об`єкта нерухомого майна. За таких обставин прокурор вказує, що укладення Договору оренди завідомо суперечило інтересам держави та суспільства, оскільки наслідки укладання оспорюваного правочину призвели до втрат державного бюджету України, у зв`язку чим на підставі норм частини першої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини третьої статті 215 ЦК України вказаний правочин підлягає визнанню недійсним із застосуванням визначених частиною третьою статті 228 ЦК України, статтею 208 Господарського кодексу України (далі - ГК України) наслідків його недійсності.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду Київської області від 09.10.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019: позов задоволено повністю; визнано недійсним Договір оренди; стягнуто з Академії у доход держави 1 440 258,30 грн.

4. Рішення та постанову мотивовано тим, що, оскільки реабілітаційно-оздоровчий комплекс "Сосновий бір", яке було державним майном, до незаконного відчуження перебував на балансі Університету, що зумовлювало безоплатне користування Університетом вказаним майном для цілей, для яких воно призначено, та з огляду на той факт, що після незаконного відчуження реабілітаційно-оздоровчого комплексу Університет на підставі Договору оренди взяв зазначене майно у строкове платне користування, хоча до цього були всі підстави для користування вказаним нерухомим майном Університетом безоплатно, то протиправність укладення оскаржуваного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства є очевидною, що сторони оскаржуваного договору усвідомлювали та повинні були усвідомлювати. Оскаржуваний Договір оренди підлягає визнанню судом недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, сплачені Університетом на користь Академії грошові кошти в сумі 1 440 258,30 грн. як орендні платежі за Договором оренди відповідно до частини третьої статті 228 ЦК України підлягають стягненню у доход держави.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Академія, посилаючись на порушення норм матеріального права та недотримання норм процесуального права у прийнятті оскаржуваних судових рішень, просить скасувати відповідні судові рішення і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Місцевим і апеляційним господарськими судами порушено норми матеріального права та не дотримано норми процесуального права, не з`ясовано в повному обсязі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, неправильно та неповно досліджено докази, а саме:

- у матеріалах справи відсутні докази виконання прокурором вимог частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру";

- Академія втратила статус добросовісного власника майна - реабілітаційно-оздоровчого комплексу "Сосновий бір" після набуття судовим рішенням у справі № 911/1030/16 законної сили 03.11.2016;

- вироком Бородянського районного суду Київської області від 05.12.2017, залишеним у силі ухвалою Київського апеляційного суду від 21.11.2018 у кримінальній справі №367/5357/16-к, ректора Національного університету державної податкової служби України ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України, у зв`язку з недоведеністю складу злочину в його діянні і встановлено, що продаж об`єктів нерухомості відбувся за процедурою, передбаченою пунктом 13 Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 № 803, на аукціоні, проведеному товарною біржею "Центральна", і ціна продажу об`єктів була визначена в результаті відкритих торгів;

- зазначається, що Академією сплачувалися податки за отримані за Договором оренди орендні платежі за період з 01.01.2010 по 31.12.2013 у загальній сумі 3 457 503,54 грн. та земельний податок у загальній сумі 1 225 817,08 грн.; також проводилися будівельні роботи та закуповувалися меблі й інвентар, які встановлювалися в приміщеннях реабілітаційно-оздоровчого комплексу "Сосновий бір", на загальну суму 5 643 311,60 грн., у той час як вартість придбання вказаного об`єкта нерухомості за Договором купівлі-продажу склала 3 142 235,00 грн.;

- рішенням господарського суду Київської області від 17.02.2009 у справі №18/007-09 визнано за Академією право власності на реабілітаційно-оздоровчий комплекс "Сосновий бір" та зобов`язано Університет виконати зобов`язання за Договором купівлі-продажу, що спростовує висновок судів попередніх інстанцій про намір Академії та Університету укласти Договір оренди з метою незаконного заволодіння коштами державного бюджету України;

- відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 6-1528цс15, від 06.07.2015 у справі № 6-166цс15, доказом вини при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі;

- прокурором пропущений річний строк застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлений в частині першій статті 250 ГК України, а також позовну давність, що має відраховуватися з моменту затвердження позивачем кошторису, за яким передбачалася оплата орендних платежів.

Доводи інших учасників справи

7. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що судами правильно застосовано норми частини першої статті 203, частини третьої статті 215 та частини третьої статті 228 ЦК України, оскільки внаслідок укладення Договору оренди спірний об`єкт перебував у платному користуванні Університету, незважаючи на те, що до відчуження вказаного нерухомого майна користування ним Університетом здійснювалося безоплатно, тобто метою укладення Договору оренди було незаконне отримання коштів з державного бюджету України. Рішенням господарського суду Київської області від 15.08.2016 у справі № 911/1030/16, яке набрало законної сили, визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 31.07.2007 №143 та витребувано з незаконного володіння Академії на користь держави в особі ДФС реабілітаційно-оздоровчий комплекс "Сосновий бір". Вказаним рішенням було встановлено незаконність відчуження спірного об`єкта, що й стало підставою для звернення прокурора до суду з відповідним позовом про визнання недійсним Договору оренди та стягнення отриманих за цим договором грошових коштів. Крім того, вирок у кримінальній справі №367/5357/16-к не може вплинути на висновки судів першої та апеляційної інстанцій.

8. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення з тих підстав, що рішенням господарського суду Київської області від 15.08.2016 у справі № 911/1030/16 встановлено факт оплати Університетом на користь Академії 13 016 083,20 грн. орендних платежів за період з 2008 по 2014 роки, що також було предметом спору у справі № 911/1023/17, за результатами розгляду якої постановою Верховного Суду від 15.02.2018 залишено в силі рішення господарського суду Київської області від 08.08.2017 у справі № 911/1023/17. Також позивач зазначає, що прокурором не пропущена позовна давність щодо звернення до суду з вимогами про визнання недійсним Договору оренди та стягнення коштів.

9. У відзиві на касаційну скаргу Університет зазначає про необхідність залучення судами першої та апеляційної інстанції Університету як позивача у даній справі та наявність підстав для стягнення спірних сум на користь Університету згідно з положеннями його статуту, оскільки сплата орендних платежів за Договором оренди здійснювалася Університетом зі спеціального фонду, який формувався за рахунок отриманих Університетом коштів від надання встановлених законодавством платних послуг, якими Університет розпоряджається у межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Рішенням господарського суду Київської області від 15.08.2016 у справі №911/1030/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 20.02.2017: задоволено позов заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ДФС та регіонального відділення Фонду державного майна України в Київській області до Національного університету державної податкової служби України, Академії та виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області; скасовано рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 31.07.2007 № 143 та витребувано з незаконного чужого володіння Академії на користь держави в особі уповноваженого органу ДФС об`єкт нерухомого майна - реабілітаційно-оздоровчий комплекс "Сосновий бір", що знаходиться за адресою: Київська область, смт Ворзель, по вулиці Кірова, 3, загальною вартістю 1 665 384,25 грн.

11. Як встановлено рішенням господарського суду Київської області від 15.08.2016 у справі №911/1030/16, реабілітаційно-оздоровчий комплекс "Сосновий бір", який розташований за адресою: Київська область, смт Ворзель, по вулиці Кірова, 3, перебуваючи у державній власності та на балансі Університету, був об`єктом освіти, оскільки використовувався для забезпечення діяльності закладу освіти як гуртожиток для проживання студентів Університету. На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради 20.09.2007 згідно з рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 31.07.2007№ 143, за Національним університетом державної податкової служби України комунальним підприємством Київської обласної ради "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" в книзі: 1-29, номер запису: 160, реєстраційний номер: 20350050 було зареєстровано право власності на нерухоме майно - реабілітаційно-оздоровчий комплекс "Сосновий бір", який розташований за адресою: Київська область , смт Ворзель, по вулиці Кірова, 3 . У подальшому між Національним університетом державної податкової служби України та товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія", правонаступником якого є Академія, 26.11.2007 укладено Договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна - реабілітаційно-оздоровчого комплексу "Сосновий бір".

12. Рішенням господарського суду Київської області від 15.08.2016 у справі №911/1030/16 також встановлено, що вказаний Договір купівлі-продажу укладений всупереч вимогам статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", яка встановлює мораторій на приватизацію (відчуження) об`єктів освіти та науки. Об`єкт нерухомого майна вибув з державної власності всупереч законодавству та волі держави в особі уповноваженого на те органу. Після проведення процедури відчуження, яка не відповідала вимогам законодавства України, вказаний об`єкт нерухомого майна перебував в оренді Університету для проживання та обслуговування студентів та співробітників вузу.

13. Згідно з частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Академією (як орендодавцем) та Національним університетом державної податкової служби України, правонаступником якого є Університет (як орендарем), укладено Договір оренди, за умовами пункту 1.1 якого орендодавець зобов`язується передати орендарю в строкове платне користування приміщення майнового комплексу для проживання та обслуговування студентів і співробітників Національного університету державної податкової служби України, що знаходиться за адресою: Київської області, смт Ворзель, по вул. Кірова, буд. 3, площею 3461 кв.м, а орендар зобов`язується прийняти це майно та після припинення цього договору повернути майно орендодавцю в належному стані.

14. Згідно з пунктом 1.2 Договору оренди майно, що надається в користування, належить орендодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу.

15. Пунктом 3.1 Договору оренди встановлено, що орендар за користування орендованим майном сплачує орендну плату за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань на оренду житлових приміщень, що є предметом даного договору. Розмір орендної плати з урахуванням індексації становить 288 051, 66 грн. за 1 місяць з урахуванням ПДВ. Загальна сума договору складає 3 456 619,92 грн. з урахуванням ПДВ.

16. Згідно з пунктом 5.1 Договору оренди цей договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.01.2013 та діє до 31.12.2013.

17. 30.09.2013 сторонами підписано додаткову угоду до Договору оренди. Відповідно до абзацу другого пункту 3.1 Договору оренди у редакції додаткової угоди від 30.09.2013 загальна сума договору складає 1 440 258,30 грн., у т.ч. ПДВ. Згідно з пунктом 3.2 Договору оренди у редакції додаткової угоди від 30.09.2013 розмір орендної плати з урахуванням індексації становить 120 021,52 грн. за 1 місяць.

18. На виконання умов договору Університетом протягом періоду дії Договору оренди було сплачено Академії орендну плату у загальній сумі 1 440 258,30 грн., що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями.

19. Державною фінансовою інспекцією України було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Національного університету державної податкової служби України за період 01.01.2012 по 01.03.2015, за наслідками якої складено акт від 27.04.2015 № 04-21/3, з якого вбачається, що за користування реабілітаційно-оздоровчим комплексом "Сосновий бір" у період 2008 - 2014 років Університетом на користь Академії сплачено грошові кошти в розмірі 12 654 349,07 грн. Як вбачається із вказаного акта, реабілітаційно-оздоровчий комплекс "Сосновий бір" продано у 2007 році за 3 142 235 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

20. Конституція України:

частина друга статті 19:

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

пункт 3 частини другої статті 129:

- основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

пункт 3 частини першої статті 1311:

- в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

21. Закон України "Про прокуратуру":

частина третя статті 23:

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу;

- наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті;

- не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції;

частина четверта статті 23:

- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді;

- прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва;

- прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень;

- виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

22. ГПК України:

частини третя - п`ята статті 53:

- у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;

- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу;

- у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача;

- у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача;

частини перша - п`ята статті 236:

- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим;

- законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права;

- судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом;

- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду;

- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи;

пункт 2 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

23. При зверненні з позовом до суду в інтересах держави в особі ДФС прокурор посилався на те, що судовими рішеннями у справі № 911/1030/16 встановлено незаконне вибуття нерухомого майна - реабілітаційно-оздоровчого комплексу "Сосновий бір" з власності держави, тому у зв`язку з неналежним виконанням названим державним органом своїх повноважень прокурор звернувся з позовом у даній справі.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Водночас частинами першою, третьою статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

При цьому слід зазначити, що Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але, всупереч цим інтересам, за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка (поведінка) є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Отже, тлумачення пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

З огляду на викладене наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

24. При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

25. Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або, всупереч вимогам закону, не здійснює захисту чи робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора з позовом до суду.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи усвідомлював порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте, всупереч цим інтересам, за захистом до суду не звернувся.

26. Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

Водночас дослідження наведених обставин залишилося поза увагою судів попередніх інстанцій.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює неналежним чином відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу другого частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Подібний правовий висновок викладено і в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 зі справи № 910/6144/18, для відступу від якого Касаційний господарський суд підстав не вбачає.

27. Таким чином, суди попередніх інстанцій не з`ясували, чи потребують захисту державні інтереси у цьому випадку, чи замінює прокурор у цьому судовому провадженні орган, уповноважений на виконання відповідних функцій, який не здійснює захисту або робить це неналежно. Суди також не перевірили наведені прокурором причини, які, на його думку, перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду, як і не з`ясували, чи вжито прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави.

28. Інші доводи касаційної скарги не враховуються Судом, оскільки такі доводи стосуються питання правильності судових рішень по суті спору, проте першочерговим у цій справи є вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав у прокурора для представництва інтересів держави в суді.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. З огляду на викладене судові рішення зі справи підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

У такому розгляді суду першої інстанції необхідно: з`ясувати, чи потребують захисту державні інтереси у цьому випадку, чи замінює прокурор у цьому судовому провадженні орган, уповноважений на виконання відповідних функцій, який не здійснює захисту або робить це неналежно; перевірити наведені прокурором причини, які, на його думку, перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду; встановити, чи було вжито прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави.

За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Ірпінської фінансово-юридичної академії у формі товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 09.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 у справі № 911/1109/18 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати