Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.01.2019 року у справі №813/704/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2020 року

м. Київ

справа №813/704/17

адміністративне провадження №К/9901/43747/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Бевзенка В. М., Берназюка Я. О., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Оброшине" Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України до Державної екологічної інспекції у Львівській області, третя особа - Львівська державна лісовпорядна експедиція, про визнання протиправним і скасування припису в частині, за касаційною скаргою Державного підприємства "Дослідне господарство "Оброшине" Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Матковської З. М., Запотічного І. І., Шавеля Р. М. від 28.09.2017,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2017 року Державне підприємство "Дослідне господарство "Оброшине" Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (далі - ДП "ДГ "Оброшине", Підприємство, позивач) звернулося з позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області (далі - Держекоінспекція, відповідач), третя особа - Львівська державна лісовпорядна експедиція, у якому просило визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Львівській області №36/89 від
20.01.2017 в частині пунктів 1 та 3 про зобов'язання провести посадки лісових культур на невкритій лісовою рослинністю площі в кварталі 1 виділу 17 на площі 1,3 га та про зобов'язання провести реконструктивну рубку в кварталі 3 виділу 5 на площі 6,6 га (далі - спірний припис).

2. В обґрунтування позову наводились аргументи про те, що згідно матеріалів безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду ДП "ДГ "Оброшине" за 2014-2015 роки, квартал 1 виділу 17 запроектовано під природне поновлення, а тому проведення на такій ділянці штучних посадок лісових культур є необґрунтованими. Щодо оскаржуваного пункту 3 припису, яким покладено на позивача зобов'язання привести реконструктивну рубку в кварталі 3 виділу 5 на площі 6,6 га., позивач зазначав, що такі рубки у виділі 5 кварталу 3 в матеріалах базового лісовпорядкування 2005 року не проектувались, що підтверджується довідкою №9 від 19.01.2017, виданою Львівською державною лісовпорядною експедицією.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 позов задоволено, а саме - визнано протиправним та скасовано спірний припис в оскаржуваній позивачем частині.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент проведення перевірки діяли матеріали безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду ДП "ДГ "Оброшине" за 2014 рік. Вказані матеріали були належним чином затверджені Львівською державною лісовпорядною експедицією. Отже, згідно матеріалів безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду ДП "ДГ " Оброшине" за 2014-2015 роки, квартал 1 виділу 17 запроектовано під природне поновлення, а тому проведення на такій ділянці штучних посадок лісових культур є необґрунтованими.

5. Суд першої інстанції погодився з доводами представника позивача про те, що створення на даній площі штучних посадок лісових культур в перші роки ревізійного періоду буде суперечити Проекту організації та розвитку лісового господарства підприємства на 2016-2015 роки та пункту 13 Правил відтворення лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №724 від 12.05.2007 "Про затвердження правил поліпшення якісного складу лісів", яким передбачено, що перевага надається природному відновленню лісів.

6. Також суд встановив, що згідно долученої до матеріалів справи довідки Львівської державної лісовпорядної експедиції №9 від 19.01.2017 базовим лісовпорядкуванням 2005 року на таксаційному виділі 5 кварталу 3 реконструктивні рубки не проектувались. Вказане не запроектовано також і в матеріалах безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду ДДГ "Оброшине" за 2014 рік, які діяли на момент проведення перевірки та винесення припису, окремі пункти якого оскаржуються.

7. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову в повному обсязі.

8. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 ухвалене судом першої інстанції судове рішення скасовано та відмовлено у задоволенні позову.

9. Скасовуючи прийняту судом першої інстанції постанову, апеляційний суд виходив з того, що під час проведення перевірки в період з 11.01.2017 по 17.01.2017 Державна екологічна інспекція у Львівській області керувалась матеріалами базового лісовпорядкування 2005 року, яке проводилось Львівською державною лісовпорядною експедицією і які, відповідно до статті 48 Лісового кодексу України затверджені і погоджені у встановленому порядку.

10. Проведеним аналізом матеріалів базового лісовпорядкування 2005 року встановлено, що станом на 01.01.2006 в кварталі 1 виділ 17 на площі 1,3 га запроектовано створення лісових культур з головною породою дуб звичайний.

11. Однак на час проведення перевірки (минуло 11 років), запроектований захід не виконано, чим порушено статтю 48 Лісового Кодексу України, пункту 11 "Правил відтворення лісів".

12. Також апеляційний суд відзначив, що відповідач при прийняті рішень не може керуватись матеріалами безперервного лісовпорядкування, які не затверджені і погоджені у встановленому статті 48 Лісового кодексу України порядку і при цьому суттєво міняють зміст чинного базового лісовпорядкування 2005 року в частині створення лісових культур.

13. Суд апеляційної інстанції, встановивши, що згідно листа Львівської державної лісовпорядної експедиції від 23.03.2017 №23.03.2017 матеріали лісовпорядкування 2015 року на даний час не погоджені і не затверджені в порядку, установленому статтею 48 Лісового кодексу України, дійшов висновку, що такі матеріали не можуть вважатись чинними.

14. Відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2005 року в розділі Фонд реконструктивних рубок станом на 01.01.2006 в кварталі 3 виділ 5 на площі 6,6 га ростуть малоцінні деревні породи віком 20 років.

15. Таким чином, з наведеного слідує, що ДП "ДГ Оброшине" вчасно не вжило заходів для поліпшення якісного складу лісів, не провело реконструкції малоцінних насаджень лісокультурними методами, внаслідок чого на даний час в кварталі 3 виділ 5 на площі 6,6 га ростуть малоцінні деревні породи осики.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. Не погоджуючись з вищевказаною постановою апеляційного суду, позивач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДП "ДГ Оброшине" розташоване на території Пустомитівського району Львівської області.

18. У період з 11.01.2017 по 17.01.2017 на підставі наказу та направлення на перевірку №36, Державною екологічною інспекцією у Львівській області було проведено планову перевірку дотримання ДП "ДГ "Оброшине" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за результатами якої складено акт про виявлені порушення № 36/89 від 17.01.2017.

19. Зауваження до проведеної перевірки викладені у письмових зауваженнях до акту №36/89.

20.20.01.2017 Державною екологічною інспекцією у Львівській області винесено припис № 36/89, пунктами 1,3 якого зобов'язано ДП "ДГ "Оброшине":

- на невкритій лісовою рослинністю площі в кварталі 1 виділу 17 на площі 1,3 га провести посадки лісових культур відповідно до типу лісорослинних умов;

- в кварталі 3 виділу 5 на площі 6,6 га в насадженні малоцінних деревних порід провести реконструктивну рубку;

21. Контроль за виконанням припису покласти на Державну екологічну інспекцію у Львівській області.

22. Позивач, не погоджуючись з пунктами 1,3 вищевказаного припису, звернувся з даним позовом до суду.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

23. Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд не надав належної правової оцінки обставинам справи і наявним у ній доказам й не врахував того, що станом на час проведення відповідачем у 2017 році планової перевірки діяли матеріали безперервного лісовпорядкування 2014 року, які не передбачали здійснення заходів, про які іде мова у пункті 1 спірного припису, стосовно проведення посадки лісових культур породи дуб звичайний, а визначали природне оновлення площі.

24. Скаржник наполягає, що як у вищезгаданих матеріалах безперервного лісовпорядкування за 2014 рік, так і матеріалах базового лісовпорядкування за 2005 рік, не було запроектовано реконструктивних рубок в кварталі 3 таксаційного виділу 5, а тому, на переконання позивача, вимога спірного припису стосовно здійснення таких лісовпорядних заходів не ґрунтується на вимогах закону.

25. При цьому, в касаційній скарзі звертається увага на те, що виконання оскаржуваних пунктів спірного припису суперечитиме матеріалам безперервного лісокористування за 2014 рік та проекту матеріалів базового лісокористування за 2015 рік, якими не запроектовано посадки лісових культур на невкритій лісовою рослинністю площі в кварталі 1 виділу 17 на площі 1,3 га (передбачено природне відновлення лісів на цій площі), а також реконструктивної вирубки в кварталі 3 таксаційного виділу 5.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Згідно з приписами частини 1 статті 2 Закону України від 25.06.1991 №1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються частини 1 статті 2 Закону України від 25.06.1991 №1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

27. Частиною першою статті 5 вищенаведеного Закону встановлено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

28. За змістом статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

29. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі (частина 2 статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

30. Центральним органом виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, є Державна екологічна інспекція України (пункт 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №454/2011, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин).

31. Відповідно до статті 3 Лісового кодексу України лісові відносини в Україні регулюються також Конституцією України, Конституцією України, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

32. За правилами частини першої статті 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

33. У відповідності з приписами частини другої статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані:

1) забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку;

2) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;

3) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;

4) вести первинний облік лісів;

5) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель;

6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства;

8) забезпечувати безперешкодний доступ до об'єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування.

34. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства визначені статтею 28-1 Лісового кодексу України. За змістом цієї статті Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, окрім іншого: організовує ведення лісовпорядкування, обліку лісів, державного лісового кадастру та моніторингу лісів; організовує ведення лісового господарства і раціональне використання лісових ресурсів (пункти 3,4 частини першої статті).

35. Погодження матеріалів лісовпорядкування віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (пункт 1 частини першої статті 29-1 Лісового кодексу України).

36. Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, є Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство; пункт 1 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №521, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин).

37. Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, є Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди України; 1 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №452/2011, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин).

38. Організація лісового господарства має своїм завданням забезпечувати ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних та економічних умов, цільового призначення, лісорослинних умов, породного складу лісів, а також функцій, які вони виконують (частина перша статті 34 Лісового кодексу України).

39. Організація лісового господарства передбачає, зокрема, проведення лісовпорядкування (пункт 4 частини першої статті 35 Лісового кодексу України).

40. Частина перша статті 45 Лісового кодексу України визначає, що лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

41. Згідно з положеннями частини першої статті 47, статті 48 Лісового кодексу України лісовпорядкування є обов'язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

У матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об'єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об'єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов'язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів

42. Нормативне регулювання ведення лісовпорядних робіт, станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин, здійснювалося на підставі Інструкції з впорядкування лісового фонду України (ухвалена рішенням науково-технічної ради Держкомлісгоспу України, протокол №2 від 30.10-01.11.2006; далі - Інструкція).

43. Об'єктом лісовпорядкування є земельні ділянки лісового фонду, надані в постійне користування спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи для ведення лісового господарства. В об'єктах, де не ведеться безперервне лісовпорядкування, як правило, одночасно впорядковується увесь лісовий фонд, що належить відповідним постійним лісокористувачам, у межах, засвідчених державними актами.

44. Згідно з абзацом першим підпункту 1.4.1 пункту 1.4 Інструкції..лісовпорядкування за цільовим призначенням розділяється на первинне, періодичне повторне і безперервне.. Абзацом другим цього ж підпункту встановлено, що у лісовому фонді України здійснюються переважно періодичне повторне і безперервне лісовпорядкування.

45. За змістом підпунктів 1.4.1.1-1.4.1.4 Первинне лісовпорядкування здійснюється в лісах, які впорядковуються вперше. Характерною його особливістю є повна організація території об'єкта в натурі.

Періодичне повторне лісовпорядкування здійснюється в раніше впорядкованих об'єктах після закінчення ревізійного періоду. При його проведенні можливе здійснення часткового корегування внутрішньогосподарської організації лісового фонду, виконуються повний обсяг лісотаксаційних робіт, проводиться закладання необхідної кількості і видів пробних площ і повторна перелікові таксація всіх пробних площ, які збереглися від минулих лісовпорядкувань, виконання необхідних видів обстежувальних робіт. Таксація лісу здійснюється з максимально можливим збереженням контурів таксаційних виділів установлених попереднім лісовпорядкуванням, і з урахуванням змін, що відбулися в результаті господарської діяльності.

Безперервне лісовпорядкування, як правило, проводиться в об'єктах інтенсивного ведення лісового господарства і лісокористування, де доля щорічного охоплення виділів господарськими діями, що призводять до зміни категорій земель або переважаючої породи, складає більше 2%.

При безперервному лісовпорядкуванні щорічною інвентаризацією охоплюється та частина лісового фонду, яка задіяна господарськими заходами або зазнала істотних змін внаслідок стихійних явищ чи прийняття нових земель. У результаті його проведення щорічно оновлюється характеристика лісового фонду, визначаються поточні плани рубок і господарських заходів з територіальним їх розміщенням, здійснюється контроль за їхнім виконанням.

Впорядкування лісів, яке передує переходу на технологію безперервного лісовпорядкування, називається базовим лісовпорядкуванням. Його особливістю є найбільш повне використання вимірювально-перелікових методів таксації, більш глибоке техніко-економічне обґрунтування проектних заходів, створення на основі лісовпорядних матеріалів повидільних інформаційних і картографічних баз даних, які в подальшому щорічно підтримуються в актуальному стані.

46. Також в підпункті 8.1.1 Інструкції вказано, що застосування технології безперервного лісовпорядкування включає такий комплекс завдань, зокрема, щорічне внесення в бази даних поточних змін, що відбулися в лісовому фонді в результаті здійснення господарської діяльності або стихійного лиха.

47. Лісництва постійно і своєчасно вносять необхідні зміни в матеріали базового лісовпорядкування (абзац шостий підпункту 8.1.3.3 пункту 8.1 Інструкції).

48. Спірні правовідносини врегульовані й Інструкцією з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів, затвердженою наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.08.2010 №260, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05.11.2010 за №1046/18341, згідно з приписами пункту 2.1, підпунктів 2.3.2-2.3.4,2.3.9-2.3.11 якої проектування лісокультурних об'єктів здійснюється при лісовпорядкуванні та щороку уточнюється власниками лісів (лісокористувачами) за результатами детального обстеження лісокультурного фонду. При цьому складається відомість попереднього проектування ділянок лісокультурного фонду, що підлягають залісенню або залишенню під природне поновлення (додаток 2, форма 01).

У проекті передбачаються основні агротехнічні вимоги до створення лісових культур і плантацій, методи і способи створення лісових культур, розміщення, схеми змішування, потреба у садивному матеріалі, лісовому насінні тощо.

Проекти лісових культур, плантацій і природного поновлення розробляються на основі відомості попереднього проектування ділянок лісокультурного фонду, що підлягають залісенню або залишенню під природне поновлення, затверджуються власником лісів (лісокористувачем).

Перевірка та затвердження проектних матеріалів здійснюються до 25 грудня року, що передує проведенню лісокультурних робіт.

Проекти реконструкції насаджень лісокультурними методами розробляються для малоцінних молодняків, на місці яких можуть зростати більш цінні і продуктивні деревостани, чагарників під наметом зріджених деревостанів, низькоповнотних молодняків цінних хвойних і листяних порід I та II класів віку, порослевих дібров I класу віку та інших подібних насаджень (далі - малоцінні насадження).

До робіт з реконструкції малоцінних насаджень лісокультурними методами ставляться такі самі основні технологічні вимоги, що й до створення лісових культур.

При реконструкції малоцінних насаджень лісокультурними методами введення головної породи проектується в коридорах, ширина яких повинна бути не меншою за висоту існуючого деревостану. Загальна кількість головної породи на одиницю площі, що висаджується в коридори малоцінних насаджень, повинна відповідати нормативам створення лісових культур у відповідних типах лісорослинних умов з урахуванням наявності головної породи у міжкоридорних кулісах, її віку та стану.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

49. З аналізу вищевказаних приписів законодавства вбачається, що на відміну від матеріалів базового лісовпорядкування (періодично повторного), яке охоплює увесь лісовий фонд, що належить відповідним постійним лісокористувачам, матеріали безперервного лісовпорядкування охоплюють ту частину лісового фонду, яка задіяна господарськими заходами. Матеріали базового лісовпорядкування змінюються згідно з даними матеріалів безперервного лісовпорядкування.

50. При цьому, колегія суддів наголошує, що ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, які відповідно до статті 48 Лісового кодексу України є обов'язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів, визначено обов'язком постійних лісокористувачів.

51. У справі, що розглядається, суди встановили, що станом на час проведення перевірки діяли матеріали базового лісовпорядкування за 2005 рік та матеріали безперервного лісокористування за 2014 рік.

52. При цьому, виходячи з вищевикладеного нормативного регулювання спірних у цій справі правовідносин, матеріали безперервного лісокористування за 2014 рік могли охоплювати лише ту частину лісового фонду, яка задіяна господарськими заходами й внаслідок цього зазнала змін.

53. Як зазначено в акті перевірки і не спростовано під час судового розгляду цієї справи, відповідно до відомості запроектованих при базовому лісовпорядкуванні заходів 2006 року, виготовлених Львівською державною лісовпорядною експедицією, на 1,3 га в кварталі 1 виділу 17 запроектовано лісовідновлення шляхом посадки лісових культур та 5,9 га залишено під природне поновлення. Станом на час перевірки лісові культур не створено, запроектований захід не виконано.

54. У цьому ж акті вказано, що станом на 01.01.2006 в кварталі 3 виділу 5 на площі 6,6 га, де виявлено насадження малоцінних деревних порід віком 20 років, запроектовано проведення реконструктивної рубки. Станом на час перевірки запроектований захід не виконано.

55. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що заходи, виконання яких вимагається згідно з пунктами 1,3 спірного припису, не передбачено матеріалами безперервного лісовпорядкування й суперечить проекту матеріалів лісовпорядкування, оскільки заходи з лісовідновлення і проведення реконструктивної рубки були запроектовані згідно з матеріалами базового лісовпорядкування 2005 року, які були належним чином затверджені і підлягали обов'язковому виконанню, були чинними станом на день проведення перевірки. При цьому, перевіркою не встановлено, і це не спростовано позивачем, що частина лісового фонду у вказаних в спірному приписі кварталах відповідних виділів була задіяна господарськими заходами, а тому охоплювалась матеріалами безперервного лісовпорядкування 2014-2015 років.

56. Таким чином у ході судового розгляду справи підтверджено, що позивач не виконав своїх обов'язків як постійного землекористувача і допустив порушення законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій стосовно правомірності вимог спірного припису в оскаржуваній Підприємством частині.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

57. За правилами частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

58. Зважаючи на вищезазначене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, яке ухвалено відповідно до закону.

59. Керуючись статтями 340,341,344,349,350,355,356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від
15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Оброшине" Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: В. М. Бевзенко

Я. О. Берназюк