Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 295/1129/17

адміністративне провадження № К/9901/20038/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 14.04.2017р. (суддя - Зосименко О.М.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017р. (судді - Мацький Є.М., Капустинський М.М., Шидловський В.Б.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У січні 2017 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати дії відповідача протиправними, визнати протиправним розпорядження від 12.12.2016р. щодо відмови у призначенні йому дострокової пенсії, зобов'язати відповідача призначити, нараховувати і виплачувати йому дострокову пенсію за віком на підставі абзацу 6 пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії згідно поданої ним заяви з 30.11.2016р.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у листопаді 2016 року він звернувся до управління Пенсійного фонду із заявою про призначення йому дострокової пенсії за віком, проте у призначенні дострокової пенсії йому було відмовлено у зв'язку із відсутністю на це права, оскільки він брав участь у антитерористичній операції, а не в бойових діях у складі діючої армії. Вважає, що на нього поширюють свою дію положення абзацу 6 пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до яких військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 55 років при стажі роботи не менше 25 років.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 14.04.2017р., яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017р., позов задоволено.

Визнано незаконною відмову відповідача у призначенні позивачу дострокової пенсії.

Зобов'язано відповідача призначити, нараховувати та виплачувати позивачу з 30.11.2016р. дострокову пенсію за віком на підставі абзацу 6 пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що враховуючи той факт, що позивач приймав участь в антитерористичній операції, а не в бойових діях в складі діючої армії на території держав і в періоди, які визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 08.02.1994р. №63 права на призначення пенсії за віком згідно абзацу 6 пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не дає.

Крім того, посилається на те, що позивачу необхідно було звернутися до управління Пенсійного фонду із заявою про призначення дострокової пенсії за віком після 06.02.2017р., тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників проведення антитерористичної операції» від 18.10.2016р. №1683-VIII, яким було передбачено пенсію особам, які брали участь у антитерористичній операції в районах її проведення.

Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно абзацу 6 пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Пунктом 3 «а» постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17.07.1992р. №393, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 12 такого Закону, до вислуги років зараховуються на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.11.2016р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому дострокової пенсії за віком на підставі абзацу 6 пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Розпорядженням відповідача від 12.12.2016р. відмовлено у призначенні позивачу дострокової пенсії за віком, оскільки заявник приймав участь у антитерористичній операції, а не в бойових діях в складі діючої армії на території держав і в періоди, які визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 08.02.1994р. №63, що не дає йому право на призначення пенсії за віком згідно абзацу 6 пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно посвідчення військової частини А4583 серії УБД №032392 від 16.10.2015р. позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

11.04.2016р. позивачу видано картку ветерана війни.

Згідно довідки Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату від 18.04.2016р. №2399 позивач проходив військову службу в Збройних Силах України по мобілізації у період з 29.01.2015р. по 09.04.2016р., та звільнений в запас по демобілізації наказом КВ ОК «Північ» від 01.04.2016р. №51 на підставі підпункту «є» пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Згідно довідки Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату від 29.11.2016р. №164 позивачу встановлено статус учасника бойових дій на підставі пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як військовослужбовцю, який приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської області у складі військової частини пп В 3231 в період з 13.05.2015р. по 16.07.2015р. та з 09.08.2015р. по 14.02.2016р.

Згідно довідки Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату від 29.11.2016р. №165 позивач проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебування в партизанських загонах і з'єднаннях), приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської областей у складі військової частини пп В 3231 з 13.05.2015р. по 16.07.2015р.. з 09.08.2015р. по 14.02.2016р.

01.12.2016р. відповідач звернувся до Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату із вимогою надати інформацію про підстави видачі позивачу довідки №165 від 29.11.2016р., оскільки зазначені данні необхідні управлінню Пенсійного фонду для призначення пенсії.

Листом Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату від 12.12.2016р. №6705 повідомлено управління Пенсійного фонду про скасування попередньої довідки №165 від 29.11.2016р. та надано нову довідку №168 від 09.12.2016р. про зарахування в пільговому обчисленні періоду участі позивача в АТО.

Листом Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату від 12.12.2016р. №6706 повідомлено відповідача про те, що підставою для видачі довідки для зарахування військовослужбовцю до трудового стажу вислуги років в пільговому обчисленні є постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 та наказ Міністерства оборони України від 14.08.2014р. №530.

Згідно довідки Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату від 09.12.2016р. №168 позивач приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської області у складі військової частини пп В 3231 з 13.05.2015р. по 16.07.2015р. та з 09.08.2015р. по 14.02.2016р., що становить 8 місяців 9 днів та підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.

Згідно довідки Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату від 31.01.2017рю №Т-202 позивачу встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як військовослужбовцю, який приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської області у складі військової частини пп В 3231 в періоди з 13.05.2015р. по 16.07.2015р. та з 09.08.2015р. по 14.02.2016р.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач надав до управління Пенсійного фонду всі необхідні документи, достатні для призначення йому дострокової пенсії за віком на підставі абзацу 6 пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зокрема, посвідчення учасника бойових дій та довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, які підтверджують участь у бойових діях.

Суди дійшли висновку про необґрунтованість і безпідставність посилань відповідача на те, що позивач має право на призначення дострокової пенсії за віком з 06.02.2017р., тобто з моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників проведення антитерористичної операції» від 18.10.2016р. №1683-VIII, оскільки на момент звернення до управління Пенсійного фонду із відповідною заявою позивач мав статус учасника бойових дій, що в свою чергу дає йому право на пенсію відповідно до положень закону.

Крім того, суди виходили з того, що позивач досяг 55 років та має достатній загальний трудовий стаж (більше 25 років), що відповідно до положень абзацу 6 пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дає йому право на призначення дострокової пенсії.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки судами встановлено безпосередню участь позивача в проведенні антитерористичної операції та наявність у нього статусу учасника бойових дій, вказані обставини дають позивачу право на призначення дострокової пенсії за віком на підставі абзацу 6 пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому суди обґрунтовано прийшли до висновку про задоволення позову.

Посилання в обгрунтування касаційної скарги на постанову Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 08.02.1994р. №63 також є безпідставним, оскільки ця постанова прийнята на виконання Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», саме на підставі цього закону і постанови Кабінету Міністрів України позивачу надано статус учасника бойових дій, а тому відмова в призначенні пенсії з посиланням на участь позивача в антитерористичній операції, а не в бойових діях, суперечить закону.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 14.04.2017р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук