Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2022 року

м. Київ

справа №520/11900/2020

адміністративне провадження № К/990/23621/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 (колегія суддів у складі: Подобайло З. Г., Бартош Н. С., Григорова А. М.),

УСТАНОВИВ:

Обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пікули В. Ю. від 30.07.2020 про закінчення виконавчого провадження № 60912464 по примусовому виконанню листа Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 по справі № 520/6150/19 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та обчислення державної (основної пенсії у відповідності до положення частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 року №1-р (ІІ)/ у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), починаючи з 06.05.2019.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві.

Не погодившись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору та копій апеляційної скарги з додатками до неї відповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 повернуто скаржнику.

17.12.2021 позивачем повторно подано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду, тобто після закінчення встановленого процесуальним законом строку на її подання.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2021 витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/11900/2020.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022 апеляційну скаргу залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до суду клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження з вказанням поважних причин пропуску строку та докази в підтвердження протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.

22.02.2022, на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022. позивачем направлено до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

На обґрунтування клопотання про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції заявник апеляційної скарги зазначав, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою. Вказував, що строк для повторного звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі використано позивачем для отримання правової позиції Верховного Суду у взаємопов`язаній аналогічній справі № 520/16353/2020, оскільки підстави для повторного звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 про повернення позовної заяви, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, виникли після ухвалення Верховним Судом 01.12.2021 ухвали по взаємопов`язаній справі № 520/16353/2020 щодо відсутності висновку Верховного Суду стосовно питання застосування частини третьої статті 122, частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у взаємозв`язку із частиною першою статті 28, частини третьої статті 63, пункту 11 частини першої статті 39, пункту 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», наказу Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 «Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження», а саме: чи є інформація з Автоматизованої системи виконавчого провадження належним доказом у відповідності до частини третьої статті 122 КАС України щодо дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, для поновлення у відповідності до частини першої статті 123 КАС України пропущеного строку звернення до адміністративного суду, надає підстави для висновку про неправильне застосування частини третьої статті 122, частини першої статті 123 КАС України Харківським окружним адміністративним судом у даній справі та підстав для повторного звернення із апеляційною скаргою.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 по справі № 520/11900/2020.

Приймаючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що апелянтом не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення позивача до виконання процесуального обов`язку. Доводи клопотання про поновлення строку, з посиланням на ухвалу Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 520/16353/2020, на думку суду, є фактично незгодою з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 та не можуть слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за повторно поданою апеляційною скаргою. Інших доводів поважності пропуску строку клопотання про поновлення строку не містить. Також суд зазначив, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить її скасувати та а справу направити для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.

На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження по справі № 520/11900/2020 для повторного звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою у справі № 520/11900/2020, зазначав, що строк з 02.11.2020 по 17.11.2021 ним використано для отримання правової позиції Верховного Суду у взаємопов`язаній аналогічній справі № 520/16353/2020, оскільки підстави для повторного звернення із апеляційною скаргою на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі № 520/11900/2020 про повернення позовної заяви, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, виникли після ухвалення Верховним Судом 01.12.2021 ухвали по взаємопов`язаній справі № 520/16353/2020 щодо відсутності висновку Верховного Суду стосовно питання застосування частини третьої статті 122, частини першої статті 123 КАС України у взаємозв`язку із частиною першою статті 28, частини третьої статті 63, пункту 11 частини першої статті 39, пункту 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», наказу Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 «Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження», а саме: чи є інформація з Автоматизованої системи виконавчого провадження належним доказом у відповідності до частини третьої статті 122 КАС України щодо дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, поважною підставою для поновлення у відповідності до частини першої статті 123 КАС України пропущеного строку звернення до адміністративного суду, надає підстави для висновку про неправильне застосування частини третьої статті 122, частини першої статті 123 КАС України Харківським окружним адміністративним судом у справі № 520/11900/2020 та підстав для повторного звернення із апеляційною скаргою.

Позиція інших учасників справи

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення.

Рух касаційної скарги

30.08.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2022 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 520/11900/2020.

Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2022 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України колегія суддів зазначає таке.

За змістом частини шостої статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною третьою статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та, якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 420/5137/18, від 27.02.2020 у справі № 826/9915/18, від 20.08.2020 у справі № 280/2548/19, від 18.05.2022 у справі № 180/1173/16-а.

Колегія суддів не заперечує факт того, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторно звернутися з апеляційною скаргою. Проте строки на апеляційне оскарження автоматично не можуть бути поновленими.

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити заявник).

КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З матеріалів справи встановлено, що первинна апеляційна скарга подана скаржником у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України, однак ухвалою апеляційного суду від 23.11.2020 повернута, з підстав передбачених частиною п`ятою статті 298 КАС України.

17.12.2021 позивачем повторно подано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2020.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, позивач, звертаючись вдруге з апеляційною скаргою, зазначав, що строк для повторного звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі використано ним для отримання правової позиції Верховного Суду у взаємопов`язаній аналогічній справі № 520/16353/2020, оскільки підстави для повторного звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 про повернення позовної заяви, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, виникли після ухвалення Верховним Судом 01.12.2021 ухвали по взаємопов`язаній справі № 520/16353/2020.

Надаючи оцінку аргументам відповідача, наведеним у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, Другий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 27.07.2022 (яка є предметом даного касаційного перегляду) визнав їх неповажними, виходячи при цьому з того, що вперше подана апеляційна скарга залишалась судом без руху з наданням відповідного строку на сплату судового збору та надання копій апеляційної скарги з додатками до неї відповідно до кількості учасників справи. До повторно поданої апеляційної скарги скаржник долучив документи, що підтверджують звільнення апелянта від сплати судового збору, однак, не надав належних доказів, які б підтверджували неможливість надання вказаних документів без зволікань після повернення первинно поданої апеляційної скарги. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи клопотання про поновлення строку, з посиланням на ухвалу Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 520/16353/2020, є фактично незгодою з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2020, та не можуть слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за повторно поданою апеляційною скаргою. Інших доводів поважності пропуску строку клопотання про поновлення строку не містить.

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із тривалістю строку, який пропущений, поведінкою сторони протягом цього строку, діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони із підготовкою звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

З огляду на те, що звернення із повторною апеляційною скаргою мало місце більше ніж через три тижні після повернення апеляційної скарги поданої вперше, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Скаржником не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення позивача до виконання процесуального обов`язку.

В той же час колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 819/1224/15-а, від 16.02.2022 у справі № 160/13869/20, від 18.05.2022 у справі № 180/1173/16-а, від 03.11.2022 у справі № 560/7691/21.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених частиною першою статті 299 КАС України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування ухвали суду апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк А.В. Жук