Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.10.2018 року у справі №227/516/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2019 року

Київ

справа №227/516/17

адміністративне провадження №К/9901/15591/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л. Л.,

суддів: Бучик А. Ю., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 227/516/17

за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області, прийняту 03 квітня 2017 року у складі судді Корнєєвої В. В. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду, прийняту 23 травня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого Чебанова О. О., суддів Сіваченка І. В., Шишова О. О.,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області із адміністративним позовом до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач) про визнання дій Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу роботи, що дає право для призначення пенсії за віком відповідно до статті 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" періодів роботи на шахті "ім. Челюскінців" з 19 червня 1984 року по 25 серпня 1984 року, з 14 червня 1985 року по 10 серпня 1985 року в якості підземного гірничого робітника по ремонту гірничих виробок з повним робочим днем в шахті, скасування рішення від 19 січня 2017 року № 1 про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання здійснити призначення пенсії згідно зі статтею 13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" з моменту звернення за призначенням пенсії, тобто з 03 січня 2017 року.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, адміністративний позов задоволено: визнано неправомірними дії Добропільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області та скасовано рішення начальника Добропільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області від 19 січня 2017 року № 1 про відмову в призначенні пенсії; зобов'язано Добропільське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" час роботи на шахті ім.

Челюскінців з 19 червня 1984 року по 25 серпня 1984 року, з 14 червня 1985 року по 10 серпня 1985 року в якості підземного гірничого робітника по ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем в шахті; зобов'язано Добропільське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 03 січня 2017 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 03 січня 2017 року звернувся до управління пенсійного фонду для призначення пенсії за віком згідно зі статтею 13 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", але рішенням начальника Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 19 січня 2017 року № 1 йому було відмовлено в призначенні пенсії, оскільки загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 28 років 04 місяці, в тому числі стаж на підземних роботах за Списком 1-6 років 09 місяців 29 днів.

До пільгового стажу не зараховано: періоди роботи на шахті ім. Челюскінців з 19 червня 1984 року по 25 серпня 1984 року, з 14 червня 1985 року по 10 серпня 1985 року в якості підземного гірничого робітника по ремонту гірничих виробок, оскільки заявником не надана довідка для підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії, передбачена пунктом 20 Порядку; відпустку без збереження заробітної плати з 27 липня 1990 року по 29 липня 1990 року в кількості 3 днів, забастовки в кількості 2 днів в червні 1993 року.

ОСОБА_1 наказом від 20 червня 1984 року № 437 прийнятий на шахту ім. Челюскінців Донецького виробничого об'єднання "Донецьквугілля" підземним гірничим робітником з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем в шахті на дільницю № 3, що підтверджується записом в трудовій книжці від 19 червня 1984 року № 4.

Наказом від 25 серпня 1984 року № 587 ОСОБА_1 виданий розрахунок у зв'язку з закінченням виробничої практики. Зазначена обставина підтверджуються записом від 25 серпня 1984 року № 5 в трудовій книжці позивача.

Як вбачається з трудової книжки позивача, наказом від 14 червня 1985 року його було прийнято на шахту ім. Челюскінців в/о "Донецьквугілля" гірничим робітником з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем в шахті, про що свідчить запис від 14 червня 1985 р № 6. Відповідно до запису в трудовій книжці від 10 серпня 1985 року № 7 позивача було звільнено у зв'язку з закінченням виробничої практики, відповідний наказ від 12 серпня 1985 року № 611.

Також встановлено, що підприємство, де працював позивач та орган в якому зберігаються архівні документи знаходиться на тимчасово непідконтрольній території України, що не надає можливість позивачу підтвердити додатковими довідками підприємства час та характер виконуваної ним роботи у спірні періоди.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що твердження відповідача з приводу того, що для підтвердження пільгового стажу необхідно надання пільгових (уточнюючих) довідок, передбачених пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 року № 637, є необґрунтованими, оскільки робота позивача у спірні періоди, підтверджується записами в трудовій книжці. Крім того, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. "а " ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15): чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1,2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі за текстом - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, за змістом вказаних норм, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, лише якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Проте, встановлені у цій справі обставини свідчать, що спеціальний трудовий стаж позивача у спірні періоди, підтверджується записами в трудовій книжці, де вказано, що у спірні періоди позивач працював повний робочий день підземним гірничим робітником.

З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується з висновками судів про необхідність скасування рішення відповідача про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах, із зобов'язанням зарахувати до пільгового стажу позивача спірні періоди роботи та призначити пенсію з часу звернення позивача.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення.

Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 03 квітня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі № 227/516/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

Л. Л. Мороз

А. Ю. Бучик

Т. Г. Стрелець,

Судді Верховного Суду