Історія справи

Постанова КГС ВП від 19.04.2018 року у справі №910/12842/17
Ухвала КГС ВП від 03.04.2018 року у справі №910/12842/17
Ухвала КГС ВП від 21.02.2018 року у справі №910/12842/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/12842/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

за участі секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Плотницька Н.Б.)

від 17.10.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Ткаченко Б.О., судді: Мартюк А.І., Зеленін В.О.)

від 17.01.2018

у справі № 910/12842/17

за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Публічного акціонерного товариства "Айбокс банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації"

про стягнення 1 080 055, 48 грн,

за участю представників сторін:

позивача - Юрков М.О.;

відповідача - Макарчук Л.Л.;

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ДП "НЕК "Укренерго") звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Айбокс банк" (далі - ПАТ"Айбокс банк") про стягнення 1 080 055,48 грн заборгованості за гарантією банка № 592-1216/ENI5.1v від 20.12.2016, в тому числі: 1 076 339,90 грн основної заборгованості та 3 715,58 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Айбокс банк" порушено гарантійні зобов'язання, якими забезпечувалось виконання ТОВ "Енергетичні інновації" (далі - третя особа, ТОВ "Енергетичні інновації") зобов'язань за договором поставки №021/4734-16 від 26.12.2016, укладеного між ДП "НЕК "Укренерго" та ТОВ "Енергетичні інновації". У зв'язку з невиконанням останнім умови вказаного договору, відповідач повинен сплатити ДП "НЕК "Укренерго" 1 076 339,90 грн суми гарантії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 на підставі клопотання Публічного акціонерного товариства "Айбокс банк" до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичні інновації".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі №910/12842/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі №910/12842/17 залишено без змін.

Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між ДП "НЕК "Укренерго" (далі - покупець) та ТОВ "Енергетичні інновації" (далі - постачальник) 26.12.2016 укладено договір поставки № 02-1/4734-16 (далі - договір поставки), за умовами якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію у кількості, за переліком, за ціною, з характеристиками, у порядку та строки, що визначаються умовами договору, а покупець зобов'язується здійснити оплату належно поставленої продукції на умовах договору;

- відповідно до пункту 3.1 договору поставки, він набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє по 18.05.2017;

- пунктами 4.1, 4.2 договору поставки передбачено, що оплата постачальником здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів через банк на поточний рахунок постачальника. Розрахунок здійснюється за кожну партію продукції у такому порядку: аванс 50 % від сумарної вартості партії продукції сплачується постачальнику протягом п'яти банківських днів з дати надання ним рахунку; остаточна оплата за партію продукції, що становить 50 % від вартості партії, здійснюється покупцем протягом 25 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі партії продукції;

- згідно з п. 6.1 договору поставки постачальник здійснює поставку продукції протягом строку поставки: IV квартал 2016 року - I квартал 2017 року (до 31.03.2017) протягом 60 днів після заявки замовника, у кількості відповідно до додатку 1;

- згідно з додатком 1 до договору поставки (в редакції додаткової угоди №1 від 21.02.2017) має бути поставлено продукцію - металоконструкції до опор ПБ330-7 у кількості 262 штуки;

- постачальнику 11.01.2017 була надана заявка № 02-1-2/02-1-2-2/294 на поставку всього обсягу продукції згідно з договором поставки;

- покупцем (позивачем) 12.01.2017 отримано рахунок-фактуру № ЕІ-0000008 від 12.01.2017 на суму 9 431 473,38 грн;

- вказана сума була сплачена позивачем 16.01.2017, що підтверджується копією платіжного доручення №24 від 16.01.2017;

- відповідно до актів приймання-передачі, поставка відбувалася в період з 21.02.2017 по 19.05.2017, однак відповідно до п. 6.1 договору поставки відповідач мав поставити продукцію протягом 60 днів після заявки замовника.

- згідно з п. 5.1 договору поставки постачальник надає покупцю забезпечення виконання договору у вигляді безумовної і безвідкличної банківської гарантії, оформленої на паперовому носії. Розмір забезпечення виконання договору (розмір банківського гарантії) становить 1 076 339,90 грн;

- у відповідності до п. 5.2 договору поставки банківська гарантія є чинною від дня її видачі та протягом строку, на який вона видана (строк дії банківської гарантії закінчується через 14 банківських днів після закінчення строку дії договору, в забезпечення якого її видано): по 08.06.2017;

- ПАТ "Айбокс банк" (далі - гарант) видано банківську гарантію № 2592-1216/ENI5.1v від 20.12.2016, за умовами якої банк бере на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання виплатити ДП "НЕК "Укренерго" (бенефінціар) кошти у розмірі, що не перевищують 1 076 339,90 грн у разі невиконання (неналежного виконання) ТОВ "Енергетичні інновації" (принципал) умов договору поставки № 02-1/4734-16 від 26.12.2016, протягом 10 робочих днів з дня отримання банком: першої письмової вимоги бенефіціара з посиланням на цю гарантію за підписами уповноважених осіб, у якій має зазначатися номер і дата договору, сума належна до сплати, за умови, що у вимозі буде вказано, що сума яку бенефіціар вимагає сплатити, повинна бути виплачена йому у зв'язку із невиконанням принципалом умов договору у повному обсязі стосовно асортименту, якості, кількості та строків і виключно за цінами згідно положень договору;

- відповідно до умов Гарантії, вона дійсна по 08.07.2017 включно. Будь-які вимоги або повідомлення стосовно цієї гарантії мають бути надіслані в письмовій формі та в такий час, щоб банк мав можливість отримати їх не пізніше тієї дати, після якої ця гарантія втрачає чинність та всі зобов'язання банка втрачають силу без будь-яких наслідків для нього;

- позивач 31.05.2017 повідомив банк про порушення принципалом (ТОВ "Енергетичні інновації") зобов'язань за договором поставки № 02-1/4734-16 від 26.12.2016 та звернувся до банку з листом-вимогою № 01/5965, у якому просив виплатити належну йому гарантію у сумі 1 076 339,90 грн. Дана вимога позивача була підписана фінансовим директором ОСОБА_6 та головним бухгалтером - начальником департаменту бухгалтерського обліку ОСОБА_7;

- відповідач листом № 941/12-б/б-04 від 15.06.2017 відмовив бенефіціарові (ДП "НЕК "Укренерго") у задоволенні вимоги, оскільки вона була підписана не уповноваженою на те особою;

- 05.07.2017 позивач повторно звернувся до банку з листом № 01/7288, за підписом директора з юридичного забезпечення Юрко М.О. про виплату грошових коштів у сумі 1 076 339,90 грн, визначених гарантією. До листа було додано копію довіреності № 85 від 19.04.2017 у якій зазначається, що Тимчасово виконуючий обов'язки директора ОСОБА_8 уповноважує ОСОБА_6 представляти інтереси ДП "НЕК "Укренерго" з правом підпису від імені ДП "НЕК "Укренерго" усіх видів договорів (контрактів) та інших документів;

- листом № 1113/12-б/б-04 від 13.07.2015 банк зазначив, що вимога № 01/5965 від 31.05.2017, яку пред'явлено в межах строку дії гарантії, не була задоволена, оскільки не відповідала умовам гарантії стосовно необхідності підписання вимоги уповноваженими особами (додані до вимоги документи не підтверджували повноважень підписантів). Також доданий до листа № 01/7288 документ, який підтверджує повноваження одного з підписантів вимоги - копія довіреності директора фінансового ОСОБА_6, надійшов у банк після закінчення строку гарантії, що не дозволяє банку взяти його до відома при вирішенні питання щодо відповідності вимоги умова гарантії;

- враховуючи відмову ПАТ "Айбокс банк" від виплати гарантії за вказаною вище вимогою, ДП "НЕК "Укренерго" звернулося з позовом про стягнення з відповідача суму гарантії в розмірі 1 076 339,90 грн та 3 715,58 грн 3% річних за несвоєчасне виконання обов'язку з перерахування коштів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з недотримання позивачем умов гарантії при зверненні до бенефіціара з вимогою про сплату гарантійної суми та відповідно відсутності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення гарантії та 3 % річних, які ґрунтуються на несвоєчасності виконання обов'язку гарантії. Судові рішення, серед іншого, обґрунтовані посиланням на статті 673, 678, 679, 687 Цивільного кодексу України, статті 193, 265 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 у справі №910/12842/17, ДП "Національна енергетична компанія Укренерго" звернулось до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Узагальнені доводи касаційної скарги:

- висновки судів ґрунтуються на припущеннях та не відповідають змісту гарантії, яка є безумовною і не передбачає обов'язку бенефіціара додавати до вимоги жодні документи, у т. ч. довіреність на підписанта вимоги, тому вимога була підписана уповноваженою особою;

- суди не дослідили умови гарантії та неправильно застосували статті 563, 565 ЦК України.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Айбокс банк" заперечує проти її доводів, посилаючись на те, що вимога позивача не відповідала умовам гарантії, оскільки була підписана не уповноваженою особою, а повторне звернення мало місце після закінчення строку дії гарантії.

ТОВ "Енергетичні інновації" не скористалось правом подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, що в силу частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

На розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. (головуючий), Баранця О.М. і Вронської Г.О. 13.02.2018 передано касаційну скаргу ДП "Національна енергетична компанія Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 у справі №910/12842/17.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. - головуючого, Баранця О.М., Вронської Г.О. 21.02.2018 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 03.04.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. - головуючого, Баранця О.М., Вронської Г.О. 03.04.2018 у розгляді касаційної скарги оголошено перерву до 12.04.2018.

Касаційний господарський суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові рішення попередніх інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд з наступних підстав.

Саттями 11, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями ст.ст. 546, 560, 561, 566 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією. За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. Однак у разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Статтею 563 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Право гаранта на відмову в задоволенні вимоги кредитора встановлено ст. 565 ЦК України, згідно з ч. 1 якої гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.

Водночас у силу ст. 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання. Навпаки відповідно до ч. 3 ст. 565 ЦК України, якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

Статтею 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 затверджено положення "Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах" (далі - Положення).

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, дійшли висновку, що вперше подану вимогу про виплату гарантії підписано не уповноваженими особами, оскільки не додано доказів повноваження підписанта - ОСОБА_6, а вдруге подану вимогу з довіреністю на повноваження ОСОБА_6 надано поза межами дії гарантії.

Відповідно до ч. 2 ст. 563 Цивільного кодексу України вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій виходячи з приписів ч. 2 ст. 563 Цивільного кодексу України, тексту гарантії, Положення не надали належної оцінки змісту спірної гарантії, зокрема тому, чи було передбачено гарантією надання документів до вимоги, а також тому, що гарант взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання.

Положеннями статті 300 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 у справі №910/12842/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Г. Вронська