Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2019 року

Київ

справа №452/855/17

адміністративне провадження №К/9901/29744/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №452/855/17

за позовом ОСОБА_2 до Самбірського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання дій протиправними, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Самбірського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 травня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Казана І.С., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Хобор Р.Б., суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Самбірського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення від 24.02.2017 №3 про відмову у призначенні пенсії відповідно до до абз.6 п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання призначити йому пенсію як учаснику АТО, починаючи з 15.02.2017.

Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.

Як встановлено, позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1.

З 08.10.2015 по 06.11.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції у м. Сватово Луганської області, що підтверджується довідкою, виданою військовою частиною польова пошта В 5082 від 10.02.2017 № 302.

Відповідно до копії посвідчення про відрядження, виданого військовою частиною Польова пошта В 5082 № 1399 від 07.10.2015 працівник ЗСУ ОСОБА_2, інженер з експлуатації аеродрому відряджений в м. Сватово Сектор А на термін з 08.10.2015 для участі в АТО із зазначенням відміток про прибуття в пункти призначення та вибуття з них: вибув з в/ч пп В 5082 08.10.2015 року - прибув у сектор А АТО 09.10.2015, вибув з Сектор А 04.11.2015 - прибув у В 5082 06.11.2015. Посвідчення видане на підставі Розпорядження НШ сектор А № 501/1896/са від 29.09.2015.

Згідно з витягом з наказу керівника сектору «А» (по стройовій частині) н.п. Старобільськ від 04.11.2015 № 312 та на підставі посвідчення про відрядження від 07.10.2015 № 1399 до місця постійної дислокації окремого полку армійської авіації (військова частина Польова пошта В5082 м. Новий Калинів) ОСОБА_2 04.11.2015 вибув зі складу сил та засобів сектора «А», які залучались та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Зазначені обставини відповідачем не оспорюються.

15.02.2017 позивач, досягнувши 55 річного віку, звернувся до Самбірського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області із заявою про призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до абзацу 6 пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 07.03.2017 № 2402-03-29 Самбірське об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області повідомило ОСОБА_2, що протоколом № 3 від 24.02.2017 в призначенні пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до абзацу 6 пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі також Закон № 1058-IV) відмовлено у зв'язку з тим, що наданими документами не підтверджується, що позивач є військовослужбовцем чи військовозобов'язаним або належить до резервістів.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що наданими позивачем та дослідженими доказами підтверджується, що позивач являється військовозобов'язаним, а тому має право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку у відповідності до абзацу 6 пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Самбірське об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та ухвали судів попередніх інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Спірним у даній справі є питання належності позивача військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами абз.6 п.3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) «військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті…особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6…..Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" …. мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років… за наявності страхового стажу не менше 25 років …».

Учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнаються, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Частиною 9 ст.1 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» (№2232-ХІІ) визначено, що військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Статтею 28 цього Закону передбачено, що граничний вік перебування в запасі військовозобов'язаних становить 60 років.

Враховуючи, що дослідженими судами доказами встановлено, що ОСОБА_2 є військовозобов'язаним (що підтверджується військовим квитком), йому встановлено статус учасника бойових дій, а тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах із 15.02.2017 відповідно до абзацу 6 пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а зводяться до переоцінки досліджених судом доказів, та не дають підстав вважати, що цими судами невірно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами рішень, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Самбірського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі №452/855/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

О.П. Стародуб ,

Судді Верховного Суду