Історія справи

Постанова ВГСУ від 26.02.2015 року у справі №50/25-б
Постанова КГС ВП від 03.02.2022 року у справі №50/25-б
Ухвала КГС ВП від 25.12.2019 року у справі №50/25-б
Постанова ВГСУ від 14.04.2016 року у справі №50/25-б

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 50/25-б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

Міністерства оборони України: Спорий І. Г.,

ТОВ "Виробниче об`єднання "Лім-Україна": Міщенко Л. І.,

ТОВ "Спецмехбуд 21": Лазько С. В., Парицька Н. О.,

ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі": Оксамитний М. М.,

ТОВ "Крупець-Будінвест-С": Скубенич М. Д.,

арбітражний керуючий Пилипенко В. В. (особисто),

Офісу Генерального прокурора: Грищенко М. А.,

Міністерства юстиції України: Круцюк А. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019

у складі колегії суддів: Грека Б. М. - головуючого, Пантелієнка В. О., Майданевича А. Г.

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2019

у складі судді Івченко А. М.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "ЛІМ - Україна"

до Державної установи "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України

про визнання банкрутом

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст обставин справи

1. У грудні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "ЛІМ - Україна" (далі - ТОВ "Виробниче об`єднання "ЛІМ - Україна") звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Державної установи "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України (далі - ДУ "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України, боржник).

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2010 порушено провадження у справі № 50/25-б про банкрутство ДУ "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2011 у справі № 50/25-б затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 22 176 304,29 грн.

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2012 у справі № 50/25-б введено процедуру санації боржника та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Микитьона В. В.

5. Постановою Господарського суду міста Києва від 10.01.2017 у справі № 50/25-б, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017, припинено процедуру санації ДУ "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України (ідентифікаційний код - 07763913); визнано ДУ "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пилипенка В. В.; вирішено інші процедурні питання.

6. Постановою Вищого господарського суду України від 13.06.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 та постанову Господарського суду міста Києва від 10.01.2017 у справі № 50/25-б скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

7. 17.04.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого санацією про затвердження винагороди арбітражного керуючого та витрат, понесених за період з 01.11.2014 по 31.04.2018 та згодом, 16.01.2019, клопотання про затвердження винагороди та витрат понесених керуючим санацією.

8. 27.03.2019 на адресу місцевого господарського суду від керуючого санацією надійшло клопотання про затвердження плану санації.

9. 23.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого санацією про затвердження винагороди арбітражного керуючого та витрат понесених за період з 01.11.2014 по 30.06.2019 у сумі 431 337,63 грн.

10. 24.07.2019 на адресу Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Київенерго" (далі - АТ "Київенерго") та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі") надійшла заява про заміну сторони її правонаступником.

11. Крім того, 24.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Міністерства оборони України, в яких міністерство просить суд закрити провадження у справі № 50/25-б.

12. В обґрунтування підстав для закриття провадження у справі Міністерством оборони України посилається на утворення 70 управління начальника робіт з порушенням норм законодавства та порядку його утворення як юридичної особи; відсутність оригіналів первинних бухгалтерських документів, як письмових доказів про виникнення та існування кредиторської заборгованості боржника перед кредиторами; нікчемність договору про зворотну фінансову допомогу від 25.07.2008 № 16-08 між Центральним територіальним управлінням капітального будівництва та ДУ "70 Управління начальника робіт". Крім того Міністерство оборони України вказує, що боржник не внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відтак наведена обставина є достатньою підставою для закриття провадження у справі про банкрутство ДУ "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

13. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі № 50/25-б задоволено клопотання керуючого санацією від 23.07.2019 про затвердження винагороди арбітражного керуючого та витрат понесених за період з 01.11.2014 по 30.06.2019 у сумі 431 337,63 грн; затверджено винагороду та витрати понесені за період з 01.11.2014 по 30.06.2019 у сумі 431 337,63 грн за виконання обов`язків керуючого санацією ДУ "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України арбітражного керуючого Пилипенка В. В.; клопотання керуючого санацією від 17.04.2018 та від 16.01.2019 про затвердження винагороди та витрат керуючого санацією залишено без розгляду; у задоволенні клопотання від 26.03.2019 № 02-08/25 про затвердження плану санації відмовлено; задоволено заяву АТ "Київенерго" та ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" про заміну сторони її правонаступником; замінено кредитора у справі № 50/25-б ПАТ "Київенерго" в частині кредиторських вимог в сумі 94 746,29 грн, визнаних ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2011 на його правонаступника ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі"; провадження у справі № 50/25-б припинено; у задоволенні клопотання про продовження процедури санації ДУ "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України та повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Пилипенка В. В. у справі 50/25-б на шість місяців відмовлено.

14. Ухвала місцевого господарського суду в частині припинення провадження у справі мотивована, зокрема, не включенням боржника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є прямою підставою для припинення провадження у цій справі відповідно до імперативної норми статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство, в редакції чинній до 19.01.2013).

15. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі № 50/25-б скасовано в частині припинення провадження у справі та в частині відмови у задоволенні клопотання про продовження процедури санації боржника та арбітражного керуючого Пилипенка В. В., в іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 залишено без змін.

16. Постанова апеляційного господарського суду мотивована наявністю факту включення боржника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та передчасністю висновку суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі, а відтак і висновку суду щодо відмови у задоволенні клопотання про продовження процедури санації боржника.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

17. Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду в частині задоволення клопотання арбітражного керуючого санацією від 23.07.2019 про затвердження винагороди та затвердження винагороди, а також з постановою апеляційного господарського суду повністю Міністерство оборони України звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою з вимогою їх скасувати.

РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. 25.11.2019 Міністерство оборони України поштовим відправленням через Північний апеляційний господарський суд звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі № 50/25-б.

19. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 50/25-б визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2019.

20. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В. Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 50/25-б визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Білоуса В. В., Огородніка К. М., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2019.

21. Ухвалою Верховного Суду від 24.12.2019 задоволено клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та поновлено цей строк; відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги та залишено останню без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги; зобов`язано скаржника надіслати учасникам у справі копії касаційної скарги листом з описом вкладення та надати суду такі докази.

22. 13.01.2020 на адресу суду від скаржника надійшло клопотання з долученим до нього на виконання ухвали суду від 24.12.2019 доказами на підтвердження сплати судового збору та докази направлення копії касаційної скарги учасникам у справі.

23. Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 50/25-б за касаційною скаргою Міністерства оборони України; розгляд касаційної скарги призначено на 06.02.2020.

24. 03.02.2020 на адресу Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехбуд 21" (далі - ТОВ "Спецмехбуд 21") надійшов відзив на касаційну скаргу від 03.02.2020 № 21, в якому кредитором не погоджується із доводами касаційної скарги Міністерства оборони України та просить суд постанову апеляційного господарського суду від 17.10.2019 та ухвалу місцевого господарського суду від 24.07.2019 у справі № 50/25-б в частині не скасованих пунктів 1 - 6 резолютивної частини цієї ухвали залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

25. 04.02.2020 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання "Лім-Україна" (далі - ТОВ "Виробниче об`єднання "Лім-Україна") надійшов відзив на касаційну скаргу від 04.02.2020 № 2002-04/1, в якому кредитор зазначає про відсутність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції від 17.10.2019 та обґрунтованість скасування ухвали місцевого господарського суду від 24.07.2019.

26. У судове засідання 06.02.2020 з`явилися представники Міністерства оборони України, ТОВ "Виробниче об`єднання "Лім-Україна", ТОВ "Спецмехбуд 21", ПАТ "ДТЕК Київські Електромережі", ТОВ "Крупець-Будінвест-С", Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора та арбітражний керуючий Пилипенко В. В., які надали пояснення у справі.

27. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників решти учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

(Міністерство оборони України)

28. Міністерство оборони України в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судами норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, таке:

- висновок суду апеляційної інстанції про передчасність припинення місцевим господарським судом провадження у справі про банкрутство є помилковим у зв`язку з тим, що ДУ "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не значиться;

- апеляційним господарським судом залишено без розгляду та не надано оцінку питання правомірності нарахування арбітражному керуючому заробітної плати. Документи щодо витрат (заробітної плати) судом першої інстанції не досліджувались;

- судом апеляційної інстанції не враховано статус майна ДУ "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України.

Доводи ТОВ "Спецмехбуд 21"

29. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Спецмехбуд 21" не погоджується із доводами касаційної скарги Міністерства оборони України та просить суд відмовити у задоволенні скарги, зокрема, з огляду на таке:

- висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для припинення провадження у справі є помилковими, оскільки із наявних матеріалів справи судом достеменно встановлено факт включення боржника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- апеляційним господарським судом законно та обґрунтовано скасовано ухвалу суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі та відмови у задоволенні клопотання про продовження процедури санації боржника;

- заявлені скаржником вимоги в частині оскарження ухвали місцевого господарського суду (пункти 1, 2 резолютивної частини ухвали) щодо нарахування арбітражному керуючому заробітної плати не підлягають розгляду в касаційному перегляду, оскільки ухвала в цій частині не переглядалась в апеляційному порядку.

Доводи ТОВ "Виробниче об`єднання "Лім-Україна"

30. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Виробниче об`єднання "Лім-Україна" зазначає про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Міністерства оборони України, зазначаючи, що належність установі та організації одного і того ж ідентифікаційного коду свідчить про одну і ту ж юридичну особу та відсутність підстав для закриття провадження у справі. Крім того ТОВ "Виробниче об`єднання "Лім-Україна" вказує про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи. Також відзначає про залишення поза увагою судом апеляційної інстанції відсутності оригіналів первинних бухгалтерських документів, як письмових доказів виникнення кредиторської заборгованості ДУ "70 Управління начальника робіт" перед Центральним територіальним управлінням капітального будівництва та ТОВ "Спецмехбуд 21".

Доводи інших учасників справи

31. Від інших учасників відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

32. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

34. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

35. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду першої та апеляційної інстанції

Щодо касаційного оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 в частині задоволення клопотання та затвердження винагороди й витрат арбітражного за виконання обов`язків керуючого санацією у справі (пункти 1, 2 резолютивної частини ухвали)

36. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

37. Пунктом 9 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

38. Відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

39. Отже, ухвали місцевого господарського суду підлягають касаційному оскарженню тільки після їх перегляду в апеляційному порядку. Оскарження ухвали господарського суду першої інстанції, що не переглядалась в апеляційному порядку суперечить вимогам процесуального законодавства щодо оскарження судових рішень в касаційному порядку.

40. Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

41. Як убачається зі змісту касаційної скарги, об`єктом касаційного оскарження у цій справі Міністерством оборони України визначено ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 в частині задоволення клопотання та затвердження винагороди й витрат арбітражного за виконання обов`язків керуючого санацією у справі (пункти 1, 2 резолютивної частини ухвали).

42. Водночас з наявних матеріалів справи та інформації наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень слідує, що ухвала Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі № 50/25-б у цій частині в апеляційному порядку не переглядалась.

43. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

44. Статтею 296 ГПК України визначені підстави для закриття касаційного провадження.

45. Втім, хоча стаття 296 ГПК України не містить такої підстави для закриття касаційного провадження, яке помилково відкрите, однак у даному випадку процесуально вірними будуть дії суду касаційної інстанції щодо закриття касаційного провадження у відповідній частині, оскільки касаційне провадження у цій справі було відкрите з перегляду оскаржуваних судових рішень, у тому числі в тій частині, яка не підлягає оскарженню, і у разі касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень в цій частині суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 27.08.2019 у справі № 913/982/14 та від 10.09.2019 у справі № 914/3604/15).

46. За таких обставин Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України в частині оскарження Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі № 50/25-б щодо задоволення клопотання та затвердження винагороди й витрат арбітражного керуючого за виконання обов`язків керуючого санацією у справі (пункти 1, 2 резолютивної частини ухвали).

Щодо касаційної скарги Міністерства оборони України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 50/25-б

47. Розглядаючи доводи скаржника в цій частині, які зводяться до посилання на помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо скасування ухвали місцевого господарського про припинення провадження у справі на підставі статті 40 Закону про банкрутство (в редакції чинній до 19.01.2013), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виходить з такого.

48. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

49. За приписами частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

50. Згідно встановлених обставин справи на момент ухвалення рішень судів попередніх інстанцій провадження у справі про банкрутство ДУ "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України перебувало на стадії процедури санації боржника, введеної у період дії Закону про банкрутство № 2343-XII в редакції, яка діяла до 19.01.2013 та з урахуванням 11 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2343-XII підлягає застосуванню до правовідносин у цій справі.

51. Постановляючи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство ДУ "70 Управління начальника робіт", суд першої інстанції як на підставу припинення послався на невключенням боржника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відтак дійшов висновку про припинення провадження у справі на підставі статті 40 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013.

52. Однак такий висновок суд першої інстанції є передчасним та зробленим без належного урахування правових норм та обставин цієї справи.

53. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо: боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб`єктів підприємницької діяльності.

54. Отже, умовою застосування вказаної норми Закону є наявність фактичних обставин, які підтверджують невключення боржника до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

55. Згідно із частиною першою статті 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

56. Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об`єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом (частини перша, третя статті 83 ЦК України).

57. Частинами першою, четвертою статті 89 ЦК України передбачено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

58. Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон про державну реєстрацію) державна реєстрація базується на таких основних принципах, зокрема, публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

59. У пунктах 1, 2, 3, 10, 19 частини другої статті 9 Закону про державну реєстрацію вказано, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код); організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи; дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі.

60. Згідно з пунктом 2 Положення "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118 (далі - Положення) суб`єктами Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - Реєстр) є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що находяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства (далі - суб`єкти).

61. Відповідно до пунктів 3, 4 Положення Реєстр ведеться з метою забезпечення єдиного державного обліку та ідентифікації суб`єктів. Інформаційний фонд Реєстру містить такі дані: ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб`єкта.

62. Згідно з пунктом 6 Положення ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним.

63. Аналіз викладеного свідчить, що ідентифікаційний код юридичної особи - це індивідуальний унікальний номер, присвоєний юридичній особі уповноваженим органом державної влади, який відрізняє (ідентифікує) певну юридичну особу серед інших.

64. Згідно із частиною першою статті 7 Закону про державну реєстрацію Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

65. За змістом частин 1, 4 статті 10 Закону про державну реєстрацію якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

66. Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 1657/5 (далі - Порядок) відомості з Єдиного державного реєстру надаються за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу та містять обов`язкове посилання на Єдиний державний реєстр, крім документів, що містяться в реєстраційній справі та надаються у паперовій формі.

67. У підпункті 1 пункту 2 розділу V Порядку зазначено, що пошук відомостей в Єдиному державному реєстрі через портал електронних сервісів здійснюється за такими критеріями щодо юридичної особи - найменування або ідентифікаційний код юридичної особи.

68. Втім наведеного місцевий господарський суд не врахував та обмежився під час з`ясування стану відомостей щодо включення боржника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб із застосуванням критерію пошуку: "Державна установа "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України". Тобто застосовуючи критерій пошуку юридичної особи за тотожною організаційно-правовою формою та назвою юридичної особи за результатом якого було з`ясовано відсутність такої юридичної особи.

69. Водночас у ході перевірки стану відповідних відомостей суд першої інстанції залишив поза увагою такий критерій пошуку юридичної особи як ідентифікаційний код, який є індивідуальним унікальним номером, присвоєним юридичній особі під час державної реєстрації, який її відрізняє серед інших юридичних осіб та зберігається за нею протягом усього періоду її існування і є єдиним.

70. Разом з тим, як обґрунтовано звернуто увагу апеляційним господарським судом, самим судом першої інстанції в ухвалі від 18.02.2011 у цій справі встановлено, що за ідентифікаційним кодом юридичної особи 07763913 зареєстрована юридична особа, повне найменування якої - Державна організація (установа, заклад) "70 Управління начальника робіт" та скорочене найменування "70 УНР".

71. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру боржник зареєстрований Шевченківською РДА у місті Києві як Державна організація за адресою: 04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема 59.

72. Аналогічні відомості встановлено судом першої інстанції за результатом пошук відомостей в Єдиному державному реєстрі через портал електронних сервісів. Зокрема, як вказано в ухвалу суду першої інстанції, судом в судовому засіданні досліджено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та встановлено, що за ідентифікаційним кодом юридичної особи 07763913 зареєстрована юридична особа, повне найменування якої - Державна організація (установа, заклад) "70 Управління начальника робіт".

73. Отже, як вірно зазначено апеляційним господарським судом, наведені вище обставини підтверджують наявний факт включення боржника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

74. З урахуванням викладеного, висновок суду апеляційної інстанції щодо скасування ухали місцевого господарського суду в частині припинення провадження та відмови у задоволенні клопотання про продовження процедури санації у справі (пункти 7, 8 резолютивної частини ухвали) як постановленої передчасно є правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства.

75. Доводи скаржника щодо наявності підстав для закриття провадження у справі висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та є такими, що не узгоджуються з матеріалами справи, які свідчать про відсутність підстав для припинення провадження у цій справі.

76. Судом не надається оцінка аргументам ТОВ "Виробниче об`єднання "Лім-Україна" щодо залишення поза увагою судом апеляційної інстанції відсутності оригіналів первинних бухгалтерських документів, як письмових доказів виникнення кредиторської заборгованості ДУ "70 Управління начальника робіт" перед Центральним територіальним управлінням капітального будівництва та ТОВ "Спецмехбуд 21", оскільки відповідні аргументи не стосуються об`єкту касаційного оскарження у цій справі, яким є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду в частині припинення провадження у справі на підставі статті 40 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 та не впливають на правильність прийнятого судового рішення апеляційним господарським судом.

Щодо суті касаційної скарги

77. Доводи Міністерства оборони України наведені в скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

78. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

79. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

80. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

Щодо судових витрат

81. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 50/25-б витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норми права

82. Ухвали місцевого господарського суду підлягають касаційному оскарженню тільки після їх перегляду в апеляційному порядку. Оскарження ухвали господарського суду першої інстанції, що не переглядалась в апеляційному порядку суперечить вимогам процесуального законодавства щодо оскарження судових рішень в касаційному порядку.

83. У ході з`ясування стану відомостей щодо включення боржника до Єдиного державного реєстру юридичних осіб за відсутності яких настають наслідки передбачені пунктом 1 частини першої статті 40 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 слід враховувати такий критерій пошуку юридичної особи як ідентифікаційний код, який є індивідуальним унікальним номером, присвоєним юридичній особі під час державної реєстрації, що відрізняє її серед інших юридичних осіб та зберігається за нею протягом усього періоду її існування і є єдиним.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження у справі № 50/25-б за касаційною скаргою Міністерства оборони України в частині оскарження пунктів 1, 2 ухвали Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 закрити.

2. Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 50/25-б залишити без задоволення.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 50/25-б залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

К. М. Огороднік