Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа №826/5950/17, адміністративне провадження №К/9901/53249/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Мороз Л.Л., Коваленко Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018р. (судді - Бужак Н.П., Костюк Л.О., Троян Н.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - Уповноважена особа Фонду) про визнання нікчемним переказу коштів (транзакції) на загальну суму 50 221,31 грн. здійсненого ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , що належать йому;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду за рахунками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , що належать йому на суму 50 221,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те що він є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2018р. відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018р. апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемним переказу коштів (транзакції), здійснених ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 року в сумі 50 000 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-006-000237646 від 12.05.2016" на рахунок № НОМЕР_1 та коштів в сумі 221,31 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів за договором №980-006-000237646 від 12.05.2016" на рахунок № НОМЕР_2 , що належать позивачу.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, інформацію по рахункам № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , що належать позивачу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договором позики.

Зокрема посилається на те, що договір позики укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Законом України "Про банки та банківську діяльність".

Крім того, Уповноважена особа Фонду вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", відповідно до якого позивачу відкрито у ПАТ "Банк Михайлівський" поточний рахунок.

12.05.2016р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір №980-006-000237646 "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно), згідно умов якого позивач надав ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність (позику) грошові кошти в сумі 50 000 грн. строком не більше 181 дня по 09.11.2016р, розмір процентів за користування коштами становив 33,54 % річних. (а.с. 11)

19.05.2016р. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перерахувало на користь позивача грошові кошти в сумі 50 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-006-000237646 від 12.05.2016", в сумі 221,31 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-006-000237646 від 12.05.2016", що підтверджується випискою по особовим рахункам. (а.с. 19)

На підставі рішення НБУ від 23.05.2016р. №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016р. №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.; призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ОСОБА_2 строком на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.

Наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016р. № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016р. платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини 3статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с. 31)

13.06.2016р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", яким продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016р. до 22.07.2016р.

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016р. №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016р. №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016р. по 12.07.2018р. включно, призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016р. по 12.07.2018р.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 18.07.2016 року Фонд розпочинає виплати кошти вкладникам ПАТ "Банк Михайлівський".

Листом від 13.09.2016р. №3Г1(К)/4455/1 відповідач повідомив позивача, що переказ коштів (транзакція) здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016р. в сумі 50 000 грн з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-006-000237646 від 12.05.2016р.» та в сумі 221,31 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору від №980-006-000237646 від 12.05.2016р.» на рахунок № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 є нікчемним на підставі п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». (а.с. 10)

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення його до переліку вкладників, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Банк Михайлівський» укладено з позивачем договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» у період дії обмежень визначених постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ, що відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону є підставою для визнання такого правочину нікчемним. Отже, обгрунтованими є доводи відповідача, що спірна операція, щодо переведення коштів на рахунок позивача, збільшила обсяг гарантованої Фондом суми грошових коштів, оскільки остання здійснена у період дії обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку».

Крім того, суд виходив з того, що між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір позики, де кредитором виступає позивач, а не ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр". Відтак, факт укладення між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" договору відступлення права вимоги від 19.05.2016 №1 не міг жодним чином вплинути на нікчемність спірної операції.

Судом встановлено, що правомірність рішення про нікчемність правочину по переказу коштів на рахунок позивача прямо вказує на відсутність правових підстав для задоволення позову в частині зобов`язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і на нього поширюються гарантії неплатоспроможного банку.

Судом встановлено, що постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" із внесеними постановою від 27.04.2016 №295/БТ змінами стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави надання переваг не встановлених законом, окремим кредиторам банку перед іншими кредиторами у зв`язку із зарахуванням грошових коштів на вкладні рахунки позивача з рахунку іншої особи.

З такими висновками колегія суддів погоджується частково виходячи з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16.07.2015 №629-VIII (далі - Закон №629-VIII), який набрав чинності 12.08.2015р. частину третю статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Такі зміни були внесені до Закону №4452-VI, набули чинності і діяли станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин.

Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних, правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про Національний банк України", може бути підставою для невключення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку із віднесенням таких правочинів (в тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

Водночас, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016р. №1736-VІІІ (далі - Закон №1736-VІІІ), яким, крім іншого, внесені зміни до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином, з метою поширення гарантій Закону №4452-VI на законодавчому рівні до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не відповідали поняттю вкладу згідно з чинними законодавством.

У справі, яка розглядається судами встановлено, що правочин по передачі позивачем ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів (позики) та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.

При цьому, кошти позивача відповідають критеріям, визначеним Законом №1736-VІІІ, а тому в силу закону вони прирівнюються до вкладу, а позивач - до вкладника.

Висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2019р. у справі №823/1674/18 і такі висновки враховуються судом під час вирішення даної справи.

Крім наведених вище обставин, у постанові Верховного Суду від 21.12.2019 року у справі №823/1674/18, з посиланням на рішення у справі №826/20089/16, встановлено участь ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах ТОВ "Інформаційно-розрахунковий центр" щодо залучення коштів в якості повіреного.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пунктів 2, 7-9 частини 3 статті 38 Закону №4452-IV колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені положення Закону №4452-IV до спірних відносин за участю ПАТ "Банк Михайлівський" не застосовуються з огляду на те, що ці відносини врегульовано спеціальним Законом №1736-VIII.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

В той же час, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення (наказу) в частині визнання нікчемними правочинів, укладених між банком та позивачем.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу (рішення) Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним.

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За таких обставин, рішення суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про визнання правочину нікчемним підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суд від 15.05.2018р. в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про визнання нікчемним переказу коштів (транзакції), здійснених ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 року в сумі 50 000 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-006-000237646 від 12.05.2016" на рахунок № НОМЕР_1 та коштів в сумі 221,31 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів за договором №980-006-000237646 від 12.05.2016" на рахунок № НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_1 . - скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити.

В решті, постанову Київського апеляційного адміністративного суд від 15.05.2018р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає

Судді:

О.П. Стародуб

Л.Л. Мороз

Н.В. Коваленко