Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/3388/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

представники сторін у судове засідання не з'явилися,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Донецької області від 01.02.2017 (суддя Паляниця Ю.О.) та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2017 (колегія суддів: Скакун О.А., Стойка О.В., Татенко В.М.) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

про стягнення 1 404 387,57 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У листопаді 2016 року позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з відповідача пені в сумі 1 337 511,97 грн і 3 % річних у сумі 66 875,60 грн.

Позов обґрунтовано простроченням виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу від 22.06.2015 № 089лс-04/548-ПР (далі - договір).Відповідач заявив клопотання про зменшення суми пені на 95 %.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.02.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2017, позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у сумі 668 755,99 грн і 3 % річних у сумі 66 875,60 грн; в іншій частині позову відмовлено.

Висновок судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення позову про стягнення пені та 3 % річних обґрунтовано встановленням обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання, а відмову в іншій частині позову мотивовано зменшенням суми пені, присудженої до стягнення, на 50 %.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині відмови у стягненні 668 755,99 грн (у частині зменшення пені), прийняти в цій частині нове рішення, яким зазначені позовні вимоги задовольнити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема положень статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК), статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) і порушення норм процесуального права, а саме статті 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, наголошуючи на тому, що суд під час ухвалення рішення не врахував особливих обставин діяльності позивача, ступеня виконання зобов'язання відповідачем, а також того, що заявлена до стягнення неустойка не компенсує всіх збитків, яких зазнає позивач.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

Відзиву на касаційну скаргу від відповідача до суду не надійшло.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній судові рішення, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Між позивачем (продавець) і відповідачем (покупець) 22.06.2015 укладено договір, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв за актом приймання-передачі від 30.06.2015 природний газ в обсязі 5 940 тис. м3 на суму 52 663089,60 грн.

Відповідач повністю сплатив вартість поставленого природного газу, перерахувавши позивачеві 28 956 316,80 грн - 30.07.2015 і 23 706 772,80 грн - 31.07.2015, при цьому за умовами договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу, тобто наявна оплату прострочено з 15.07.2015.

Місцевий господарський суд, висновки якого підтримав апеляційний господарський суд, посилаючись на положення статті 83 ГПК, статті 233 ГК, статті 551 ЦК, зменшив суму пені на 50 % від належного до стягнення розміру та зазначив про повне виконання боржником основного зобов'язання за договором, застосування до відповідача такого виду відповідальності як 3 % річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, відсутністю доказів, які свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення у господарській діяльності чи завдання позивачеві збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору від 22.06.2015 № 089лс-04/548-ПР, враховуючи незначний термін прострочення, відсутність у діях відповідача прямого умислу на порушення зобов'язання.Колегія суддів погоджується як із тим, що викладені відповідачем у клопотанні про зменшення розміру пені обставини може бути оцінено судом як підставу для застосування положень статті 83 ГПК, статті 233 ГК, статті 551 ЦК із відповідністю принципу розумності суми, на яку відповідну пеню зменшено судом, оскільки присудження до стягнення 50 % від належної до стягнення суми пені, з урахуванням обставин справи, є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, а також засобом недопущення використання пені як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як способу стимулювання боржника до належного виконання зобов'язань.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Колегія суддів вважає хибними доводи позивача про те, що судом під час ухвалення рішення не враховано особливих обставин діяльності позивача, ступеня виконання зобов'язання відповідачем, а також того, що заявлена до стягнення неустойка не компенсує всіх збитків, яких зазнає позивач, оскільки зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачаються посилання на ступінь виконання зобов'язання відповідачем (оплату за спірну поставку здійснено у повному обсязі); розмір збитків, завданих внаслідок порушення зобов'язання, належними та допустимими доказами позивачем під час розгляду справи не доведено; оплату прострочено лише на 15 днів.Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зменшення розміру належної до сплати неустойки є правом суду, яке може бути ним реалізовано за власним внутрішнім переконанням на підставі досліджених доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Надаючи правову кваліфікацію доказам, наданим сторонами, з урахуванням фактичних і правових підстав позовних вимог, місцевий та апеляційний суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для зменшення суми присудженої до стягнення пені. Отже, оскаржувані рішення та постанову прийнято із правильним застосуванням норм матеріального права (статті 233 ГК, статті 551 ЦК) та без порушення норм процесуального права (статті 83 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017).

Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що доводи скаржника про наявність правових підстав для скасування судових рішень попередніх інстанцій не підтверджено під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних рішення і постанови немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314- 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 01.02.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2017 у справі № 905/3388/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков