Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2018 м.Київ справа № 826/2886/14

провадження № К/9901/1853/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

секретар судового засідання - Слободян О.М.,

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство «Київспецтранс» ,

відповідач 1 - Реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Києві,

представник відповідача - Кривов"яз О.В.,

відповідач 2 - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Сипчук Крістіна Миколаївна,

відповідач 3 - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Каравай Надія Володимирівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Грищенко Т.М., Лічевецький І.О., Мельничук В.П. від 15 липня 2014 року у справі,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Київспецтранс» (далі - ПрАТ «Київспецтранс») звернулося суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними та скасування: рішень №№ 5783236, 5783847, 5783152, 5783928, 5783043, 5784118, 5784001, 5782952, №5783562, 5784197, 5783770, 5783631, 5783397, 5783481, 5782758, 5782860, 5782685, 5782610, 57825 від 11 вересня 2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Сипчук Крістіни Миколаївни про відмову у державній реєстрації прав на будівлі, артсвердловину, водонапірну башту, споруду, котельню, адміністративний будинок, контрольно - прохідний пункт, що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Правди, буд. 85; рішень №№ 7871463, 7870057, 7870690, 7870825, 7871174 від 12 листопада 2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Каравай Надії Володимирівни про відмову у державній реєстрації прав на будівлі, бойлерну, контрольно - технічний пункт, нежитлове приміщення, споруду, склад зріженого газу, оздоровчий комплекс, що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Правди, буд. 85; зобов'язання провести державну реєстрацію прав на будівлі, артсвердловину, водонапірну башту, споруди, котельню, адміністративний будинок, контрольно - прохідний пункт, бойлерну, контрольно - технічний пункт, нежитлове приміщення, склад зріженого газу, оздоровчий комплекс за вищевказаною адресою.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» - задоволено. Визнано неправомірними та скасовано рішення №№ 5783236, 5783847, 5783152, 5783928, 5783043, 5784118, 5784001, 5782952, №5783562, 5784197, 5783770, 5783631, 5783397, 5783481, 5782758, 5782860, 5782685, 5782610, 57825 від 11 вересня 2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Сипчук Крістіни Миколаївни про відмову у державній реєстрації прав на будівлі, артсвердловину, водонапірну башту, споруду, котельню, адміністративний будинок, контрольно - прохідний пункт, що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Правди, буд. 85; рішення №№ 7871463, 7870057, 7870690, 7870825, 7871174 від 12 листопада 2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Каравай Надії Володимирівни про відмову у державній реєстрації прав на будівлі, бойлерну, контрольно - технічний пункт, нежитлове приміщення, споруду, склад зріженого газу, оздоровчий комплекс, що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Правди, буд. 85; зобов'язано провести державну реєстрацію прав на будівлі, артсвердловину, водонапірну башту, споруди, котельню, адміністративний будинок, контрольно - прохідний пункт, бойлерну, контрольно - технічний пункт, нежитлове приміщення, склад зріженого газу, оздоровчий комплекс за вищевказаною адресою.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у місті Києві подала касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2014 року залишити без змін. Скаржник посилається на те, що в матеріалах реєстраційних справ відсутній оригінал технічного паспорта та протокол (рішення) про призначення керівника, за підписом якого надана довіреність.

В Акті №694 від 28.10.1999 про передачу нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству "Київспецтранс" від регіонального відділення Фонду державного майна по м.Києву відсутні відомості про площу об'єкта та не надано рішення власника майна чи уповноваженого ним органу на передачу нерухомого майна з державної у комунальну власність, що є підставою для відмови у державній реєстрації права власності на майно.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просив відмовити у її задоволенні та вказує на те, що при поданні карток прийому заяв ним надано повний пакет необхідних документів для проведення державної реєстрації прав на майно Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» .

Заслухавши доповідача, представника реєстраційної служби ГУЮ в м.Києві, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 01 липня 2013 року представником ПрАТ «Київспецтранс» подано до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційними номерами: 2684103, 2664265, 2684947, 2685142, 2664475, 2685362, 2664855, 2664653, 2685576, 2685820, 2665068, 2686033, 2686234, 2686498, 2686743, 2712455, 2712775, 2713084, 2713276, 2713481, 2712932, 2712677, 2713215, 2713461 та 2713737.

До заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень додано наступні документи: копія наказу №581 від 30 вересня 1999року; копія технічного паспорту б/н від 04 березня 2004 року (в картці №5393326 оригінал вказаного технічного паспорту); довідка №1768/03 від 09 жовтня 2013 року.

Рішеннями №№5783236, 5783847, 5783152, 5783928, 5783043, 5784118, 5784001, 5782952, 5783562, 5784197, 5783770, 5783631, 5783397, 5783481, 5782758, 5782860, 5782685, 5782610, 57825 від 11 вересня 2013 року державного реєстратора Сипчук Крістіни Миколаївни, відмовлено у державній реєстрації права власності на будівлі, артсвердловину, водонапірну башту, споруду, котельню, адміністративний будинок, контрольно - прохідний пункт, що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Правди, буд. 85.

Рішеннями №№7871463, 7870057, 7870690, 7870825, 7871174 від 12 листопада 2013 року державного реєстратора Каравай Надії Володимирівни, відмовлено у державній реєстрації права власності на будівлі, бойлерну, контрольно - технічний пункт, нежитлове приміщення, споруду, склад зріженого газу, оздоровчий комплекс, що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Правди, буд. 85.

Зазначені рішення мотивовані тим, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав, не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме: відсутні документи, що підтверджують факт виникнення права власності на об'єкти нерухомого майна, відсутні показники площ переданих об'єктів (оригінали та копії технічного паспорту), не подано копії протоколу про призначення керівника, за підписом якого надана довіреність представнику та копії не завірені належним чином.

Позивач, вважаючи зазначені рішення державних реєстраторів неправомірними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого не погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем разом із заявами про державну реєстрацію прав не подано державному реєстратору документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, тобто документів, які б дали змогу встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Положеннями частини 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

В частині 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» законодавець передбачив випадки відмови у держаній реєстрації прав та їх обтяжень. Так, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. При цьому, частиною 4 зазначеної статті визначено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

В свою чергу, процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюється Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. №703 (далі - Порядок реєстрації), чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 10 Порядку реєстрації заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. У разі, коли заінтересована особа відповідно до закону звільнена від сплати державного мита, плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита та документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, не подаються. Документи, необхідні для проведення державної реєстрації, що подані з порушенням вимог, установлених законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами, є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію або відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а не для відмови в прийнятті заяви про державну реєстрацію. Орган державної реєстрації прав, нотаріус не приймає заяву про державну реєстрацію у разі відсутності документа, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документа про сплату державного мита, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

В пункті 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011 року зазначено, що з метою проведення державної реєстрації виникнення права власності державний реєстратор вносить до запису про нерухоме майно такі відомості щодо об'єкта нерухомого майна: тип об'єкта нерухомого майна (житловий будинок, будівля, споруда, квартира, житлове приміщення, нежитлове приміщення тощо); призначення об'єкта нерухомого майна (житловий або нежитловий); площа об'єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності) житлова); відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна (найменування та/або присвоєння літера, загальна та (за наявності) житлова площа об'єкта нерухомого майна, який є складовою частиною складної речі та призначений для обслуговування іншої (головної) речі, пов'язаний з нею спільним призначенням та є її приналежністю); адреса об'єкта нерухомого майна; підстава для внесення запису про нерухоме майно: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

Відповідно до пункту 26 Порядку реєстрації для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Перелік вказаних документів наведений в пункті 27 Порядку реєстрації, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з внесенням до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 - 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав акт приймання-передачі об'єкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи (пункт 50 Порядку реєстрації).

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем, останнім подано державному реєстратору (у всіх випадках), зокрема, копії дубліката Акта передачі нерухомого майна у власність ВАТ «Київспецтранс» від 28 жовтня 1999 року № 694 про передачу нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству "Київспецтранс" від регіонального відділення Фонду державного майна по м.Києву, який не містить підписів сторін, між якими укладено зазначений акт, та не дає змоги встановити характеристики об'єктів нерухомого майна, які підлягають державній реєстрації, (тип, призначення, технічний стан вказаного об'єкта тощо).

Поряд з цим, звертаючись до державного реєстратора, позивач не надав державному реєстратору жодного документа на підтвердження виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до переліку, визначеного в пунктом 27 Порядку реєстрації.

Тобто, державним реєстратором обґрунтовано зазначено, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, що в свою чергу є підставою для відмови в державній реєстрації прав відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

При цьому, суд касаційної інстанції не приймає до уваги доводи позивача, що Акт передачі нерухомого майна у власність ВАТ «Київспецтранс» від 28 жовтня 1999 року № 694 є саме тим документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, оскільки подання такого акту державному реєстратору є самостійним обов'язком заявника відповідно до пункту 50 Порядку реєстрації, незалежно від його обов'язку подати документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, згідно з пунктом 27 Порядку реєстрації.

Таким чином, позивачем не доведено, що надані документи відповідають вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та дають змогу встановити відповідність заявлених прав, документам, що їх посвідчують.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені обставини справи, а судом апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права, то постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2014 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач А.Ю. Бучик

судді М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

Повне судове рішення складено 28.03.2018