Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2018 року

Київ

справа №820/4522/16

адміністративне провадження №К/9901/10712/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року (колегія суддів у складі: Любчич Л.В., Сіренко О.І., Спаскіна О.А.) у справі №820/4522/16 за позовом ОСОБА_4 до Регіонального відділення фонду Державного майна України по Харківській області про визнання протиправним і скасування наказу,

установив:

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із адміністративним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - РВ ФДМ України по Харківській області), в якому просив визнати протиправним і скасувати наказ від 16 серпня 2016 року № 108 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов'язків.

Вважав оскаржуваний наказ незаконним, оскільки: всупереч вимогам статті 75 Закону України «Про державну службу» перед накладенням дисциплінарного стягнення у позивача не відбирались пояснення; подання дисциплінарної комісії про накладення стягнення не містить посилань на рішення (протокол) комісії, на якому вирішено внести вказане подання; до складу дисциплінарної комісії не входило жодної особи, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом, тобто склад комісії не був повноважним.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року (суддя Спірідонов М.О.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову про задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, просить таке судове рішення скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції. Зокрема, вважає помилковими висновки суду про те, що перед накладенням дисциплінарного стягнення від позивача не відбирались письмові пояснення щодо обставин скоєного дисциплінарного проступку, оскільки у справі міститься службова записка позивача від 1 серпня 2016 року, в якій він, на вимогу дисциплінарної комісії, надає пояснення щодо стану проведення претензійно-позовної роботи.

Від позивача надійшли письмові заперечення, в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що ОСОБА_4 працює в РВ ФДМ України по Харківській області з 2008 року, остання займана посада - головний спеціаліст відділу правового забезпечення.

Наказом від 21 червня 2016 року № 1233 створено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ РВ ФДМ України по Харківській області.

У період з 21 липня 2016 року по 9 серпня 2016 року дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ РВ ФДМ України по Харківській області проведене дисциплінарне провадження за фактами, викладеними у службовій записці начальника відділу управління персоналом та роботи із засобами масової інформації Тараненка Є.С. від 21 липня 2016 року № 286.

В ході дисциплінарного провадження комісією встановлено, що тривале нездійснення претензійно-позовної роботи відділом правового забезпечення унеможливлює повернення об'єктів приватизації у державну власність, що передбачено статтею 27 Закону України «Про приватизацію», та є порушенням з боку головного спеціаліста відділу правового забезпечення ОСОБА_4 абзаців 12 та 15 пункту 2.2 Положення про відділ правового забезпечення, затвердженого наказом РВ ФДМ України по Харківській області від 1 квітня 2016 року № 510, у якому одними з основних завдань визначено підготовку правових висновків з питань управління державним майном та проведення претензійно-позовної роботи. Зазначене порушення сталось внаслідок неналежного виконання ОСОБА_4 підпунктів 6-7 пункту 1 статті 8 Закону України «Про державну службу» в частині: забезпечення в межах наданих повноважень ефективного виконання завдань і функцій державних органів; сумлінного і професійного виконання своїх посадових обов'язків; виконання рішень державних органів, наказів (розпоряджень), доручень керівників, недотримання пункту 2.1 Посадової інструкції головного спеціаліста відділу правового забезпечення, невикористання права, наданого абзацом 6 пункту 3.1 цієї Інструкції в частині можливості отримання необхідної від підрозділів РВ інформації для виконання своїх функцій і завдань, а також недостатнього контролю за його роботою з боку керівництва відділу правового забезпечення.

Згідно з поданням голови дисциплінарної комісії від 11 серпня 2016 року № 321, внесеним начальнику РВ ФДМ України по Харківській області, комісія встановила факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку та рекомендувала застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

Наказом РВ ФДМ України по Харківській області від 16 серпня 2016 року № 108 до ОСОБА_4 застосовано дисциплінарне стягнення за неналежне виконання посадових обов'язків у вигляді догани.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час накладення на позивача дисциплінарного стягнення відповідачем дотримано вимоги статей 69, 75 Закону України «Про державну службу», і, з огляду на встановлені у справі обставини, суд вважав, що вчинення позивачем дисциплінарного проступку є доведеним.

Апеляційний суд, приймаючи протилежне рішення, виходив з незаконності оскаржуваного наказу, оскільки перед накладенням дисциплінарного стягнення від позивача не відбирались пояснення з приводу обставин скоєного проступку. Суд також встановив із пояснень позивача, що він дізнався про наявність дисциплінарного провадження стосовно нього лише після отримання копії оскаржуваного наказу.

Колегія суддів Верховного Суду не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Статтею 8 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначено обов'язки державного службовця, серед яких: забезпечення в межах наданих повноважень ефективного виконання завдань і функцій державних органів; сумлінне і професійне виконання своїх посадових обов'язків; виконання рішень державних органів, наказів (розпоряджень), доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Питання притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності врегульовані Розділом VIII Закону України «Про державну службу».

Статтею 64 Закону України «Про державну службу» визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина друга статті 65 Закону України «Про державну службу»).

Одним із дисциплінарних проступків відповідно до частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (пункт 5).

Відповідно до статті 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом. Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

Згідно зі статтею 74 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Статтею 75 Закону України «Про державну службу» визначено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відповідно до статті 77 Закону України «Про державну службу» рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Згідно з пунктом 2.2 Положення про відділ правового забезпечення РВ ФДМ України по Харківській області, затвердженого наказом від 1 квітня 2016 року № 510, та пунктом 2.1 Посадової інструкції головного спеціаліста відділу правового забезпечення РВ ФДМ України по Харківській області, затвердженої наказом від 28 квітня 2016 року, одним з обов'язків та завдань позивача є здійснення претензійної та позовної роботи з усіх питань в порядку захисту майнових інтересів держави, на підставі документів, наданих відповідними структурними підрозділами, в межах компетенції регіонального відділення.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні відділу правового забезпечення РВ ФДМ України по Харківській області перебувало понад 50 справ щодо розірвання договорів купівлі-продажу, за результатами розгляду службових записок № 80 від 9 березня 2016 року, № 75 від 3 березня 2016 року, № 115 від 29 березня 2016 року та № 235 від 20 грудня 2015 року підготовлені проекти позовних заяв про стягнення збитків, розірвання договорів купівлі-продажу з поверненням об'єктів, проте до липня 2016 року претензійно-позовна робота відділом не проводилась.

Незадовільний рівень здійснення претензійно-позовної роботи встановлений також у рішенні колегії Фонду державного майна України від 7 липня 2016 року №2/4, пунктом 5 якого начальника РВ ФДМ України по Харківській області зобов'язано надати пояснення щодо нездійснення передбачених законом обов'язків по кожному договору купівлі-продажу, де зафіксоване невиконання умов протягом 2015 року.

Судом першої інстанції встановлено, що у переважній більшості випадків виконавцем по опрацюванню інформаційних повідомлень (службових записок) був визначений ОСОБА_4

Позивач вказував на наявність обґрунтованих підстав, які унеможливили виконання покладених на нього обов'язків у повному обсязі, а саме: недолучення структурними підрозділами регіонального відділу до службових записок первинних документів та відсутність бюджетних асигнувань на сплату судового збору.

Однак судом першої інстанції обґрунтовано відхилено такі аргументи, оскільки ненадання належного пакету документів для здійснення претензійно-позовної роботи спростовується наданими відділу повноваженнями щодо одержання в установленому порядку необхідних документів, інформацій, довідок, розрахунків та інших матеріалів від посадових осіб регіонального відділення, що належать до сфери їх діяльності. Крім того, вимоги юридичного відділу щодо приведення підготовлених документів у відповідність до законодавства є обов'язковими для всіх працівників регіонального відділення.

Стосовно посилань позивача на відсутність належного бюджетного фінансування в частині забезпечення сплати судового збору, як на підставу нездійснення претензійно-позовної роботи, то такі доводи також обґрунтовано визнані окружним судом безпідставними з огляду на передбачену процесуальними законами можливість заявлення позивачами у судових процесах клопотань про звільнення, розстрочення/відстрочення від сплати судового збору з одночасним порушенням проваджень у відповідних справах, а також враховуючи існуючу практику господарських судів з цього приводу у справах, де регіональне відділення Фонду державного майна України виступало позивачем.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, 24 лютого 2016 року відповідачеві затверджено кошторис видатків по КПККВ «заходи, пов'язані з проведенням приватизації державного майна» у розмірі 50 тис. грн, а станом на 1 липня 2016 року асигнування використано у розмірі 9295,00 грн та подано лише 4 позовні заяви.

Стосовно дотримання процедури проведення дисциплінарного провадження, судом першої інстанції встановлено, що до дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи позивача входили, у тому числі, начальник відділу правового забезпечення та головний спеціаліст відділу правового забезпечення, які мають юридичну освіту, що підтверджується копіями дипломів.

Щодо доводів позивача про те, що подання дисциплінарної комісії про накладення стягнення не містить посилань на рішення (протокол) комісії, на якому вирішено внести вказане подання, то суд першої інстанції правильно зазначив з цього приводу, що Законом України «Про державну службу» не передбачено обов'язкових вимог до форми та змісту подання дисциплінарної комісії, тоді як подання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності містить інформацію про вчинений проступок, кваліфікацію останнього та підстави, за яких комісія рекомендувала притягнути позивача до відповідальності.

Апеляційний суд вважав, що від позивача не відбирались письмові пояснення з приводу обставин та причин вчинення ним дисциплінарного проступку, однак Суд не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

За результатами засідання дисциплінарної комісії, яке відбулось 28 липня 2016 року (протокол № 9), комісія вирішила рекомендувати, у тому числі, відділу правового забезпечення надати письмові пояснення стосовно кожного договору купівлі-продажу, за якими встановлено невиконання умов, а також відібрати такі пояснення від конкретних працівників підрозділів. Виконання вказаних вимог доручено секретарю комісії.

28 липня 2016 року на ім'я начальника відділу правового забезпечення головою комісії складено службову записку № 300, в якій пропонувалося здійснити відбір у працівників вказаного відділу та надати секретарю комісії письмові пояснення стосовно причин порушення Інструкції та невідпрацювання відділом обов'язків в частині претензійно-позовної роботи щодо договорів купівлі-продажу, за якими встановлені факти невиконання умов, а також причини вибірковості та затягування у часі стосовно таких заходів.

1 серпня 2016 року позивачем надано пояснення (оформлені у виді службової записки), у яких викладено його позицію стосовно порушених у службовій записці від 28 липня 2016 року № 300 питань та вказано на наявність об'єктивних причин несвоєчасного здійснення заходів претензійно-позовної роботи, а саме: відсутність бюджетних асигнувань на сплату судового збору, неконструктивність претензійно-правової роботи щодо розірвання договорів купівлі-продажу, відсутність правових передумов та перспектив здійснення такої роботи.

Враховуючи викладене, посилання позивача на те, що від нього не відбирались пояснення під час дисциплінарного провадження, не відповідають обставинам справи.

Крім того, у службовій записці від 28 липня 2016 року № 300 зазначалось, що пояснення відбираються в рамках проведення дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ провадження за фактами недотримання Інструкції та нездійснення претензійно-позовної роботи за певними договорами купівлі-продажу, де зафіксовано невиконання умов протягом 2015 року.

За цієї обставини, доводи позивача про те, що він дізнався про наявність дисциплінарного провадження стосовно нього лише після отримання копії оскаржуваного наказу від 16 серпня 2016 року, є безпідставними.

Таким чином, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про дотримання дисциплінарною комісією та начальником РВ ФДМ України по Харківській області вимог статей 67, 69 та 75 Закону України «Про державну службу» при вирішенні питання про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку та при притягненні його до відповідальності.

Доводи, викладені у касаційній скарзі РВ ФДМ України по Харківській області, знайшли своє підтвердження в ході касаційного розгляду справи.

Судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, у зв'язку з чим постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі судового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 262, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року скасувати і залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець