Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.06.2018 року у справі №826/11254/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 826/11254/17

адміністративне провадження №К/9901/52852/18, К/9901/53381/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л. Л.,

суддів: Бучик А. Ю., Рибачука А. І.,

за участю: секретаря судового засідання Шосенко К. М.,

представник позивача Хруленко М. В.,

представник відповідача Крайдуба В. І.,

прокурор Кузнєцова Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 826/11254/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" (змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Ван клік") до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (правонаступник - Національний банк України), третя особа: Державна регуляторна служба України, за участю Генеральної прокуратури України, про визнання протиправним та скасування розпорядження, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та заступника Генерального прокурора України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року, прийняту у складі судді Келеберди В. І. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Шелест С. Б., суддів: Кузьмишина О. М., Пилипенко О. Є.,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, третя особа: Державна регуляторна служба України, про визнання протиправним та скасування розпорядження Нацкомфінпослуг від 29 червня 2017 року № 2962.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване розпорядження є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки є результатом проведеної всупереч нормам законодавства перевірки. Нацкомфінпослуг перевірку позивача проведено безпідставно, метою перевірки визначено перевірку ліцензійних умов Нацкомфінпослуг, які на час прийняття судового рішення, яке стало підставою для проведення перевірки позивача, вже не були чинними.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 29 червня 2017 року № 2962 "Про анулювання ліцензій на провадження страхової діяльності Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Саламандра-Україна".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року змінено постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року. Адміністративний позов задоволено з підстав, викладених у постанові апеляційного суду.

Як встановлено, на підставі направлення на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ПАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна" від 10 квітня 2017 року № 04/13/6-13 посадовими особами Нацкомфінпослуг проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) з питань дотримання вимог законодавства України у сфері надання фінансових послуг, за результатами якого складено акт від 25 квітня 2017 року № 893/13-6/2.

Підставою для проведення позапланового заходу слугувала ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 17 березня 2017 року у справі № 753/4616/17 про проведення перевірки за матеріалами кримінального провадження № 42016101020000104, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 травня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч 1 ст. 191 КК України.

Позаплановий захід проведено посадовими особами Нацкомфінпослуг: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, уповноваженими на здійснення перевірки згідно зазначеного направлення за період з 01 січня 2015 року по 25 квітня 2017 року.

Проведеним позаплановим заходом установлено ряд порушень Позивачем вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг, детальний перелік яких наведений на сторінці 12-74 акта.

За результатами розгляду акта позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 25 квітня 2017 року № 893/13-6/2, Нацкомфінпослуг винесено розпорядження від 27 квітня 2017 року № 1338 "Про усунення порушень ПАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна" ліцензійних вимог", яким зобов'язано Позивача усунути порушення законодавства про фінансові послуги, в т. ч., відповідних ліцензійних вимог, а саме: порушення, зазначені в п.1 вступної частини цього розпорядження, усунути та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 23 травня 2017 року; порушення зазначені в пунктах 4 та 6 вступної частини цього розпорядження, усунути та вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню цих порушень, та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 15 червня 2017 року; порушення зазначені в пункті 2 вступної частини цього розпорядження, усунути та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 27 червня 2017 року.

На виконання вимог вказаного розпорядження, Товариство своєчасно, листом від 12 травня 2017 року № 2497 (вх. № 4195/СК від 13 травня 2017 року), листом від 13 червня 2017 року № 2435 (вх. № 5172/СК від 14 червня 2017 року) надало до Нацкомфінпослуг пояснення та копії підтверджуючих документів згідно додатків до вказаних листів, що не заперечує відповідач.

За результатами аналізу поданих Товариством пояснень та документів посадові особи Відповідача дійшли висновку про невиконання ПАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна" вимог розпорядження про усунення порушень ліцензійних вимог, встановлених для провадження страхової діяльності, про що складено акт від 23 червня 2017 року № 1223/13-6/3.

Як установлено, розгляд питання усунення порушень, за результатами якого складений акт від 23 червня 2017 року № 1223/13-6/3, здійснювався без участі Позивача - двома із трьох посадових осіб Нацкомфінпослуг, уповноважених згідно направлення від 10 квітня 2017 року № 04/13/6-13 на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ПАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна" (ОСОБА_1, ОСОБА_2), про що свідчить вступна частина вказаного акту; акт за результатами такого розгляду від 23 червня 2017 року № 1223/13-6/3 Позивачу не направлявся, позаяк саме вказаний акт і слугував підставою для винесення Нацкомфінпослуг Розпорядження від 29.06.17р. №2962 "Про анулювання ліцензій на провадження страхової діяльності Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Саламандра-Україна".

Оспорюваним розпорядженням анульовано ліцензії Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Саламандра-Україна" на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме, на послуги у сфері страхування в частині проведення конкретних видів страхування:

добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров'я); добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

добровільного страхування фінансових ризиків;

добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби;

добровільного страхування залізничного транспорту;

добровільного страхування медичних витрат;

добровільного страхування від нещасних випадків; добровільного наземного транспорту (крім залізничного);

добровільного страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

добровільного страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

добровільного страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу));

обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування;

обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;

обов'язкового страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання зброї;

обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

обов'язкового особистого страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті;

обов'язкового авіаційного страхування;

обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Не погоджуючись з вказаним розпорядженням, позивач звернувся до суду.

У касаційних скаргах заявлено вимоги про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про відмову у позові.

В обґрунтування своїх вимог заявники посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, виходить із такого.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - ~law3~) державне регулювання ринків фінансових послуг - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам.

Відповідно до ~law4~, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має право проводити в межах своїх повноважень перевірку (інспекцію) діяльності учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), їх афілійованих та споріднених осіб.

За змістом статті 2 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - ~law6~) дія ~law7~ поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому ~law8~ порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Відповідно до частини 7 статті 19 Закону України від 2 березня 2015 року № 222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності" контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених частини 7 статті 19 Закону України від 2 березня 2015 року № 222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності" контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Розділом 2 Правил проведення перевірок (інспекцій) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджених розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27 листопада 2012 року № 2422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2013 року за № 211/22743 (чинних на момент спірних правовідносин; надалі - Правила № 2422) передбачено, що Нацкомфінпослуг може проводити планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок (п.2.1. розділу 2).

За змістом пункту 2.5 розділу 2 Правил № 2422 позапланова перевірка може проводитись з підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Під час проведення позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цієї перевірки, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки.

Відповідно до ~law14~ підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених ~law15~, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених ~law16~.

У свою чергу, ~law17~ передбачено, що заходи контролю здійснюються органами, зокрема, державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг, у встановленому ~law18~ порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Статтею 3 Закону України від 03 листопада 2016 року № 1728-VIII "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що до 31 грудня 2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю): за рішенням суду.

~law20~ визначено загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю), спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю), санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Так, відповідно до ~law21~, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до абзацу першого ~law22~, розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки.

Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).

Відповідно до ~law23~, усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Як зазначалось вище, за вимогами ~law24~ перевірка виконання суб'єктом господарювання зокрема, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю) є самостійною підставою для здійснення позапланових заходів.

~law25~ є спеціальним у спірних правовідносинах, що пов'язані з порядком перевірки, зокрема, розпоряджень щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

~law26~, а також Правилами проведення перевірок (інспекцій) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 2422 визначено єдиний порядок здійснення Нацкомфінпослуг нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням чинного законодавства у відповідній сфері шляхом проведення її уповноваженими особами перевірок (інспекцій) учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), їх афілійованих та споріднених осіб, які проводяться самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами державної влади (п.1.2. Правил № 2422).

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (абзац третій ~law27~).

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом (абзац сьомий ~law28~).

За наслідками аналізу вказаних норм колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції відносно того, що державний нагляд може здійснюватися виключно у формі проведення уповноваженими особами Нацкомфінпослуг перевірок (інспекцій) учасників ринків фінансових послуг, за результатами яких складається акт перевірки, який є актом державного нагляду (контролю) - документом, в якому відображаються факт і результати її проведення (абзац другий пункту 1.3 Правил).

Відповідно до абзацу першого пункту 6.1. розділу VI Правил N 2422, під час проведення перевірки інспекційна група детально вивчає, аналізує та оцінює всі необхідні документи, які стосуються діяльності суб'єкта господарювання у сфері надання фінансових послуг, перевіряє наявну інформацію про можливі порушення законодавства про фінансові послуги та достовірність поданої ним інформації для внесення до Державного реєстру фінансових установ та отримання ліцензії.

Відповідно до пункту 4.2. Правил № 2422, керівник та члени інспекційної групи при проведенні перевірки зобов'язані: скласти окремі акти відповідно до пункту
6.10 розділу VI цих Правил.

У свою чергу, відповідно до пункту 6.10 Правил N 2422, керівник та члени інспекційної групи складають такі акти:

1) акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності;

2) акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов.

У разі встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки. (пункт 6.10 Правил № 2422 у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 12 травня 2016 року № 980).

Так, відповідно до пункту 5 статті 16 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності", серед підстав для прийняття рішення про анулювання ліцензії є: акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності.

Отже, перевірка виконання вимог розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов має відбуватись виключно у формі проведення перевірки, результати якої відображаються у акті перевірки (~law30~), тоді як у спірному випадку така перевірка не проведена.

За результатами перевірки виконання суб'єктом господарювання розпоряджень щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), уповноважені на проведення перевірки особи саме при проведенні перевірки (а не поза її межами) мають скласти акт у разі невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності - в останній день перевірки.

У свою чергу, уповноважені особи Нацкомфінпослуг - посадові особи, які наділені Нацкомфінпослуг повноваженнями здійснювати перевірки суб'єктів господарювання, мають право запрошувати посадових осіб цього суб'єкта господарювання для надання пояснень та вимагати надання суб'єктом господарювання необхідної інформації та документів або належним чином засвідчені копії цих документів (витяги з документів) (п.1.3 Правил № 2422).

Такі повноваження на здійснення заходів державного нагляду (контролю) виникають на підставі розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю) - наказу (рішення, розпорядження), на підставі яких оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), що випливає із статті 7 Закону.

Отже, повноваження на здійснення перевірки не виникають лише в силу посадових повноважень осіб Нацкомфінпослуг.

У даному випадку, акт про невиконання розпорядження про усунення порушення складений двома посадовими особами із складу інспекційної групи, направленої на здійснення попереднього позапланового заходу на підставі рішення суду, відповідно до направлення від 10 квітня 2017 року № 04/13/6-13. При цьому, згідно із зазначеним направленням, дата закінчення такого заходу - 25 квітня 2017 року. У цей же день такий захід закінчено шляхом складання інспекційною групою акта перевірки від 25 квітня 2017 року № 893/13-6/2.

Відповідно до ~law31~, посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання (~law32~).

З огляду на викладене, та приймаючи до уваги те, що за вищенаведеними вимогами Правил № 2422, акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності складають керівник та члени інспекційної групи саме при проведенні перевірки, тоді як у спірному випадку перевірка виконання вимог такого розпорядження не проводилась, неправомірним є складання 23 квітня 2017 року акта про невиконання Позивачем вимог розпорядження поза межами перевірки та особами, повноваження яких вичерпані на підставі направлення від 10 квітня 2017 року № 04/13/6-13, у зв'язку із закінченням попередньої перевірки, результати якої відображені у акті від 25 квітня 2017 року № 893/13-6/2.

У свою чергу, акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, складений неповноважними особами в розумінні вищенаведених правових норм - не може бути підставою для анулювання ліцензій.

Крім того, такий акт про невиконання розпорядження Позивачу не направлявся, що позбавило Позивача права на участь у прийнятті щодо нього рішення за результатами перевірки вимог виконання розпорядження.

При цьому, право суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю) прямо закріплене у ~law33~, а абзацом п'ятим ~law34~ закріплений обов'язок суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Отже, що право на одержання примірника акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) не залежить від виду такого.

Види заходів впливу, які може застосовувати Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, визначені статтею 40 Закону N 2664-III, серед яких:

1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення;

2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

3) накладати штрафи в розмірах, передбачених ~law35~;

4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;

6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги;

8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій;

9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.

Відповідно до частини 2 цієї ж норми, порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності" анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.

Отже, анулювання ліцензії на здійснення певного виду діяльності є одним із крайніх заходів впливу - адміністративно-господарською санкцією, яка може застосовуватись до суб'єкта за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності виключно за умови дотримання визначених законом підстав та порядку, із дотриманням відповідної процедури.

Таким чином, правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що такий захід впливу може бути застосований до суб'єктів господарювання у сфері фінансових послуг лише на підставі перевірки виконання розпорядження про усунення порушення, як того вимагає Закон, уповноваженими на проведення перевірки особами із дотриманням гарантій та права суб'єкта господарювання на участь у прийнятті рішення. Недотримання порядку та вимог Закону у цій частині нівелює значення акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності, а відтак - і розпорядження про анулювання ліценцій.

Позивач виконав вимоги розпорядження від 27.04.17р. №1338 "Про усунення порушень ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна" ліцензійних вимог" шляхом подання письмових пояснень по суті кожного з пункту порушень з підтверджуючими на те документами. Наявність певних недоліків у поданих документах, а також подання деяких підтверджуючих документів не повному обсязі має установлюватись шляхом проведення перевірки, повноважними на проведення такої особами із дотриманням прав та гарантій суб'єкта господарювання. Тому, відповідні твердження відповідача не можуть свідчити про невиконання Товариством вимог розпорядження.

Акт планової перевірки Відповідача Державною регуляторною службою від 26 грудня 2017 року, на який посилався відповідач, як на доказ відсутності порушень з боку Нацкомфінпослуг, не спростовує висновків суду у цій частині. Окрім того, з акта не вбачається, що ДРС перевірялось додержання Нацкомфінпослуг вимог законодавства під час здійснення контролю за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону N 2664-III, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Суд зазначає, що положення вказаної норми не суперечать висновку суду про те, що перевірка виконання вимог розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов має відбуватись виключно у формі проведення перевірки, результати якої відображаються у акті перевірки. Так, вимога закону про проведення перевірки не спростовує та не суперечить вимогам про здійснення перевірки на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Посилання відповідача на ~law37~ в обґрунтування доводів про те, що ним не могла проводитись додаткова перевірка виконання розпорядження про усунення недоліків - необґрунтоване. Вказаною нормою (у редакції на час спірних правовідносин) установлено до 31 грудня 2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. При цьому, за вимогами ~law38~ перевірка виконання суб'єктом господарювання зокрема, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю) є самостійною підставою для здійснення позапланових заходів.

Посилання відповідача та Прокуратури на сплату ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна" штрафної санкції, застосованої до нього відповідно до постанови Нацкомфінпослуг від 11 травня 2017 року, прийнятої за результатами розгляду акта позапланового заходу від 25 квітня 2017 року №893/13-6/2 та матеріалів перевірки - не є обгрунтованими, оскільки не спростовують висновків суду щодо протиправності оспорюваного у даній справі розпорядження. Усунення Товариством порушень на виконання розпорядження Відповідача та сплата штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг не обмежує Товариство у праві оскаржити розпорядження про анулювання ліцензій.

Посилання Прокуратури на здійснення досудового розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, у яких фігурує ПрАТ "Страхова компанія "Саламандра-Україна" у зв'язку із недотриманням законодавства у сфері ринків фінансових послуг, як правильно вказано судом апеляційної інстанції, не має правового значення для вирішення цієї справи.

Враховуючи встановлені у цій справі обставини, з огляду на правове регулювання спірних правовідносин, касаційні скарги належить залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Замінити відповідача у справі - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг правонаступником - Національним банком України.

Касаційні скарги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та заступника Генерального прокурора України відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у даній справі залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіЛ. Л. Мороз А. Ю. Бучик А. І. Рибачук