Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.06.2019 року у справі №340/940/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2019 року

м. Київ

справа №340/940/19

адміністративне провадження №К/9901/16162/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А. І.,

суддів: Бучик А. Ю., Стеценка С. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 340/940/19

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ) про зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С. В., суддів Малиш Н. І., Шальєвої В. А., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1.10.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати ГУ ПФУ нарахувати та виплатити йому заборгованість із виплати пенсії, що виникла внаслідок неправильного обрахунку заробітку для виплати пенсії за період з
22.03.2002 по 01.05.2009 в розмірі 127 566,90 грн, компенсацію в зв'язку із втратою частини грошових доходів на 01.05.2009 в розмірі 26 398,86 грн, та компенсацію в зв'язку із втратою частини грошових доходів за період з 01.05.2009 по день винесення судового рішення, яка станом на 09.04.2019 становить 263 082,09 грн.

2. Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від
15.04.2019 вказану позовну заяву, внаслідок недодержання вимог, встановлених частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залишено без руху і надано позивачу строк для усунення її недоліків.

3. Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.05.2019 відмовив у задоволенні заяви позивача про поновлення строків звернення до суду, а позовну заяву повернув ОСОБА_1, з огляду на те, що позивачем не наведено обґрунтованих доводів, з наданням підтверджуючих документів, на підтвердження обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду.

4. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач 17.05.2019 направив засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

5. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.05.2019 повернув без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.05.2019, оскільки вона подана з порушенням порядку, визначеного КАС України.

6.05.06.2019 до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019, якою повернуто апеляційну скаргу позивача у справі № 340/940/19, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

7. Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019, якою повернуто апеляційну скаргу позивача без розгляду.

8.05.07.2019 від відповідача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на зазначену касаційну скаргу, в якому ГУ ПФУ просить залишити останню без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

9. У відповіді на відзив на касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 15.07.2019, позивач просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Не погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Постановляючи ухвалу від 23.05.2019, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційна скарга подана з порушенням порядку її подання, тому останню, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України, необхідно повернути апелянту без розгляду.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу без розгляду виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права апелянта на судовий захист.

13. У відзиві на касаційну скаргу ГУ ПФУ вказало на те, що судом апеляційної інстанції правомірно прийнято оскаржувану ухвалу з врахуванням всіх діючих норм чинного законодавства. А учасники справи відповідно до статті 44 КАС України, зокрема, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

14. У відповіді на відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, зокрема вказав на те, що він виконав вимоги закону - подав апеляційну скаргу в строк та у порядку визначеному КАС України, а держава не вправі обмежувати права особи без мети захисту певного суспільного інтересу, що відповідає принципу пропорційності при здійсненні судочинства.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

16. Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

17. Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

18. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019 не відповідає, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на наступне.

19. Відповідно до статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

20. Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

21. В контексті наведеного правового регулювання, колегія суддів Верховного Суду вважає, що особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 297 КАС України, підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.

22. Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без мети захисту певного суспільного інтересу.

23. Натомість, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

24. Аналогічних висновків щодо застосування норм процесуального права дійшов Верховний Суд у постановах від 19.07.2018 у справі № 640/20036/17, від
26.09.2018 у справі № 826/8873/16, від 21.03.2019 у справі № 816/1955/18 та від
11.07.2019 у справі № 805/2621/18-а.

25. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

26. Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

27. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

28. Так, Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).

29. При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

30. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява №48778/99, пункт 25).

31. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним". Для того щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").

32. Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").

33. Частиною 1 статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали судом першої інстанції та (або) суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

34. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019 у справі № 340/940/19 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

А. І. Рибачук

А. Ю. Бучик

С. Г. Стеценко,

Судді Верховного Суду