Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 925/50/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Національний банк України

представник позивача - Перетятько С.М.

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП"

представник відповідача - Русин Ю.Ю., Скриннікова Н.С.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"

представник третьої особи - Назаренко С.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду у складі Мальченко А.О. - головуючого, Жук Г.А., Дикунської С.Я. від 06 лютого 2019 року

Історія справи

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11 жовтня 2018 року задоволено позов Національного банку України (далі - позивач), звернуто стягнення на предмет іпотеки за укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" (далі - ТОВ "ІК "Агросоюз-РП", відповідач) договором іпотеки від 16.06.2014 на комплекс будівель Мліївської птахофабрики у с Мліїв Черкаської області. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною 7 044 800 грн.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2018 року апеляційну скаргу відповідача на зазначене рішення суду першої інстанції залишено без руху. Зобов'язано відповідача протягом 10 днів з дня вручення ухвали усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки - подати докази надсилання копії цієї скарги іншим учасникам справи у встановленому законом порядку, а саме листом з описом вкладення.

3 Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27 грудня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" повернуто останньому без розгляду згідно зі статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк.

4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28 січня 2019 року вдруге подану апеляційну скаргу відповідача залишено без руху. Зобов'язано відповідача впродовж 10 днів з дня вручення ухвали усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки (вказати інші причини пропуску процесуального строку). Одночасно роз'яснено відповідачу, що у випадку неподання ним обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження у встановлений судом строк або визнання судом неповажними вказаних скаржником у заяві підстав для поновлення строку, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 ГПК України.

4.1. При цьому судом апеляційної інстанції розглянуто та визнано неповажними наведені відповідачем в апеляційній скарзі причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які полягали у тому, що вперше своєчасно подана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою від 27.12.2018 у зв'язку з неусуненням недоліків. Одночасно судом встановлено, що ухвала суду апеляційної інстанції від 27.11.2018 про залишення апеляційної скарги без руху була отримана відповідачем за вказаною ним в апеляційній скарзі адресою 05.12.2018 (про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення), а отже останнім днем строку для усунення недоліків було 17.12.2018, тоді як заява про усунення недоліків подана відповідачем 27.12.2018.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06 лютого 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ІК "Агросоюз-РП" на рішення суду першої інстанції від 11.10.2018.

6. Ухвала мотивована тим, що усуваючи недоліки скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідач обмежився лише констатацією фактичних обставин подачі апеляційної скарги вперше та її повернення скаржнику у зв'язку з не усуненням виявлених судом недоліків, які вже були предметом дослідження апеляційного суду при прийнятті ухвали 28.01.2019 про залишення скарги без руху. При цьому відповідачем не наведено поважних причин, які унеможливили вчасне усунення недоліків апеляційної скарги при першому зверненні до суду апеляційної інстанції, як не наведено мотивів пропуску процесуального строку при повторному зверненні зі скаргою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Відповідач уперше своєчасно подав апеляційну скаргу, проте вона не була прийнята до розгляду судом з технічних причин, у тому числі у зв'язку з надмірним формалізмом суду апеляційної інстанції при трактуванні положень ГПК України щодо порядку надсилання скаржником копій апеляційної скарги іншим учасникам справи в ухвалі від 27.11.2018 при першому залишенні скарги без руху та подальшому її поверненні ухвалою від 27.12.2018. Пропуск відповідачем строку на усунення недоліків касаційної скарги спричинений неотриманням представником, який здійснює супровід справи, ухвали від 27.11.2018 про усунення недоліків. У цьому контексті скаржник посилається на практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Жоффр де ля Прадель проти Франції", "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії", у якій висновки суду стосуються того, що надмірний формалізм та занадто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляють особу права доступу до суду, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

9. На думку скаржника, пропуск ним процесуального строку при повторному зверненні до суду апеляційної інстанції відбувся з поважних причин, оскільки перше звернення зі скаргою відбулося в межах строку на апеляційне оскарження, а повернення першої скарги відбулося внаслідок не усунення її недоліків, які стосувались технічного питання щодо направлення копії скарги учасникам справи. Вказана судом в оскаржуваній ухвалі підстава не поновлення процесуального строку у тому числі позбавляє відповідача права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції та свідчить про порушення судом статей 11, 119, 256 ГПК України.

10. Верховний Суд не враховує подані 01.04.2019 та 10.04.2019 письмові пояснення відповідача, які за своїм змістом є доповненням касаційної скарги, з огляду на порушення останнім встановленого частиною 1 статті 298 ГПК України порядку зміни та доповнення касаційної скарги.

Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу

11. Відповідно до вимог статті 118 ГПК України Верховний Суд не розглядає надані позивачем 05.04.2019 письмові пояснення від 05.04.2019 № 63-0008/18665, які за своїм змістом є відзивом на касаційну скаргу, з огляду на пропуск встановленого в ухвалі від 11.03.2019 процесуального строку для вчинення такої процесуальної дії.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

12. З огляду на встановлені статтею 300 ГПК України межі перегляду справи судом касаційної інстанції Верховний Суд вважає неприйнятними доводи касаційної скарги в пункті 8 Постанови, оскільки вони стосуються оцінки процесуальних дій суду апеляційної інстанції при винесенні ухвал від 27.11.2018 та від 27.12.2018, які не є предметом касаційного оскарження.

13. Доводи відповідача в пункті 9 постанови є прийнятними, проте Верховним Судом відхиляються з огляду на таке.

14. Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

15. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку, тобто питання про визнання причин поважними (або неповажними) належить до дискреційних повноважень суду апеляційної інстанції, який при прийнятті того чи іншого процесуального рішення виходить з конкретних встановлених ним обставин справи.

16. Натомість повноваження Верховного Суду обмежені виключно перевіркою правильності застосування судом апеляційної інстанції при вчиненні відповідної процесуальної дії норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи (стаття 300 ГПК України).

17. Суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (п. 47 рішення у справі "Пономарьов проти України").

18. Одночасно при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі "Walchli v. France", п. 29; "ТОВ "Фріда" проти України", п. 33).

19. У даному випадку судом апеляційної інстанції встановлено, що при повторному зверненні з апеляційною скаргою відповідач в обґрунтування причин пропуску процесуального строку вказав лише на своєчасне подання ним першої апеляційної скарги та її повернення судом з підстав не усунення недоліків скарги. При цьому ухвала суду апеляційної інстанції від 27.11.2018 (про залишення першої скарги без руху) була отримана відповідачем 05.12.2018, а заява про усунення недоліків подана лише 27.12.2018, тобто з пропуском встановленого судом десятиденного строку, що має наслідком втрату відповідачем права на вчинення процесуальної дії (усунення недоліків) в силу частини 1 статті 118 ГПК України.

20. Усуваючи недоліки повторно поданої скарги, відповідач у заяві від 05.02.2019 в якості причин пропуску процесуального строку обмежився лише констатацією фактичних обставин подачі першої апеляційної скарги, які вже були предметом дослідження апеляційного суду при прийнятті ухвали від 28.01.2019, не вказавши інших причин, зокрема тих, які завадили своєчасному усуненню недоліків апеляційної скарги при першому зверненні до суду.

21. За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження з посиланням на пункт 4 частини 1 статті 261 ГПК України є обґрунтованим, порушень норм процесуального права при вчиненні судом такої процесуальної дії не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З огляду на зазначене Верховний Суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки її постановлено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цього не спростовують.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 06 лютого 2019 року у справі № 925/50/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.