Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2020 року

Київ

справа №160/4901/19

адміністративне провадження №К/9901/173/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Спецремтехнологія" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 у складі судді Голобутовського Р.З. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 у складі колегії суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А. у справі №160/4901/19 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Спецремтехнологія" до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Спецремтехнологія" (надалі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати висновки Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 27.12.2018 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 12.11.2018, зареєстрованої 13.11.2018 за вх. №35892-33-18, з доповненнями до скарги від 20.12.2018 зареєстрованими за вх. № Г-26678 від 21.12.2018 та вх. № 40762-33-18 від 22.12.2018;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 287/5 від 30.01.2019 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.10.2018 №12231070026002743 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведену державним реєстратором Кам`янської міської ради Циганок І.Ю. стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Спецремтехнологія";

- зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 18.10.2018 року № 12231070026002743 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведену державним реєстратором Кам`янської міської ради Циганок І.Ю. стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Спецремтехнологія".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року, клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про закриття провадження у справі задоволено. Провадження у справі № 160/4901/19 за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Спецремтехнологія" до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії закрито.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що предметом спору в даній справі є Наказ Міністерства юстиції України, тобто, індивідуальний акт, прийнятий стосовно конкретної юридичної особи, а тому даний спір пов`язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що підтверджує обґрунтованість розгляду спору у порядку адміністративного судочинства.

У поданому відзиві ОСОБА_1 просить касаційну скаргу ТОВ "Науково-виробнича фірма "Спецремтехнологія" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Решта учасників справи правом на подання відзиву не скористались.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У ході розгляду справи судами встановлено, що Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2019 у справі №904/562/19 (суддя Ліпинський О.В.) позов ОСОБА_1 до ТОВ "НВФ "Спецремтехнологія", третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним рішень учасника, передавального акту та статутів товариства, зокрема, визнано недійсним рішення № 16/10 учасника ТОВ "НВФ "Спецремтехнологія" від 16.10.2018, яким виключено ОСОБА_1 із числа учасників Товариства.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що Господарським судом Дніпропетровської області по суті вирішено корпоративний спір стосовно незаконності виключення ОСОБА_1 із складу учасників Товариства, визнано недійсним рішення № 16/10 учасника ТОВ "НВФ "Спецремтехнологія" від 16.10.2018, яке фактично за своєю суттю є предметом спору у цій справі.

Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що хоча формально предметом спору є скасування спірних Наказу та Висновків, фактично позов заявлено з метою захисту господарського права, що свідчить про приватноправовий характер спору та його непідсудність адміністративному суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів на час розгляду справи судом першої інстанції належали спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Як убачається з матеріалів справи та установлених судами фактичних обставин, позивач оскаржує спірні висновки та наказ не з підстав дотримання відповідачами процедурних питань їх прийняття, а виключно з підстав захисту корпоративного права, а тому цей спір не має ознак публічно-правового спору та не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими доводами судів попередніх інстанцій та вважає, що спір у справі не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ГПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 344 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Спецремтехнологія" залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис) А.Ю. Бучик

Судді (підпис) Л.Л. Мороз

(підпис) В.М. Кравчук

Згідно з оригіналом

Помічник судді І.В. Ковальська