Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2020 року

Київ

справа №820/5927/16

адміністративне провадження №К/9901/18434/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Івашківський спиртзавод» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2017 (судді: Кононенко З.О. (головуючий), Бондар В.О., Калитка О.М.) у справі № 820/5927/16 за позовом Державного підприємства «Івашківський спиртзавод» до Харківської митниці Державної фіскальної служби України у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Державне підприємство «Івашківський спиртзавод» (далі - позивач, ДП «Івашківський спиртзавод») звернулось до суду з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби України у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби України, викладене в формі листа від 29.09.2016 року № 7105/00-2/20-70-19-02 щодо відкликання листа від 11.07.2016 року № 5263/00-1/20-70-19-01 від 11.07.2016 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є безпідставним, необґрунтованим, протиправним, таким, що порушує права, свободи та інтереси позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постаново Харківського окружного адміністративного суду від 30.11. 2016 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби України, викладене в формі листа від 29.09.2016 року № 7105/00-2/20-70-19-02 щодо відкликання листа від 11.07.2016 № 5263/00-1/20-70-19-01 від 11.07.2016.

4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того що лист № 7105/00-2/20-70-19-02 від 29.09.2016 року про відкликання листа від 11.07.2016 року № 5263/00-1/20-70-19-01 є рішенням Харківської митниці Державної фіскальної служби України, яке породжує відповідні правовідносини та прийнятне ним всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси платника податків.

5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

6. Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив зокрема, з того, що оскаржуваний лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не породжує для позивача відповідні правовідносини. Міністерство доходів і зборів України, як центральний орган виконавчої влади, що забезпечував формування та реалізацію державної податкової і митної політики мав виключні повноваження щодо ведення УКТЗЕД, та адміністрування податків (зокрема і акцизного податку) уповноважив митні органи крім здійснення класифікації товарів для митних цілей, також здійснювати класифікацію товару згідно з УКТЗЕД для цілей нарахування акцизного податку та надавати відповідну інформацію у формі довідки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2016.

8. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. 26.01.2016 Харківською митницею ДФС отримано запит від Головного управління ДФС у Харківській області від 26.01.2016 № 1024/7/20-40-21-01-21, складений на підставі Порядку № 232 стосовно визначення кодів згідно з УКТЗЕД товарів із назвою «біоетанол марки Б» та «КМПА марки Б» до якого було додано копії висновку спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів від 10.01.2014 № 142001300-0005 та посвідчення про якість.

Листом від 30.01.2016 № 20-70-25-04/00-2/693 Харківська митниця ДФС надала відповідь на вказаний вище запит ТУ ДФС у Харківської області.

Так, у вказаному листі митниця повідомила, що враховуючи результати лабораторних досліджень Харківського управління з питань експертизи та досліджень СЛЕД Міндоходів (висновок від 23.01.2015 №142008800-0019) та у відповідності з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 19.09.2013 № 584 - VII, вищевказані товари класифікуються у товарній позиції 2207 УКТЗЕД.

Також митницею проінформовано ГУ ДФС у Харківській області, що визначити код товару на рівні товарної підкатегорії УКТЗЕД (на рівні 10 - знаків) не уявляється можливим у зв`язку з відсутністю у наданих результатах досліджень інформації щодо вмісту, виду та кількості денатуруючих добавок.

08.07.2016 митницею отримано листа від ДП «Івашківський спиртзавод» від 07.07.2016 в якому дане позивач просив митницю повідомити:

«- яку юридичну силу має лист Харківської митниці ДФС від 30.01.2015 №20-70-25-04/00-2/693 про встановлення коду товару згідно з УКТЗЕД, а саме: його дія розповсюджується лише на правовідносини у випадку митного оформлення товару для митних цілей, як то передбачено ст. 69 Митного кодексу України?

- чи має повноваження Харківська митниця встановлювати код продукції саме з ціллю оподаткування товару акцизним податком?.»

11.07.2016 за № 3263/00-1/20-70-19-01 позивач отримав від Харківської митниці ДФС відповідь вих. № 5263/00-1/20-70-19-01, в якому митниця повідомила, що кваліфікаційні рішення про визначення коду товару КМПА за УКТЗЕД Харківською митницею ДФС не видавались, а лист митниці від 30.01.2015 № 20-70-25-04/00-2/693 містить лише точку зору та носить інформативний характер.

Яяк вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ДФС України від 07.07.2015 № 470 робочою групою з посадових осіб органів ДФС України проведено тематичну перевірку Харківської митниці ДФС щодо забезпечення ефективного внутрішнього контролю в органах ДФС, здійснення моніторингу, аналізу, оцінки ризиків, організації та проведення внутрішніх перевірок та інших заходів, відповідно до вимог Порядку організації та проведення внутрішніх перевірок в органах ДФС, на підвідомчих підприємствах, в установах, організаціях, оформлення і реалізації їх результатів.

Відповідно до доповідної записки від 21.09.2016 № 1659/99-99-06-02-20 складеної за результатами перевірки, встановлено, що при наданні відповіді від 11.07.2016 за №3263/00-1/20-70-19-01 Харківською митницею ДФС не враховано приписи Порядку № 232 та не надано відповідь у повному обсязі щодо питання, чи має повноваження Харківська митниця встановлювати код продукції саме з ціллю оподаткування товару акцизним податком, та зобов`язано керівника Харківської митниці ДФС забезпечити усунення виявлених перевіркою недоліків.

Листом від 29.09.2016 № 7105/00- 2/20-70-19-02 Харківська митниця ДФС відкликала лист від 11.07.2016 за №3263/00-1/20-70-19-01 та повідомила, що інформація щодо віднесення товарів із назвою «біоетанол марки Б» та «КМПА марки Б» до товарної позиції 2207 згідно з УКТЗЕД, надіслана митницею до Головного управління Міндоходів у Харківській області листом від 30.01.2015 № 20-70-25-04/00-2/693, підготовлена відповідно до вимог Порядку № 232.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на те, що оскаржуваний лист яким відкликано листа від 11.07.2016 року № 5263/00-1/20-70-19-01 суперечить вимогам Митного кодексу України оскільки класифікаційні рішення про визначення коду товару приймаються згідно Митного кодексу України лише у випадку митного оформлення продукції, а при відсутності необхідності митного оформлення товару віднесення його до того чи іншого коду УКТЗЕД носить виключно інформаційний характер і не може застосовуватись для виникнення у позивач податкових зобов`язань.

11. Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу позивача, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін з посиланням на необґрунтованість такої скарги.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017):

12.1 Частина перша стаття 2.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

12.2 Пункт 1 частини першої статті 3.

Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

12.3 Частина перша статті 6.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи та інтереси.

12.4 Пункт перший частини другої статті 17.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

14. Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права та охоронювані законом інтереси рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Позивачем заявлено позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Харківської митниці Державної фіскальної служби України, викладене в формі листа від 29.09.2016 № 7105/00-2/20-70-19-02 щодо відкликання листа від 11.07.2016 року № 5263/00-1/20-70-19-01 від 11.07.2016

Разом з тим, вказаний лист лише містить певну інформацію та опис обставин пов`язаних з організацією діяльності контролюючого органу та не є документом, зокрема рішенням, яким вирішено питання щодо прав, обов`язків позивача, його законного інтересу або зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Такий лист не породжує певних правових наслідків.

Лист суб`єкта владних повноважень про відкликання листа, як і лист, за результатами розгляду звернення позивача, не є документом, який містить норми права загальної або індивідуальної дії. Він не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати законодавство та не має обов`язкового характеру для суб`єкта, якому він адресований.

Таким чином, оскаржуваний лист не має обов`язкового характеру і не набуває статусу рішення у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовна вимога про скасування цього рішення (листа) не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. За таких обставин, Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

18. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Івашківський спиртзавод» залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі №820/5927/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду