Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.06.2019 року у справі №351/1206/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2019 року

м. Київ

справа №351/1206/18

провадження №К/9901/16074/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів Берназюка Я. О., Желєзного І. В.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Затолочного В. С., судді Бруновської Н. В., Матковської З. М. )

у справі №351/1206/18

за позовом ОСОБА_1

до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру Гуменного Остапа Івановича, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області

про визнання дій протиправними та скасування постанови.

I. РУХ СПРАВИ

1. Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17 січня 2019 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру Гуменного Остапа Івановича, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування постанови.

2. Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу.

3. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2019 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для зазначення поважних причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 відмовлено заявнику у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17 січня 2019 року у справі №351/1206/18.

5. У поданій касаційній скарзі відповідач із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначена позивачем підстава для поновлення строку на апеляційне оскарження не може свідчити про поважність пропуску заявником зазначеного строку.

IIІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Заявник касаційної скарги зазначає наголошує, що апеляційна скарга подана позивачем у строки, визначені КАС України (рішення суду першої інстанції отримано 28.02.2019, а апеляційна скарга подана засобами поштового зв'язку
11.03.2019).

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.

9. Відповідно до ст. 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

10. Відповідно до частин 1 -4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

11. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

12. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

13. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному частин 1 -4 статті 242 КАС України.

14. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

15. Згідно з частиною 1 статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених частиною 1 статті 293 КАС України.

16. Статтею 295 КАС України визначено таке:

1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених Статтею 295 КАС України

17. Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

18. За правилом пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

19. Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.

20. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України. Згідно з цією статтею:

1. Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

2. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

3. За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

4. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

5. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

6. Якщо за наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, таке стягнення не може бути посилено.

21. При цьому за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтею 271 КАС України, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення

22. У цій справі, яка є справою з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, відповідач 11 березня 2019 року подав апеляційну скаргу на рішення суду від 17 січня 2019 року, копію якого отримав 28 лютого 2019 року.

23. Восьмий апеляційний адміністративний суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу та в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що апелянт пропустив установлений статтею 286 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження, а зазначені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.

24. При цьому суд апеляційної інстанції помилково вважав, що апеляційна скарга подана 15.03.2019, адже відповідно до наявного у справі конверту та роздруківки з інтернет ресурсу "Пошук поштових відправлень" апеляційна скарга була направлена відповідачем до суду першої інстанції 11.03.2019.

25. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що рішення першої інстанції від
11.03.2019 вручене відповідачу під розпис лише 28.02.2019 (всупереч вимогам ст. 271 КАС України).

26. Також важливим є те, що до Єдиного реєстру судових рішень (відповідно до наявних у загальному доступі відомостей) текст постанови від 17.01.2019 судом першої інстанції направлено лише 11.03.2019.

27. Верховний Суд звертає увагу, що стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина 4 якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

28. Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини 3 статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.

29. Верховний Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною 2 статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

30. Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

31. У рішеннях від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

32. У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

33. Зважаючи на те, що у цій справі суд першої інстанції не у повній мірі дотримався вимог частини 2 статті 271 КАС України щодо невідкладного надіслання копії судового рішення на адресу учасників справи, а позивач скористався правом на апеляційне оскарження судового рішення протягом десяти днів з дня фактичного отримання рішення, суд касаційної інстанції вважає, що в даному випадку апелянт не допустив тривалого необ'єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження є вочевидь незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata.

34. Аналогічна правова позиція неодноразово викладена в рішеннях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 23.10.2019 (справа №297/420/19).

35. На підставі викладеного, Верховний Суд вказує на передчасність висновків апеляційного суду про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження.

36. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі

37. Відповідно до ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

38. Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа -направленню до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - задовольнити.

2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №351/1206/18 - скасувати, а справу направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя І. В. Желєзний