Історія справи

Постанова КГС ВП від 13.08.2025 року у справі №910/5056/22
Постанова КГС ВП від 07.03.2023 року у справі №910/5056/22
Постанова КГС ВП від 07.03.2023 року у справі №910/5056/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/5056/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале"

на ухвалу Господарського суду міста Києва (суддя А.В. Яковенко) від 12.09.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - В.О. Пантелієнко, судді: Л.Л. Гарник, О.М. Остапенко) від 28.11.2022

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник кредитора -Матюшко В.В., адвокат,

представник боржника - Гурай-Рацун О.В., адвокат.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 24.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Інвестиційна" (далі - Кредитор) подало заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" (далі - Боржник), в якій просило визнати грошові вимоги Кредитора до Боржника в сумі 24 810 грн 10 коп. сплаченого судового збору та в сумі 531 546 505 грн 65 коп. боргу, призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича, а також вжити заходи до забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони власнику майна Боржника (органу, уповноваженому управляти майном) та Боржнику ухвалювати рішення про ліквідацію, реорганізацію Боржника, а також відчужувати основні засоби.

1.2. Заява обґрунтована заборгованістю Боржника перед Кредитором на заявлену суму через виконання Боржником своїх зобов`язань за договором від 02.10.2020 про відступлення права вимоги, право вимоги за яким Кредитор набув від попереднього кредитора згідно з відповідним договором про відступлення права вимоги.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1. 12.09.2022 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу (залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022) про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, визнання грошових вимог Кредитора до Боржника в сумі 531 546 505 грн 65 коп., введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, процедури розпорядження майном з призначенням розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Ткачука О.В. тощо.

2.2. Судові рішення мотивовані наявністю підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, оскільки доказами у справі доведений борг Боржника перед Кредитором на заявлену суму (розрахунок якої є правильним), що виник внаслідок невиконання Боржником своїх зобов`язань за договором від 02.10.2020 про відступлення права вимоги. При цьому суди виходили з презумпції правомірності як вказаного правочину, так і попереднього договору про відступлення права вимоги від 24.01.2020 № 1/240120 через відсутність доказів визнання їх недійсними; а також врахували зазначення в оборотно-сальдовій відомості та фінансовій звітності Боржника заборгованості в сумі 202 000 000 грн 00 коп. перед ТОВ "Фінансова оферта" на підставі укладеного Боржником 23.10.2020 договору відступлення права вимоги та майнових прав, що не підтверджує нікчемність та неукладеність договору від 02.10.2020, про що стверджує Боржник.

3. Встановлені судами обставини

3.1. Боржник зареєстрований за адресою: 01010, м. Київ, вул. Московська, 15, оф. 22 з присвоєнням ідентифікаційного коду 43249891.

3.2. 24.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Оферта", як Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Апогей", як Новим кредитором було укладено Попередній договір про відступлення права вимоги № 1/240120, з подальшими змінами внесеними Додатковими угодами № 1 та № 2 від 02.10.2020, відповідно до пункту 3.1. якого (у редакції Додаткової угоди № 1 від 02.10.2020), Сторони зобов`язуються не пізніше 31.10.2020, укласти Основний договір на умовах, встановлених цим Договором.

За Основним договором, який буде укладений між Первісним кредитором та Новим кредитором, або фінансовою компанією, визначеною Новим кредитором, Первісний кредитор обов`язується передати (відступити) на користь Нового кредитора наявні у нього Права вимоги, а Новий кредитор прийме (набуде) такі Права вимоги, що входять до Пулу активів, детальний опис якого міститься в Протоколі електронних торгів (який є невід`ємною частиною цього Договору) і зобов`язується сплатити Первісному кредитору грошову суму, визначену в пункті 4.1.1. цього Договору, крім тієї частини прав вимоги, які прямо зазначені в п.3.2. цього Договору.

3.3. У пункті 1.2. Попереднього договору про відступлення права вимоги № 1/240120 від 24.01.2020 визначено, що Права вимоги - частина прав вимоги, які виникнуть у Первісного кредитора в майбутньому та які будуть передані Новому кредитору згідно з основним договором, який сторони укладуть відповідно до пункту 3.1. цього Договору, наявність та дійсність яких підтверджується відповідними договорами, що входять в Пул активів, детальний опис яких міститься в Протоколі електронних торгів № debtx_8908 (далі - Протокол електронних торгів), який є частиною цього Договору, крім тих прав вимоги, перехід яких не відбувається та не відбудеться за цим Договором або Основним договором згідно з пунктом 3.2. цього Договору.

3.4. Пунктом 4.1. Попереднього договору про відступлення права вимоги № 1/240120 від 24.01.2020 Сторони погодили, що після укладання цього Договору, Новий кредитор зобов`язаний сплатити Первісному кредитору грошову суду у розмірі 202 000 000 грн 00 коп. без ПДВ (далі - Ціна відступлення), в якості передоплати протягом 5 робочих днів з дня (дати) підписання цього Договору. Зазначена Ціна відступлення зараховується у якості оплати за Права вимоги по Основному договору.

3.5. 28.01.2020 ТОВ "Апогей" сплатив ТОВ "Фінансова оферта" ціну відступлення Права вимоги за Попереднім договором про відступлення права вимоги №1/240120 від 24.01.2020 у розмірі 202 000 000 грн 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.

3.6. 02.10.2020 між ТОВ "Апогей", як Первісним кредитором, та Боржником, як Новим кредитором було укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до пунктів 3.1.-3.3. якого, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, Первісний кредитор передав (відступив) на користь Нового кредитора, а Новий кредитор набув права вимоги до Первісного кредитора за Попереднім договором щодо укладання Основного договору. В результаті укладання даного Договору Новий кредитор набуває всі права, що належить Первісному кредитору за Попереднім договором. Перехід права від Первісного кредитора до Нового кредитора за цим Договором відбувається в моменту його підписання.

Первісний кредитор передає Новому кредитору права вимоги за Попереднім договором в момент підписання цього Договору. Перехід прав вимоги за Попереднім договором не вимагає підписання ніяких інших документів, угод та актів приймання-передачі (пункт 5.1. Договору про відступлення права вимоги від 02.10.2020).

3.7. Згідно з пунктами 4.1.-4.2. Договору про відступлення права вимоги від 02.10.2020 вартість прав, що відступаються Первісним кредитором на користь Нового кредитора, складає 400 000 000 грн 00 грн. без ПДВ.

Вартість прав сплачується Новим кредитором Первісному кредитору наступним чином: 4.2.1. - 202 000 000 грн 00 коп. без ПДВ - протягом 90 днів з дня укладання Основного договору між ТОВ "Фінансова Оферта" та Новим кредитором; 4.2.2. - 198 000 000, 00 грн. - протягом 180 днів з дня укладання Основного договору між ТОВ "Фінансова Оферта" та Новим кредитором.

3.6. Відповідно до пунктів 7.1.-7.4. Договору про відступлення права вимоги від 02.10.2020 у випадку порушення Договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

За прострочення виконання грошових зобов`язань Новий кредитор сплачує Первісному кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. За прострочення виконання грошового зобов`язання Новий кредитор зобов`язаний сплатити Первісному кредитору суму бору з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що у відповідності до статті 625 ЦК України є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань, що може стягуватись поряд з пенею. Грошові зобов`язання Нового кредитора вважаються простроченими в частині грошового зобов`язання, передбаченого пунктом 4.2.1. даного Договору - починаючи з 91 дня від дня укладання Основного договору між ТОВ "Фінансова Оферта" та Новим кредитором, а в частині грошового зобов`язання, передбаченого пунктом 4.2.2. даного Договору - починаючи з 181 дня від дня укладання Основного договору між ТОВ "Фінансова Оферта" та Новим кредитором.

3.7. 02.10.2020 між ТОВ "Фінансова Оферта" та ТОВ "Апогей" була укладена Додаткова угода № 2 до Попереднього договору про відступлення права вимоги № 1/240120 від 24.01.2020, в якій Сторони дійшли згоди про передання Новим кредитором своїх прав за Попереднім договором Боржнику зокрема, щодо укладення Основного договору та зарахування сплаченої Первісному кредитору у відповідності до пункту 4.1. Попереднього договору, грошової суми в рахунок оплати за Права вимоги по Основному договору.

3.8. 23.10.2020 між ТОВ "Фінансова Оферта", як Первісним кредитом та ТОВ "ФК "Монтале", як Новим кредитором був укладений Договір про відступлення права вимоги та майнових прав (Основний договір), посвідчений приватним нотаріусом КМНО Лігуном А.І. за реєстровим № 11612, в якому зазначено, що він укладений на виконання Попереднього договору про відступлення права вимоги № 1/240120 від 24.01.2020. Укладенням цього Договору Сторони підтверджують належне виконання ними Попереднього договору та відсутність будь-яких претензій щодо його виконання

3.9. Відповідно до пункту 3.1. Договору про відступлення права вимоги та майнових прав від 23.10.2020, в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, Первісний кредитор передав (відступив) на користь Нового кредитора, а Новий кредитор набув права вимоги Первісного кредитора, що входять в пул активів, детальний опис якого міститься в Протоколі електронних торгів № debtx_8908 від 03.01.2020 (далі - Протокол електронних торгів), який є частиною цього Договору, а також в Додатках № 1, 2, 3 до цього Договору.

3.10. Згідно з пунктами 4.1.-4.2. Договору про відступлення права вимоги та майнових прав від 23.10.2020, вартість прав, що відступаються Первісним кредитором на користь Нового кредитора, складає 202 000 000 грн 00 коп. без ПДВ. Вартість прав за цим Договором є сплаченою у повному обсязі шляхом зарахування грошової суми у розмірі 202 000 000 грн 00 коп. без ПДВ, у відповідності до пункту 4.1. Попереднього договору Первісному кредитору.

3.11. У зв`язку з неналежним виконанням Боржником зобов`язань за Договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020, відповідно до умов якого Боржник повинен був сплатити на користь ТОВ "Апогей" 400 000 000 грн 00 коп. (з яких - 202 000 000 грн 00 коп. повинні бути сплачені до 22.01.2021 включно, 198 000 000 грн 00 коп. до 22.04.2021 включно) - у Боржника перед ТОВ "Апогей" виникла заборгованість за цим Договором, яка в подальшому була відступлена ТОВ "Апогей" на користь інших кредиторів.

22.02.2021 між ТОВ "Апогей", як Первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк", як Новим кредитором було укладено Договір №1-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020.

Відповідно до пунктів 2.1.-2.2. Договору № 1-22/02 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань від 22.02.2021, відповідно до умов цього Договору Первісний кредитор передає (відступає) в повному обсязі Новому кредитору своє Право вимоги до Боржника за Договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020, Новий кредитор набуває Право вимоги та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги Ціну договору у порядку та строки, встановлені цим Договором. Право вимоги до Боржника, що передається (відступається) за цим Договором, становить в загальному розмірі 400 000 000,00 грн., які Боржник повинен сплатити на користь Первісного кредитора відповідно до умов Договору про відступлення прав вимоги від 02.10.2020.

Згідно з пунктом 1.1.4. цього Договору, право вимоги - право грошової вимоги до Боржника за Договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020 по сплаті Заборгованості за Договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020, строк платежу за якими настав чи виникне в майбутньому, а також інші права вимоги, що виникли або виникнуть за Договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020.

Сторони домовились, що Права вимоги включають всі права вимоги за Договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020, а також всі похідні вимоги з цього договору або такі, що випливають з нього, в тому числі, але не виключно: вимоги з нарахування та стягнення процентів, неустойки, штрафів, індексу інфляції, трьох відсотків річних та/або збитків, тощо.

3.12. 18.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк", як Первісним Кредитором та Кредитором (ініціюючим кредитором) як Новим кредитором було укладений Договір №1-18/03 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020.

Відповідно до пунктів 2.1.-2.2. Договору № 1-18/03 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань від 22.02.2021, Первісний кредитор передає (відступає) в повному обсязі Новому кредитору своє Право вимоги до Боржника за Договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020, а Новий кредитор набуває Право вимоги та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги Ціну договору у порядку та строки, встановлені цим Договором. Право вимоги до Боржника, що передається (відступається) за цим Договором, становить 398 000 000 грн 00 коп., які Боржник повинен сплатити на користь Первісного кредитора відповідно до умов Договору про відступлення прав вимоги від 02.10.2020.

Згідно з пунктом 1.1.4. Договору №1-18/03 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань від 18.03.2021, право вимоги - право грошової вимоги до Боржника за Договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020 по сплаті Заборгованості за Договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020, строк платежу за якими настав чи виникне в майбутньому, а також інші права вимоги, що виникли або виникнуть за Договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020. Сторони домовились, що Права вимоги включають всі права вимоги за Договором про відступлення права вимоги від 02.10.2020, а також всі похідні вимоги з цього договору або такі, що випливають з нього, в тому числі, але не виключно: вимоги з нарахування та стягнення процентів, неустойки, штрафів, індексу інфляції, трьох відсотків річних та/або збитків, тощо. Право вимоги належить Первісному кредитору на підставі Договору №1-22/02 від 22.02.2021 року про відступлення права вимоги грошових зобов`язань укладеного між ним та ТОВ "Апогей".

3.13. В оборотно-сальдовій відомості та фінансовій звітності ТОВ "ФК "Монтале" наявна кредиторська заборгованість за договором про відступлення права вимоги та майнових прав від 23.10.2020 перед ТОВ "Фінансова оферта" в сумі 202 000 000 грн 00 коп.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. 20.12.2022 Боржник подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 і ухвалити нове рішення, яким відмовити Кредитору у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Згідно з аргументами Боржника в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень неправильно застосували норми статей 18, 24 Закону України "Про іпотеку", частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), частини другої статті 215 частини першої статті 220, частини першої статті 598, частини третьої статті 635 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) - без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019, в постановах Верховного Суду, а саме: від 15.03.2018 у справі № 616/137/16-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, від 18.03.2021 у справі № 911/1922/20, від 19.07.2022 у справі № 904/4790/21, оскільки не надали оцінки та не перевірили доводи Боржника у відзиві щодо нікчемності правочину - попереднього договору про відступлення права вимоги від 24.01.2020 № 1/240120, на підставі якого укладено спірний договір про відступлення права вимоги від 02.10.2020, про наявність якого Боржник дізнався лише із заяви Кредитора у цій справі, що свідчить про існування між сторонами спору про право і виключає підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.

Нікчемність попереднього договору про відступлення права вимоги від 24.01.2020 № 1/240120 Боржник стверджує з огляду на факт недотримання при його укладенні нотаріальної форми посвідчення, тоді як його предмет (Пул активів, до якого входили кредитні договори, договори забезпечення, в тому числі договори іпотеки) вимагає письмової форми та нотаріального посвідчення при укладенні правочину з відступлення прав вимоги.

5.2. Скаржник також вказує на неправильне застосування судами частини третьої статті 635 ЦК України, оскільки не враховані висновки в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 607/15301/18 та постанові Верховного Суду України від 07.07.2009 у справі № 3-2395кк09/5/19, тоді як наслідком порушення того строку укладення Основного договору, який був визначений умовами Попереднього договору, є припинення зобов`язання за ним незалежно від причин неукладення основного договору у встановлений попереднім договором строк, а основний договір, укладений після спливу такого строку, є нікчемним.

Про ці обставини, а також про подання позовної зави у справі № 910/18376/20 (918/641/22) з ухвалою від 05.09.2022 про її прийняття Боржник повідомляв суди, однак ці аргументи не були взяті судами до уваги.

5.3. Крім цього Боржник вказує на ухвалення судових рішень на підставі недопустимих доказів з огляду надання у справу копії договору про відступлення права вимоги від 02.10.2020, оригінал якого у Кредитора відсутній, оскільки його копія була передана від ТОВ "ФК "Артфінброк" Кредитору при укладенні між ними 18.03.2021 договору (про відступлення права вимоги) з оформленням передачі документів за ним згідно з актами приймання-передачі.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1. Згідно з аргументами Кредитора у відзиві на касаційну скаргу він заперечує вимоги в скарзі та загалом погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями, як правомірними та обґрунтованими, з мотивів, викладених в цих рішеннях, додаючи, що:

- про наявність спору про право, як підставу для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, свідчить звернення із позовом щодо оспорення обставин, на яких ґрунтуюся кредиторські вимоги, до подання ініціюючим кредитором заяви про порушення справи про банкрутство, тоді як Боржник звернувся із позовом до Кредитора після подання ним відповідної заяви у цій справі;

- Боржник своїми діями з укладення 23.10.2020 основного договору з відступлення права вимоги на виконання попереднього договору від 24.01.2020 спростовує власний довід щодо нікчемності цього попереднього договору;

- аргумент скаржника про підробку та ненадання у справу оригіналу договору від 02.10.2020 спростовується фактом дослідження судом оригіналу цього договору, а також фактом укладення Боржником 23.10.2020 основного договору з відступлення права вимоги, в якому також є посилання на договір від 02.10.2020.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо критеріїв "спору про право" у справі про банкрутство

7.1. Суди встановили, що предметом судового розгляду стали вимоги Кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, а предметом спору - підстави для відкриття цієї справи через їх заперечення Боржником внаслідок стверджуваного ним "спору про право" між сторонами, оскільки Боржник заперечує право вимоги Кредитора, набуте ним внаслідок вчинення низки правочинів з його відступлення, зміст якого складає грошова вимога, що випливає із зобов`язання Боржника оплатити вартість тих прав (щодо Пулу активів, до якого входили кредитні договори, договори забезпечення, в тому числі договори іпотеки) щодо відступлення/набуття яких був укладений Попередній договір та на виконання якого укладений Основний договір.

7.2. У зв`язку із цим Суд звертається до нормативного регулювання підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство та визначених законом критеріїв, за якими вимоги кредитора відносяться до таких, що свідчать про наявність спору про право, що підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

7.3. Відповідно до преамбули КУзПБ він встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Положення статті 1 КУзПБ визначають кредитора як юридичну або фізичну особу, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника тощо; а грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.

За змістом цієї статті перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Підставою для відмови у відкритті провадження у справі за положеннями частини шостої статті 39 КУзПБ, зокрема є те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

7.4. Отже, з урахуванням також положень КУзПБ: статті 1 (щодо визначення неплатоспроможності, грошового зобов`язання, його складу), частини першої, другої статті 34 (щодо вимог до форми та змісту заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), частини першої статті 35, частин першої - п`ятої статті 39 (щодо порядку відкриття провадження у справі про банкрутство), завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 КУзПБ; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Суд зауважує, що встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 у справі №910/4658/20.

Суд також враховує висновок Верховного Суду у постанові від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19: "у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження".

7.5. Звідти, враховуючи також положення статей 13 73 74 ГПК України щодо порядку розподілу між сторонами тягаря доказування у господарському процесі, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції, сформульованої судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 з посиланням на також на висновки Верховного Суду в постанові від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

Отже, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19 та від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20.

7.6. Крім цього, свідченням наявності спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 КузПБ, можуть бути заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора).

Щодо процесуального значення моменту звернення боржника із таким позовом для вирішення, чи існує між кредитором та боржником "спір про право", Суд наголошує, що звернення із вказаним позовом до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право у розумінні положень частини шостої статті 39 КУзПБ.

У цих висновках Суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду в питанні визначення критеріїв для вимог кредитора, за якими існує спір про право, сформульованої, зокрема в постановах від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20, від 10.02.2022 у справі № 917/827/21.

7.7. Водночас, сам по собі момент звернення із позовом (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), зокрема, після подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (за умови, що це звернення мало місце до дати проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство), не має остаточно-визначального характеру, оскільки на існування цього спору можуть вказувати також інші фактори та докази, зокрема:

- характер та зміст заперечень боржника проти вимог про відкриття провадження у справі про банкрутство (заперечення факту виникнення та існування боргу у конкретних правовідносинах або факту виникнення цих правовідносин, або особи кредитора тощо);

- хронологія обставин та фактів, що передували виникненню спору - правовідносини та обставини, якщо вони мали місце до ініціювання справи про банкрутство боржника (листування між сторонами із запереченням боржником боргу, заявленого кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство), обставини та підстави виникнення цього боргу, набуття кредитором відповідних прав тощо.

7.8. Виходячи з встановлених судами обставин справи (пункти 3.1-3.13) предметом заперечуваної Боржником вимоги Кредитора у цій справі є заявлена вартість прав на Пул активів за кредитними угодами тощо, зобов`язання з оплати яких у Боржника саме Кредитору стверджується останнім з підстав:

- узгодження умов щодо оплатного характеру заміни сторони (нового кредитора) за Попереднім договором: з ТОВ "Апогей" на Боржника;

- відповідно, виникнення у відчужувача (ТОВ "Апогей") права вимагати від Боржника здійснення цієї оплати;

- подальшої неодноразової передачі права вимоги щодо цієї оплати шляхом вчинення низки правочинів з відступлення права вимоги.

7.9. Водночас, за змістом доводів Боржника як в касаційній скарзі (пункти 5.1, 5.2), так і у відзиві на заяву Кредитора, а саме щодо нікчемності правочину - Попереднього договору про відступлення права вимоги від 24.01.2020 № 1/240120, на підставі якого укладено спірний договір про відступлення права вимоги від 02.10.2020, про наявність якого Боржник, за його твердженням, дізнався лише із заяви Кредитора у цій справі, Боржник заперечує не стільки виникнення власного зобов`язання у правовідносинах у зв`язку із набуттям ним права вимоги щодо Пулу активів (до якого входили кредитні договори, договори забезпечення, в тому числі договори іпотеки), а заперечує особу кредитора, яка має право вимоги щодо цього зобов`язання - а саме права вимагати від Боржника оплати вартості набутого ним права вимоги.

У зв`язку із цим Суд зазначає про таке.

7.10. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; а якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Крім цього, згідно з частиною другою статті 518 цього Кодексу якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Отже, наведені положення щодо правил заміни кредитора у зобов`язанні допускають, що боржник може бути необізнаний щодо здійснення заміни особи кредитора у зобов`язанні до моменту отримання боржником повідомлення про таку заміну та/або до пред`явлення боржнику вимоги новим кредитором, у зв`язку із чим боржник наділений правом заперечувати проти вимоги нового кредитора.

7.11. Між тим, суди, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, наведеного не врахували, оскільки, попри встановлені обставини справи щодо підстав виникнення вимог Кредитора до Боржника (пункти 3.1-3.12):

- не надали оцінку доводам Боржника у відзиві на заяву Кредитора про нікчемність правочину - попереднього договору про відступлення права вимоги від 24.01.2020 № 1/240120,

- не надали оцінку змісту та підставам заявлених Боржником позовним вимогам у справі № 910/18376/20 (918/641/22) із запереченням/оспоренням низки правочинів (всього ланцюгу), внаслідок вчинення яких саме Кредитор набув право вимоги до Боржника;

- не надали оцінку в контексті положень частини другої статті 518 ЦК України доказами у справі, а саме відомостям в оборотно-сальдовій відомості та фінансовій звітності Боржника щодо кредиторської заборгованості за договором про відступлення права вимоги та майнових прав від 23.10.2020 в сумі 202 000 000 грн 00 коп. саме перед ТОВ "Фінансова оферта" (пункт 3.13);

- не дослідили докази та не встановили обставин щодо моменту отримання Боржником відомостей стосовно особи Кредитора та факту укладення оспорюваного Боржником договору про відступлення права вимоги від 02.10.2020;

- не дослідили докази та не встановили обставин, чи мало місце листування та/або заявлення Кредитором вимог до Боржника до подання у цій справі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство;

що у своєї сукупності унеможливило встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення судом питань щодо встановлення належної особи кредитора за грошовим зобов`язанням у заявлених Кредитором правовідносинах з Боржником, щодо існування між сторонами у цій справі "спору про право", який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, та, відповідно, щодо існування підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.

Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржника у відповідній частині (пункт 5.1).

У зв`язку із викладеним Суд зазначає про передчасність висновку судів в оскаржуваних рішеннях про відсутність між сторонами "спору про право" у розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ та про доведеність доказами у справі підстав для відкриття провадження у цій справі про банкрутство.

7.12. Поряд з цим Суд відхиляє аргументи скаржника (пункти 5.1, 5.2, 5.3) в тій їх частині, в якій Боржник заперечує законність вчинення та наводить підстави для заперечення відповідних правочинів, оскільки ці аргументи вимагають від Суду оцінки дійсності/укладеності/нікчемності угод, що опосередковували та стали підставою для заявлення Кредитором вимог до Боржника, з вирішенням відповідного спору, що перебуває поза межами повноважень касаційного суду, оскільки вимагає від Суду встановлення нових обставин справи та переоцінки доказів, що не відповідає тим межам повноважень суду касаційної інстанції при розгляді справи, що визначені, зокрема, положеннями частини другої статті 300 ГПК України.

7.13. Враховуючи викладене, визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, та з урахуванням положень пункту 2 частини першої статті 308 та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України, Суд доходить висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення судів першої і апеляційної інстанцій - скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

7.14. Дійшовши висновку про направлення справи на новий розгляд, Суд не здійснює розподіл судових витрат у справі.

Керуючись статтями 129 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монтале" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі № 910/5056/22 скасувати.

3. Справу № 910/5056/22 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк