Історія справи

Ухвала КГС ВП від 29.01.2018 року у справі №911/1217/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/1217/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

учасники справи:

позивач - компанія Анімаккорд ЛТД,

відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_4,

розглянув касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

на рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2017

(головуючий - суддя Мандриченко О.В.) та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017

(головуючий - суддя Пантелієнко В.О., судді: Верховець А.А. і Остапенко О.М.)

у справі № 911/1217/17

за позовом компанії Анімаккорд ЛТД

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

про захист авторського права.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Компанія Анімаккорд Лтд (далі - Компанія) звернулася з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - Підприємець) про стягнення 32 000 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача на самостійні частини твору - зображення персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь".

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.06.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017: позов задоволено; з Підприємця стягнуто на користь Компанії 32 000 грн. компенсації та 1 600грн. судових витрат, з мотивів його обґрунтованості.

Підприємець посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано тим, що позивачем не доведено, що він є власником виключних майнових авторських прав на аудіовізуальні твори - мультиплікаційні серіали "Маша і Мєдвєдь" і "Машины сказки" та їх складові частини і має право захищати свої права, у тому числі шляхом звернення до господарського суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Розгляд касаційної скарги Підприємця здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини четвертої статті 301 та пункту 4 частини четвертої статті 247 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано та зазначено таке.

10.12.2014 Компанією (набувач) і товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Маша и Медведь" (правовласник) укладено договір № ММ-2 про відчуження виключного права на аудіовізуальні твори (анімаційні серіали "Маша и Медведь" і "Машины сказки") (далі - Договір №ММ-2), за умовами якого:

- правовласник передає і відчужує набувачу виключне право в повному обсязі на аудіовізуальні твори, а набувач зобов'язується сплатити правовласнику обумовлену Договором №ММ-2 винагороду (пункт 1.1);

- правовласник передає і відчужує набувачу виключне право на серії в повному обсязі з дати підписання відповідних актів передачі прав (підпункт 1.1.1 пункту 1.1);

- одночасно з відчуженням права на аудіовізуальні твори правовласник передає набувачу в повному обсязі виключне право на всі юридично значимі охоронювані елементи і об'єкти аудіовізуальних творів, включаючи, але не обмежуючись: вихідні матеріали серій, керівництво за стилем, робочі матеріали, назву(и) анімаційних серіалів "Маша и Медведь" і "Машины сказки", графічне зображення, персонажі, музику і фонограми, незалежно від того, названі зазначені елементи і об'єкти безпосередньо в додатках до Договору №ММ-2 (пункт 4.1);

- даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом усього строку дії авторського права на аудіовізуальні твори, включаючи будь-які пролонгації строку дії авторського права із застосованого права (пункт 7.1).

Компанією і ТОВ "Маша и Медведь" було підписано до Договору №ММ-2 акти приймання-передачі, а саме: від 01.01.2015 №1, від 30.04.2015 №3 і від 01.07.2015 №4, згідно з якими Компанія прийняла права на серії анімаційних серіалів "Маша и Медведь" і "Машины сказки".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Компанія є власником виключних майнових авторських прав на аудіовізуальні твори - мультиплікаційні серіали "Маша и Медведь" і "Машины сказки" та їх складові частини і має право захищати свої права у тому числі шляхом звернення до господарського суду з даним позовом.

28.03.2017 у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_3", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, господарську діяльність в якому здійснює Підприємець, здійснювався продаж (реалізація, розповсюдження) таких товарів: "ІНФОРМАЦІЯ_4" прикраса для волосся з малюнком, на якому відтворено графічне зображення персонажа "ІНФОРМАЦІЯ_1" і персонажа "ІНФОРМАЦІЯ_2" аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь".

Факт придбання вказаних товарів підтверджується фіскальним чеком від 28.03.2017, фотографією товарів і відеозаписом на диску.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача 32 000 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача на персонажі "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" з аудіовізуального твору "Маша і Мєдвєдь".

Зображення персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" названого мультиплікаційного серіалу є частиною аудіовізуального твору, які можуть використовуватися самостійно, а тому розглядається судом як твір.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 7, 15, 31-33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон): право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Суди попередніх інстанцій, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, встановивши, що виключні майнові авторські права на аудіовізуальні твори - мультиплікаційні серіали "Маша і Мєдвєдь" і "Машины сказки" та його складові частини належать Компанії, тоді як з боку Підприємця мало місце використання зображення персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" шляхом продажу відповідного товару з такими зображеннями за відсутності необхідного дозволу позивача, дійшли обґрунтованого висновку щодо порушення відповідачем майнових авторських прав позивача, а тому й правомірно задовольнив позов у визначеній позивачем сумі.

Доводи касаційної скарги переважно стосуються того, що не тільки Компанією не доведено, що вона є власником виключних майнових авторських прав на аудіовізуальні твори - мультиплікаційні серіали "Маша і Мєдвєдь" і "Машины сказки" та їх складові частини, а й не доведені права ТОВ "Маша и Медведь" на відчуження та передачу цих виключних прав, однак суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 300 ГПК України).

Отже, посилання скаржника на постанову Суду з інтелектуальних прав (Російська Федерація) від 24.04.2014 у справі № А50-16081/2013 не може бути прийняте судом касаційної інстанції, оскільки дане рішення не було предметом розгляду судами попередніх інстанцій, оцінка йому не надавалася, а тому перебуває поза межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень попередніх судових інстанцій - без змін як таких, що ухвалені в цілому з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 у справі № 911/1217/17- без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов