Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2019 року

Київ

справа №815/1969/15

адміністративне провадження №К/9901/6493/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2015 (головуючий суддя - Левчук О.А.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015 (колегія суддів: головуючий суддя - Бойко А.В., судді - Танасогло Т.М., Яковлєв О.В.)

у справі № 815/1969/15

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС

до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015, задоволено адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі СДПІ) та стягнуто з розрахункових рахунків, відкритих комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» (далі Підприємство) у банківських установах: №26000799972883 в ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», МФО 380838; №2600930135763 в Філії Одеського міського відділення 7860 АТ ОЩАДБАНК м. Одеса, МФО 388078, №26002147423 та № 2603861147423 в АБ «Укргазбанк» МФО 320478, №26002060469472 та № 26003060467280 в ЮЖНЕ ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Одеса, МФО 328704, №26005300416451, № 26048301416451 та № 26049300416451 в Філії Одеського Обласного Управління АТ ОЩАДБАНК м. Одеса, МФО 328845, № 260080266102 в ПАТ КБ «ЄВРОБАНК», МФО 380355, на користь держави податковий борг у загальному розмірі 104 188 924, 47 грн., а саме: на рахунок №31119029799002, код податку 14010100, одержувач: Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, код ЄДРПОУ 38016923, банк одержувача: Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області, МФО 828011, призначення платежу - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) суму 102 163 445, 24 грн.; на рахунок №33216845799002, код податку 11023201, одержувач: Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, код ЄДРПОУ 38016923, банк одержувача: Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області, МФО 828011, призначення платежу- авансові внески з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, суму 2 025 479, 23 грн. Розстрочено виконання постанови суду строком на п'ять років, шляхом сплати заборгованості щомісячно рівними частками у розмірі 1 736 482, 08 грн., починаючи з дня набрання законної сили постанови суду.

Не погодившись з судовими рішеннями в частині, що стосується розстрочення виконання постанови Підприємство звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просила їх в цій частині скасувати та надати відповідачу розстрочку виконання постанови на дев'ять років та шість місяців, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. При цьому скаржник зазначив, що суди не врахували всіх обставин, що характеризують майновий стан Підприємства та інші доводи, наведені у його клопотанні про розстрочення виконання судового рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.11.2015 відкрито касаційне провадження.

22.01.2018. справу, в порядку передбаченому Розділом VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України передано до Верховного Суду.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу вважає відсутніми підстави для задоволення касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції Підприємство, визнавши адміністративний позов та не заперечуючи щодо наявності податкового боргу і його розміру, подало заяву про зміну строків виконання рішення, в якій просило розстрочити виконання судового рішення на 25 років шляхом погашення податкового боргу щомісяця, відповідно до запропонованого відповідачем графіку.

Відповідно до приписів частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на час прийняття постанови суду першої інстанції) у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Судом першої інстанції під час розгляду заяви Підприємства про надання розстрочки виконання судового рішення та судом апеляційної інстанції під час розгляду скарги відповідача, надано належну оцінку доводам, наведеним Підприємством у його клопотанні, враховано фінансовий стан платника податку та його можливості щодо погашення податкового боргу.

При цьому, з огляду на приписи 263 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), наявність обставин, що суттєво ускладнюють виконання судового рішення, не позбавляє боржника права на стадії виконання рішення суду звернутися до суду із заявою про відстрочення або розстрочення його виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

За таких обставин колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку про те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність доводів якими мотивовано судові рішення, не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер