Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.09.2020 року у справі №826/5919/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року

м. Київ

справа №826/5919/16

адміністративне провадження №К/9901/43202/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Желєзного І. В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови та припису, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Безименної Н. В., Аліменка В. О., Кучми А. Ю. від 16.05.2017,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Київспецмонтаж" (далі - ПрАТ "Київспецмонтаж", Товариство, позивач) звернулося з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Департамент ДАБІ, ДАБІ України відповідно, відповідачі), у якому просило скасувати:

- постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №62/16/10/26-38/2403/0216, якою ПрАТ "Київспецмонтаж" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон №208/94-ВР), та накладено штраф у сумі 62010,00 гривень (далі - спірна постанова).

- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.03.2016 (далі - спірний припис).

2. У позові наводились аргументи про те, що перевірка позивача на підставі звернення фізичної особи була проведена через 46 днів від дати звернення, в той час, як законодавством встановлено строк для проведення перевірки не більше 5 днів, у виняткових випадках 7 днів.

3. Також, позивач наголошував, що Товариством до декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 10.02.2016 №КВ 142160411532 в розділі щодо відповідальної особи з технічного нагляду було внесено достовірну інформацію, оскільки хоч на дату реєстрації декларації (10.02.2016) інженер помер (02.07.2015), проте будівництво було закінчено 30.06.2015, тобто на час здійснення будівництва зазначена особа була живою та здійснювала технічний нагляд аж до закінчення цього будівництва.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2017 позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано спірні припис і постанову.

5. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції виходив з того, що позапланова перевірка Товариства проведена відповідачем з дотриманням процедури, визначеної Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Прядок №553), зокрема, у передбачений цим Порядком строк та у присутності уповноваженої особи суб'єкта містобудування, яка діяла на підставі довіреності.

6. Разом з тим, суд першої інстанції встановив, що у декларації про готовність об'єкта до експлуатації було наведено достовірні дані, зокрема, щодо відповідальної особи з технічного нагляду, оскільки, відповідно до підписаного між забудовником і підрядником акту про приймання - передачу робіт, виконаних згідно з договором підряду та додаткових угод до цього договору, будівництво об'єкта завершено у повному обсязі 30.09.2014 і упродовж усього часу, аж до закінчення будівельних робіт, технічний нагляд здійснювала саме та особа, яка вказана у декларації.

7. Той факт, що інженер технічного нагляду, який його здійснював, станом на час реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації помер, не свідчить про недостовірний характер даних, наведених у такій декларації, оскільки, згідно з позицією суду першої інстанції, технічний нагляд здійснюється виключно в період будівництва об'єкта, відтак закінчується такий нагляд в день завершення будівельних робіт, а не до реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта.

8. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 ухвалене судом першої інстанції судове рішення скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

9. Свої висновки суд апеляційної інстанції мотивував тим, що як випливає з тексту декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою Департаментом ДАБІ 10.02.2016, датою закінчення будівництва є листопад 2015 року, тоді як інженер технічного нагляду ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що зазначає сам позивач у позовній заяві.

10. Наведені обставини, на переконання апеляційного суду, свідчать про те, що ОСОБА_1 не міг здійснювати технічний нагляд зазначеного об'єкта будівництва у період з 03.07.2015 та до його закінчення, тобто листопада 2015 року, що свідчить про недостовірність даних зазначених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а отже і про законність спірних припису та постанови.

11. Суд апеляційної інстанції врахував пояснення, надані у судовому засіданні представником позивача, який припустив, що це є опискою.

12. Проте, апеляційний суд такі доводи відхилив, оскільки з приводу виправлення описки в даті закінчення будівництва у поданій позивачем декларації про готовність об'єкта до експлуатації ПрАТ "Київспецмонтаж" до контролюючого органу не зверталося.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Не погоджуючись з вищевказаною постановою апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а судове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Як випливає з встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи,
20.03.2014 між ПрАТ "Київспецмонтаж" (замовник) та ТОВ "Будівельна компанія "ЗЗБК №1" (генпідрядник) було укладено договір підряду №7 на виконання робіт з будівництва індивідуального садового будинку на ділянці АДРЕСА_1, в якому зазначено, що початок робіт розпочинається з 26.05.2014 (підпункт 3.1), а термін завершення робіт буде визначено додатковою угодою до цього договору.

15.23.05.2014 між ПрАТ "Київспецмонтаж" (замовник) та ОСОБА_1, кваліфікаційний сертифікат технічного нагляду серія ІТ №002895, виданий Архітектурно-будівельною атестаційною комісією інженерів технічного нагляду Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (копія сертифікату наявна в матеріалах справи) (виконавець) було укладено договір про надання послуг з технічного нагляду за будівництвом садового будинку на ділянці АДРЕСА_2.

16. В додатковій угоді №2 до договору підряду №7 від 20.03.2014 на виконання робіт з будівництва індивідуального садового будинку на ділянці АДРЕСА_1 від
29.06.2014 визначено, що термін завершення робіт - 20.09.2014.

17.30.09.2014 між ПрАТ "Київспецмонтаж" (замовник) та ТОВ "Будівельна компанія "ЗЗБК №1" (генпідрядник) було підписано акт про приймання-передачу робіт виконаних, згідно з договором №7 від 20.03.2014 та додаткових угод №1 від
14.04.2014 і №2 від 29.06.2014, згідно якого роботи виконані в повному обсязі.

18.25.01.2016 Департамент ДАБІ отримав звернення від фізичної особи ОСОБА_2, в якому останній просив провести перевірку будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:888:0002 на АДРЕСА_3, де побудований великий житловий будинок на земельній ділянці з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, за результатами перевірки вжити відповідних заходів та не допускати забудову садових товариств великими житловими будинками.

19.05.02.2016 Департаментом ДАБІ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" для здійснення позапланової перевірки на об'єкті будівництва будинку на АДРЕСА_3 на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 №976 та звернення гр. ОСОБА_2 від 25.01.2016 було виписано направлення для проведення позапланової перевірки від 05.02.2016 №б/н.

20. Департаментом ДАБІ у присутності директора ПрАТ "Київспецмонтаж" ОСОБА_3 та уповноваженого представника ПрАТ "Київспецмонтаж" Ремез Галини Іванівни (довіреність №439 від 08.12.2015) відповідно до статті 41 Закону України від
17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - ~law8~ в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) та згідно з Порядком №553, на підставі звернення гр. ОСОБА_2 від 25.01.2016 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПрАТ "Київспецмонтаж" щодо об'єкта будівництва - садовий будинок на АДРЕСА_3.

21. За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт від 11.03.2016, яким встановлено наступне: "..на час реєстрації декларації №КВ 142160411532 від
10.02.2016 інженера технічного нагляду ОСОБА_1 не було в живих (помер)".

22. Враховуючи зазначене, замовником будівництва Приватним акціонерним товариством "Київспецмонтаж" у пункті 4 декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності "Будівництво садового будинку на АДРЕСА_3 №КВ 142160411532 від 10.02.2016 було подано недостовірні дані стосовно відповідальної особи, яка здійснює технічний нагляд, чим порушено вимоги ~law9~".

23. За результатами перевірки, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві складено наступні документи:

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.03.2016, в якому зазначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абзацом третім пункту 6 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР та повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.03.2016, яким з метою усунення виявлених порушень зобов'язано ПрАТ "Київспецмонтаж" у термін до 11.04.2016 усунути виявленні порушення відповідно до чинного законодавства.

24.24.03.2016 Департаментом ДАБІ було винесено постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №62/16/10/26-38/2403/0216, якою ПрАТ "Київспецмонтаж" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 6 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР, та накладено штраф у сумі 62010,00 гривень.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

25. В обґрунтуванні вимог касаційної скарги зазначається, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки у даному випадку відсутній склад правопорушення, передбачений абзацом третім пункту 6 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР.

26. На підтримку такої позицію скаржник наводить мотиви про те, що у декларації про готовність об'єкта до експлуатації були наведені достовірні дані щодо особи, відповідальної за здійснення технічного нагляду, при цьому, доказів того, що ця особа, станом на день реєстрації зазначеної декларації, померла, відповідач, ані під час проведення перевірки, а не у ході судового розгляду цієї справи, маючи обов'язок доказування правомірності прийнятих ним актів, не надав. Тобто, позивач вважає, що позиція Департаменту ДАБІ стосовно порушення Товариством вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ґрунтується виключно на припущеннях.

27. Скаржник наполягає і на тому, що відповідачем було порушено процедуру проведення позапланової перевірки, оскільки така здійснена з перевищенням строку, вказаного у направленні, й тривала понад строк, встановлений Порядком №553 для здійснення такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

Однак, наведеним обставинам не було надано належної правової оцінки у суді апеляційної інстанції.

28. Оскільки у направленні для проведення перевірки було доручено провести такий позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю у період з
05.05.2016 по 11.02.2016, а фактично перевірки проведена 11.03.2016, то скаржник наголошує, що у день проведення перевірки у перевіряючих осіб було відсутнє відповідне направлення.

29. Позивач вказує і на те, що у протоколі, складеному за наслідками проведеної відносно Товариства позапланової перевірки, зафіксовано порушення ПрАТ "Київспецмонтаж" вимог абзацу третього пункту 4 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР, який передбачає відповідальність за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах II категорії складності.

Санкція цієї статті передбачає штраф у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

30. В свою чергу, спірною постановою відповідач притягнув позивача до відповідальності за вчинення зовсім іншого правопорушення, а саме, передбаченого абзацом третім пункту 6 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР - за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації об'єктів II категорії складності. Санкція цієї статті також суттєво відрізняється від тієї, що відображена у протоколі про правопорушення, складеного за наслідками перевірки, а саме - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

31. У касаційній скарзі, окрім іншого, містяться аргументи про те, що позапланова перевірка Товариства проведена неправомірно, без отримання дозволу Уряду України, тобто з порушенням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 №408 "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами" (далі - Постанова КМУ №408).

32. У запереченнях на касаційну скаргу ДАБІ України висловлює незгоду із доводами та вимогами скарги, оскільки вважає, що вказані у ній мотиви не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які, як вважає відповідач, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

33. Відповідач вказує, що відповідно до дати, яка міститься у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, закінчення будівництва відбулось у листопаді 2015 року, а тому, оскільки особа, відповідальна за здійснення технічного нагляду, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, то в період часу з 03.07.2015 по листопад 2015 року ця особа не могла здійснювати технічний нагляд. Це, на думку ДАБІ України свідчить про недостовірний характер даних, відображених у декларації, а тому у даному випадку Товариство правомірно притягнуто до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Так, у відповідності з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Згідно з приписами ~law10~ державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

36. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок №553.

37. За змістом пунктів 5,7,12,16,17,20 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

38. Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон №208/94-ВР відповідно до абзацу третього пункту 6 частини другої статті 2 якого суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

39. Стаття 4 цього ж Закону визначає, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

40. На виконання приписів статті 4 Закону №208/94-ВР постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №735) затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Порядок №244), який, згідно з його пунктом 1, визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"

41. Пунктами 19-21 Порядку №244 встановлено, що доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

42. Питання, пов'язані з прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, унормовані ~law12~, за правилами частин першої, десятої якої прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

43. Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - об'єкти) визначає Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №750; далі - Порядок №461).

44. Згідно з положеннями пунктів 3,9 Порядку №461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація). На об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами роботи ‹..›.

45. Додатком 3 до вищевказаного Порядку затверджено форму Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I - III категорії складності, у якій, серед іншого, вказується інформація про відповідальну особу - інженера з технічного нагляду.

46. Пунктом 16 Порядок №461 також встановлено, що замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об'єкта до експлуатації, за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

47. Недостовірність даних, як вбачається зі змісту пункту 22 Порядку №461, полягає у встановленні факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації.

48. Обов'язковість здійснення технічного нагляду передбачена статтею 11 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі - ~law14~), у частині першій якої закріплено, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

49. Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України (~law15~).

50. Відповідно до вищезазначеної статті ~law16~ постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 затверджено Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (далі - Порядок №903), який визначає механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств (далі - будівництво об'єкта).

51. Технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта (пункт 2 Порядку №903).

52. Комплекс робіт, пов'язаних із створенням об'єкта архітектури, визначає ~law17~, згідно з якою для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає:

- підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством;

- здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;

- пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту;

- виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням;

- будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування;

- прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

53. Комплексний аналіз вищенаведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що технічний нагляд повинен здійснюватися протягом усього періоду будівництва об'єкта та на усіх етапах створення об'єкта архітектури, в тому числі під час прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію шляхом подання декларації про готовність об'єкта до експлуатації та її реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю.

54. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем у декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КВ142160411532, зареєстрованої органом державного архітектурно-будівельного контролю 10.02.2016, вказано, що відповідальною особою - інженером з технічного нагляду є ОСОБА_1.

55. Однак, згідно з відображеними у матеріалах перевірки даними, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, і такі обставини, як зазначено у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, учасниками справи не заперечувались, у зв'язку з чим та на підставі частини 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній до 15.12.2017, не підлягали доказуванню.

56. Беручи до уваги передбачену вищезгаданими актами законодавства правову регламентацію спірних правовідносин в обсязі встановлених судами у цій справі фактичних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що станом на дату реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації у такій декларації відображені дані, які не відповідали дійсності, у зв'язку з чим відповідач правомірно склав оскаржуваний припис та прийняв спірну постанову про накладення на ПрАТ "Київспецмонтаж" штрафу за правопорушення, передбачене абзацом третім пункту 6 частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР.

57. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують та не містять настільки переконливої аргументації, заснованої на вагомих і доречних міркуваннях, які б давали підстави вважати інакше.

58. В той же час, колегія суддів не входить в обговорення доводів касаційної скарги про порушення відповідачем вимог Постанови КМУ №408 під час проведення перевірки, а також стосовно невідповідності даних, зафіксованих у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, складу правопорушення, вказаного у спірній постанові, оскільки такі доводи не були предметом оцінки у судах попередніх інстанцій, не заявлялись скаржником у позовній заяві, поясненнях або інших заявах по суті, обставини справи у цій частині не встановлювались і не перевірялись доказами, а тому касаційний суд, в силу приписів статті 341 КАС України, здійснюючи перегляд судових рішень на підставі встановлених фактичних обставин справи, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

59. Верховний Суд також відхиляє наведені у касаційній скарзі аргументи про порушення відповідачем строку проведення позапланової перевірки, оскільки такий строк, за змістом пункту 7 Порядку №553, становить п'ять робочих днів і може бути продовжений на два робочих дні, тоді як у даному випадку, як встановили суди попередніх інстанцій, перевірки тривала один день, тобто не перевищувала встановлену законом і визначену у направленні на перевірку тривалість проведення такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

60. Не заслуговують на увагу й доводи касаційної скарги стосовно відсутності у перевіряючих осіб направлення на проведення позапланової перевірки, оскільки відповідне направлення за формою, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 №240 у редакції наказу цього ж Міністерства від 20.07.2015 №171, було пред'явлено суб'єкту містобудування перед початком здійснення перевірки, як того вимагає пункт 7 Порядку №553.

61. На підставі пред'явленого посадовими особами Департаменту ДАБІ направлення, такі особи були допущенні до перевірки позивачем, яка, при цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, була проведена у присутності уповноважених осіб суб'єкта містобудування (директора ПрАТ "Київспецмонтаж" та особи, уповноваженої представляти інтереси Товариства згідно довіреності).

62. Водночас, скаржник, посилаючись на певні недоліки у оформленні направлення на проведення перевірки, не зазначає, реалізацію яких саме передбачених законодавством процедурних гарантій (отримання та ознайомлення з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю за наслідками її проведення, подання письмових пояснень, зауважень або заперечень до такого акта тощо) було унеможливлено, які документи, пояснення або зауваження не зміг подати позивач у зв'язку з цим.

63. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач, проводячи позапланову перевірку, не допустив суттєвих порушень процедури її проведення, а позивач не був позбавлений можливості у повній мірі скористатись наявними у нього правами, передбаченими Порядком №553 для суб'єкта містобудування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

64. За таких обставин, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 КАС України, не виявив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, яке ухвалене відповідно до закону.

65. За правилами частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

66. Керуючись статтями 340,341,344,349,350,355,356 підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-IX

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київспецмонтаж" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від
16.05.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

І. В. Желєзний