Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2019 року

Київ

справа №0870/9571/12

адміністративне провадження №К/9901/3532/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуЗапорізької митниці Державної фіскальної служби України (далі - Запорізька митниця ДФС)та постановуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 р. (колегія у складі суддів: Олефіренко Н.А., Білак С.В., Шальєвої В.А.)у справі №0870/9571/12 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (далі - ТОВ " Технохімреагент") до третя особапровідного інспектора Запорізької митниці Ковчика Ю.М. Запорізька митниця ДФСпровизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до провідного інспектора Запорізької митниці Ковчика Ю.М., у якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо не виконання встановлених статтею 59 Митного кодексу (далі - МК) України обмежень, а саме: прийняття за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів вартості операції з товарами, які не є ідентичними за наступними ознаками: якість та репутація на ринку, виробник; прийняття за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів ввезених в іншій кількості товарів (різниця складає 100 відсотків) і на інших комерційних рівнях без коригування зазначених розбіжностей; за наявності більш як однієї вартостей договорів ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використав найбільшу вартість; зобов'язати відповідача змінити винесене ним рішення № 112050000/2012/000571/2, використавши для визначення митної вартості оцінюваних товарів найменшу з усіх ідентичних товарів вартість.

Зазначили, що при митному оформленні ТОВ «Технохімреагент» ввезеного в Україну товару метабісульфіт, відповідачем скориговано митну вартість за методом ціни договору щодо ідентичних товарів.

Оскільки у відповідному рішенні не вказано підстави коригування та доведено використання найменшої із вартостей ідентичних товарів, вважають відповідні дії щодо коригування протиправними.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Суд послався на те, що попри помилкове посилання в рішенні митниці на використання при коригуванні митної вартості методу ціни договору щодо ідентичних товарів (стаття 59 МК України), насправді застосовано резервний метод.

Оскільки вимоги позову ґрунтуються на твердженні про порушення правил застосування статті 59 МК України, яка не фактично не була застосована, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 р. рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Запорізької митниці щодо винесення рішення про коригування митної вартості № 112050000/2012/00571/2 від 30.08.2012 р., а саме рішення - скасовано.

Апеляційний суд зазначив, що при винесенні рішення митним органом не доведено необґрунтованості контрактної ціни товару та не вказано у відповідному рішенні цінової інформації, яка використана при коригуванні.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Запорізька митниця ДФС подала касаційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Зазначають, при здійсненні митного декларування виявлено розбіжності у поданих ТОВ «Технохімреагент» документах, а подані останнім на додаткову вимогу документи вказані розбіжності не усунуто. Оскільки послідовно встановлена неможливість застосування методів визначення митної вартості, та на підставі відомостей з Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) .

Позивач подав заперечення на касаційну скаргу. Вказує, що Запорізька митниця ДФС у своїй скарзі не спростовувала висновок апеляційного суду про необґрунтованість рішення про коригування митної вартості та про відсутність підстав для неприйняття методу визнання митної вартості за ціною договору.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 липня 2015 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 липня 2015 року вирішено замінити Запорізьку митницю Міндоходів на її правонаступника - Запорізьку митницю ДФС.

Ухвалою Верховного Суду від 12.10.2018 р. відкрито касаційне провадження у справі.

11.01.2018 р. касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 р. № 2147.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, згідно пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд справи буде проводитись в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судами встановлено, що 27.06.2012 р. між Tangshan Huizhong Chemical Industry Co., Ltd (продавець) та ТОВ «Технохімреагент» (покупець) укладено контракт № 12087/ІМ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець придбати на умовах даного контракту товари (продукцію) згідно специфікацій та умов, зазначених у відповідних додатках до вказаного контракту.

В додатку № 1 від 27.06.2012 р. до контракту №12087/ІМ від 27.06.2012 р. сторони дійшли згоди щодо поставки метабісульфіту натрію в кількості 25 000 кг. за ціною 0,328 дол.США/кг.

На виконання умов контракту, продавець поставив на умов FOB товар, який заявлений позивачем до митного оформлення за декларацією № 112050000/2012/019045 від 27.08.2012 р.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до Запорізької митниці подані наступні документи: контракт №12087/ІМ від 27.06.2012 р., додаток № 1 від 27.06.2012 р., комерційний інвойс від 03.07.2012 р., сертифікат походження G121302003960001, сертифікат аналізу б/н від 02.07.2012 р., фінансову довідку 1002/27-12 від 20.08.2012 р., коносамент ТSN089611, комерційна пропозиція б/н від 26.06.2012 р., прас виробника б/н від 25.06.2012 р., екологічна декларація 56962 від 21.08.2012 р., замовлення 1206161 від 26.06.2012, опис від виробника вх. № 1001/27-12 від 20.08.2012 р., платіжне доручення в іноземній валюті 03 від 02.07.2012 р.

Із пояснень відповідача та третьої особи судом першої інстанції встановлено, що при перевірці поданих для митного оформлення документів митницею встановлено розбіжності в документах, а саме у пункті 6 договору вказано, що товар повинен бути промаркований, але в супровідних документах вказано, що товар не маркований. Крім того, проаналізувавши рівень митної вартості на товари, митне оформлення яких вже здійснювалось було виявлено той факт, що митна вартість ввезеного товару значно відрізнялась від рівня митної вартості товарів, імпортованих на митну територію України.

27.08.2012 р. Запорізькою митницею Міндоходів винесено повідомлення № 7991 в якому зазначено, що згідно вимог ст. 53 МК України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного режиму. В зв'язку із цим, необхідно надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) за власним бажанням додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Із вказаним записом декларант ознайомився під підпис 27.08.2012 р.

30.08.2012 р. позивачем було подано до Запорізької митниці додаткові документи, а саме: накладна видаткова ф.24-1, квитанцію ДПІ 113001244220/00032256 від 23.07.2012 р., калькуляцію виробника б/н від 03.07.2012 р., цінову інформацію з мережі інтернет від 28.08.2012 р. Від подання витребуваних митницею документів підприємство відмовилось, про що зроблено запис на повідомленні декларанту: «Інших документів не існує. Інші документи надати відмовляюсь. Зі мною проведено консультацію стосовно обраного метода визначення митної вартості товару та цінової інформації наявної в митному органі».

30.08.2012 р. Запорізькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2012/000571/2, яким вартість поданого до митного оформлення ТОВ «Технохімреагент» товару визначена у розмірі 0,5000дол.США/кг.

В рішенні зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально, не визначені достовірно. Декларантом подано не в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант відмовився від надання додаткових документів у повному обсязі, що підтверджують митну вартість. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно наявної у митного органу інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів в торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги статті 59 МК України використана наявна в митниці інформація щодо ідентичних товарів за методом 2А…За результатами проведеної консультації узгоджено та прийнято рішення про визначення митної вартості за методом 2А згідно вимог статті 59 МК України.

Судом першої інстанції із усних та згодом письмових пояснень відповідача від 14.12.2012 р. та представника третьої особи, коригування митної вартості товару в рішенні від 30.08.2012 р. № 112050000/2012/000571/2 здійснено за статтею 64 МК України за резервним методом, а не за статтею 59 МК України, як це зазначено в самому рішенні. Як пояснив відповідач та представник третьої особи, в рішенні була допущена помилка, щодо методу коригування митної вартості товару та замість статті 64 зазначено стаття 59 МК України. Вказує, що як в самому рішенні так і в поданій за результатами здійсненого коригування декларації форми МД-2 в графах 31 та 43 відповідно зазначено саме метод № 6 (за старим кодуванням) - резервний метод.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, Верховний Суд приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги, зокрема, про необхідність скасування рішення апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд, виходячи з такого.

Зміст позовних вимог зводиться до визнання протиправними дій працівника митного органу при коригуванні митної вартості та зобов'язання здійснити повторне коригування.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з пунктом 3 частини п'ятої статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Таким чином, питання, порушені у позові, відносяться до виключної компетенції митного органу, від імені якого діє відповідна посадова особа. При цьому, Запорізька митниця ДФС не є відповідачем у справі.

Апеляційний суд, задовольнивши позов частково, не врахував цієї обставини, при цьому ототожнив дії відповідача по справі - провідного інспектора Запорізької митниці Ковчика Ю.М. з діями та рішеннями митного органу.

З викладеного вбачається, що апеляційний суд був зобов'язаний розглянути справу в контексті заявлених вимог до посадової особи митного органу. Натомість, апеляційний суд безпідставно вийшов за межі позовних вимог, вирішивши питання щодо законності рішення про коригування митної вартості, яке не було предметом спору.

Такий вихід за межі позовних може мати місце лише у випадку, якщо орган, рішення якого скасовується, є стороною у справі. У спірному випадку Запорізька митниця ДФС є третьою особою, а не відповідачем у справі.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.353 КАС України, - обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Наведене порушення процесуального права, у відповідності до вимог статті 353 КАС України є підставою для скасування рішення апеляційного суду направлення справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтями 341, 349, 353 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду