Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2018 року

м. Київ

справа № 688/1196/17

адміністративне провадження № К/9901/34997/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017р. (головуючий суддя - Залімський І.Г., судді - Смілянець Е.С., Сушко О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Шепетівської міської ради Хмельницької області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У травні 2017 року позивач звернулась до суду з даним позовом, в якому просила зобов'язати відповідача здійснити виплату заборгованості з пенсії за період червень - листопад 2016 року.

В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона є пенсіонером, перебуває на обліку в Шепетівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області, отримує пенсію за віком та є внутрішньо переміщеною особою. У період з 01.06.2016р. по 30.11.2016р. їй не проводилось нарахування і виплату пенсії. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки вони порушують її право на пенсійне забезпечення.

Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.06.2017р. позов задоволено.

Зобов'язано відповідача здійснити позивачу виплату заборгованості з пенсії за період з 01.06.2016р. по 30.11.2016р.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017р. скасовано постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги, позивач посилається на те, що постанова Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016р. «Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» не є законом та не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Вважає, що припинення виплати пенсії переміщеній особі з огляду на практику Європейського Суду з прав людини є дискримінацією за ознакою місця проживання та порушує статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін. Посилався на те, що дії управління Пенсійного фонду узгоджуються з постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016р. №365, виплату позивачу пенсії припинено у зв'язку із перетином нею кордону України через контрольний пункт в'їзду - виїзду з тимчасово окупованої території «Курахове» та поверненням до покинутого місця постійного проживання. Виплату пенсії позивачу відновлено відповідно до вимог цього Порядку через шість місяців після припинення виплати пенсії.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 2 статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсії та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 07.11.2014р. прийнято постанову № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської області.

Відповідно до частини першої статті 49 Закон України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009р. №25-рп/2009) 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у Шепетівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області, як внутрішньо переміщена особа, та отримує пенсію за віком.

Позивач взята на облік в Управлінні соціального захисту населення Шепетівської міської ради Хмельницької області, як особа, яка переміщена з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, з м. Донецьк до м. Шепетівка.

Актом обстеження від 20.07.2016р. встановлено відсутність позивача за адресою у АДРЕСА_1.

Рішенням Комісії з питань реалізації гарантованого права малозабезпечених сімей на призначення соціальної допомоги виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області від 23.08.2016р. №66 скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.11.2014р. №6824000084 згідно Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання за інформацією Державної прикордонної служби України від 12.08.2016р. про перетин позивачем 03.06.2016р. Державного кордону України.

Рішенням Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 26.08.2016р. №20 припинено позивачу виплату пенсії з 23.08.2016р.

21.09.2016р. позивач повторно звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Шепетівської міської ради Хмельницької області про взяття її на облік, як внутрішньо переміщену особу.

22.09.2016р. позивачу видано нову довідку від 21.09.2016р. №6824000363 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

07.12.2016р. позивач звернулась до відповідача із заявою про відновлення виплати пенсії на підставі довідки від 21.09.2016р. №6824000363.

07.12.2016р. відповідачем направлено лист до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області про розгляд на Комісії з питань реалізації гарантованого права малозабезпечених сімей на призначення соціальної допомоги питання відновлення позивачу виплати її пенсії.

Актом обстеження від 13.12.2016р. підтверджено факт проживання позивача за адресою, вказаною довідці, а саме - АДРЕСА_1

Рішенням Комісії з питань реалізації гарантованого права малозабезпечених сімей на призначення соціальної допомоги виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області від 22.12.2016р. №77 позивачу відновлено нарахування і виплату пенсії з 01.12.2016р. (а.с. 30 - 36)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив того, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення виключно з підстав, передбачених статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд дійшов висновку, що підставою для скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є не факт відсутності такої особи за місцем її фактичного проживання, а повернення до покинутого місця проживання, виїзд на постійне місце проживання за кордон, і такі обставини мають бути підтверджені у встановленому законом порядку. При цьому факт перетину позивачем 03.06.2016р. державного кордону не є беззаперечним доказом того, що позивач повернулась до покинутого місця проживання чи виїхала на постійне місце проживання за кордон.

Крім того, суд виходив з того, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження, а тому скасування довідки про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи без з'ясування даним про її постійне місце проживання було передчасним, і як наслідок призвело до безпідставного припинення виплати їй пенсії.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що рішенням Комісії з питань реалізації гарантованого права малозабезпечених сімей на призначення соціальної допомоги виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області позивачу скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, вказане рішення позивачем в судовому порядку не оскаржувалось, а поновлення виплати пенсії можливо лише через шість місяців після припинення її виплати відповідно до Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування від 08.06.2016р. №365 і виконання всіх процедур, необхідних для її призначення, передбачених законодавством.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами встановлено, що припинення виплати пенсії позивачу відбулось за відсутності підстав, передбачених статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або підстав, передбачених іншим законом.

Крім того, постанови Кабінету Міністрів України «Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 08.06.2016р. №365 та «;Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» від 01.10.2014р. №509 є підзаконними нормативно-правовими актами і за правилами статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не можуть визначати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, відповідно скасування довідки про взяття позивача на облік внутрішньо переміщеної особи саме по собі не може бути підставою для припинення виплати пенсії.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Крім того, в ході розгляду справи судами встановлено, що позивач перетнула Державний кордон України через контрольний пункт в'їзду - виїзду «Курахове», що в свою чергу стало підставою для припинення виплати пенсії.

В той же час Державний кордон України через населений пункт Курахове, який розташований в західному напрямку від міста Донецьк, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, не проходить, а тому висновки про перетин позивачем саме Державного кордону України та припинення в зв'язку з цим виплати пенсії також не можна визнати обґрунтованими.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи викладене колегія суддів прийшла до висновку, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, а тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись статтями 343, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017р. скасувати, а постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.06.2017р. залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук