Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.03.2018 року у справі №344/9109/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2020 року

Київ

справа № 344/9109/17

провадження № К/9901/37210/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гінди О.М., Качмара В.Я., Ніколіна В.В. від 6 лютого 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про вислугу років та умов виходу його на пенсію, з урахуванням вимог із зазначенням рівня грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу Національної поліції України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести його на пенсію за вислугою років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції від 4 квітня 2006 року та розпочати виплату пенсії за вислугою років з 1 жовтня 2016, тобто з моменту звільнення з органів внутрішніх справ.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у редакції від 4 квітня 2006 року № 3591- ІV, та розпочати виплату пенсії за вислугою років з 1 жовтня 2016 року, тобто з моменту його звільнення з органів внутрішніх справ.

3. Рішення суду мотивоване тим, що на час звільнення позивача зі служби у нього була наявна достатня вислуга років для призначення пенсії.

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було задоволено.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2017 року - скасовано та ухвалено нову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

5. Рішення суду мотивоване тим, що оскільки пенсійне забезпечення здійснюється за нормами пенсійного законодавства, чинного на день звернення за пенсією, права на пенсію згідно пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років позивач не має, тому що на день звільнення зі служби в поліції його стаж в календарному обчисленні становив 21 рік 10 місяців і 4 дні, а для призначення пенсії за вислугу років потрібно 23 роки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року та залишити в силі постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 жовтня 2017 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером МВС та отримує пенсію по інвалідності з 1 жовтня 2016 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з розрахунку вислуги років 21 рік 10 місяців.

7 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про переведення його на пенсію за вислугою років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у редакції від 4 квітня 2006 року, оскільки його вислуга, станом на 1 жовтня 2011 року, становила 22 роки 11 місяців 06 днів.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 26 червня 2017 року повідомив позивача про відмову у задоволені заяви, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 звільнений у 2016, а тому Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в редакції від 4 квітня 2006 року, який втратив чинність не може бути застосований до спірних правовідносин.

8. Не погоджуючись з такою відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що саме розрахунок пенсії у пільговому обчисленні має застосовуватись при визначенні права на пенсію за вислугою років. Станом на 1 жовтня 2011 року його вислуга років становила 22 роки 11 місяців 6 днів.

Згідно наказу Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 28 вересня 2016 року № 363 о/с вислуга років позивача в пільговому обчисленні становить 28 років 7 місяців 8 днів, що дає йому право на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції від 4 квітня 2006 року № 3591- ІV.

10. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року, в якому воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

11. Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію та членів їх сімей визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

13. Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції від 4 квітня 2006 року № 3591-ІV, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.

14. Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VІ, який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, внесено зміни в пункт «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

15. Відповідно до підпункту 8 пункту 6 Розділу ІІ Перехідних і прикінцевих положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» пункт «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в наступній редакції: «пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і 6 місяців».

16. Статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

17. Пунктом 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

18. Згідно із підпунктом «в» пункту 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського склад, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця - час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

19. Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

20. Аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» дає підстави для висновку про те, що законодавець розмежовує такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років». При цьому, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж теж враховується при призначенні пенсії (як правило впливає на розмір пенсії).

В то й же час для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

21. Судом встановлено, що позивач не має на момент звільнення необхідної календарної вислуги років, оскільки наявні 21 рів 10 місяців 4 дні при необхідних 22 календарних роки та 6 місяців.

22. Одночасно стаття 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії.

23. Суд звертає увагу на те, що жодної відсилочної норми вказана стаття не містить, а також не містить посилання на те, що види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії можуть бути встановлені підзаконними актами.

24. Крім того, в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах.

25. Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 22 календарних років та 6 місяців, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

26. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18 та від 22 серпня 2019 року у справі №295/7220/16-а.

27. Згідно з частиною 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

28. Відтак, приписи пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 суперечать приписам статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому застосуванню підлягає саме Закон, оскільки має вищу юридичну силу.

29. Таким чином, суд вважає, що право на пенсію за вислугу років визначається, виходячи з тривалості вислуги років саме у календарному обчисленні.

30. Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарної вислуги років.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

судді Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний