Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.10.2018 року у справі №266/1415/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2018 року

Київ

справа №266/1415/17

адміністративне провадження №К/9901/15326/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області на постанову Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 6 червня 2017 року (головуючий суддя - Дзюба М.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року (головуючий суддя - Компанієць І.Д., судді: Васильєва І.А., Ястребова Л.В.) у справі № 266/1415/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області (далі - Управління ПФУ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Управління ПФУ від 3 березня 2017 року №3203/02 про відмову в перерахунку пенсії; зобов'язати Управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії з 22 лютого 2017 року у розмірі 88% від суми заробітної плати, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 739 грн, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у розмірі 2684 грн, індексації заробітної плати у розмірі 4802,97 грн, грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади у розмірі 6080 гривень, отримані за останні календарні 24 місяці роботи перед зверненням за призначенням пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (тобто з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2010 рік), та зобов'язати сплатити недоотримані суми пенсій з 22 лютого 2017 року

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що вказані доплати та виплати входили в її заробітну плату, як державного службовця, на них були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, але для обрахунку пенсії ці виплати не були враховані, що є порушенням та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 6 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління ПФУ від 3 березня 2017 року №3203/02 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії. Зобов'язано Управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 1 березня 2017 року у розмірі 88 % від суми заробітної плати, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, грошової винагороди державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, отримані за останні календарні 24 місяці роботи перед зверненням за призначенням пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (тобто з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2010 рік), та зобов'язано сплатити недоотримані суми пенсій з 1 березня 2017 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління ПФУ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги зазначило, що з 1 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII), згідно статті 90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, Законом №889-VIII не передбачено перерахунку пенсії особам, яким призначено пенсію згідно цього Закону. У зв'язку з цим, постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 9 грудня 2015 року скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865, підстави для видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій, який був передбачений статтею 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу», відсутні. Таким чином, як зазначає скаржник, з 15 грудня 2015 року діючим законодавством не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Вирішуючи спір суди виходили з того, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ з 26 січня 2011 року та отримує пенсію відповідно до статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», яка належить до виду спеціальних пенсій та призначається відповідно до Закону України «Про державну службу», виходячи з розміру 88% від заробітної плати.

Згідно з довідкою Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 22 січня 2017 року № 01-4 індексації та інші виплати за період з 1 січня 2009 року по 1 січня 2011 року ОСОБА_1 становили: матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 5739 грн, матеріальна допомога на вирішення соціально - побутових питань у розмірі 2684 грн, індексація заробітної плати у розмірі 4802 грн та грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади у розмірі 6080 грн.

На всі виплати, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Сума заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, становить 19 305,40 грн. Довідка видана на підставі особових рахунків за 2009-2010 роки.

22 лютого 2017 року позивач звернулася до Управління ПФУ з заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, з урахуванням інших виплат, які зазначені у довідці від 22 січня 2017 року № 01-4 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) відповідно до Закону України «Про державну службу».

Рішенням від 3 березня 2017 року №695 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії оскільки з 1 червня 2015 року скасовано порядок перерахунку пенсій державним службовцям.

Не погодившись з вказаною відмовою, позивач звернулася до суду з позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач фактично отримувала матеріальну допомогу на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, а також грошову індексацію доходів, грошової винагороди тощо, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому при визначення розміру пенсії вказані виплати повинні братися до уваги.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі Закон №3723-ХІІ; чинного на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частинами другою та шостою статті 33 Закону №3723-ХІІ передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 33 Закону № 3723-ХІІ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів» керівникам цих органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 3 липня 1991 року передбачено, що об'єктом індексації грошових доходів населення є в тому числі заробітна плата, підстави для індексації грошових доходів населення наявні у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, те що індексація грошових доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.

Аналіз наведених положень, що діяли а період роботи позивача, дає підстави для висновку, що допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати входить до системи оплати праці державного службовця.

Частиною першою статті 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі №21-430а11.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на всі виплати, включені в довідку про складові заробітної плати, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а з 1 січня 2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому відповідні виплати мають враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

Доводи касаційної скарги з приводу того, що з 1 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», відповідно до якого призначені пенсії державного службовця не перераховуються є безпідставними, оскільки предметом позову у даній справі є неправильне обчислення розміру пенсії позивачу при її призначенні відповідно до вимог Закону №3723-ХІІ щодо врахування всіх складових оплати праці, з яких утримано внесок на державне соціальне страхування, на які позивач мала право до набрання чинності Законом №889-VIII.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки касаційна скарга подана на рішення судів попередніх інстанцій лише в частині задоволених позовних вимог, суд касаційної інстанції не перевіряв правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права в іншій частині.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим касаційна скарга, в межах її доводів, не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 6 червня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду