ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 554/4736/17

адміністративне провадження № К/9901/45740/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 05.07.2017 (суддя Савченко А. Г. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від
18.10.2017 (колегія у складі суддів Шевцової Н. В., Мінаєвої О. М., Макаренко Я. М. )

у справі №554/4736/17

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про зобов'язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому, з урахуванням уточнень, просила суд:

- визнати рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про утримання надміру виплаченої суми пенсії від 19 січня 2017 року № 19 неправомірним;

- зобов'язати відповідача повернути їй незаконно утриману пенсію за віком за період з 20 серпня по 15 вересня 2016 року включно в сумі 7094,55 грн.

2. Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 05.07.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
18.10.2017, позов задоволено повністю.

3. У касаційній скарзі Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 20 серпня 2016 року перебуває на обліку в Полтавському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та по 15 вересня 2016 року отримувала пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

5.08 грудня 2016 року відповідач листом № 505/Г-17/2 повідомив ОСОБА_1 про призупинення виплати пенсії за віком з 20 серпня 2016 року та про необхідність повернення на рахунок Пенсійного фонду України переплату пенсії в сумі 7094,55
грн., посилаючись на статтю 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки у цей період вона працювала суддею Апеляційного суду Полтавської області.

6.19 січня 2017 року Полтавським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області прийнято рішення № 19 щодо утримання з позивача надміру виплачених сум пенсії.

7. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернулась до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не довів, що позивач при отриманні пенсії допустила зловживання з свого боку або надала недостовірні дані при отриманні пенсії.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Відповідач у касаційній скарзі наголошує, що позивач безпідставно отримувала пенсію у період з 20.08.2016 по 15.09.2016, оскільки відповідно до вимог статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) призначені пенсії не тимчасово не виплачувались.

10. Наголошує, що зазначений факт підтверджено судовим рішенням у справі №554/10856/16.

11. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить суд залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін. Наголошує, що відповідач спотворює фактичні обставини справи.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з таких мотивів.

13. Колегія суддів звертає увагу, що предметом цієї справи є правомірність рішення відповідача від 19.01.2017 № 19 щодо утримання з позивача надміру виплачених сум пенсії, а не наявність/відсутність у позивача права на отримання пенсії у період з 20.08.2016 по 15.09.2016. З огляду на зазначене, посилання відповідача на судове рішення у справі №554/10856/16 (де предметом позову було саме право позивача на отримання пенсії у період з 20.08.2016 по 15.09.2016) є безпідставним та судом відхиляється.

14. Відповідно до вимог п. 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі-Закон № 1058-IV) суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку

15. Відповідно до ~law6~ виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

16. Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від
05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі ~law8~) органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

17. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

18. Статтею 103 Закону № 1788 передбачено, що суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно

неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

19. Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695.

20. Згідно із вимогами п. 3 цього Порядку, повернення коштів проводиться відповідно до ~law9~ у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім'ї тощо.

21. Зі змісту зазначених норм ~law10~, Закону № 1788 та Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695, вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

22. Отже, законодавством визначено дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб'єкта, на якого покладається такий обов'язок в залежності від того, хто із цих суб'єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов'язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов'язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника

23. Відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі ~law11~ виключно в наслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

24. Судами встановлено, що приймаючи спірне рішення про утримання з позивачки виплачених сум пенсії, відповідач послався на факт відсутності у нього інформації щодо працевлаштування позивача, що, на його думку, призвело до переплати позивачці пенсії.

25. Такі доводи відповідача обґрунтовано визнано судами безпідставними, оскільки приписами ч. 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб і персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застраховані особи. Іншими словами органи Пенсійного фонду повинні вести деталізований облік відомостей про кожну застраховану особу

26. Відповідно до ч. 2 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, до якої заносяться особові дані, страховий стаж, заробітна плата (доход), сума сплачених страхових внесків, виплата пенсій за рахунок коштів пенсійного фонду і т. д.

27. Таким чином, оскільки органи Пенсійного фонду ведуть персоніфікований облік всіх застрахованих, а відтак працевлаштованих осіб, то у відповідача наявна інформація про факт працевлаштування позивачки, що виключає зловживання з боку останньої в частині не повідомлення про своє місце роботи.

28. Аналогічна правова позиція у тотожних правовідносинах викладена Верховним Судом у постанові від 13.11.2019 у справі №639/9467/16-а.

29. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

30. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

31. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення, а постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 05.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 у справі №554/4736/17- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб