Історія справи
Постанова КАС ВП від 31.10.2023 року у справі №160/23971/21Постанова КАС ВП від 31.10.2023 року у справі №160/23971/21
Постанова КАС ВП від 31.10.2023 року у справі №160/23971/21

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №160/23971/21
адміністративне провадження № К/990/13796/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №160/23971/21
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В., суддів: Сафронової С.В., Ясенової Т.І.)
У С Т А Н О В И В :
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. 30 листопада 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, скаржник), в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 грудня 2019 року по 11 листопада 2021 року включно;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 грудня 2019 року по 11 листопада 2021 року включно.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 83866,61 грн (вісімдесят три тисячі вісімсот шістдесят шість гривень шістдесят одна копійка).
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу на Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
4.1 Ухвала суду мотивована тим, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідачем отримано 21 лютого 2022 року, а з апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду 14 жовтня 2022 року.
5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року.
6. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач не використав своє право на звернення до суду апеляційної інстанції із обґрунтованою заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. Не погоджуючись із зазначеними судовим рішеннями, відповідач. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
8. Крім того, відповідач наголошує на те, що відповідач перебуває у складі Збройних Сил України, які в свою чергу, переведені на воєнний стан. З 24 лютого 2022 року і по теперішній час особливий склад приймає участь у воєнних діях.
9. Відзив на касаційну скаргу позивачем не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 до Верховного Суду надійшла 18 квітня 2023 року.
11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 квітня 2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
12. Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху підстав несплати судового збору за подання касаційної скарги.
13. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2023 року відмовлено Військовій частині НОМЕР_1 у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору. Продовжено Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги зазначених в ухвалі Верховного Суду від 08 травня 2023 року, а саме в частині надання суду документа про сплату судового збору в розмірі встановленому Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
14. Верховний Суд ухвалою від 24 липня 2023 року відкрив касаційне провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року у справі №160/23971/21.
15. Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
17. Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
18. Частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
19. Відповідно до частин другої-третьої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
20. Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
21. Пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
22. Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
23. Судом встановлено, що суд апеляційної інстанції перевіривши дотримання вимог процесуального законодавства при поданні апеляційної скарги, виніс ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, яка були надіслані на адресу відповідача.
24. Ухвала суду мотивована тим, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідачем отримано 21 лютого 2022 року, а з апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду 14 жовтня 2022 року.
25.Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року скаржник отримав 22 листопада 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак у встановлений судом строк із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин для такого поновлення не звернувся.
26. Таким чином, останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, було 02 грудня 2022 року.
27. Станом на 19 квітня 2022 року (дата постановлення оскаржуваної ухвали) вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху скаржником не було виконано, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано.
28. Водночас, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
29. Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
30. Таким чином відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.
31. За таких обставин, оскільки скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.
32. Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії, заява № 303-A, пункт 29).
33. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
34. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судом апеляційної інстанцій ухвалено законно і обґрунтовано рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
35. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 352 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,-
ПОСТАНОВИВ
1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року у справі №160/23971/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко